Ухвала суду № 97372566, 02.06.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/508/2021

Провадження № 1кп/201/718/2021

УХВАЛА

02 червня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Мельниченко С.П. за участі секретаря судового засідання Кірюшині Д.Л., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 22021000000000087 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3

у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, -

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4

у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, -

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор

обвинувачені ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

захисники Тимченко О.В.

Романцов М.В.

Шрам О.В.

потерпілі ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7 огли

захисник Зарубін Є.М.

ВСТАНОВИВ:

В провадження Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22021000000000087 по обвинуваченню ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено три клопотання про продовження застосування запобіжних заходів у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_1 та у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

В своєму клопотанні щодо ОСОБА_1 прокурор посилався на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів і на сьогоднішній день не зменшились ризики .які були підставою для обрання запобіжного заходу та його продовження. Так, тяжкість злочину і, відповідно, наслідки розгляду кримінального провадження відносно обвинуваченого можуть спонукати його переховування від суду, що підкріплюється і тим, що інші особи, які підозрюються у вчиненні цього ж злочину в даний час переховуються. Також існує ризик сховати та спотворити інформацію, речі та документи, які мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки обвинувачений у спілкуванні з потерпілими та спільниками використовував засоби, які запобігають його викриттю. Обґрунтований також ризик впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, так як відносно потерпілого ОСОБА_4 , надходять погрози наслідком чого стало застосування заходів безпеки щодо нього. Більш того, саме вчинення злочину супроводжувалось погрозами застосування насильства та пошкодження майна. Не виключений також ризик вчинення нового злочину обвинуваченим, оскільки вимагання коштів у потерпілого ОСОБА_4 здійснювалось систематично, тривалий час і з застосуванням погроз. Також існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що вбачається з його поведінки, зафіксованої під час проведення НСРД, а також в оточенні обвинуваченого можуть бути спільники, яких він може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності і, таким чином, унеможливить притягнення їх до відповідальності. На думку прокурора менш суворий запобіжний захід не забезпечить вказані ризики.

Щодо обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , то прокурор вказав, що останні, як і ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів і існують ті ж ризики з тим же обґрунтуванням, що й ризики відносно ОСОБА_1 .

Потерпілий ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора та пояснив, що з моменту затримання обвинувачених йому постійно надходили погрози і остання погроза поступила в березні 2021 року, а тому просив клопотання задовольнити.

Захисник Зарубін Є.М. підтримав клопотання прокурора в частині обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , пояснивши, що ризик уникнення суду, продовження злочинної діяльності та впливу на потерпілого не зменшився і менш суворі запобіжні заходи не зможуть його нівелювати.

Інші потерпілі також підтримали клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив змінити запобіжний захід на домашній арешт в нічний час, оскільки він одружений, має на утриманні трьох дітей, які потребують його допомоги. Також він працює і зможе займатись суспільно корисною працею.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні просив змінити запобіжний захід на більш м`який, так як він має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки і працює. Ризики на сьогоднішній день зменшились і запобіжний захід у виді домашнього арешту зможе їх нівелювати.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти продовження тримання його під вартою, так як ризики не доведені. Він не має жодного відношення до епізоду в якому потерпілим є ОСОБА_4 і, відповідно, до погроз щодо нього, навіть якщо такі й були. Він має місце проживання, міцні соціальні зв`язки та роботу, а тому всі ризики можуть бути знівельовані менш суворим запобіжним заходом.

Захисник Тимченко О.В. заперечував проти клопотання прокурора, оскільки жодного з ризиків не доведено, прокурором протягом одинадцяти місяців застосування запобіжних заходів щодо обвинувачених подаються однакові клопотання без зміни їх змісту і обґрунтування, в яких прокурор навіть не наводить мотивів неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів. Всі матеріали, які прокурор надав до клопотання стосуються обґрунтованості обвинувачення і жоден з них не стосується обґрунтованості заявлених ризиків. Що стосується ризику уникнення суду, то він зник з плином часу який пройшов з моменту обрання запобіжного заходу відносно обвинувачених вперше, яке мало місце одинадцять місяців тому. На сьогодні однієї тяжкості обвинувачення очевидно недостатньо для встановлення такого ризику. Підтвердженням відсутності цього ризику є поведінка ОСОБА_1 , який під час перебування під домашнім арештом жодного разу не порушував його умови і хоча півтора місяці був без браслета, однак не вчинив дій направлених на переховування і вчасно з`являвся на всі виклики слідчого, прокурора чи суду. Ризик впливу на потерпілих неможливий, так як потерпілі, зі слів прокурора проживають у м. Києві, забезпечені цілодобовою охороною а отже тримати обвинувачених під вартою і цілодобовим домашнім арештом недоцільно. Більш того, досудове слідство було продовжено ухвалою слідчого судді до 16.05.2021, а запобіжний захід відносно обвинувачених обрано до 10.06.2021, очевидно за межами строку досудового розслідування з огляду на що є незаконним і, відповідно, продовження цього строку є неможливим.

Захисник Романцов М.В. в судовому засіданні просив змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_1 на нічний домашній арешт, а відносно ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на цілодобовий домашній арешт про що подав окремі клопотання, оскільки всі названі прокурором ризики не доведені, обвинувачені тривалий час тримаються під вартою, в той час як всі мають міцні соціальні зв`язки, роботу і навіть за умови доведеності ризиків, останній можуть бути знівельовані менш суворими запобіжними заходами. Додатково захисник заявив клопотання про переведення обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ДУВП № 4, оскільки їх перебування у ВЗДС СБУ України суперечить вимогам Закону України «Про попереднє увезення», віддаленість цієї установи від суду перешкодить оперативності судового розгляду, а доставка обвинувачених в судові засідання з м. Києва спричиняє не лише необґрунтовані витрати, а й створення ряду незручностей як обвинуваченим і конвою.

Захисник Шрам О.В. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, так як досудове слідство проведено з грубим порушенням підслідності, що тягне за собою недопустимість усіх доказів, прокурор не надав доказів впливу на потерпілого, обвинувачений ОСОБА_1 своєю поведінкою довів неспроможність доводів прокурора щодо наявності ризиків.

Заслухавши учасників, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, то обґрунтованість підозри не перевіряється з огляду на те, що суд до вирішення справи не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.

Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Надаючи оцінку доводам прокурора щодо наявності ризику уникнення суду обвинуваченими, який прокурором визначено та обґрунтовано однаково щодо всіх обвинувачених, суд звертає увагу, що вперше щодо обвинувачених було обрано запобіжний захід 18.07.2020, тобто майже рік тому. За цей час було проведено досудове розслідування, яке завершилось направленням обвинувального акту до суду. При цьому судом встановлено, що жоден з обвинувачених раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і дій направлених на уникнення органу досудового слідства не вчиняв. Всі обвинуваченні мають доволі тісні соціальні зв`язки та роботу на території міста. Також сторони не заперечували, що обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи незначний час під дією запобіжного заходу у виді застави не уникав правоохоронні органи та суд, а під час дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту не робив спроби втечі.

Дійсно, обвинувачення висунуто у вчиненні особливо тяжкого злочину і в разі призначення покарання за вчинення цих злочинів воно може бути пов`язаним лише з позбавленням волі. Однак ця обставина сама по собі не може свідчити про наявність ризику уникнути суду, а з урахуванням часу протягом якого це обвинувачення висунуто та протягом якого обвинувачені зазнають обмеження свободи, який є тривалим, суд вважає, що ризик уникнення суду на сьогодні відсутній.

Надаючи оцінку доводам прокурора щодо наявності ризиків сховати, спотворити інформацію речі та документи, які мають істотне значення для кримінального провадження, а також перешкодити кримінальному провадженню іншим чином суд звертає увагу, що сутність цих ризику полягає в тому, що обвинувачені можуть знищити конкретно визначені речі чи документи, а не абстрактні предмети, а також можуть вчинити конкретні дії направленні на перешкоджання кримінальному провадженню. На сьогоднішній день досудове слідство завершено, усі докази зібрано і відкрито сторонам кримінального провадження. Тобто на цій стадії прокурору достаменно має бути відомо про те які речі і документи чи які дії підпадають під вказані ризики. Однак прокурором таких даних не надано, а тому суд вважає, що вказані ризики також не доведено.

Що стосується ризику впливу на потерпілих та свідків, то суд вважає, що з урахуванням обставин злочинів, який описаний в обвинувальному акті, який поєднаний з систематичними погрозами потерпілим, вчинення цих дій організованою групою, той факт, що потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомляє про те, що йому продовжували надходити погрози до березня 2021, тобто протягом дев`яти місяців з моменту затримання обвинувачених, то суд вважає, що це ризик доведений і він, з огляду на вказані вище обставини є доволі суттєвим. Цей ризик на сьогоднішній день не зменшився, з огляду на тривалість погроз які надходили на адресу потерпілого.

З тих же підстав суд вважає доведеним ризик повторного вчинення злочину чи продовження злочинної діяльності обвинуваченими, оскільки їх дії, згідно обвинувального акту не були одиничними, а погрози, що надходили потерпілому додатково свідчать про наявність цього ризику.

Доведеність цих ризиків встановлюється відносно всіх обвинувачених з огляду на те, що їх дії кваліфіковані як дії вчинені організованою групою, а доводи захисту щодо невірної кваліфікації суд не може прийняти до уваги на даній стадії судового провадження з огляду на обмеженість оцінки доказам, які може давати суд в підготовчому судовому засіданні.

Таким чином судом встановлено наявність ризиків визначених п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на сьогоднішній день не зменшились, а тому відносно обвинувачених може бути обрано запобіжний захід.

Вирішуючи питання доцільності продовження строків домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого, негативних даних про який не має, його соціальні зв`язки, які є міцними, так як останній одружений, має трьох неповнолітніх дітей, працює, не судимий. Також суд враховує обставини злочину, описані в обвинувальному акті, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, яке являється тяжким, що в своїй сукупності з ризиками свідчить, що більш м`який запобіжний захід ніж домашній арешт не здатний забезпечити встановлені ризики, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк дії цього запобіжного заходу.

Вирішуючи питання доцільності продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 суд враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого, негативних даних про який не має, його соціальні зв`язки, які є міцними, працює, не судимий. Також суд враховує обставини злочину, описані в обвинувальному акті, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, яке являється тяжким, що в своїй сукупності з ризиками свідчить, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не здатний забезпечити встановлені ризики, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк його тримання під вартою на термін в межах визначених КПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину із погрозою застосування насильства, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Вирішуючи питання доцільності продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого, негативних даних про який не має, його соціальні зв`язки, які є міцними, працює, не судимий. Також суд враховує обставини злочину, описані в обвинувальному акті, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, яке являється тяжким, що в своїй сукупності з ризиками свідчить, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не здатний забезпечити встановлені ризики, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк його тримання під вартою на термін в межах визначених КПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину із погрозою застосування насильства, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Посилання захисників на те, що обвинувачення необґрунтоване суд не може перевірити на цій стадії судового розгляду з огляду на те, що на цій стадії судового провадження суд не перевіряє докази обставин, які підлягають встановленню під час судового розгляду, окрім обставин, які необхідні для встановлення наявності/відсутності ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Посилання захисту на те, що обвинувачені тримаються під вартою поза межами строку досудового розслідування суд не може оцінити оскільки в судовому засіданні сторонами не надано документів, які б дозволили розрахувати цей строк і, відповідно, дати відповідь на питання поставлені захистом.

Що стосується клопотання захисника Романцова М.В. щодо переведення обвинувачених в ДУВП № 4, то суд приходить до наступних висновків

Статтею 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення» визначено, що установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.

Оскільки досудове слідство завершено, відстань між Відділом забезпечення досудового слідства Центрального управління СБУ, де утримуються обвинувачені до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська є значною, що створює додаткові матеріальні витрати та незручності у доставці обвинувачених до суду, то суд вважає за можливе визначити місце попереднього ув`язнення обвинувачених в ДУВП № 4.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 199, 314 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвоката Романцова М.В. про зміну запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строків дії запобіжних заходів відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_5 строком до 01 серпня 2021 р.

Ухвалу направити на виконання до Дніпровського районного управління поліції відділення поліції № 1.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 до 30 липня 2021 року.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 30 липня 2021 року.

Визначити місцем тримання під вартою обвинувачених в ОСОБА_2 і ОСОБА_3 установу виконання покарань № 4 .

Ухвалу в частині тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 направити до Дніпровської установи виконання покарань № 4 .

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня оголошення ухвали, а обвинуваченими, які тримаються під вартою протягом п`яти діб з дня отримання копії ухвали, шляхом подання скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.П. Мельниченко