Ухвала суду № 97373387, 03.06.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/8425/21

Провадження № 2-з/643/114/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року м.Харків

Суддя Московського районного суду м.Харкова Кононенко Т.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про зустрічне забезпечення. У заяві просить вжити заходи зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання ОСОБА_2 внести на депозитний рахунок Московського районного суду м.Харкова грошові кошти у розмірі 448 950 грн протягом двох днів, з дня постановлення ухвали. Заява мотивована тим, що у разі невжиття заходів зустрічного забезпечення, інтересам кредитора ОСОБА_1 буде заподіяна шкода.

Суд, проаналізувавши матеріали заяви, приходить висновку, що заява представника ОСОБА_1 про застосування зустрічного забезпечення не підлягає задоволенню входячи з наступного.

Так ухвалою суду від 18.05.2021 року було задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій ОСОБА_2 просила забезпечити майбутній позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 348 (Дублікату виконавчого напису № 348) виданого 02.03.2021 Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною до набрання рішенням суду у цій справі законної сили. В обґрунтування заяви позивач зазначав, що предметом позову є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, на підставі якого на даний час відкрито виконавче провадження та з позивача здійснюється примусові заходи щодо його виконання, та у випадку задоволення позовних вимог може ускладнити повернення незаконно стягнутого майна позивача, так як заборгованість у спірному виконавчому написі є спірною, оскільки як основна сума заборгованості, так і заборгованість зі сплати пені є значно меншою від тої, що вказана у виконавчому написі.

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Метою зустрічного забезпечення є забезпечення позивачем відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Отже зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Порядок застосування та скасування зустрічного забезпечення визначено у статтях 154, 155 ЦПК України.

Норми частини п`ятої статті 154 ЦПК України визначають вимоги до зустрічного забезпечення. Так, заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи.

Слід звернути увагу на те, що з урахуванням формулювання норми частини першої статті 154 ЦПК України за загальним правилом вимога відповідача щодо зустрічного забезпечення є правом, а не обов`язком суду

Відповідно до частини третьої статті 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів заяви, жодних доказів відсутності реєстрації місця перебування, будь-якого майна на території України ОСОБА_2 та незадовільного фінансового стану останньої, суду не надано.

На обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 вказує, що дії ОСОБА_2 направлені на заподіяння шкоди і інтересам кредитора ОСОБА_1 , оскільки на офіційному сайті ДП « Сетам» було опубліковано інформацію про проведення торгів спірної квартири за початковою ціною 448950 гривень, що мали відбутися 21.05.2021 року. Учасниками було подано 2 заявки на участь у торгах, однак ОСОБА_2 було подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису.

Спірна квартира була передана ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в іпотеку відповідно до укладеного іпотечного договору посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. 21.03.2019 року за реєстровим № 673 в забезпечення зобов`язання солідарних боржників згідно договору позики, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. 21.03.2019 року за реєстровим № 671.

Згідно зазначеного договору позики, договору про відступлення права вимоги за договором позики, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Клопотовою Л.Ю. 27.02.2020 року за реєстровим № 41, договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Клопотовою Л.Ю. 27.02.2020 року за реєстровим № 42, вказані солідарні боржники, повинні повернути стягувачу ОСОБА_1 , валютні цінності в натурі у розмірі 9640 доларів США не пізніше 21.04.2022 року.

На даний час в судах на розгляді перебувають цивільні справи, щодо дійсності договорів позики та іпотеки, на підставі яких був виданий спірний виконавчий напис, а також розміру основної заборгованості, що вочевидь вказує на наявність спору про право щодо можливості звернення стягнення на предмет іпотеки та розміру заборгованості.

Так, при розгляді заяви про забезпечення позову, судом було встановлено, що на виконання спірного виконавчого напису відкрито виконавче провадження № 64789099 (здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О. В.), майно передано на реалізацію, електронні торги з продажу майна позивача призначені на 21.05.2021 року.

Матеріалами справи встановлено, що між сторонами виник спір щодо правомірності вчинення виконавчого напису нотаріусом, отже тимчасове обмеження реалізації права відчуження майна є співмірним зі заявленими вимогами та доцільним.

Крім того, згідно положень п.1,2розділуIV Наказу МЮУ «Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна»

Для участі в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною) учасник проходить процедуру реєстрації на Веб-сайті, подає заявку на участь в електронних торгах за кожним лотом окремо, сплачує гарантійний внесок на рахунок Організатора та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком.

Веб-сайтфункціонує у цілодобовому режимі та забезпечує автоматичну можливість безперервної та без перешкодної реєстрації учасників. Організатор відповідальний за забезпечення такої можливості та підтримання цілодобової функціональності Веб-сайту.

Згідно розділуVп.4,5 Вказаного наказу, електронні торги розпочинаються у визначений в інформаційному повідомленні про електронні торги день. Електронні торги проводяться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години.

Переможцем електронних торгів визнається учасник, від якого на момент завершення електронних торгів надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу торгів або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною. Якщо до часу завершення електронних торгів не надійшло жодної цінової пропозиції, електронні торги вважаються такими, що не відбулися.

Тобто сам факт реєстрації лоту у системі електронних торгів ДП «Сетам» не свідчить, а ні про факт продажу майна, а ні про ціну за яку відповідний лот буде реалізовано. У випадку відсутності пропозицій, щодо купівлі майна, чи відсутності зареєстрованих учасників торгів щодо продажу конкретного лоту торги, у відповідності до вже наведених норм, вважаються такими, що не відбулись.

За таких обставин посилання заявника на той факт, що вжиття заходів забезпечення позову за заявою ОСОБА_2 призвело до порушення його прав будується лише на припущення, щодо того, що призначені торги могли відбутись, а спірна квартира ймовірно було б продано за ціною вказаною заявником.

Окрім того проведення торгів спірного майна до вирішення спору між сторонами щодо безспірності заборгованості боржника, з урахуванням ухвал суду про забезпечення позову від 01.12.2020 року, 12.02.2021 року, про існування яких заявнику було відомо, унеможливлює реалізацію спірного майна.

Також суд звертає увагу на той факт, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до набрання рішенням суду законної сили.

В даному випадку, суд не вбачає підстав вимагати від позивача забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), оскільки обставини, за яких суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутні.

За таких обставин суд вважає, що невжиття заходів зустрічного забезпечення не порушить прав заявника, а тому підстави для задоволення заяви відсутні.

Відповідно до ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом і мають рівні права, гарантовані Конституцією України та іншими нормативними актами, на захист своїх інтересів державою.

Враховуючи предмет та підстави заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, відсутність доказів завдання заявнику збитків внаслідок вжиття заходів забезпечення позову щодо спірного нерухомого майна, а також те, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про застосування заходів зустрічного забезпечення.

Керуючись ст. ст. 149-154, 259, 260, 353 ЦПК України, суд –

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування зустрічного забезпечення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Суддя Т.О. Кононенко