Ухвала суду № 97366890, 01.06.2021, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3105/20

Номер провадження 1-кп/585/184/21

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р АЇ Н И

01 червня 2021 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Євтюшенкової В. І.,

з участю секретаря судового засідання - Ковган О.В.,

прокурора - Думал С. М.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

обвинувачених: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників: Бауліна О. І., Маківського В. О., Глущенка В. В.,

представників потерпілих: Козін Т. В., Бидюкова Д. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Ромни в режимі відеоконференції кримінальну справу по матеріалах кримінального провадження № 12020200100000474 про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Ромни Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, працюючого машиністом тепловоза виробничого підрозділу «Локомотивне депо Ромни», регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця», раніше не судимого, зареєстрованого та мешканця за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця м. Ромни Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, працюючого охоронником ПАТ «Укрнафта» в м. Кременчук, раніше не судимого, зареєстрованого та мешканця за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ромни Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та мешканця за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Ромни Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , мешканця АДРЕСА_5 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Роменського міськрайонного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження № 12020200100000474 відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України, відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

Ухвалою суду від 10 березня 2021 року відносно ОСОБА_2 застосований запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю з покладенням наступних обов`язків: заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; прибувати до суду за кожною вимогою; утримуватися від спілкування зі свідками та обвинуваченими: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Ухвалою від 26 квітня 2021 року ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 26 червня 2021 року включно.

01 червня 2021 року захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - Баулін О. І. через канцелярію суду подав клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 запобіжного заходу на більш м`який, застосувавши до нього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. В обгрунтування клопотання посилається на те, що за весь час притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення, що інкримінуються (починаючи з 11.07.2020 року) жодного разу жодного доказу на підтвердження і доведення цього ризику чи фактів, які в у своїй сукупності вказували на його існування стороною обвинувачення надано не було. Із наданих прокурором доказів, які були досліджені в судовому засіданні, суд мав можливість встановити роль та дії кожного обвинуваченого, в т.ч. способи нанесення ударів, їх кількість та послідовність, що не відповідає обставинам, вказаним в обвинувальному висновку. Прокурором не надано доказів на підтвердження спричинення ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , а відтак кваліфікація ого дій за ст. 121 КК України є сумнівною, що в свою чергу безумовно впливає на можливу тяжкість призначеного покарання. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»), Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання (рішення ЄСПЛ «Сулаоя проти Естонії»). Звертаючись до обставин, визначених ст. 178 КГІК України, які враховує суд при застосуванні запобіжного заходу, вбачається, що ОСОБА_2 раніше не притягувався як до кримінальної так і до адміністративної відповідальності, має постійне місце проживання та роботи, молодий вік. ОСОБА_2 має стійкі соціальні зв`язки, родину, позитивно характеризується за місцем мешкання та роботи, що беззаперечно є тими факторами, які зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти будь-яким ризикам, визначеним ст. 177 КГІК України. Не зважаючи на те, що ОСОБА_2 тривалий час перебував під вартою його не звільнено, більш того Виробничий підрозділ Південної залізниці - «Локомотивне депо Ромни» звертається до суду з проханням пом`якшення запобіжного заходу у зв`язку виробничою необхідністю залучення його до роботи. На даний час відсутні будь-які докази та ризики того, що ОСОБА_2 буде переховуватися від суду, у тому числі і з метою уникнення від відповідальності. При цьому слід зазначити і той факт, що якби ОСОБА_2 хотів переховуватися, то він би це зробив, оскільки мав таку можливість 11.07.2020 р., т.я. того дня був у інших містах, разом із цим він ввечері повернувся до м. Ромни, що підтверджує той факт, що обвинувачений не має мети переховуватися. Натомість, ОСОБА_2 має бажання сприяти суду у повному та належному дослідженні доказів у даній справі. Він у повному обсязі виконував процесуальні обов`язки, визначені ухвалою Роменського міськрайсуду Сумської області від 26.04.2021р., жодних порушень запобіжного заходу зафіксовано не було. Зміна запобіжного заходу на особисте зобов`язання надасть ОСОБА_2 можливість працювати, що в свою чергу є сприятливим фактором і для потерпілої сторони, оскільки до ОСОБА_2 , як до інших обвинувачених заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, а отримуючи заробітну плату він буде мати змогу відшкодування.

У судовому засіданні захисник Баулін О. І. та обвинувачений ОСОБА_2 підтримали заявлене клопотання, просили його задовольнити, посилаючись на викладені в ньому обставини.

Прокурор Думал С.М. заперечувала проти задоволення клопотання посилаючись на те, що встановлені судом ризики, передбачені ст. 177 КПК України при обранні ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не змінилися і продовжують існувати на даний час. Одночасно, заявила клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у виді цілодобового домашнього арешту. В обгрунтування продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту посилалась на обставини, викладені у клопотанні.

Потерпіла ОСОБА_1 та її представник Козін Т. В. підтримали клопотання прокурора. Проти задоволення клопотання адвоката Бауліна О. І. заперечували.

Представник потерпілої ОСОБА_7 - Бидюков Д. В. підтримав клопотання прокурора, проти задоволення клопотання адвоката Бауліна О. І. заперечував.

Інші учасники процесу висловитися не побажали.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ухвалою суду від 10 березня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Ухвалою від 26 квітня 2021 року ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 26 червня 2021 року включно.

Станом на 01 червня 2021 року розгляд кримінального провадження не закінчено з об`єктивних причин.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Згідно п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні.

Під час розгляду клопотання щодо застосування запобіжного заходу суд повинен встановити, чи існують на час розгляду клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання заявленим ризикам (ч. 1 ст. 194 КПК України), чи є обґрунтованою підозра.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження цілодобового домашнього арешту ОСОБА_2 , заходи забезпечення кримінального провадження у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого, які були підставою для обрання вказаного запобіжного заходу, не відпали та підтверджуються тим, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких є тяжким, покарання за яке передбачено виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, злочини, згідно пред`явленого обвинувачення, пов`язані із завданням шкоди здоров`ю іншої особи та хуліганськими діями, що свідчить про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченого, тому існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Тобто обвинувачений ОСОБА_2 через тяжкість покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винуватим у злочинах, у вчиненні яких він обвинувачується, може переховуватись від суду.

Таким чином, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_2 від суду, який продовжує існувати.

В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу прокурор також зазначає, що на даний час обвинувачений та свідки не допитані, тому ОСОБА_2 перебуваючи на волі, матиме можливість здійснювати на них тиск з метою зміни ними своїх показань на його користь. При цьому прокурором не надано жодного доказу, який би свідчив про те, що ОСОБА_2 мав спроби такого незаконно впливу на свідків та потерпілих з метою зміни їхніх показань. Таким чином, наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурором не доведена.

Разом з тим, зважаючи на наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу ОСОБА_2 у виді домашнього арешту підлягає задоволенню, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

При цьому суд бере також до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 та його репутацію, який раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, має позитивні характеристики з місця проживання та місця роботи, має постійне місце роботи, що вказує на його міцні соціальні зв`язки.

Крім того, засіб контролю у виді електронного браслету був застосований до ОСОБА_2 лише наприкінці закінчення терміну дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, проте ОСОБА_2 ніяких дій, які б вказували на його наміри залишити місце проживання, не вчиняв, від явки до суду не ухилявся.

Стороною захисту надано довідку АТ «Українська залізниця» виробничого підрозділу «Локомотивне ДЕПО Ромни» від 31.05.2021 року, згідно якої ОСОБА_2 з 05 липня 2012 року працює у виробничому підрозділі «Локомотивне депо Ромни» регіональної філії «Південна залізниця» і з 24.05.2019 року займає посаду машиніста тепловоза у відділі цеху експлуатації.

З наданої характеристики вбачається, що ОСОБА_2 за місцем роботи зарекомендував себе з позитивної сторони, порушень трудового розпорядку не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Виробничий підрозділ «Локомотивне депо Ромни» звернулося до суду з відношенням від 31.05.2021 року щодо пом`якшення ОСОБА_2 встановлених судом обмежень з метою залучення його до виконання робіт на підприємстві для забезпечення безперервності виробничого процесу.

За таких обставин, суд погоджується з доводами захисника обвинуваченого - адвоката Бауліна О. І. щодо неможливості ОСОБА_2 працювати у зв`язку із застосуванням у відношенні нього цілодобового домашнього арешту.

З метою надання можливості обвинуваченому реалізувати своє право на працю, виходячи з конституційних положень щодо права особи на працю, а також враховуючи ту обставину, що обвинувачений тривалий час знаходиться під домашнім арештом, даних щодо порушення ним умов домашнього арешту стороною обвинувачення не надано, суд вважає можливим змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 виді домашнього арешту, який полягав в забороні обвинуваченому цілодобово без дозволу суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , на домашній арешт у нічний час доби (з 21.00 год. до 07.00 год.) із застосуванням електронного засобу контролю з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Такий період часу є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 у кримінальному провадженні та можливості працювати.

Суд вважає, що ні у клопотанні, ні у судовому засіданні захисником Бауліним О. І. та обвинуваченим не доведено наявність достатніх на цій стадії провадження, підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 на виді особистого зобов`язання.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 200, 331, 371, 372, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Роменської окружної прокуратури Думал С.М. про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у виді цілодобового домашнього арешту, задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Ромни Сумської області, українцю, громадянину України, мешканцю АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби (з 21.00 год. до 07.00 год.) із застосуванням електронного засобу контролю з покладенням наступних обов`язків:

- заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду у нічний час доби (з 21.00 год. до 07.00 год.);

- носити електронний засіб контролю;

- прибувати до суду за кожною вимогою суду та прокурора;

- утримуватися від спілкування зі свідками та обвинуваченими: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала діє протягом двох місяців з моменту її винесення - до 01 серпня 2021 року включно.

У задоволенні клопотання адвоката Бауліна Олексія Івановича про зміну ОСОБА_2 запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 2 червня 2021 року о 14.00 год.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова