Рішення № 97350728, 14.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року Справа № 160/3448/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області в якій позивач просить:

Визнати протиправними дії Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців;

Зобов`язати Виконавчий комітет П`ятихатської міської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ: 04052620, адреса: 52100, Дніпропетровська обл., П`ятихатський район, м. П`ятихатки, вул. Садова, буд. 79) провести ОСОБА_1 нарахування та виплату (код: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) середньої заробітної плати, на період працевлаштування, але не більше шести місяців, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач протиправно відмовив нарахувати та виплатити позивачу із місцевого бюджету середню заробітну плату, яку позивач одержував на виборній посаді в розмірах та умовах, що були встановлені позивачу, як голові Богдано-Надеждівської сільської ради, оскільки попереднє місце роботи до переходу позивача на виборну посаду вже не є вакантним.

В обґрунтування відзиву зазначено, що особа може претендувати на збереження протягом не більше 6 місяців її середнього заробітку з відповідного місцевого бюджету у разі дотримання сукупності трьох обов`язкових умов: звільнення з попереднього місця роботи за пунктом 5 статті 36 Кодексу законів про працю

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, позивачка у період з 10.11.2010 по 02.12.2020 обіймала посаду голови Богдано-Надеждівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області. При цьому головою Богдано-Надеждівської сільської ради Позивач обиралась на протязі двох скликань 10.11.2010 та 04.11.2015.

На підставі рішення П`ятихатської міської ради №2-1/VIII від 02.12.2020 позивачку звільнено у зв`язку із закінченням терміну повноважень відповідно до ч.1 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», про що внесено відповідний запис у трудову книжку позивачки. Разом з тим, згідно рішення сесії від 10 грудня 2020 року за № 16-2/VIІI прийнято «Про реорганізацію Богдано-Надеждівської, Виноградівської, Жовтянської, Зорянської, Івашинівської та Пальмирівської сільських рад шляхом приєднання до П`ятихатської міської ради».

Позивачка у період з 05.10.2005 по 08.11.2010 працювала на посаді майстра у Фірмі «Т.М.М.» -ТОВ (код: 14073675). Позивачка звільнилась із Фірмі 08.11.2010.

З метою працевлаштування на попереднє місце роботи позивачка звернулася до Фірми «Т.М.М.»-ТОВ, яке листом № 171 від 01.12.2020 повідомило про відсутність можливості такого працевлаштування у зв`язку з відсутністю вакантних посад.

Наведене стало підставою звернення позивачки 09.12.2020 до міського голови П`ятихатської міської ради із заявою про виплату середньої заробітної плати за 6 місяців у зв`язку із закінченням повноважень сільського голови у відповідності до ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Листом № 1314 від 11.12.2020 Виконавчий комітет П`ятихатської міської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, розглянувши звернення позивачки, повідомлено про те, що «відповідно до ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» якщо депутат місцевої ради обирається на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП. Крім того, Відповідач зазначив, що на час набуття повноважень сільського голови ви не перебувала у трудових відносинах з підприємством, оскільки була звільнена з попередньої роботи згідно п. 1 ст. 36 КЗпП, тобто за згодою сторін розірвали трудовий договір з ТОВ Фірма «Т.М.М».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені онституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Нарахування та виплата заробітної плати є обов`язком роботодавця.

Приписами ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону № 280/97-ВР визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.

Приписами ч. 5 ст.12 Закону № 280/97-ВР встановлено, що на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України від 11.07.2020 № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» (далі - Закон України № 93-IV) депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».

Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Повноваження депутата місцевої ради, обраного замість того депутата, який вибув, або на повторних виборах, починаються з дня заслуховування на черговому після виборів депутата місцевої ради пленарному засіданні відповідної місцевої ради повідомлення територіальної виборчої комісії про підсумки виборів.

Інформація про підсумки виборів доводиться територіальною виборчою комісією до відома відповідної місцевої ради. Спори щодо набуття повноважень депутатів місцевої ради вирішуються судом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України № 93-IV депутат місцевої ради здійснює свої повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю. Депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.

Позивач обирався та працював сільським головою Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області на постійній основі, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 33 Закону України № 93-IV у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі.

З працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради.

Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.

Час, коли колишній депутат тимчасово не працював у зв`язку з неможливістю надання йому попередньої або рівноцінної роботи (посади) безпосередньо після закінчення строку його повноважень, зараховується, але не більше шести місяців, до страхового стажу і стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою депутат працював до обрання у місцеву раду, де він виконував свої обов`язки на постійній основі.

Отже, право на отримання середнього заробітку, отриманого на виборній посаді, має особа, якщо вона не є пенсіонером та не була забезпечена попередньою роботою, а за її відсутності - іншою рівноцінною роботою на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. Такий заробіток зберігається на період 6 місяців і підлягає виплаті з відповідного місцевого бюджету.

Отже, саме перебування у трудових відносинах безпосередньо до обрання на виборну посаду і є підставою для реалізації гарантій передбачених статтею 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 23.05.2018 р. у справі № 219/2204/2016-ц зробив висновок, що гарантії, передбачені ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» поширюються на колишніх секретарів сільради, які безпосередньо перед обранням на виборну посаду були працевлаштовані на іншій посаді і були звільнені з такого місця роботи згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП (перехід на виборну посаду).

Як наголосив суд касаційної інстанції, трудовий договір має бути припинено саме на підставі, передбаченій п. 5 ст. 36 КЗпП. Запис про звільнення за такою підставою обов`язково має бути у трудовій книжці. Якщо звільнення буде оформлено за іншою підставою (наприклад ст. 38 КЗпП), то особа не може претендувати на гарантії ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Саме ці обставини, а не кількість каденцій на які було обрано посадову особу, визначають її право повернутися на місце роботи, де та працювала до обрання на зазначену виборну посаду.

Суд зазначає, що позивачка була звільнена з попередньої роботи згідно п. 1 ст. 36 КЗпП, тобто за згодою сторін розірвали трудовий договір з ТОВ Фірма «Т.М.М».

Таким чином, резюмуючи викладене суд відзначає, що єдиною підставою вважати, що позивачка не має право на виплату їй середнього заробітку, який вона отримувала на посаді голови сільради, є недотримання умов звільнення з колишнього місця роботи за підставою, що передбачена п.5 ч.1 ст.36 КЗпП України.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова