Ухвала суду № 97352158, 28.05.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 травня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/2775/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В.,

при секретарі судового засіданні Таращенко О.В.,

за участю

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Щербини П.О.,

розглянувши в судовому засіданні заяву відповідача про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/2775/20 за позовом ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

17.05.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Апеляційного суду Луганської області про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/2775/20 за позовом ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді.

Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі №360/2775/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Луганського апеляційного суду від 25 червня 2020 року №95-к/тр/а «Про звільнення ОСОБА_1 ». Вирішено поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду з 26 червня 2020 року, стягнути з Луганського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26 червня 2020 року по 09 грудня 2020 року у загальному розмірі 101730 гри.84 коп. з відрахуванням обов`язкових податків та зборів, стягнути з Луганського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

На 2021 рік кошторисом Луганського апеляційного суду не передбачені кошти на виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 26 червня 2020 року но 09 грудня 2020 року у загальному розмірі 101730,84 грн та моральної шкоди у розмірі 10 000 грн, що підтверджується кошторисом Луганського апеляційного суду на 2021 рік із змінами (копія додається) та розрахунком річного фонду обов`язкових виплат працівників апарату Луганського апеляційного суду на 2021 рік.

Також, бюджетною програмою 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними та вищими спеціалізованими судами» не передбачені напрями використання коштів на погашення заборгованості на виконання рішень судів, що підтверджується паспортом бюджетної програми 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними та вищими спеціалізованими судами».

Листом від 07.05.2021 №11-9174/21 Державна судова адміністрація України повідомила, що безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Державною казначейською службою України відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. Також, у листі було зазначено, що абзацом другим пункту 25 Порядку визначено, що у разі наявності у боржника або головного розпорядника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою, тому виконання судового рішення повинно здійснюватись за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів», головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.

Наявність вищезазначеної бюджетної програми підтверджується наказом Державної судової адміністрації України від 12.02.2021 №50 «Про затвердження паспортів бюджетних програм на 2021 рік».

Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України, головним розпорядником бюджетних коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів є Державна судова адміністрація України.

Оскільки розпорядником бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів» є Державна судова адміністрація України, то кошти не будуть виділені Луганському апеляційному суду для виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 26 червня 2020 року по 09 грудня 2020 року та моральної шкоди, а повинні бути списаними Державною казначейською службою України з Державної судової адміністрації України, як головного розпорядника коштів.

Отже, існують обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, оскільки в рішенні суду зазначено про стягнення на користь ОСОБА_1 коштів з Луганського апеляційного суду

В зв`язку із неможливістю виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 у справі №360/2775/20 щодо виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 26 червня 2020 року по 09 грудня 2020 року у загальному розмірі 101730,84 грн та моральної шкоди у розмірі 10000 грн, керуючись ст.378 КАС України відповідач просив змінити спосіб і порядок виконання судового рішення на стягнення коштів середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 26 червня 2020 року по 09 грудня 2020 року у загальному розмірі 101730,84 грн та моральної шкоди у розмірі 10 000 грн на користь ОСОБА_1 з рахунку Державної судової адміністрації України за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів» у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників» від 03.08.2011 №845 шляхом пред`явлення виконавчого листа до Державної казначейської служби України.

28.05.2021 на адресу суду за Вх.№18394/2021 від позивача по справі надійшли заперечення на заяву представника відповідача про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у адміністративній справі, в якому зазначила, що відповідно до приписів частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Тобто з урахуванням викладених норм КАСУ, з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення може звернутися державний виконавець у випадках, які встановлені законом. Такий випадок передбачено приписами статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який набрав чинності з 01 січня 2013 року.

Цією нормою права встановлено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, звернення до суду є обов`язком державного виконавця, який виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.

Виконання згаданого обов`язку не пов`язане з наявністю інших причин.

Отже, з урахуванням норми статті 378 КАС України у системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, слід врахувати, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

Крім того, представник Луганського апеляційного суду, звертаючись з заявою про зміну порядку та способу виконання судового рішення, яке розглядається в порядку, визначеному ст. 378 КАС України, фактично просить замінити сторону у виконавчому провадженні, яке розглядається в порядку вимог ст. 379 КАС України, яка передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Доказів на підтвердження вибуття однієї із сторін виконавчого провадження та підтвердження щодо правонаступництва з питань виплати стягнутої судовим рішенням на користь позивача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі середньомісячного заробітку заявник суду не надав.

За таких обставин та з урахуванням наведеного позивач вважає, що заява представника Луганського апеляційного суду Щербини П. подана необґрунтовано та законних підстав для її задоволення не існує

Представник Луганського апеляційного суду у судовому засіданні заяву про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі підтримав у повному обсязі, надав аналогічні пояснення, викладенні в заяві.

Позивач – ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення заяви про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі з підстав, викладених у відзиві на заяву, крім того зазначила, що саме відповідач у справі повинен виконувати рішення суду, а не перекладати його виконання на Державну судову адміністрацію України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши заяву Луганського апеляційного суду про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі, суд встановив таке.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суд від 09.12.2020 справа № 360/2775/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ від 25.06.2020 року № 95-к/тр/а «Про звільнення ОСОБА_2 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду. Стягнуто з Луганського апеляційного суду середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 10000 грн. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Судове рішення допущено до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на її користь середнього заробітку за один місяць у розмірі 10085 (десять тисяч вісімдесят п`ять) гривень 44 коп. з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 30 березня 2021 року за наслідками апеляційного перегляду.

З КП ДСС вбачається, що 16.04.2021 ОСОБА_1 отримала виконавчий лист у справі №360/2775/20.

При вирішенні заяви Луганського апеляційного суду про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, суд виходить з такого.

Стаття 129-1 Конституції України та стаття 370 КАС України встановлюють, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до приписів частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Слід зазначити, що поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення дій, спрямованих на виконання рішення суду.

Отже, з заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 у справі № 360/2775/20 може звернутися державний виконавець у випадках, які встановлені законом.

Такий випадок передбачено приписами статті 7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, який набрав чинності з 01 січня 2013 року (далі - Закон).

Цією нормою права встановлено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, звернення до суду є обов`язком державного виконавця, який виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.

Виконання згаданого обов`язку не пов`язане з наявністю інших причин.

Між тим, суд, аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

Аналогічна правова позиція при вирішенні спорів цієї категорії була неодноразово висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 11.11.2014 (справи № 21-394а14, № 21-475а14), від 25.11.2014 (справа № 21-506а14), від 13.01.2015 (справа № 21-604а14), від 17.02.2015 (справа № 21-622а14), від 14.04.2015 (справа № 21-78а15).

З рішення суду від 09.12.2020 у справі № 360/2775/20 вбачається, що суд захистив порушене право позивача. Визнав протиправним та скасував наказ про звільнення ОСОБА_1 , поновив позивача на посаді начальника відділу з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду. Стягнув з відповідача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

Разом з тим, спосіб та порядок виконання рішення суду може бути змінений за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів.

Суд зазначає, що заявником не надані докази неможливості виконання судового рішення.

Також суд зазначає, що Луганський апеляційний суд звертаючись з заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, яке розглядається в порядку, визначеному ст. 378 КАС України, фактично просить замінити сторону у виконавчому провадженні, яке розглядається в порядку вимог ст. 379 КАС України, яка передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Доказів на підтвердження вибуття однієї із сторін виконавчого провадження та підтвердження щодо правонаступництва з питань виконання судового рішення по вищезазначеній справі, заявник суду не надав.

За таких обставин та з урахуванням наведеного суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви Луганського апеляційного суду про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/2775/20, та наявність підстав для відмови у задоволенні поданої заяви.

Керуючись статтями 241, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви відповідача про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/2775/20 за позовом ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 02 червня 2021 року.

Суддя І.В. Тихонов