Рішення № 97385387, 03.06.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.06.2021Справа № 910/5098/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Профешинал Клас" (м. Київ)

про стягнення 117.381,07 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Профешинал Клас" про стягнення 117.381,07 грн, з яких: 105.140,41 грн основного боргу, 6.036,84 грн пені, 1.359,69 грн 3% річних та 4.844,13 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем умов Договору № 34607/Т від 29.12.18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.21. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/5098/21, ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив учасникам судового процесу строки на подання відзиву, заперечень на відзив, додаткових письмових пояснень, клопотань, заяв.

Означену ухвалу, направлену на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Профешинал Клас" 14.04.21. згідно рекомендованого повідомлення про вручення № 0105480209768.

Крім вказаного, 28.04.21. представник відповідача ознайомився з матеріалами даної справи.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/5098/21, однак правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

29.12.18. між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Споживач) було укладено Договір № 34607/Т постачання природного газу (для споживачів, що не є побутовими) (далі - Договір), відповідно до якого позивач зобов`язався передати у власність відповідачу у 2019 році природний газ в об`ємах і порядку, передбачених Договором, а останній прийняти та своєчасно оплатити позивачу вартість газу в розмірах, строки та в порядку, що передбачені Договором.

Відповідно до пункту 1.2 Договору річний плановий обсяг постачання газу становить 31.500 тис.куб.м.

Відповідно до пункту 1.2 Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 23.12.19. обсяг постачання газу в 2020 році становить 26.000 куб.м.

Відповідно до пункту 1.2 Договору в редакції додаткової угоди № 2 від 29.12.20. обсяг постачання газу в 2021 році становить в сіяні 0,751 тис. куб.м та в лютому 0,700 тим.куб.м.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 10.1 з дати його підписання і діє в частині постачання газу з 01.01.19. по 31.12.19., а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають внести зміни до п. 1.2 Договору щодо планових об`ємів постачання газу на продовжений строк (п. 10.2 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 23.12.19. до Договору строк його дії продовжено до 31.12.20.

Додатковою угодою № 2 від 29.12.20. до Договору строк його дії продовжено до 28.02.21.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Передача газу за Договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (пункти призначення) (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 2.7 Договору фактичний об`єм поставленого у розрахунковому періоді газу, що підлягає оплаті Споживачем, підтверджується підписаним між Постачальником і Споживачем актом приймання-передачі газу, що складається на підставі даних Оператора ГРМ та комерційних вузлів обліків газу. Складання та підписання сторонами актів приймання-передачі газу відбувається в наступному порядку: Споживач, до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику засвідчену копію акту наданих послуг розподілу (транспортування) газу за розрахунковий місяць, складеного між Споживачем та Оператором ГРМ/Оператором ГТС. В іншому випадку, для розрахунку вартості поставленого за Договором газу застосовуються дані Оператора ГРМ/Оператора ГТС про об`єм розподіленого (протранспортованого) Споживачу газу. Постачальник має право самостійно звернутись до Оператора ГРМ/Оператора ГТС для отримання даних про об`єм газу, розподіленого (протранспортованого) для Споживача протягом розрахункового місяця. На підставі відомостей, отриманих в порядку, передбаченому пп. 2.7.1 Договору, постачальник протягом 3 робочих днів готує, підписує у уповноваженого представника, скріплює печаткою та надає для підписання Споживачу два примірники Акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період. Споживач, протягом 2 днів з дати одержання акту приймання-передачі газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою (за її наявності), або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання такого акту. У випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу споживачем, об`єм постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку на підставі даних Оператора ГРМ/Оператора ГТС. Споживач у такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу об`ємів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання ним законної сили, об`єм спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника.

Положеннями пункту 2.8 Договору встановлено, що акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Оператором АТ «Київгаз» було надано позивачу дані щодо фактичних обсягів спожитого природного газу відповідачем в травні-грудні 2020 року та січні-лютому 2021 року.

Листом № 5/01 від 25.01.21. позивач направив відповідачу для підписання акти прийому-передачі природного газу за Договором за травень-грудень 2020 року

Листом № 36/01 від 12.03.21. позивач направив відповідачу для підписання акти прийому-передачі природного газу за Договором за січень-лютий 2021 року.

Відповідач означені акти не підписав, мотивованої відмови від їх підписання також не надав.

Оцінюючи представлені позивачем в обґрунтування викладених в позовній заяві обставин щодо поставки природного газу відповідачу докази, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов`язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Як відзначалось судом, жодних заперечень з приводу отримання природного газу відповідачем суду надано не було.

Отже, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача, як Споживача за Договором, будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання Постачальником прийнятих зобов`язань з передання природного газу.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, виконання позивачем своїх зобов`язань з поставки природного газу в межах Договору за період травень-грудень 2020 року, січень-лютий 2021 року на суму 139.892,61 грн здійснено належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Оплата вартості планового об`єму поставки газу здійснюється Споживачем до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки на умовах 100% попередньої оплати планового об`єму постачання газу, визначеного п. 1.2 Договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини планового об`єму газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.6.1-4.6.3 Договору).

Позивач стверджує, що відповідачем було частково оплачено отриманий за спірний період природний газ, внаслідок чого неоплаченими залишились грошові кошти на суму 105.140,41 грн.

Судом встановлено, що строк оплати грошових коштів на суму 105.140,41 грн є таким, що настав.

За вказаних підстав грошові кошти в розмірі 105.140,41 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1.359,69 грн 3% річних та 4.844,13 грн інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки позивачем до матеріалів справи не надано акти за 2019 рік та за січень-квітень 2020 року (хоча зазначено їх в додатках до позовної заяви), нарахування здійснюється судом за актами за травень-грудень 2020 року, січень 2021 року, з врахуванням кінцевих дат нарахування по кожному періоду, які визначені позивачем та з врахуванням інфляції з від`ємним значенням.

Судом здійснено перерахунок та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 221,27 грн 3% річних та 1353,02 грн інфляційних втрат. 3% річних в сумі 1.138,42 грн та інфляційні втрати в сумі 3.491,11 грн нараховано безпідставно, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 6.036,84 грн пені, суд відзначає викладене далі.

Пунктом 6.2.2 Договору визначено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, він сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки, встановленої НБУ на період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Приписами ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Зазначене кореспондується з нормами ст. 617 Цивільного кодексу України згідно якої особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки позивачем до матеріалів справи не надано акти за 2019 рік та за січень-квітень 2020 року (хоча зазначено їх в додатках до позовної заяви), нарахування здійснюється судом за актами за травень-грудень 2020 року, січень 2021 року, з врахуванням кінцевих дат нарахування по кожному періоду, які визначені позивачем.

За перерахунок суду сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 885,50 грн. Пеню в сумі 5.151,34 грн нараховано безпідставно, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Профешинал Клас" (04074, м. Київ, вул. Володимира Сосюри, б. 6, корпус В, сектор В 4.10.2; ідентифікаційний код 35316486) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, б. 5; ідентифікаційний код 42394311) 105.140 (сто п`ять тисяч сто сорок) грн 41 коп. основного боргу, 885 (вісімсот вісімдесят п`ять) грн 50 коп. пені, 221 (двісті двадцять одну) грн 27 коп. 3% річних, 1.353 (одну тисячу триста п`ятдесят три) грн 02 коп. інфляційних втрат, 2.080 (дві тисячі вісімдесят) грн 85 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко