Вирок № 97361368, 02.06.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/2549/21

Номер провадження 1-кп/629/295/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Бєловол О.О.,

прокурора –Іванчака А.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника – Малунова В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червона Хвиля Великобурлуцького району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-24.06.2020 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень, який сплачений в повному обсязі 24.06.2020;

-10.12.2020 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України

у с т а н о в и в:

23.03.2021, близько 12 години 20 хвилин, більш точного часу в ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні залізничного вокзалу, розташованого за адресою: м. Лозова Харківської області, вул. Привокзальна, 4, помітив поряд білетних кас, раніше незнайому йому особу похилого віку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який придбавав білет на електропотяг та поряд з яким знаходилося дві сумки з речами останнього.

ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, зайшов зі спини до ОСОБА_2 , який стояв обличчям до кас, та шляхом підняття сумок з підлоги, відкрито заволодів належним майном ОСОБА_2 , а саме: мотошоломом «Virtue» вартістю 409 гривень 33 копійки, шиною для бензопили марки «ТАТА» «Agro-Moto» «VA16-57-509Р» вартістю 119 гривень 33 копійки, упаковкою офісного паперу формату А4 «Clio Pro» вартістю 104 гривні 73 копійки, шиною для електричної пили марки «Партнер» вартістю 45 гривень, упаковкою кави «Nescafe» серія «Classik», масою 120 г, вартістю 65 гривень 06 копійок, упаковкою чорного чаю «Принцеса Канді» серія «Медіум, Цейлонський байховий дрібно листовий», масою 85 г, вартістю 16 гривень 30 копійок, оскільки його дії відразу були відкриті потерпілим ОСОБА_2 , який прохав ОСОБА_1 зупинитися та повернути належне йому вищевказане майно. Проте, ОСОБА_1 на прохання ОСОБА_2 не відреагував, хоча знаходився на близькій відстані, та продовжив рух в напрямку виходу з приміщення вокзалу. Потерпілий ОСОБА_2 , будучи особою похилого віку, почав переслідувати ОСОБА_1 , який вийшов з приміщення вокзалу та рухався в напрямку авторинку м. Лозова. Під час руху ОСОБА_1 перечепився та впав на доріжці для пішоходів шляхопроводу залізничної станції «Лозова», де його наздогнав потерпілий ОСОБА_2 та де дії ОСОБА_1 були викриті ОСОБА_3 .

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 759 гривень 75 копійок.

Прокурором пред`явлено обвинувачення, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, пояснивши, що він дійсно,23.03.2021, близько 12:20 год, більш точного часу не пам`ятає, перебуваючи у нетверезому стані, знаходився у приміщення залізничного вокзалу м. Лозова, де біля привокзальних кас помітив потерпілого, який був особою похилого віку, поряд з яким знаходилися дві сумки з речами. Потім, він зайшов зі спини до потерпілого, який стояв обличчям до кас, та підняв з підлоги належні потерпілому сумки та направився у напрямку виходу з приміщенням вокзалу, відкрито заволодівши ними, оскільки його дії відразу були викриті потерпілим, який попрохав його зупинитися та повернути належне потерпілому майно, але він не відреагував, вийшов з приміщення вокзалу та направився у сторону авторинку м. Лозова. Потерпілий почав переслідувати його. Потім він перечепився та впав на доріжку, де його наздогнав потерпілий. З правовою кваліфікацією своїх дій за ч. 2 ст. 186 КК України був згоден, фактичні обставини вчинення злочину не оспорював, щиро каявся, висловлював жаль з приводу вчиненого. Вказав, що вибачився перед потерпілим, вчинення злочину було обумовлено перебуванням у стані алкогольного сп`яніння. Розумів, що потерпілий є особою похилого віку, на вигляд мав приблизно 80 років.

Враховуючи покази обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, доказів щодо речових доказів, судових експертиз, висновку органу пробації.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого, суд находить його вину повністю доказаною, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Так, в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» роз`яснено, що крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб. Грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, котра у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені й оцінюються як викрадення.

Розрізняючи крадіжку та грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій.

Суд враховує показання обвинуваченого, згідно яких обвинувачений зайшов зі спини до ОСОБА_2 , який стояв обличчям до кас, та шляхом підняття сумок з підлоги заволодів майном потерпілого, і безпосередньо після цього був викритий потерпілим і усвідомлював, що його дії помічені й оцінюються потерпілим як викрадення, оскільки потерпілий вчиняв дії, направлені на припинення цього правопорушення, просив обвинуваченого повернути йому його майно, намагався його наздогнати, на що обвинувачений не реагував і продовжив рух з місця злочину, утримуючи при собі викрадене майно. При цьому обвинувачений усвідомлював, що його злочинні дії вже були викриті потерпілим.

Грабіж вважається закінченим, коли майно вилучене і винний має реальну, хоча б початкову, можливість розпорядитися ним як власним (винести, сховати, передати, викинути тощо).

Враховуючи час, спосіб, місце вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України, яке інкримінуються обвинуваченому, ступінь здійснення злочинного наміру, послідовність дій обвинуваченого, в тому числі і після вчинення злочину, та показання обвинуваченого свідчать про спрямованість умислу обвинуваченого на вчинення відкритого викрадення чужого майна(грабіж), повторно.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину /ст. 12 КК України/.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, не працює, живе за рахунок тимчасових заробіток, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, не одружений, дітей не має, за місцем проживання мешкає без реєстрації, де характеризується формально позитивно.

Згідно досудової доповіді ризик вчинення повторного правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у т.ч. для окремих осіб, оцінюється як середній. виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття у скоєному.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку та у стані алкогольного сп`яніння.

Вчинення злочину щодо особи похилого віку є обставиною, що обтяжує покарання. Це зумовлено особливостями віку особи. Слід зауважити, що старіння є важливим процесом в організмі людини, коли відбуваються суттєві фізіологічні та психологічні зміни. В процесі старіння поступово втрачається фізична сила, психологічна гнучкість та здатність до адаптації, слабшають інтелектуальні можливості.

Суд вважає доведеним те, що обвинувачений з урахуванням його освіти, відсутності даних щодо відхилень у його мислені, усвідомлював, що вчиняє кримінальні правопорушення щодо особи похилого віку, усвідомлював відповідний віковий стан потерпілого, який під час вчинення злочину щодо нього був у віці 75 років, мав відповідний зовнішній вигляд, тощо.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який являється не одруженим, дітей, утриманців не має, не працює, має слабкі соціальні зв`язки, раніше судимий, належних висновків для себе не зробив, протягом іспитового строку знов вчинив новий злочин, враховуючи досудову доповідь органу пробації, згідно з якою ризик вчинення обвинуваченим повторного правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у т.ч. для окремих осіб, оцінюється як середній, суд дійшов висновку про те, що його подальше перевиховання та попередження скоєння ним нових злочинів можливе тільки в умовах реального відбування покарання та призначає йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України. Призначене покарання у виді штрафу 850 гривень за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.06.2020 сплачено у повному обсязі 24.06.2020. Приймаючи до уваги, що даний злочин обвинуваченим вчинений після постановлення вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.12.2020, однак до повного відбуття покарання, суд за правилами ст. 71 КК України частково приєднує до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком суду від 10.12.2020.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, суд залишає до вступу вироку в законну силу.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід рахувати з 23 березня 2021 року /а.с. 34-35/.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Підстави для застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 69-1, 75, 76 КК України відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/7146-ТВ від 07.04.2021 в сумі 1634 гривні 50 копійок

Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити покарання у виді позбавленні волі строком на ЧОТИРИ роки.

Відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 грудня 2020 року у виді ТРЬОХ місяців позбавлення волі, остаточно призначивши покарання у вигляді ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ на строк ЧОТИРИ роки ТРИ місяці.

Міру запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, залишити до вступу вироку в законну силу.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 23 березня 2021 року.

Речові докази: мотошолом «Virtue HELMET», шину для електричної пили марки «ТАТА», упаковку паперу формату А4, шину для електричної пили марки «Партнер», упаковку кави «Nescafe Classik», упаковку чаю «Канді», які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 – залишити йому ж.

Зняти арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30.03.2021 на мотошолом «Virtue HELMET», шину для електричної пили марки «ТАТА», упаковку паперу формату А4, шину для електричної пили марки «Партнер», упаковку кави «Nescafe Classik», упаковку чаю «Канді».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/7146-ТВ від 07.04.2021 в сумі 1634 гривні 50 копійок, які необхідно стягнути на наступні реквізити: отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA048999980313050115000020649, код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження.

Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: К.Ш.Харабадзе