Справа № 2- а-1412/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2010 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Волощук В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) Олевської районної державної адміністрації (РДА) Житомирської області, третьої особи Замисловицької сільської Ради Олевського району Житомирської області про зобов”язання постановки на чергу для отримання грошової компенсації за втрачене нерухоме майно у зв”язку з переселенням з радіоактивної території, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області про відмову у постановці на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене нерухоме майно неправомірними та зобовязати відповідача поставити позивача на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1.
Представник позивача в судове засідання не зявився, але надіслав до суду письмову заяву щодо розгляду справи у його відсутності. Заявлені позовні вимоги його довірителем підтримує повністю.
Представник УПСЗН Олевської РДА в судове засідання не зявився, надіславши до суду письмове заперечення, згідно якого він просить розглянути дану справу без участі їхнього представника та заперечує стосовно задоволення позову позивача у звязку з відсутністю протиправних дій з боку відповідача.
Представник третьої особи Замисловицької сільської ради Олевського району Житомирської області в судове засідання також не зявився, але від нього надійшла письмова заява у якій він просить суд розглядати справу без участі їхнього представника, відносно задоволення позову не заперечує.
Матеріалами справи встановлено, що позивач проживав в АДРЕСА_1 та мав на праві приватної власності будинок, разом з господарськими будівлями за вказаною адресою, що стверджується копією свідоцтва про право власності від 21.12.2009 року за № 78, витягом з реєстру права власності на нерухоме майно від 28.12.2009 року, копією технічного паспорту на житловий будинок. Зазначений будинок АДРЕСА_1 позивачем був переданий 02.03.2010 року на баланс Замисловицької сільської Ради Олевського району Житомирської області, що стверджується актом прийому-передачі від 02.03.2010 року.
Відповідно до довідки-характеристики Коростенського МБТІ загальна вартість житлового будинку АДРЕСА_1, який належав позивачу, становить 155675,00 грн., що стверджується довідкою-характеристикою Коростенського МБТІ від 07.12.2009 року за № 457.
02.03.2010 року позивач звернувся із заявою до відповідача про постановку ОСОБА_1, на чергу для отримання грошової компенсації за втрачене нерухоме майно у зв”язку з переселенням з радіоактивної території.
04.03.2010 року позивачу було відмовлено відповідачем у постановці на чергу щодо виплати грошової компенсації за втрачене нерухоме майно внаслідок Чорнобильської катастрофи в звязку з тим, що звіт про експертну оцінку майна житлового будинку з господарськими будівлями складений у грудні 2009 року станом на 30.11.2009 року після введення в дію Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території затвердженого постановою КМУ від 18.11.2009 року за №1243.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст.4 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, з якої слідує, що п ідставами на відселення громадян з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, є положення Концепції проживання населення на територіях України з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Етапи відселення визначаються Концепцією. Населення, яке проживає у зоні безумовного (обов'язкового) відселення, підлягає обов'язковому відселенню. Громадянам, які прийняли рішення про виїзд із зони гарантованого добровільного відселення, створюються умови для відселення. Громадяни, які відселяються або самостійно переселяються, користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом. Відселення та самостійне переселення дозволяється лише у місцевості, які не віднесені до категорій зон радіоактивно забруднених територій (стаття 2), за винятком переселення до близьких родичів. Порядок відселення та самостійного переселення визначається Кабінетом Міністрів України.
Крім того відповідно до ст. 35 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ слідує, що к омпенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 цього Закону майно включає грошову компенсацію у повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель та споруд, яка здійснюється за цінами, встановленими на момент припинення права власності. Порядок виплати компенсацій, передбачених пунктами 1 і 6 частини першої цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Компенсації, передбачені цією статтею, надаються один раз.
Відповідно до ст. 386 ЦК України слідує, що держава забезпечує рівний захист прав усіх субєктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник , права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до п.1 «Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій», затвердженого Постановою КМУ від 15.07.1997 року № 755 слідує, що моментом припинення права власності є дата подання переселенцем заяви про передачу ним майна органу місцевого самоврядування у місці відселення, яка є підставою для занесення переселенця райдержадміністрацією (виконавчим органом міської ради обласного підпорядкування) до списків на виплату грошової компенсації.
Відповідно до п.3 зазначеного Положення слідує, що для отримання компенсації переселенець повинен подати до райдержадміністрації (виконавчого органу міської ради міста обласного підпорядкування) за місцем відселення документи, що підтверджують забезпечення житлом за місцем переселення. Переселенець на підставі зазначених документів за рішенням райдержадміністрації (виконавчого органу міської ради міста обласного підпорядкування) отримує грошову компенсацію, яка перераховується відповідним відділенням Державного казначейства місця відселення на його особистий рахунок, відкритий ним у будь-якому банку України.
В даному випадку ст.ст.4, 35 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ передбачають право позивача на виплату грошової компенсації за втрачене нерухоме майно під час переселення та п.3 «Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій», затвердженого Постановою КМУ від 15.07.1997 року № 755 передбачає виплату компенсації.
Оскільки позивач здав належний йому на праві приватної власності будинок на баланс Замисловицької сільської Ради Олевського району, але компенсації за втрачене нерухоме майно не отримав, представник третьої особи позовні вимоги визнав та не заперечує щодо їх задоволення, суд вважає, що позов слід задовольнити та зобов”язати відповідача поставити позивача на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене нерухоме майно, так як позивач розпочав оформлення документів для отримання компенсації 03.11.2009 року, тобто до набрання чинності „Положення про порядок виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій”, затвердженого КМУ від 18.11.2009 року за №1243, що стверджується листом голови Замисловицької сільської Ради Олевського району Житомирської області від 25.02.2010 року.
Таким чином відповідач неправомірно позбавив позивача його права на отримання грошової компенсації, зазначеної в п.3 «Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій», затвердженого Постановою КМУ від 15.07.1997 року № 755, чим порушив його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Керуючись ст.ст.4, 35 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року (із змінами і доповненнями), п.п.1, 3 «Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій», затвердженого Постановою КМУ від 15.07.1997 року № 755 (із змінами і доповненнями) , ст. 386 ЦК України, ст.ст.10,11,17,71,86,159-163,167,186 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, третьої особи Замисловицької сільської Ради Олевського району Житомирської області про зобов”язання постановки на чергу для отримання грошової компенсації за втрачене нерухоме майно у зв”язку з переселенням з радіоактивної території - задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо відмови позивачу ОСОБА_1 в постановці на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене нерухоме майно - протиправними.
Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області поставити позивача ОСОБА_1 на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене нерухоме майно у зв”язку з переселенням з радіоактивної території, а саме: житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 .
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до п. 18 ч.1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської РДА Житомирської області 3,40 грн., державного мита з розрахункового рахунку № 35212007000584 , код 03192610, МФО 811039, УДК в Житомирській області.
Постанова Олевського районного суду Житомирської області суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається через Олевський районний суд Житомирської області до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
Судове рішення № 9735703, Олевський районний суд Житомирської області було прийнято 09.04.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-1412. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: