Рішення № 97366397, 19.05.2021, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/4298/20

Провадження № 2-о/488/22/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19.05.2021 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючої по справі судді – Чернявської Я.А.,

при секретарі судового засідання — Кривопішиній О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , де заінтересованими особами є: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Миколаївська міська рада, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

ВСТАНОВИВ:

23.12.2020 року заявник ОСОБА_2 звернулася до Корабельного районного суду м. Миколаєва із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, встановити факт належності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) правовстановлюючого документу — Державного акту на право приватної власності на землю, земельну ділянку площею 0,10 га., яка розташована по АДРЕСА_1 , зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 821, виданого 02 лютого 1994 року на ім”я “ ОСОБА_3 ”.

Мотивуючи заяву тим, що при отриманні Державного акту на право приватної власності на землю (площа земельної ділянки 0,10 га., яка розташована по АДРЕСА_1 ) зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 821, виданого 02 лютого 1994 року, невірно зазначено прізвище заявника, як “ ОСОБА_4 ”, коли паспорт громадянина України виданий на ім”я “Цвєтухіної Людмили Тимофіївни”, тому на теперішній час існують розбіжності в правовстановлюючих документах заявниці та іншим шляхом, крім звернення до суду, усунути ці розбіжності не видається можливим.

В судове засідання сторони не з”явились, були повідомлені про час та місце розгляду справи у порядку встановленому ст.ст. 128, 130 ЦПК України.

Заявник, надала до суду заяву в якій заявлені вимоги підтримала та просила розглянути справу без її участі.

Представник заінтересованої особи - Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, надіслав до суду заяву про слухання справи без його участі, зазначив, що рішення по даній справі не може вплинути на права та обов”язки Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, а тому і підстав для заперечення, щодо задоволення позову, Головне управління немає.

Заінтересована особа — Миколаївська міська рада, в судове засідання свого представника не направила, про причини неявки не повідомила, заперечень, щодо задоволення заяви до суду не надала.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид не позовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV «Окреме провадження» ЦПК України.

Згідно п. 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 року “Про встановлення фактів, що мають юридичне значення” при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Судом встановлено, що на підставі рішення ХVІІІ сесії XXI скликання Жовтневої районної ради від 08 червня 1993 року заявниці був виданий Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, який був зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 821 та виданий 02 лютого 1994 року, загальною площею 0,10 га, на земельну ділянку для індивідуального житлового будівництва по АДРЕСА_1 , на ім`я “ ОСОБА_3 ”.

Відповідно до паспорту громадянина України серія НОМЕР_2 , виданого Корабельним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 22.11.1996 року, заявниця - “ ОСОБА_2 ”.

Також з Витягу з рішення ХVІІІ сесії XXI скликання Жовтневої районної ради від 08 червня 1993 року вбачається, що надано земельну ділянку для індивідуального житлового будівництва по АДРЕСА_1 , на ім`я “ ОСОБА_2 ”.

Отже, вбачається наявність помилки в Державному акті на право приватної власності на землю в прізвищі заявниці.

Через зазначені розбіжності в документах заявниця не може належним чином реалізувати своє право на володіння та розпорядження належним їй майном.

Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст. 256 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» правовстановлюючим документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно є не державний акт на право власності на земельну ділянку, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно. При цьому, з 01 січня 2013 року, державні акти не видаються.

Таким чином, оцінюючи досліджені по справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності в їх сукупності, суд приходить до висновку, що правовстановлюючий документ, який дає право на користування земельною ділянкою заявником, а саме, Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку (площа земельної ділянки 0,10 га., яка розташована по АДРЕСА_1 , зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 821, виданий 02 лютого 1994 року на ім”я “ ОСОБА_3 ” належить заявнику — ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ).

Тож, факт про встановлення якого просить заявник, має юридичне значення, при цьому спір про право відсутній, а метою встановлення факту, що має юридичне значення - належності правовстановлюючого документа заявнику, є користування земельною ділянкою.

При цьому, суд вважає, що заявник позбавлений можливості у позасудовому порядку встановити факт належності правовстановлюючого документа.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть бути порушені в суді за заявами як безпосередньо заінтересованих у цьому осіб, так і інших громадян.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст.15 ЦК України та ст. 4 ЦПК України.

У відповідності з п. 5 ч. 2 ст. 293, Цивільного процесуального кодексу України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

На підставі наведеного суд вважає за належне задовольнити заяву ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Керуючись ст. ст. 293, 294, 315- 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2 , де заінтересованими особами є: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Миколаївська міська рада, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити юридичний факт належності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) правовстановлюючого документу — Державного акту на право приватної власності на землю, земельну ділянку площею 0,10 га., яка розташована по АДРЕСА_1 , зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 821, виданого 02 лютого 1994 року на ім”я “ ОСОБА_3 ”.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони у справі:

Заявник ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 )

Заінтересована особа - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (м. Миколаїв, пр. Миру, 34, код ЄДРПОУ: 39825404)

Заінтересована особа - Миколаївська міська рада (м. миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ: 26565573)

Суддя: Я.А. Чернявська