Рішення № 9737909, 02.06.2009, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

Справа № 22ц - 2324 / 2009 Головуючий в 1 інстанції - Васіна Л.А.

Категорія - 19/27 Доповідач - Глущенко Н.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 червня 2009 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Глущенко Н.Г. суддів Перцової В.А., Рудь В.В.

при секретарі - Лещинській О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

Відкритого акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» про дострокове розірвання договорів строкових банківських вкладів та стягнення сум банківських вкладів, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2009 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ВАТ «РОДОВІД БАНК» про дострокове розірвання договорів строкових банківських вкладів та стягнення сум банківських вкладів.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що 16.01.2009 року між нею та відповідачем було укладено договір № ДРГ.021.Щ90-3171/01-2009 про строковий договір «Щедрик», за умовами якого банк прийняв від неї на строковий депозитний рахунок № 26306021.980.003171 грошову суму в розмірі 116500 грн. строком на 90 днів та взяв на себе зобов'язання повернути 16.04.2009 року вкладнику зазначену суму вкладу і проценти на неї на умовах та в порядку, встановленому договором.

Крім того, 06.01.2009 року позивачка ОСОБА_1 уклала з відповідачем договір №ДРД.021.Щ90-3113/01-2009 про строковий банківський вклад «Щедрик», за умовами якого банк прийняв від неї на строковий депозитний рахунок № 26306021.840.003113 грошову суму в розмірі 10000 доларів США строком на 90 днів та взяв на себе зобов'язання повернути 06.04.2009 року вкладнику зазначену суму вкладу і проценти на неї на умовах та в порядку, встановленому договором.

Згідно умов обох договорів вона - позивачка, як вкладник, має право вимагати повернення вкладу до спливу строку (п. 4.2.1 договорів) / а. с. 20-22, 24-26 /.

За таких обставин, ОСОБА_1 просила достроково розірвати зазначені договори та стягнути з відповідача на її користь внесені нею грошові суми, тобто 116500 грн. та 10000 доларів США / а. с 2-6 /.

Позивачка ОСОБА_2 в обґрунтування своїх позовних вимог теж посилалась на те, що 06.01.2009 року вона уклала з відповідачем договір №ДРД.021.Щ90-3114/01-2009 про строковий банківський вклад «Щедрик», за умовами якого банк прийняв від неї на строковий депозитний рахунок № 26306021.840.003114 грошову суму в розмірі 10000 доларів США

строком на 90 днів та взяв на себе зобов'язання повернути 06.04.2009 року вкладнику зазначену суму вкладу і проценти на неї на умовах та в порядку, встановленому договором.

Згідно умов договору вона - позивачка, як вкладник, має право вимагати повернення вкладу до спливу строку ( п. 4.2.1 договору) / а. с. 148-149 /.

За таких обставин, ОСОБА_2, просила достроково розірвати зазначений договір та стягнути з відповідача на її користь внесену нею грошову суму, тобто 10000 доларів США / а. с. 2-6 /.

Позивачка ОСОБА_3 в обгрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що 16.01.2009 року між нею та відповідачем було укладено договір № ДРГ.021.Щ90-3173/01-2009 про строковий договір «Щедрик», за умовами якого банк прийняв від неї на строковий депозитний рахунок № 26306021.980.003173 грошову суму в розмірі 116500 грн. строком на 90 днів та взяв на себе зобов'язання повернути 16.04.2009 року вкладнику зазначену суму вкладу і проценти на неї на умовах та в порядку, встановленому договором.

Згідно умов договору вона - позивачка, як вкладник, має право вимагати повернення вкладу до спливу строку ( п. 4.2.1 договору) / а. с. 9-11 /.

За таких обставин, ОСОБА_5 просила достроково розірвати зазначений договір та стягнути з відповідача на її користь внесену нею грошову суму, тобто 116500 грн. /а. с. 2-6/.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти цих позовних вимог.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2009 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволені.

Суд розірвав договір від 16.01.2006 року № ДРГ.021.Щ90-3171/01-2009 від 16.01.2006 року про строковий банківський вклад «Щедрик» та договір від 06.01.2009 року №ДРД.021.Щ90-3113/01-2009 про строковий банківський вклад «Щедрик», які укладені між ОСОБА_6 та ВАТ «РОДОВІД БАНК», і стягнув з ВАТ «РОДОВІД БАНК» на користь ОСОБА_6 суми банківських вкладів в розмірі 116500 грн. та 10000 доларів США.

Крім того, суд стягнув з ЁАТ «РОДОВІД БАНК» на користь ОСОБА_6 судові витрати у розмірі 1730 грн.

Також, суд розірвав договір від 06.01.2009 року №ДРД.021.Щ90-3143/01-2009 про строковий банківський вклад «Щедрик», укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «РОДОВІД БАНК», і стягнув з ВАТ «РОДОВІД БАНК» на користь ОСОБА_2 суму банківського вкладу в розмірі 10000 доларів США.

Суд розірвав договір від 16.01.2006 року № ДРГ.021.Щ90-3173/01-2009 від 16.01.2006 року, про строковий банківський вклад «Щедрик», укладений між ОСОБА_3 та ВАТ «РОДОВІД БАНК», і стягнув з ВАТ «РОДОВІД БАНК» на користь ОСОБА_3 суму банківського вкладу в розмірі 116500 грн. / а. с.91-100 /.

ВАТ «РОДОВІД БАНК» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2009 року скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимогах.

Як на підстави своєї апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення є незаконним та необгрунтованим, оскільки ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, на думку відповідача, суд не прийняв до уваги обставини справи, що мають значення / а. с. 104-108 /.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга піддягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні згідно п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив вище зазначені обставини по справі та прийшов до обґрунтованого висновку, що договори про строкові банківські вклади «Щедрик», укладені між позивачками та відповідачем, підлягають достроковому розірванню зі стягненням грошових сум внесених позивачками в банк у відповідності з умовами цих договорів, зокрема п. п. 4.1.3, 4.2.1, та ст.ст. 1060, 610, 651, 321 ЦК України і ст. 41 Конституції України.

З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини по справі, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями самих сторін.

Доводи відповідача викладені в його апеляційній скарзі, є безпідставними, до того ж вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального закону.

Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засідання всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суми банківських вкладів в доларах США.

Відповідно до ст. 99 Конституції України - грошовою одиницею України є гривня. Згідно ст. 533 ЦК України - грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Ухвалюючи рішення по справі суд першої інстанції не прийняв до уваги вище зазначені вимоги матеріального закону і безпідставно стягнув суми банківських вкладів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в доларах США, тоді як в силу ч. 2 ст. 533 ЦК України з відповідача підлягали стягненню суми банківських вкладів не в доларах США, які ними були внесені в установи банку, а в гривнях, виходячи з офіційного курсу відповідної валюти на день ухвалення судом рішення.

Відповідно до курсу валют, який був встановлений Національним банком України на 27.02.2009 року ( за 100 доларів США - 770 грн. / а. с. 147 /), - з відповідача" на користь позивачок підлягало стягненню за договором № ДРД.021.Щ90-3113/01-2009 від 06.01.2009 року та за договором № ДРД.021 .Щ90-3114/01-2009 від 06.01.2009 по 77000 грн. кожній, а не по 10000 доларів США.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2009 року в частині стягнення з ВАТ «РОДОВІД БАНК» банківських вкладів в доларах США на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2, стягнувши з ВАТ «РОДОВІД БАНК» на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу, за договором № ДРД.021.Щ90-3113/01-2009 від 06.01.2009 року, - в розмірі 77000 грн. і на користь ОСОБА_2 суму банківського вкладу, за договором № ДРД.021.Щ90-3114/01-2009 від 06.01.2009року, - в розмірі 77000 грн..

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів , -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» -задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2009 року в частині стягнення з ВАТ «РОДОВІД БАНК» банківських вкладів в доларах США на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - змінити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу в розмірі 77000 грн. і на користь ОСОБА_2 суму банківського вкладу в розмірі 77000 грн..

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.