Ухвала суду № 97359229, 01.06.2021, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/909/21

УХВАЛА

Іменем України

01 червня 2021 рокусмт Бородянка

Суддя Бородянського районного суду Київської області Герасименко М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану через представника за довіреністю Стрельнікова М.В., про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «ВіЕйБі Банк» з ринку заступника директора-розпорядника В.В. Новікова, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа – Всеукраїнська громадська організація «Фінансова грамота України», про захист прав споживача, -

В С Т А Н О В И В:

16 квітня 2021 року позивач, через представника за довіреністю Стрельнікова М.В., звернулася до суду із позовом до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «ВіЕйБі Банк» з ринку заступника директора-розпорядника В.В. Новікова, ТОВ «Вердикт Капітал» про захист прав споживача. У вказаному позові позивач просила визнати договір про відступлення права вимоги № 212009 від 28 листопада 2019 року, укладений між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо І.В., та ТОВ «Вердикт Капітал» недійсним та протиправним в частині передачі прав вимоги за кредитним договором № 93 від 22 травня 2007 року.

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 21 квітня 2021 рокувідкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.

31 травня 2021 року позивач, через представника за довіреністю Стрельнікова М.В., звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо предмету іпотеки – квартири АДРЕСА_1 .

Вказана заява обґрунтована тим, що 22 травня 2007 року між позивачем та ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - Банк) було укладено кредитний договір № 93. Того ж дня між сторонами вказаного кредитного договору укладено іпотечний договір, згідно з умовами якого позивачем передано в іпотеку Банку квартиру АДРЕСА_1 . Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 02 лютого 2018 року у справі № 360/1554/15-ц за позовом Банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором у задоволенні позову відмовлено з підстави недоведеності позовних вимог. 28 листопада 2019 року ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», яке є правонаступником ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», передало право вимоги за вказаним кредитним договором до відповідача ТОВ «Вердикт Капітал». Заявник зазначає, що після відкриття провадження у справі № 939/909/21, ТОВ «Вердикт Капітал» надіслав вимогу про усунення порушень основного зобов`язання, у якій висунуто позивачу вимогу про сплату боргу за кредитним договором № 93 від 22 травня 2007 року у розмірі 1 042 186,79 грн, без наведення обґрунтувань та деталізованого розрахунку боргу. Крім вказаних вимог у листі викладено попередження про те, що у разі невиконання цієї вимоги протягом тридцятиденного строку буде здійснено стягнення на предмет іпотеки. Враховуючи, що договір про відступлення права вимоги від 28 листопада 2019 року оскаржується позивачем у судовому порядку, а ТОВ «Вердикт Капітал» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки, заявник просить забезпечити позов у спосіб зазначений вище. Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Згідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20 (провадження № 61-17180св20) Верховний Суд дійшов висновку, що «при задоволенні заяви позивача про накладення арешту на нерухоме майно та заборони їх відчуження, суди не звернули уваги, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві. Тому є помилковим накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі. Предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсними договорів. В разі задоволення позову рішення суду не підлягатимуть примусовому виконанню, а тому суди помилково вважали, що незабезпечення позову в обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. Отже, такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі».

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 12 травня 2021 року у справі № 369/7695/20 (провадження № 61-17885ск20).

Враховуючи, що позивачем не доведено належність відповідачеві вказаного нерухомого майна, відносно якого позивач просить вжити заходи забезпечення позову, а також, те, що предметом позову є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, не відповідають змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірними із заявленими вимогами в цій справі.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосуванням відповідного заходу забезпечення позову, а тому вважає, що заявнику слід відмовити у задоволенні його заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої через представника за довіреністю Стрельнікова М.В., про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «ВіЕйБі Банк» з ринку заступника директора-розпорядника В.В. Новікова, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа – Всеукраїнська громадська організація «Фінансова грамота України», про захист прав споживача - відмовити.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений 01 червня 2021 року.

Суддя М. Герасименко