Рішення № 97374057, 01.06.2021, Болградський районний суд Одеської області

01.06.2021

Справа № 497/701/2021

Провадження № 2-о/497/44/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2021 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Раца В.А.,

секретаря – Божевої І.Д.,

розглянувши у порядку окремого провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду міста Болграда, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Городненська сільська рада Болградського району Одеської області, про встановлення факту сумісного проживання та прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

28.04.2021 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою та просить суд встановити факт постійного проживання однією сім`єю з 1962 року до часу відкриття спадщини – 06 серпня 2016 року включно, за адресою: АДРЕСА_1 , його та ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та факт прийняття ним спадщини після смерті тітки шляхом фактичного постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Заявник посилається на те, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Він доводиться їй племінником, але так як тітка ніколи не виходила заміж, рідних дітей не мала, забрала заявника, коли йому виповнилося 7 років до себе та фактично його усиновила, але документів ніяких не оформила. З 1962 року він постійно проживав з тіткою, називав її мамою, вона піклувалась про нього, виховувала та забезпечувала усім необхідним. Коли йому виповнилось 18 років, тітка проводжала його в армію, а після армії він вже з дружиною оселився в будинку тітки. З метою поліпшення житлових умов, він у дворі будинку побудував новий, який зареєстрував за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою зареєстрований він, а тітка залишилася зареєстрованою в буд. АДРЕСА_2 в цьому ж дворі. Він та ОСОБА_2 завжди з 1962 року, по день смерті ОСОБА_2 , проживали однією сім`єю в будинку АДРЕСА_1 , завжди вели спільне господарство, піклувалися один про одного. Коли ОСОБА_2 захворіла, він її морально та матеріально підтримував. Після смерті ОСОБА_2 він поховав її та справляє поминки. До цього часу він проживає в будинку, доглядає за будинком, обробляє город, тобто фактично прийняв спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , але у встановлений законом строк не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, тому позбавлений можливості оформити за собою спадкові права. Встановлення зазначених фактів заявнику необхідно з метою вирішення питання про спадкове майно, та можливості оформлення спадщини у встановленому порядку.

ОСОБА_1 до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності та наполягає на задоволенні заявлених вимог.

Представник заінтересованої особи – Городненської сільської ради Болградського району, а саме її голова Богоєв М.Д., до суду не прибув, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, вимоги ОСОБА_1 визнав в повному обсязі.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що станом на 14 квітня 1991 року житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , належав до колгоспного двору, в якому була зареєстрована ОСОБА_2 , тобто вона придбала право власності на весь будинок. Це підтверджується довідкою Дмитрівської сільської ради Болградського району № 270 від 04.09.2020 року, яка видана на підставі записів у погосподарській книзі (а.с.16).

Окрім цього ОСОБА_2 на праві власності належать дві земельні ділянки загальною площею 1,09 га, розташовані на території Дмитрівської сільської ради Болградського району, цільове призначення яких ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери №1 5121483000:01:005:1263 та №2 5121483000:01:002:0089, що підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 368905, виданого 20.03.2006 року (а.с.22).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 09.08.2016 року Болградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).

Як вбачається з довідки №44/а, виданою 29.01.2020 року Дмитрівською сільською радою Болградського району Одеської області, ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.18), в той час як заявник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Також судом встановлено, що житлові будинки, розташовані по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 фактично розташовані у одному дворі, поруч. За життя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 завжди проживали однією родиною, з початку у будинку АДРЕСА_2 , а після завершення будівництва будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зі своєю дружиною та дітьми, проживали однією родиною у будинку АДРЕСА_1 , це підтверджується довідкою Городненської сільської ради Болградського району (а.с.19).

З акту підтвердження умов спільного проживання від 20.01.2021 року, складеного комісією Городненської сільської ради Болградського району встановлено, що працівниками сільської ради було проведено опитування сусідів – свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також обстежено умови спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 було виявлено наступне: ОСОБА_2 ніколи не виходила заміж та постійно проживала у батьківському будинку по АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 1955 року народження є її рідним племінником, а саме сином її рідної сестри ОСОБА_8 . Він з дитинства постійно проживав з тіткою ОСОБА_2 , яка фактично його усиновила, але документів про це не оформила. Вони проживали однією родиною, вона дбала про нього, як про сина: одягала, взувала, виховувала. Після служби в армії він повернувся в будинок тітки та проживав з нею. В цей будинок він привів дружину, та разом з тіткою ОСОБА_2 справили весілля. Тобто вони проживали постійно однією родиною. Коли родина збільшилась, у тому ж дворі ОСОБА_1 з метою поліпшення житлових умов побудував новий дім, але вони усі продовжували проживати однією родиною, вели спільне господарство, дбали один про одного. Після смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_1 поховав її, справляє усі поминки за звичаю. З моменту смерті ОСОБА_2 доглядає за будинком та обробляє земельну ділянку при будинку (а.с.20-21).

Як вбачається зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що докази, на які посилається заявник, достатні для встановлення факту того, що заявник проживав з ОСОБА_2 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Вирішуючи вимоги та встановлюючи факт проживання однією сім`єю, який охоплюється часовим проміжком з 1962 рік по 2016 рік, суд приходить до наступного висновку.

З 01 січня 2004 року в Україні почав діяти новий Цивільний Кодекс України.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коди вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

З вказаного вбачається, встановлення фактів проживання однією сім`єю у період до 01 січня 2004 року законодавством не передбачено. Тому в цій частині, суд частково задовольняє вимоги, а саме встановлює факт проживання однією сі`мєю ОСОБА_9 з ОСОБА_2 з 01 січня 2004 року по день її смерті.

Щодо вимоги встановлення факту прийняття спадщини, суд зазначає наступне.

Постановою приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Станєвої В.Б. вих.№200/02-31 від 23.04.2021 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , через пропущення шестимісячного строку наданого законом для прийняття спадщини, а також через те, що він не перебуває з померлою у родинних відносинах (а.с.24).

Встановлення факту прийняття спадщини для заявника має юридичне значення, оскільки від цього факту безпосередньо породжуються юридичні наслідки, в даному випадку прийняття спадщини, і законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юиридичне значення» від 31 березня 1995 №5, судом встановлюються факти, які породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року, тощо.

Частина 1 ст. 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

На підставі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що докази, на які посилається заявник, достатні для встановлення факту того, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 12,81,82, 259, 263-265,315, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Городненська сільська рада Болградського району Одеської області, про встановлення факту сумісного проживання та прийняття спадщини - задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в період часу з 01 січня 2004 року до часу відкриття спадщини – 06 серпня 2016 року включно за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом фактичного постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца