Ухвала суду № 97357658, 02.06.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

02.06.21 Провадження 1кп-932/6/20

Справа 932/66/20

УХВАЛА

Іменем України

2 червня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

Головуючого-судді Карягіної Н.О.

при секретарі Кошевой Л.І.

прокурора Сокоренка І.О.

захисника Туманова С.Г.

за участю:

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019040000001046, відносно ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ

У провадженні Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України. Щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 15.04.2021 року продовжено на строк до 13.06.2021 року включно. Справа по суті не розглянута.

Під час обговорення питання щодо доцільності продовження обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурором заявлено клопотання про продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на строк два місяці з тих підстав, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років, він не має міцних соціальних зв`язків, не має певного місця проживання, офіційно не працює, схильний до вчинення кримінальних правопорушень, що підтверджується наявністю підозр та обвинувачень в інших кримінальних провадженнях, крім того, обвинувачений знаходиться у розшуку Деснянським ВП м. Києва. Таким чином існують ризики, що ОСОБА_1 , розуміючи яке покарання йому може бути призначено у разі визнання його винуватим. зважаючи на його особистість, може переховуватися від суду або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню, може вчинити інші кримінальні правопорушення. Застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо для запобігання вищезазначених ризиків.

Захисник адвокат заперечував проти задоволення клопотання прокурора і просив відмовити в його задоволенні або змінити запобіжний захід на інший більш м`який, з тих підстав, що відсутня обґрунтована підозра у вчинені обвинуваченим інкримінованого йому злочину, що підтверджується допитаними у суді свідками – понятими, з пояснень яких вбачається, що на обвинуваченому були кайданки під час вилучення гранатомету, що підтверджує версію обвинуваченого про те, що йому його підкинули. Версія обвинуваченого підтверджується і рапортами співробітників поліції і протоколом його затримання. Зазначені прокурором ризики необґрунтовані, оскільки докази обвинувачення вже досліджені і впливати на них обвинувачений не може, розгляд справи відкладається, оскільки відсутні результати проведеної перевірки щодо впливу на нього співробітників поліції при затриманні, та неявкою свідків – понятих слідчого експерименту. Крім того, просив змінити розмір застави на мінімальний, оскільки визначений її розмір є непомірним для обвинуваченого. що підтверджується тим, що він досі її не сплатив.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію захисника.

Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним та доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до розгляду кримінальної справи по суті на строк шістдесят діб, задовольнивши клопотання прокурора та відмовивши у задоволенні клопотань захисту про зміну запобіжного заходу та зменшення розміру застави, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувались судом при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду у суді кримінального провадження не відпали.

Згідно до ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, положення якої передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити чи приховати документи і речі, які мають доказове значення у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення і при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу та продовження строку його дії, крім наявності вищезазначених ризиків суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; данні щодо особистості – міцність соціальних зв`язків у місті його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців, стан здоров`я, вік, наявність постійного місця роботи, репутацію, наявність судимостей у обвинуваченого, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення та інші відомості.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, пов`язаного з незаконним обігом зброї та бойових припасів в Україні, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком від трьох до семи років, він раніше судимий, також притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів і наразі кримінальні провадження щодо нього розглядаються в судах м.Дніпро, а також перебуває у розшуку Деснянським ВП м. Києва за підозрою у вчиненні корисливих злочинів, він офіційно не працює та не має постійного джерела доходу, знімав квартиру у м. Дніпро і тому мав тимчасове місце проживання у м. Дніпро без реєстрації, оскільки зареєстрований у Луганській області, де наразі проходить ООС, не має міцних соціальних зв`язків та утриманців, і з врахуванням стадії процесу, коли судом продовжується дослідження доказів, реально існують ризики, що він буде переховуватися від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Посилання сторони захисту, як на підставу зміни запобіжного заходу на інший більш м`який та у відмові задоволення клопотання прокурора на необґрунтованість підозри та відсутність доказів провини обвинуваченого, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до правової позиції ЄСПЛ термін «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації. які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення і передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, при цьому вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, що має місце і в даному кримінальному провадженні. Враховуючи стадію кримінального провадження, учасники процесу надають суду докази доведеності або недоведеності висунутого обвинувачення, які суд оцінює в нарадчій кімнаті при поставленні остаточного рішення по справі.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що хоча тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

З урахуванням вищевикладеного та стадії судового провадження, підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, не вбачається, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищезазначеним ризикам, а обраний відносно останнього запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, особистості обвинуваченого, який не має бездоганної репутації у суспільстві, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

При цьому, суд також не вбачає підстав для зменшення розміру визначеної раніше застави, оскільки з врахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення та його тяжкості, особистості обвинуваченого, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, саме встановлена судом сума, як застава, здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, зазначених в ухвалі суду. Стороною захисту не надано будь - яких доказів щодо матеріального стану обвинуваченого, які б свідчили про непомірність визначеної суми застави та неможливість її сплати обвинуваченим, а посилання захисту на те, що обвинуваченим досі не внесена застава, що на погляд захисту і підтверджує її непомірність є необґрунтованим.

На підставі викладеного суд вважає, необхідним та доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, задовольнивши клопотання прокурора, а у задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу на інший більш м`який, суд вважає необхідним відмовити

З урахуванням положень ст.ст. 182, 183 КПК України, та вищевикладених обставин, суд вважає необхідним залишити без змін визначену обвинуваченому заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 115260 гривень з визначеними обов`язками, передбаченими ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 331, 350 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 – задовольнити, а у задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу на інший більш м`який та зменшення розміру застави – відмовити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб, тобто до 31 липня 2021 року включно.

Залишити без змін визначену заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 115260 гривень, з визначеними обов`язками, передбаченими ст. 194 КПК України.

На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до ухвалення судового рішення по суті протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська Н.О. Карягіна