Рішення № 97354484, 28.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2021 року м. Київ № 826/16327/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною відмови, скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про:

- визнання протиправними дій Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги;

- зобов`язання Міністерства оборони України здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в разі встановлення інвалідності II групи.

Ухвалою суду від 10.10.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачеві встановлено 01.08.2013 інвалідність ІІ групи внаслідок поранення, отриманого при виконанні обов`язків військової служби під час перебування в країні, де велись бойові дії, проте Міністерством оборони України протиправно відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнаються, оскільки позивач як інвалід ІІІ групи отримав компенсаційну виплату відповідно до Закону України "Про статус і соціальний і правовий захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". У відзиві зазначено про відсутність правових підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення йому ІІ групи інвалідності, позаяк таке право мають особи, яким інвалідність настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, водночас позивачу інвалідність установлено понад три місяці. За твердженням представника, оскільки зміна інвалідності відбулась понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не здійснюється.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін на підставі пункту 1 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази, суд установив.

Згідно з посвідченням від 07.08.2013 серії НОМЕР_1 позивач є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Відповідно військового квитка від 04.05.1971 НОМЕР_2 ОСОБА_1 призваний на дійсну військову службу з 04.05.1971, звільнений - 16.11.1973.

В архівній довідці від 16.08.19911 №2/53/046 зазначено, що ОСОБА_1 з 28.12.1971 по 14.09.1972 знаходився в спеціальному відрядженні в Об`єднаній Арабській Республіці та приймав участь у бойових діях.

До позову додано витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України з встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 25.06.2013 №60, відповідно до якого позивач отримав захворювання, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії. Висновок складено на підставі протоколу від 25.06.2013 №60.

Згідно із копією довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №656112, позивачу за наслідками повторного огляду встановлено інвалідність ІІ групи з 01.08.2013 у зв`язку виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Інвалідність ІІІ групи позивачу встановлено 01.07.2004 згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії МСЕ-103685.

Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 06.04.2018 №37 відмовлено в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Статтею 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (у редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про виплату одноразової допомоги) встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (у редакції, чинній на час встановлення позивачу 01.08.2013 інвалідності ІІ групи).

Згідно з частиною шостою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті.

Відповідно до протоколу комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 06.04.2018 №37 підставою для відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги зазначено встановлення позивачу інвалідності пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби.

Обставина проходження позивачем строкової служби в період з 28.121971 по 14.09.1972, коли він знаходився в спеціальному відрядженні в Об`єднаній Арабській Республіці та брав участь в бойових діях сторонами не заперечувалась.

Надаючи тлумачення пункту 6 статті 16 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.06.2018 у справі №750/5074/17 (відступивши від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №276/322/17) висловив правову позицію, за якою частиною шостою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції чинній з 01.01.2007 до 01.01.2014) для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає (також наприклад, постанова Верховного Суду від 31.03.2021 справа №750/12361/17).

З огляду на наведене правове регулювання з урахуванням правових висновків Верховного Суду, зважаючи на те, що позивачу встановлено ІІ групу інвалідність 01.08.2013, водночас строкову службу позивач проходив у 1971-1973 роках (звільнений зі служби 13.11.1973), тобто інвалідність установлено після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, відповідно в позивача не виникло право на отримання вказаної одноразової грошової допомоги.

Разом з тим, суд вважає, що зазначення в протоколі комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 06.04.2018 №37 пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" як правової підстави для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги є необґрунтованим, позаяк станом на час установлення позивачу інвалідності ІІ групи вказана норма не була чинною, тому не може поширюватись на позивача. Наведене не спростовує висновку суду про відсутність правових підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

Щодо наявності в позивача права на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення йому інвалідності ІІІ групи, то таких підстав позову не визначено. Як зазначено представником позивача в позовній заяві, з заявою про отримання одноразової грошової допомоги позивач звернувся саме внаслідок установлення ІІ групи інвалідності.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (посвідчення від 07.08.2013 серія НОМЕР_1 ), сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Міністерство оборони України (ідентифікаційний код 00034022, місцезнаходження: 03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець