Постанова № 9735709, 05.03.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-а-427/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2010 року м.Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Волощук В.В. розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) Олевської районної державної адміністрації (РДА) про визнання дій протиправними та стягнення допомоги громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення та визнання неправомірними дій відповідача щодо невиплати належної щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення належних виплат,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася з вказаним позовом до суду, посилаючись на те, що в період з 01.11.2008 року по 01.11.2009 року їй та її неповнолітнім дітям не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що призвело до порушення їхніх прав та стягнути з відповідача на її користь недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 жовтня 2008 року по 01 грудня 2009 року, оскільки вона має на утриманні дитину віком до 3-х років, перебуває на обліку у відповідача, де отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та має право на зазначені пільги .

Заборгованість по грошовій допомозі у звязку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст.37 зазначеного Закону) позивачка визначила в розмірі 8756,40 грн ., а по ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сімям з дітьми», їй не доплачено 5978,00 грн .

Позивачка у своєму позові посилається на те, що отримувала відповідну допомогу у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, тобто в розмірі по 2,10 грн. на себе та на дітей, тоді як Законом визначені інші, значно більші, її розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.

Позивачка в судове засідання не зявилася, від неї надійшла письмова заява згідно якої просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник УПСЗН Олевської РДА Житомирської області в судове засідання не зявився, але від нього надійшло письмове заперечення згідно якого він просить розглянути справу без участі представника, заперечує стосовно задоволення позову.

Суддею установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що позивачка та її неповнолітні діти: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, в зазначений період часу проживали та проживають в с.Комсомольське Олевського району Житомирської області, що віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується копією посвідчення громадянина потерпілого від Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, довідкою з місця роботи, копією паспорту позивачки, довідкою з місця проживання. Крім того, позивачка перебуває на обліку у відповідача та отримує щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, згідно Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», що стверджується довідками УПСЗН Олевської РДА. За розрахунками позивачки, в порушення вимог ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сімям з дітьми», їй не доплачено 5978,00 грн. за період з 01 жовтня 2008 року по 01 грудня 2009 року.

Згідно ст.37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у звязку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати.

Проте, вказана допомога УПСЗН Олевської РДА Житомирської області виплачувались позивачці у розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати, тобто в значно меншому розмірі, що стверджується довідкою з місця роботи.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.

Виплатою допомоги в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушені права позивачки та її дітей.

З врахуванням викладеного та в межах передбаченого ст. 99 КАС України річного строку звернення до суду заборгованість по допомозі, передбаченій ст.37 зазначеного Закону підлягає стягненню за вказаний позивачкою період.

З врахуванням розмірів мінімальної заробітної плати в спірний період часу, сум, виплачених позивачці у добровільному порядку, розмір заборгованості по допомозі, передбаченій ст. 37 вище зазначеного Закону становить 8756,40 грн.

Крім того вважаю за необхідне визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо нарахування та виплати позивачці та її неповнолітній дитині коштів не у відповідності до ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідач є розпорядником коштів на вказані видатки, проте допустив протиправну бездіяльність і позивачці в добровільному порядку заборгованості по допомозі на придбання чистих продуктів харчування у повному обсязі не виплатив.

Дослідивши та оцінивши докази по справі вважаю, що позовні вимоги позивачки стосовно визнання дій відповідача неправомірними та стягнення заборгованості по недоплаченій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 5978,00 гривень не підлягають до задоволення з таких підстав.

З доданої довідки Комсомольської сільської ради за № 2172 від 17 листопада 2009 року слідує, що позивачка є особою, яка не працює з 01 квітня 2005 року по даний час, а тому допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку отримує згідно Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми».

Дію ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сімям з дітьми», яка передбачає , що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має надаватись у розмірі прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років, зупинено на 2009 рік згідно із Законом України « Про державний бюджет України на 2009 рік», ст. 46 якого передбачає , що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» та Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами , зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку , визначених Кабінетом Міністрів України.

Її розмір відповідно до ст. 15 названого Закону , дорівнював різниці між 50 % прожиткового мінімуму , встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Зміни внесені до Закону України « Про державний бюджет України на 2009 рік» не скасовані та не визнані неконституційними .

Встановлено, що відповідачем вказана допомога позивачці виплачується в повному розмірі, передбаченому діючим законодавством та не встановлено, що відповідач діяв неправомірно стосовно виплати допомоги позивачці за вище зазначений період.

Враховуючи зазначене, вважаю, що позовні вимоги позивачки є необґрунтованими та немотивованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст. 8, 19 Конституції України, ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», ч.2 ст. 233, ст. 238 КЗпП України, ст.2 Закону України "Про оплату праці ", ст.ст.10,11,17,71,86,94,99,122, 158 163,167,186, 254 КАС України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) Олевської районної державної адміністрації (РДА) про визнання дій протиправними та стягнення допомоги громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення та визнання неправомірними дій відповідача щодо невиплати належної щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення належних виплат- задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 та її неповнолітнім дітям коштів не у відповідності до ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 8756,40 грн . заборгованості за період з 01.11.2008 року по 01.11.2009 року, по допомозі як особі , яка разом з неповнолітніми дітьми проживає на території радіоактивного забруднення , передбаченій ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Звільнити ОСОБА_1 від сплати державного мита відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 90,96 грн . державного мита на користь держави з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: