Ухвала суду № 9737149, 15.04.2010, Апеляційний суд Миколаївської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-98/10 Головуючий 1-ї інстанції:

Категорія: скарга на постанову Рудяк А.О.

про поруш. кримін. справи Доповідач: Пісной І.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Миколаївської області

у складі: головуючого Царюка В.В.

суддів Гребенюк В.І., Пісного І.М.

за участю прокурора Максимішина О.Л.

захисника ОСОБА_2

15 квітня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за скаргою прокурора, який приймав участь у суді 1 інстанції на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.03.2010 року, якою

скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задоволено, а постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Миколаївській області Радченка А.В. від 08.02.2010 року про порушення кримінальної справи у відношенні директора ТОВ ТД «Алькор» ОСОБА_4, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України скасовано.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, захисник ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою, в якій просила скасувати вищевказану постанову слідчого, оскільки вважала, що справа відносно ОСОБА_4 порушена без достатніх приводів та підстав, передбачених ст. 94 КПК України.

Скасовуючи постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Миколаївській області Радченка А.В. від 08.02.2010 року про порушення кримінальної справи у відношенні директора ТОВ ТД «Алькор» ОСОБА_4, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України суд послався на те, що приводом для порушення кримінальної справи став акт невиїзної документальної перевірки ТОВ ТД «Алькор» №331/35-10/30999972 від 25.01.2010 року. Разом з тим, зазначений акт містить лише попередню інформацію про порушення податкового законодавства та не містить інформації про ненадходження до бюджету чи державних цільових фондів, а рівно й інформації про злочин. Також суд зазначив, що у матеріалах, які стали підставою для порушення кримінальної справи містяться виділені матеріали, щодо діяльності злочинного угруповання під керівництвом ОСОБА_6 та інших, а дані, які б свідчили про взаємодію цього угруповання з ТОВ ТД «Алькор» та наявність в діях ОСОБА_4 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України відсутні.

В апеляції прокурор, який приймав участь у суді 1 інстанції ОСОБА_7 стверджує, що постанова суду необґрунтована, а постанова слідчого про порушення кримінальної справи відповідає вимогам ст.ст. 94, 97, 98, 100, 130 КПК України. Вказує на те, що приводом послугувало виявлення органом дізнання, прокурором ознак злочину. Також вказує на те, що підставами стали наступні факти. Так, у провадженні СВ МП ДПА в Одеській області знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_6 та інших співучасників у скоєнні ряду злочинів. Встановлено, що в період з липня 2007 року по лютий 2009 року, з метою навмисного ухилення від сплати податків, посадові особи ТОВ ТД «Алькор» за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими, здійснювали перерахування коштів на поточні рахунки різних підприємств із призначенням платежу придбання товару та надання послуг. Фактично зазначені фінансові операції носили безтоварний характер. Після чого складались підроблені первинні бухгалтерські документи, які використовувались посадовими особами ТОВ ТД «Алькор» з метою мінімізації податкових зобовязань. Другою підставою став акт невиїзної документальної перевірки ТОВ ТД «Алькор» №331/35-10/30999972 від 25.01.2010 року, згідно до якого посадовими особами ТОВ ТД «Алькор» занижений податок на прибуток за 2008 рік в сумі 832530 грн., що спричинило несплату у бюджети ПДВ і податку на прибуток на загальну суму 1598359 грн. Звертає увагу на те, що суд в своїй постанові надає оцінку зібраним доказам. Просить постанову суду скасувати, а справу направити в той же суд.

В запереченнях на апеляцію захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 стверджує, що доводи прокурора, необґрунтовані і такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Вказує на те, що матеріалами кримінальної справи стосовно ОСОБА_6 та інших, підтверджується непричетність ОСОБА_4 до злочинного угруповання. Крім того, відсутні підтвердження факту знайомства останніх між собою, а тим більш, попередня змова між собою. Також, на її думку нічим не підтверджується безтоварні відносини ТОВ ТД «Алькор», як наголошує апелянт. Вказує на те, що самого акту невиїзної документальної перевірки Вознесенської ДПІ недостатньо для порушення кримінальної справи, оскільки він містить попередню інформацію про порушення податкового законодавства, а повинен бути факт ненадходження коштів для бюджету. Виходячи з цього, вважає постанову суду законною та обґрунтованою і просить залишити її без зміни, а апеляцію прокурора без задоволення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; прокурора в підтримання апеляції, який вважаючи достатніми підставами для порушення справи виділені матерали просить постанову суду скасувати; захисника ОСОБА_2, який заперечує проти задоволення апеляції з викладених в запереченнях захисника ОСОБА_3 підстав; дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає апеляцію не підлягаючою задоволенню за таких підстав.

Згідно вимог ч. 15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, перевіряється наявність приводів і підстав для винесення постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.

Перевіряючи дотримання цих вимог встановлено, що приводом для порушення кримінальної справи є постанова про виділення матеріалів кримінальної справи, а підставою - акт документальної перевірки. Ці дані на думку органів прокуратури послугували підставою для порушення кримінальної справи. Проте погодитися з цим неможливо.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими ознаками органи досудового слідства вказали лише дані, що викладені в акті документальної перевірки.

Проте, маючи у своєму розпорядженні зазначений акт перевірки, слідчий постановою від 26 січня 2010 р. визнав це фактично недостатнім для порушення справи, виділив їх в окреме провадження і направив для проведення додаткової перевірки та вирішення питання щодо порушення або відмови в порушенні кримінальної справи.

З матеріалів справи убачається, що додаткова перевірка не проводилась, а 8 лютого 2010 р. було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_4 лише на підставі виділених матеріалів.

Таким чином, органи досудового слідства не виконавши свою ж постанову в частині проведення додаткової перевірки, прийняли передчасне рішення, порушивши кримінальну справу відносно ОСОБА_4

Доводи прокурора щодо оцінки судом доказів, колегія суддів розцінює як безпідставні, оскільки суд послався в постанові на пояснення свідків ОСОБА_8 нова, Шевчук та ОСОБА_4 не як на докази, а лише як на відсутність даних, які б вказували на наявність ознак злочину.

За таких обставин висновки суду про необхідність скасування постанови про порушення кримінальної справи є обґрунтованими, а доводи апеляції не переконливими, тому вона не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

апеляцією прокурора, який приймав участь у суді 1 інстанції залишити без задоволення.

Постанову судді Цетрального районного суду м. Миколаєва від 26 березня 2010 року якою скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задоволено, а постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Миколаївській області Радченка А.В. від 08.02.2010 року про порушення кримінальної справи у відношенні директора ТОВ ТД «Алькор» ОСОБА_4, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України скасовано залишити без зміни.

Головуючий

Судді