Вирок № 97365615, 02.06.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1827/20

Провадження №1-кп/443/15/21

ВИРОК

іменем України

02 червня 2021 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до ЄРДР за зареєстрованим №12020145200000115 від 13.10.2020) стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Воскресінці Рогатинського району Івано-Франківської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , не працюючого, з незакінченою вищою освітою, не одруженого, раніше судимого 08.05.2020 Стрийським міськрайонним судом Львівської області за частиною 1 статті 296 КК України до 2 років обмеження волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням відповідно до статті 75 КК України з іспитовим строком 1 рік,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статтею 185 КК України

за участю:

прокурора Тхорик Г.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , –

встановив:

ОСОБА_1 12.10.2020 близько 19 год 30 хв перебуваючи у м. Ходорів по вул. Грушевського,57 Жидачівського району Львівської області, неподалік магазину «Рукавичка», рухаючись повз будинок №62 у напрямку вулиці В`ячеслава Чорновола, виявив спортивний велосипед марки «Formula» моделі «Х-Rover», після чого керуючись прямим умислом та корисливим мотивом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, діючи протиправно, з метою власного збагачення, шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав цей спортивний велосипед, вартістю якого складає 3 090,00 грн, який належить ОСОБА_2 , та яким після викрадення поїхав в напрямку вулиці В`ячеслава Чорновола у м. Ходорів, де його залишив, заподіявши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 таємно викрав чуже майно, вчинивши крадіжку повторно, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 2 статті 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину по пред`явленому йому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, визнав повністю, суду пояснив, що того дня він з товаришем вживав спиртні напої неподалік магазину «Рукавичка». Після цього він направився до себе додому на вул. В.Чорновола. Неподалік місця, де він відпочивав, знаходився велосипед, який він взяв та поїхав на ньому додому, оскільки йому було важко йти. При цьому дозволу його взяти він ні у кого не питав та такого не отримував. Через деякий час до нього прийшли працівники поліції і він добровільно повернув цей велосипед. Вину визнає повністю, щиро кається у вчиненому.

Суд, заслухавши позиції сторін, з яких вбачається, що вони не оспорюють обставини кримінального провадження, переконавшись у правильності розуміння сторонами змісту цих обставин та зважаючи на відсутність сумнівів у добровільності такої позиції визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає доведеними факт таємного викрадення ОСОБА_1 чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, тобто вчинення ним злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину (пункт 1 частини 1 статті 66 КК України).

Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлені.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги статті 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є злочином.

Обвинувачений посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не знаходиться, раніше судимий 08.05.2020 Стрийським міськрайонним судом Львівської області за частиною 1 статті 296 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, звільнений від відбування покарання з випробуванням відповідно до статті 75 КК України з іспитовим строком 1 рік, злочин, передбачений частиною 2 статті 185 КК України обвинувачений вчинив під час іспитового строку.

Також, суд враховує думку потерпілого, у якій він щодо міри покарання покладається на думку суду, шкода йому відшкодована в повному обсязі.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені статтею 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені статтею 65 КК України, у тому числі встановлені судом обставини, які пом`якшують покарання, відсутність встановлених судом обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкцій частини 2 статті 185 КК України, з урахуванням вимог статті 71 КК України, у виді обмеження волі.

Про необхідність призначення саме такого покарання свідчать ті обставини, що ОСОБА_1 раніше судимий (08.05.2020) за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 296 КК України, інкриміноване кримінальне правопорушення за частиною 2 статті 185 КК України вчинене ним під час перебування на іспитовому строці, відтак призначення йому покарання з урахуванням вимог статті 75 КК України є неприпустимим (пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»).

Наведені обставини переконливо свідчать, що перебування ОСОБА_1 на іспитовому строці не призвело до позитивних змін у його особистості та не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві. Він не бажає усвідомлювати негативність вчинених ним суспільно небезпечних діянь, не зробив належних висновків для себе, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисне кримінальне правопорушення, тому зважаючи на тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та даних про особу обвинуваченого, суд вважає, що призначене обвинуваченому покарання у виді обмеження волі відповідає меті покарання і є достатнім для виправлення засудженого й запобігання новим злочинам.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави згідно з вимогами частини 2 статті 124 КПК України.

Зважаючи на те, що запобіжний захід стосовно обвинуваченого судом не обирався і клопотання щодо обрання такого обвинуваченому стороною кримінального провадження не заявлялось, тому суд доходить переконання про відсутність підстав для вирішення цього питання.

Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим по пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі частин 1, 4 статті 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте ОСОБА_1 покарання за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.05.2020, і остаточно покарання ОСОБА_1 призначити у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки 1 (один) місяць.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з часу приведення цього вироку до виконання.

Речові докази (відповідно до постанов про визнання предметів речовими доказами від 13.10.2020, 27.11.2020), а саме:

спортивний велосипед марки «Formula» – повернути потерпілому ОСОБА_2 ;

DVD із записом проведеного слідчого експерименту – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у сумі 1 307 (одна тисяча триста сім) грн 60 коп.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Жидачівський районний суд Львівської області.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя А.І. Павлів