Ухвала суду № 97375545, 03.06.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2245/21

УХВАЛА

03 червня 2021 року

Залізничний районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді – Кирилюка А.І.,

при секретарі – Бондаренко А.О.,

розглянувши заяву адвоката Сидорук Олени Олександрівни, поданої в інтересах боржника - ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

встановив:

30.04.2021 року Залізничним районним судом м. Львова видано судовий наказ №462/2245/21 за заявою Львівського комунального підприємства «Львівводоканал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення 952 грн. 05 коп. та 227 грн. судового збору.

02.06.2021 року представник боржника звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу №462/2245/21, покликаючись на те, що надані відомості про нарахування ЛКП «Львівводоканал» не відповідають дійсності, а вимоги стягувача є необгрунтованими, оскільки наявний спір про право, в частині розміру нарахованої заборгованості. В зв`язку з наведеним просить скасувати судовий наказ.

Окрім цього, просить стягнути з ЛКП «Львівводоканал» 113 грн. 50 коп. судового збору та 1500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Зі змісту роз`яснень, що містяться у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав N 14 від 23.12.2011 року "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" вбачається, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Наявність спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оцінивши дослідженні письмові докази, суд вважає пред`явлену заяву обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню в частині скасування судового наказу, оскільки спірний наказ видано без урахування всіх обставин, що мають значення для розгляду справи, між сторонами існує спір про право і такі вимоги можуть бути розглянуті виключно у позовному провадженні.

З приводу інші вимог боржника суд приходить до наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).

За змістом положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до частини першої ст.42 ЦПК України, сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про скасування судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.

Представник боржника звернулася в порядку наказного провадження, в якому передбачено спрощене судове провадження.

У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (частина другаст. 42 ЦПК України).

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України "Наказне провадження". Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.

Суддя зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі та за правилами наказного провадження стягувач у справі буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат. Оскільки в силу принципу змагальності сторін, обов`язок доведення обставин, що мають значення для справи і на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, покладається саме на сторони по справі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимога про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає, оскільки зі змісту норм ЦПК України заявник позбавлений можливості заперечувати проти вимог боржника, що стосуються відшкодування витрат на правничу допомогу. Разом з тим, боржник не позбавлений права стягнути відповідні витрати з стягувача (заявника) в порядку позовного провадження.

При цьому, суд наголошує, що ч. 2 ст. 164 ЦПК України визначає, що в разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

У стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, слід також відмовити, з огляду на те, що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника у разі пред`явлення ним позову до боржника.

Керуючись ст.ст.170, 171 ЦПК України, -

постановив:

Заяву адвоката Сидорук Олени Олександрівни, поданої в інтересах боржника - ОСОБА_1 про скасування судового наказу – задовольнити частково.

Судовий наказ Залізничного районного суду м. Львова від 30.04.2021 року №462/2245/21, виданий за заявою Львівського комунального підприємства «Львівводоканал» про стягнення з ОСОБА_1 952 грн. 05 коп. боргу та 227 грн. судового збору - скасувати.

В частині інших заявлених вимог – відмовити.

Роз`яснити стягувачу його право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена лише в частині розподілу судових витрат, шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: (підпис).

З оригіналом згідно.

Суддя: