Ухвала суду № 97365674, 02.06.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3586/21

провадження 1-кп/462/473/21

У Х В А Л А

02 червня 2021 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого – судді Колодяжного С.Ю.

з участю секретаря судового засідання Обертас Н.М.

прокурора Бойка О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

провівши в залі суду у м.Львові підготовче відкрите судове засідання у кримінальному провадженні № 12021141060000053 з розгляду обвинувального акта відносно ОСОБА_1 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

До Залізничного районного суду м.Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021141060000053 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування та розписку про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування ОСОБА_1 .

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні

Обвинувачений не заперечив щодо призначення судового розгляд у відкритому судовому засіданні.

Потерпілими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 подано письмові заяви про проведення підготовчого судового засідання за їхньої відсутності, що суд вважає можливим, оскільки згідно з п.2 ч.3 ст.56 КПК України потерпілий наділений правом брати участь у судовому провадженні.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши обвинувальний акт і додані до нього матеріали, суд дійшов висновку про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, який проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні, оскільки обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, - відсутні.

Дане кримінальне провадження підсудне Залізничному районному суду м.Львова. Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження немає.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Цивільний позов, в порядку ст.128 КПК України, не заявлено.

Крім питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду відповідно до ст.315 КПК України в підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання у кримінальному провадженні запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 . Так, прокурор вказує на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк відповідно до п`яти та шести років. На переконання прокурора, лише запобіжний захід в виді тримання під вартою здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків під час судового розгляду, в іншому випадку цілком ймовірно, що обвинуваченим можуть бути прийнято спроби переховування від суду, з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує, та особу ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий і в нього відсутні соціально-стримуючі фактори. Також, на думку прокурора, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки незадовго до вчинення інкримінованих злочинів звільнився з місць позбавлення волі, а спосіб вчинення таких характеризує його як такого, що не має достатніх моральних цінностей, схильного до вчинення кримінальних правопорушень і досягнення злочинних цілей. За таких обставин, вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не може бути виправданим.

Обвинувачений щодо клопотання прокурора зазначив, що тримання під вартою є надто суворим запобіжним заходом, тому вважає, що виконання ним процесуальних обов`язків можливе і при застосування запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань, суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Заявлене прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою за процесуальним змістом і формою відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів, пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, перелік яких є вичерпним.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності питань, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені у ст. 178 КПК України.

Суд, при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих кримінальних правопорушень враховує положення статей 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії проведення підготовчого судового засідання не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України». На думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень. Вагомість таких доказів на даний час не викликає сумнівів. Таким чином, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу з огляду на потреби судового провадження.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави для висновку про наявність таких ризиків.

Так, суд вважає, що без застосування до обвинуваченого запобіжного заходу він зможе переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше судимий, інкриміновані кримінальні правопорушення вчинені незадовго після звільнення з місць позбавлення волі, обвинувачується в тому числі у вчиненні тяжкого злочину, тому, перебуваючи на волі, зможе залишити місце проживання та ймовірніше за все прийме спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, таких як наявність сім`ї, роботи, постійного житла, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди у судовому провадженні в спосіб неявки в судові засідання, - судом не встановлено.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що хоча тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте жодний більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, наявність яких доведена в судовому засіданні прокурором.

Аналіз наведеного дає підстави суду дійти висновку, що в даному випадку суспільний інтерес в триманні обвинуваченого під вартою, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості, тому для запобігання ризикам, які зазначені в клопотанні та доведені стороною обвинувачення в судовому засіданні, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки обвинуваченого, клопотання слід задовольнити та обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи положення ч. 4, 5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України, особу обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 грн.

На переконання слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у обвинуваченого бажання сховатися чи не виконувати процесуальні обов`язки.

Крім цього, при внесенні застави, суд вважає, що слід покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, що забезпечить дієвість кримінального провадження, процесуальну поведінку обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 314, 315, 316 КПК України, суд

постановив:

Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, призначити до судового розгляду одноособово суддею у відкритому судовому засіданні в приміщенні Залізничного районного суду м.Львова (м.Львів, вул.Степана Бандери, 3) на 10.30 год. 11.06.2021 року.

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 31.07.2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 45400 грн., яку обвинувачений або заставодавець мають право внести у будь-який момент на депозитний рахунок для внесення застави (UA598201720355219002000000757; отримувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, ЄДРПОУ 26306742; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ).

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1)прибувати до суду за першою вимогою;

2)не відлучатися із м.Львова без дозволу суду;

3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

В судове засідання на вищевказаний час доставити обвинуваченого ОСОБА_1 , який перебуває під вартою, викликати прокурора.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м.Львова протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: С.Ю. Колодяжний