Ухвала суду № 97376318, 03.06.2021, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/924/16-к

1-кп/683/149/2021

УХВАЛА

02 червня 2021 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої – судді Сагайдак І.М.

з участю: секретаря Повзун С.В.

прокурора Косідло А.М.

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника потерпілих Кашина В.А.

представника потерпілого ОСОБА_3 – Кравчука В.М.

обвинуваченого ОСОБА_4

захисників Загуровського О.В., Бекалюка В.І.

розглядаючи у підготовчому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинів кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України.

У підготовчому засіданні захисники обвинуваченого Загуровський О.В. та Бекалюк В.І. заявили клопотання, підтримане обвинуваченим ОСОБА_4 , про повернення обвинувального акту прокурору.

Обґрунтовуючи клопотання вказують, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, оскільки не містить чітко сформульованого обвинувачення, що позбавляє ОСОБА_4 права знати в яких конкретно діях його обвинувачують та за якими фактичними обставинами у подальшому він буде викладати свої показання. Зокрема, у обвинувальному акті органом досудового розслідування не розкрито точного змісту пунктів Правил дорожнього руху, порушення яких інкримінується ОСОБА_4 та вказано у яких саме його діяннях проявились наведені порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху.

Крім того, окремі положення фабули обвинувачення є суперечливими, що вказує на неконкретність обвинувачення. Зокрема, в обвинувальному акті не зазначено який саме підпункт пункту 2.9 Правил дорожнього руху порушив ОСОБА_4 , та ставляться у вину порушення, які не передбачені жодним із пунктів Правил дорожнього руху. Також обвинувальний акт містить висновки, які є надуманими, зокрема, що ОСОБА_4 не вибрав безпечної швидкості руху, оскільки величина безпечної швидкості, яку начебто перевищив ОСОБА_4 взагалі не вказана, а швидкість є обставиною, яка підлягає доказуванню у даному кримінальному провадженні. Інкримінуючи обвинуваченому порушення п.12.1 Правил дорожнього руху, у обвинувальному акті не конкретизовано яких саме факторів дорожньої обстановки або ж технічного стану автомобіля він не врахував і як це вплинуло на причини виникнення дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, із обвинувального акту не вбачається з якою саме фактичною швидкістю рухався керований ОСОБА_4 автомобіль та не враховано, що дорожньо-транспортна пригода відбулась на ділянці дороги, за межами населеного пункту.

Вважають, що наведені порушення є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки їх наявність може перешкодити об`єктивному розгляду справи.

Інші учасники судового процесу проти задоволення зазначеного клопотання заперечили.

Заслухавши учасників процесу, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. Вимоги до обвинувального акту викладено у статті 291 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен обов`язково містити відомості, які передбачені п.п.1-9 цієї частини, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як видно з матеріалів кримінального провадження в обвинувальному акті у кримінальному провадженні №42015240220000008 від 19 червня 2015 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, затвердженому прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Хмельницької області Войтюком М.П., міститься виклад формулювання обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, яке є достатньо конкретним та зрозумілим для здійснення захисту від такого обвинувачення в суді. В обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, та які підлягали доказуванню згідно ст.91 КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, підстав вважати яке нечітким та неоднозначним у суду немає.

Критерії прийнятності обвинувального акту викладені в ст.291 КПК України і будь-яких інших застережень зазначена норма закону не містить, а тому вказані захисниками обставини не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки вказані обставини не позбавляють суд можливості вирішити питання про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту та дати оцінку доводам сторін кримінального провадження в ході судового розгляду.

При цьому, посилання захисників на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки відсутність чіткого та конкретного формулювання обвинувачення порушує права обвинуваченого на захист, не відповідають фактичним обставинам провадження.

На даній стадії судового розгляду суд не вправі вдаватись до оцінки доказів. Питання встановлення та доведення обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст.91 КПК України, вирішуються на інших стадіях судового розгляду. На стадії підготовчого судового засідання суд вирішує лише питання відповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України.

Наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного із елементів складу кримінального правопорушення, що дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою. Посилання на те, що в обвинувальному акті не зазначено швидкість руху обвинуваченого та не враховано, що ДТП сталась за межами населеного пункту не можуть слугувати підставою для висновків, що з цих підстав обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Посилання захисників на постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року як на підставу для повернення обвинувального акту, не заслуговують на увагу, оскільки таких вказівок вказана постанова не містить.

З огляду на викладене, посилання сторони захисту на невідповідність обвинувального акту вимогам закону, є необґрунтованими, а тому підстав для повернення обвинувального акту прокурору суд не вбачає.

Керуючись ст..314, 371, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_4 – Загуровського О.В. та Бекалюка В.І. про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя: