
Справа № 185/2869/21
Провадження № 2/185/2066/21
У Х В А Л А
20 травня 2021 року м.Павлоград
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Врона А.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача в якому просить про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Суддя дослідивши вказану позовну заяву приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України.
В позовній заяві об`єднані дві позовні вимоги які не можуть бути розглянути в одному позовному провадженні (розірвання шлюбу і визначення місця проживання дитини), оскільки відсутня спільність предмету позову, позовні вимоги не однорідні. У справах про розірвання шлюбу передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення в зв`язку з цим провадження у справі і що в свою чергу не передбачено при розгляді справи про визначення місця проживання дитини, що може призвести до безпідставного затягування розгляду позовних вимог про визначення місця проживання дитини.
Крім того, при розгляді такого спору обов`язковим є залучення органу опіки та піклування та надання ним відповідного висновку, тобто збільшується обсяг учасників процесу, що ускладнює вирішення справи в цілому.
Таким чином, у позовній заяві не викладено обставин і не зазначено доказів того, у чому конкретно полягає однорідність позовних вимог про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, які не взаємопов`язані між собою, регулюються різними нормами права і правильність вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу, не залежить від правильності позовних вимог про визначення місця проживання дитини. Крім того, як вже зазначено вище, строки розгляду позовних вимог про розірвання шлюбу і позовних вимог про визначення місця проживання дітей, є різними.
Крім того, з позовної заяви взагалі не вбачається, що між подружжям існує спір про визначення місця проживання дитини, позивач не вказує, чи звертався він або відповідач до органу опіки та піклування з питань визначення місця проживання дитини, які заходи органом опіки та піклування вживались. До матеріалів позовної заяви не додано висновок органу опіки і піклування щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, які бажають проживати з дитиною, а також на підставі інших документів, що стосуються справи, як це передбачено ст.19 СК України (якщо такий спір між сторонами взагалі існує).
Окрім того, не вказано третьою особою орган опіки та піклування, участь якого є обов`язковою при такому вирішенні спору згідно ч. 4 ст. 19 СК України.
Також, відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає.
Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Таким чином, спір про місце проживання дитини вирішується лише між батьками дитини, а бабуся дитини не вказана учасником справи.
При цьому згідно ст.258 СК України баба і дід мають право на самозахист внуків. Баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
За такого, заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини- залишити без руху.
Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання заяви у новій редакції з наданням відповідних документів та сплати судового збору.
Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.
Водночас роз`яснюю, що невиконання до вказаного строку вимог не позбавляє права повторного звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А. О. Врона
Судове рішення № 97358288, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 20.05.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 185/2869/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: