Рішення № 97365624, 01.06.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/2150/18

Провадження №2-а/443/9/21

РІШЕННЯ

іменем України

01 червня 2021 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І.

розглянув у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Жидачеві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної будівельно-архітектурної інспекції у Львівській області Гайванович Назара Олександровича, Державної архітектурно-будівельну інспекції України та Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

встановив:

Позивачка, ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної будівельно-архітектурної інспекції у Львівській області Гайвановича Н.О. (далі - Інспектор), Державної архітектурно-будівельну інспекції України та Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області в якому, з урахуванням уточнень, просить скасувати постанову ДАБІ України № 180/14/18-ф/пз по справі про адміністративне правопорушення від 05.12.2018.

Обґрунтування позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивачка покликається на те, що 05.12.2018 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної будівельно-архітектурної інспекції у Львівській області Гайвановичем Н.О. було винесено постанову № 180/14/18/18-ф/пз про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 4 420,00 грн. Вважає, таку постанову протиправною та просить її скасувати, покликаючись на те, що Інспектором, у оскаржуваній постанові помилково встановлено, що вона на земельній ділянці, яка належала її померлому чоловіку ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку та земельної ділянки від 14.02.2003, реєстровий № НОМЕР_1 , на АДРЕСА_1 , здійснила будівництво господарської будівлі (влаштовано бетонний стрічковий фундамент, вимуровано стіни з блоків, влаштовано дах з дерев`яних конструкцій покритий шифером), без проектної документації (будівельного паспорта) та права на виконання будівельних робіт (поданого повідомлення про початок виконання будівельних), чим порушила п. 1 ч. 1 ст. 34, 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». Обставини встановлені в ході перевірки не відповідають дійсності, так як нею здійснювався капітальний ремонт вказаного сараю через його аварійний стан з частковою заміною стіни та дахового покриття. При цьому не було втручання в огороджувальні і несучі конструкції, тобто роботи проводились без змін щодо геометричного розміру сараю, на бетонній основі, яка вже існувала, що відповідно до п. 1 та п. 13 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 не потребує відповідних документів, що дають право на їх виконання. Існування сараю підтверджується Технічним паспортом від 01.04.2003 до набуття нею права власності.

Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної будівельно-архітектурної інспекції у Львівській області Гайвановичем Н.О. було подано відзив на позовну заяву згідно якого у задоволенні позовних вимог просить відмовити за безпідставністю, аргументуючи тим, що ОСОБА_1 було порушено норми діючого законодавства, а саме: п. 1 ч.1 ст. 34, ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» у зв`язку із чим ним було складено постанову № 180/14/18-ф/пз по справі про адміністративне правопорушення від 05.12.2018. Відтак, у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

18.03.2021 від представника ДАБІ України до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі, оскільки позивачкою було допущено порушення п. 1 ч.1 ст. 34, ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». Просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Коліщук З.М. від 08.01.2019 позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 12.02.2019.

12.02.2019 розгляд справи було відкладено на 05.04.2019 о 09 год 00 хв.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2020 для цього судового провадження визначено суддю Равлінка Р.Г

Ухвалою від 25.08.2020 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 04.09.2020 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 12.11.2020 о 15 год 00 хв.

12.11.2020 справу було знято з розгляду у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Ухвалою від 05.03.2021 до участі у справі залучено Державну архітектурно-будівельну інспекцію України та Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області. Розгляд справи відкладено на 01.06.2021 о 10 год 00 хв.

16.02.2021 розгляд справи відкладено на 30.03.2021. /а.с.42-43/.

Ухвалою суду від 01.06.2021 у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмолено.

Позивачка, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Гивель В.П. подав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачки, уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися, хоч про дату, час і місце його проведення повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подали.

Головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної будівельно-архітектурної інспекції у Львівській області Гайвановича Н.О. надіслав клопотання в якому розгляд справи просив розглядати за його відсутності.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підстави своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно технічного паспорту на житловий будинок від 1 квітня 2003 року , інвентарний номер 814 кв 50, реєстраційний номер 301, у будинковолодінні по АДРЕСА_1 , наявний сарай під літерою «Д» (вказано під номером 12). Площа сараю становить 17,8 кв. м, в описі конструкційних елементів вказано, що він стоїть на бетонній основі (фундаметі), стіни зроблені з гіпсоблоків та перекриття з шиферу.

Згідно Рішення №210 від 26.10.2017 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 вирішено дозволити ОСОБА_1 провести капітальний ремонт будівлі сараю, що належить їй на праві приватної власності в межах існуючого фундаменту без зміни зовнішніх розмірів в місті Ходорові Жидачівського району Львівської області. /а.с.30/

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину від 28.08.2018 № 887 ОСОБА_1 отримала у спадщину після смерті ОСОБА_2 Ѕ частини будинковолодіння в складі двох житлових будинків з відповідною частиною прилеглих до них господарських будівель та споруд, що знаходить по АДРЕСА_1 . /а.с.16/

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №135779201 від 28.08.2018 ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить Ѕ житлового будинку з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 . /а.с.17/

Згідно направлення для проведення позапланового заходу від 28.09.2018, у період із 01.10.2018 по 10.10.2018 посадовою особою позивача головними інспектором будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно будівельної інспекції у Львівській області Фаренюком Я.В. на підставі звернення ОСОБА_3 проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_1 на об`єкті будівництва «господарської будівлі» на АДРЕСА_2 .

У результаті проведеної перевірки встановлено, що позивачка на земельній ділянці за адресою на АДРЕСА_2 здійснила будівництво господарської будівлі (влаштовано бетонний стрічковий фундамент, вимуровано стіни з блоків, влаштовано дах з дерев`яних конструкцій покритий шифером), без проектної документації (будівельного паспорта) та права на виконання будівельних робіт (поданого повідомлення про початок виконання будівельних), чим порушено п. 1 ч. 1 ст. 34, 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил №752/18 від 10.10.2018.

Згідно протоколу №752/18 від 10.10.2018 про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 в 2018 році на земельній ділянці, яка належала її чоловікові ОСОБА_2 (померлий) на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку та земельної ділянки від 14.02.2003 реєстровий № НОМЕР_1 , на АДРЕСА_1 , здійснила будівництво господарської будівлі (влаштовано бетонний ленточний фундамент, вимурувано стіни з блоків, влаштовано дах з дерев`яних конструкції покритий шифером , в плані 3,4м на 4,5 м), без проектної документації (будівельного паспорта) та права виконання будівельних робіт (поданого повідомлення про початок виконання будівельних), чим порушила п. 1 ч. 1 ст . 34, 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». /а.с.14/

Також винесено Припис №752/18 від 10.10.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою до ОСОБА_1 усунути виявлені порушення в 30-ти денний термін./а.с.15/

Постановою № 180/14/18-ф/пз по справі про адміністративне правопорушення від 05.12.2018 ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмір 4 420,00 грн./а.с.5/

Відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог архітектурно- будівельної інспекції України відмовлено. Судове рішення набрало законної сили 09.07.2020. Судом встановлено, що позивачкою не було здійснено будівництво господарської будівлі. Вказаний сарай зафіксовано у звідному оціночному акті по будинковолодінню за 1952 рік. Отже, встановлено, що на момент набуття відповідачкою права власності на об`єкт нерухомості спірний сарай площею 11.7 кв. м вже був збудований. Отже, висновок позивача про здійснення ОСОБА_1 самовільного будівництва сараю не відповідає дійсним обставинам справи, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України доказуванню не підлягають.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв`язку з незгодою позивача з рішенням суб`єкта владних повноважень про порушення позивачем Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та накладення, у зв`язку з цим, на неї адміністративного стягнення у виді штрафу.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтями 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 244-6 КУпАП до компетенції Відповідача віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно- будівельного контролю.

Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № Я(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, визначено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.

Таким чином, прийняття рішення щодо накладення адміністративного стягнення за порушення у сфері містобудівної діяльності відноситься до дискреційних повноважень Відповідача по справі.

Відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил.

Згідно з ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» замовники та підрядники під час створення об`єкта архітектури зобов`язані забезпечувати будівництво об`єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 2 «Порядку виконання будівельних робіт» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Пунктом 3 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що посадові особи Інспекції державного архітектурно будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов`язкові до виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно приписів п. 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі -Перелік) роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Згідно п. 1 3 Переліку відновлення окремих конструкцій будівель та споруд з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) та відновлення функціонування об`єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів.

Частиною 4 ст.96 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні.

Судом встановлено, що Інспектор при здійсненні перевірки не дав вказаним обставинам оцінки і не встановив належним чином, які саме будівельні роботи були проведені ОСОБА_1 і на виконання яких необхідно було отримати відповідні дозвільні документи.

Позивачкою здійснювався капітальний ремонт сараю, через його аварійний стан з частковою заміною стіни та дахового покриття. При цьому не було втручання в огороджувальні і несучі конструкції. Дані роботи проводились без геометричних змін розміру вже існуючого сараю , що відповідно до п. 1 та 13 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 не потребує відповідних документів, що дають право на їх виконання.

Відтак, висновок відповідача про здійснення ОСОБА_1 самовільного будівництва сараю не відповідає дійсним обставинам справи і спростовано письмовими доказами.

Дані обставини встановлені Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020, яка набрала законної сили 09.07.2020 та відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України доказуванню не підлягають.

З врахуванням вищенаведеного факт здійснення будівництва ОСОБА_1 господарської будівлі (влаштовано бетонний ленточний фундамент, вимурувано стіни з блоків, влаштовано дах з дерев`яних конструкції покритий шифером , в плані 3,4м на 4,5 м), без проектної документації (будівельного паспорта) та права виконання будівельних робіт (поданого повідомлення про початок виконання будівельних) не знайшов свого підтвердження та спростований дослідженими судом письмовими доказами, а також Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020, яка набрала законної сили 09.07.2020.

Відтак, у позивачки був відсутній обов`язок розробляти проектну документацію (будівельний паспорт) та подавати повідомлення про початок виконання будівельних, а тому в її діях відсутні порушення п. 1 ч. 1 ст . 34, 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». /а.с.14/

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність у діях позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.96 КУпАП.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин та враховуючи, що відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, в ході судового розгляду законності прийнятого ним рішення не доведено, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості постанови, суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що при винесенні відповідачем постанови про адміністративне правопорушення порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані відповідачем, тому постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

Суд дійшов висновку, що посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області не доведено правомірність притягнення позивачки до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в підтвердження факту вжиття відповідачем всіх необхідних заходів, які б засвідчили правомірність його дій з притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за наведеної вище доказової бази.

Уповноваженим органом не обґрунтовано підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності, а суд у свою чергу не може в ході розгляду справи самостійно збирати докази винуватості особи.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд дійшов висновку про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 180/14/18-ф/пз від 05.12.2018, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 4 420,00 грн за ч.4 ст.96 КУпАП та закриття провадження у справі.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 19 Конституції України, статей 222, 247, 251, 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення та керуючись статтями 6, 9, 19, 77, 78, 90, 243-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної будівельно-архітектурної інспекції у Львівській області Гайванович Назара Олександровича, Державної архітектурно-будівельну інспекції України та Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову № 180/14/18-ф/пз по справі про адміністративне правопорушення від 05.12.2018 щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 96 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 4 420,00 грн.

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 96 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Р.Г. Равлінко