Рішення № 97349079, 18.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.05.2021Справа № 910/596/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Лаврова В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства «ПроКредит Банк»

до Фізичної особи-підприємця Череди Григорія Васильовича , ОСОБА_2

про стягнення 4816686,03 грн,

за участі представників:

від позивача - Король Г.О. (уповноважений представник);

від відповідача 1 - Шнягін О.Г. (уповноважений представник);

від відповідача 2 - Цимейко Г.О. (уповноважений представник);

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року Акціонерне товариство «ПроКредит Банк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Череди Григорія Васильовича та ОСОБА_2 про солідарне стягнення 4816686,03 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що Фізична особа-підприємець Череда Григорій Васильович порушив умови укладеної між сторонами Рамкової угоди №1698 від 30.12.2003 та Договору про надання траншу №1.33908/1698 від 22.08.2007, в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого, станом на 03.01.2020 за ним утворилась заборгованість за капіталом кредиту в розмірі 178823,77 доларів США, заборгованість за процентами в розмірі 2758,37 доларів США, заборгованість за процентами за неправомірне користування кредитом в розмірі 3304,83 доларів США, на які позивачем відповідно до умов укладеного договору нараховано пеню в сумі 437416,29 грн, які просить стягнути позивач. Разом з тим, оскільки 30.12.2003 між Акціонерним товариством «ПроКредит Банк» та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №1698, відповідно до якого остання поручилась за виконання зобов`язань Фізичною особою-підприємцем Чередою Григорієм Васильовичем за спірною Рамковою угодою №1698 від 30.12.2003, позивач просить стягнути на свою користь вказану заборгованість солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 .

Вказав, що Банком не було пропущено строк позовної давності, оскільки положеннями договору сторони погодили збільшити строк позовної давності до 5 років. Щодо заперечень відповідача стосовно стягнення комісії, позивач зазначив, що укладені між сторонами угоди відповідають принципу свободи договору, а тому заперечення відповідача 1 є безпідставними та необґрунтованими. Окрім того, позивач зазначив, що ним було надано відповіді на листи відповідача 1 щодо реалізації нерухомого майна яке є предметом договору застави, проте відповідач 1 не виконав умови щодо реалізації заставленого майна, які були викладені позивачем у листі відповіді на пропозицію відповідача 1.

Окрім того зазначив, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання. Також, позивачем було зазначено, що пропозиції відповідача 1 щодо продажу майна була розглянута позивачем, у зв`язку з чим відповідачу 1 було запропоновано алгоритм реалізаціі майна, проте відповідач 1 не вчинив жодних дій для узгодження даної процедури із банком. Таким чином, висновок відповідача 2 про те, що позивач відмовився прийняти належне виконання зобов`язання є неправомірним.

Відповідач 1 проти позову заперечував, посилаючись на пропуск Банком строку позовної давності для звернення із відповідною позовною заявою. Також, відповідач 1 вказав, що позовна заява не містить дати, з якої ним було допущено порушення умов кредитного договору в частині погашення кредитної заборгованості, у зв`язку з чим, слід вважати, що позивач не надав належних доказів на підтвердження наявності заборгованості відповідачем по вказаному договору, а наданий розрахунок не відповідає умовам кредитного договору, первинним та бухгалтерським документам.

Окрім того, відповідач 1 заперечив щодо задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивач просить стягнути заборгованість, яка у тому числі утворилась в результаті встановлення платежів за дії, які споживач здійснює на користь банку, або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин, зокрема, комісії за надання кредиту, комісії за операції конвертації, комісії за дострокове погашення кредиту.

Також, відповідач 1 зазначає, що ним неодноразово направлялись позивачу повідомлення з пропозицією щодо можливості погашення наявної заборгованості за кредитним договором за рахунок нерухомого майна відповідача 1, яке було передано в іпотеку позивачу згідно з Договором іпотеки №1698 від 30.12.2003 та Договором про надання траншу №1.33908/1698 від 22.08.2007, проте відповідні пропозиції були залишені без задоволення, оскільки, як зазначає відповідач 1 дії позивача були спрямовані на збільшення заборгованості відповідача 1, а не на вирішення спору по суті у досудовому порядку.

Відповідач 2 заперечила проти задоволення позовних вимог з аналогічних до відзиву відповідача 1 підстав. Окрім того, відповідач 2 зазначила, що відповідач 1 неодноразово звертався до позивача із пропозицією реалізації іпотечного майна в рахунок погашення заборгованості або звернення стягнення на предмет іпотеки з метою достроково виконати зобов`язання по кредитному договору, проте позивачем не було надано відповіді на дані пропозиції, у зв`язку з чим відповідач 2 вважає, що позивач після настання строку виконання зобов`язання фактично відмовився прийняте належне виконання, запропоноване відповідачем 1, а тому договір поруки є припиненим.

28.01.2021 через загальний відділ канцелярії господарського суду міста Києва позивачем подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, зокрема позивачем долучено копію Договору про задоволення вимог іпотекодержателя б/н від 09.12.2020.

Окрім того, у зв`язку із частковим задоволенням вимог позивача шляхом задоволення вимог іпотекодержателя та частковим погашенням відповідачем заборгованості по процентам та капіталу кредиту, позивач зазначив, що позовні вимоги складають 144875,68 доларів США заборгованості по капіталу кредиту, заборгованості по відсоткам у розмірі 3119,80 доларів США та пені у розмірі 412690,05 грн.

В судовому засіданні 22.04.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов у обсязі, зазначеному в останній заяві про стан заборгованості. Вказав, що Банком було перераховано пеню, з урахуванням заяви про застосування позовної давності і фактично зменшено розмір позовних вимог до сум, зазначених у заяві про стан заборгованості.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та просили суд відмовити у задоволені позову.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.12.2003 року між АТ «ПроКредит Банк» (позивач, кредитор) та ФОП Череда Григорій Васильович (відповідач 1, позичальник) було укладено Рамкову угоду №1698 відповідно до умов якого кредитор на положеннях та умовах цієї угоди, договорів про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорів про відкриття кредитної лінії та договорів про надання траншу відкриває клієнту кредитну лінію терміном 60 місяців в розмірі та на умовах, передбачених п. 1.2. та ст. 2 даної угоди (п. 1.1. Угоди).

Відповідно до п. 1.2. угоди сторони погодили, що на підставі поданих клієнтом відповідних заявок на отримання овердрафту, надання гарантії, та відкриття акредитиву та на підставі укладених між сторонами відповідних договорів (угод), кредитор може відкрити та/або надати гарантію, та/або овердрафт. Сторони домовились, що загальна суму за договорами (угодами) в межах цієї угоди не повинна перевищувати 500000 доларів США, при цьому, загальна сума складається із:

- фактичної кредитної заборгованості перед кредитором за кредитами;

- сум діючих лімітів за овердрафтами;

- сум діючих гарантій та/або відкритих акредитивів.

Пунктом 2.1. угоди визначено, що кредитор надає клієнту кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.

Згідно п. 2.3. угоди ставка відсотків за користування кредитом встановлюється договорами про надання траншу.

У п. 2.4. угоди визначено, що умови та порядок надання кредиту, порядок та строки повернення кредиту, дострокове повернення кредиту, штрафні санкції, права та обов`язки сторін, вирішення спорів та інші умови встановлюються договорами про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорами про відкриття кредитної лінії та договорами про надання траншу.

Відповідно до п. 3.1. угоди забезпеченням зобов`язань клієнта перед кредитором з повернення кредиту, сплати відсотків за його користуванням та зобов`язань, що витікають із акредитиву та/або гарантії, та/або овердрафту інших видатків за цією угодою є майно та (або) майнові права клієнта та третіх осіб поручителів, майнових поручителів, гарантів) згідно укладених договорів застави, поруки та гарантії.

Згідно з п. 3.2. угоди договори, угоди та документи, що оформлені з метою забезпечення виконання зобов`язань за даною угодою, є його невід`ємною частиною.

Пунктом 4.1. угоди визначено, що зміни, додатки та доповнення до цієї угоди оформляються в письмовій формі додатковою угодою сторін і є його невід`ємною частиною.

Судом встановлено, що у період з 23.02.2006 по 21.09.2017 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 про внесення змін до Рамкової угоди, Додаткову угоду №2 про внесення змін до Рамкової угоди, Договір №3 про внесення змін та доповнень до Рамкової угоди, Договір №4 про внесення змін та доповнень до Рамкової угоди, Договір №5 про внесення змін та доповнень до Рамкової угоди, Договір №6 про внесення змін до Рамкової угоди, якими вносились зміни та доповнення щодо лімітів суми кредитування, строків кредитування та розміру відсотків.

Окрім того, Договором №4 від 14.06.2010 про внесення змін до рамкової угоди сторони погодили, що кредитор на підставі угоди зобов`язується здійснювати кредитування позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, зазначених угодою та кредитними договорами, а позичальник зобов`язується належно виконати усі умови необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов`язань, а також належно виконувати усі інші зобов`язання, передбачені угодою та кредитними договорами (п. 2.1. Договору №4).

Пунктом 2.2. договору №4 визначено, що на підставі угоди встановлюються наступні ліміти умов кредитування позичальника: ліміт суми кредитування 1000000 доларів США; ліміт строку кредитування - 146 місяців; максимальний розмір процентів - 40%.

Згідно з п. 3.5. договору №4 кредит вважається виданим з моменту списання суми кредиту з відповідного рахунку кредитора з метою видачі кредиту, а при видачі овердрафту - з моменту виникнення дебетового сальдо поточного рахунку позичальника.

Відповідно до п. 4.1. договору №4 за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити кредитору проценти у розмірі та порядку визначених кредитним договором у межах максимальних розмірів процентів встановлених угодою.

Згідно з п. 4.2. договору №4 проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишки кредиту за кожен календарний користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту погашення кредиту.

У п. 4.4. договору №4 визначено, що у випадку прострочення прострочення погашення кредиту, позичальник сплачує проценти за неправомірне за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними кредитними договорами процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту.

Пунктом 5.1. договору №4 визначено, що встановлене забезпечення повинно гарантувати можливість повного реального та у розумний строк погашення грошових зобов`язань позичальника за рахунок такого забезпечення.

Пунктом 7.1. договору №4 визначено, що погашення грошових зобов`язань здійснюється у строк, порядку, черговості та розмірі, встановлені угодою та кредитним договором, шляхом зарахування коштів на визначений кредитором рахунок. Строк виконання зобов`язання по сплаті процентів, неустойки, комісій, витрат пов`язаних з укладенням, виконанням, припиненням договорів та погашенням заборгованості вважається таким, що настав з моменту їх зарахування.

Згідно з п. 7.2. договору №4 грошові зобов`язання вважаються виконаними з моменту зарахування коштів у розмірі цих зобов`язань та у встановленій угодою черговості на відповідний рахунок кредитора.

Відповідно до п. 7.3. договору погашення кредиту та процентів здійснюється у валюті кредиту, а комісій, неустойки та інших платежів у національній валюті, якщо інше не визначено угодою чи кредитним договором.

У п. 7.8. договору №4 сторони погодили, що належним та допустим доказом наявності та розміру заборгованості позичальника, наявності порушень договорів є письмова довідка.

Згідно з п. 8.2.1. договору №4 кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у разі прострочення погашення грошових зобов`язань за цим договором тривалістю більш ніж 3 банківські дні

Пунктом 8.4. договору №4 визначено, що позичальник зобов`язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом п`яти банківських днів з дня відправлення (вручення, якщо кредитор вручив вимогу) позичальнику чи поручителю вимоги, якщо інша сума та строк дострокового погашення не будуть вказані у такій вимозі.

Відповідно до п. 10.1 договору №4 кредитор вправі здійснити погашення заборгованості за рахунок стягнення на встановлене забезпечення, а також усе майно позичальника, яке належить чи буде належати йому у майбутньому на праві власності (спільної власності), враховуючи майно, що знаходиться у третіх осіб чи має бути отримано позичальником від третіх осіб.

Судом встановлено, що 30.12.2003 між позивачем (кредитор) та відповідачем 2 (поручитель) було укладено Договір поруки №1698 відповідно до умов якого поручитель га добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед кредитором відповідати за зобов`язаннями Череди Григорія Васильовича , які виникають з Рамкової угоди, в повному обсязі цих зобов`язань ( п. 1.2. договору поруки).

Відповідно до п. 1.3. договору поруки, зобов`язання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та вказаних в кредитному договорі не потребують.

Згідно з п. 1.4. договору поруки зобов`язання, передбачені п. 1.2. цього договору, повинні бути виконанні поручителем протягом 3 банківських днів з дня одержання повідомлення від кредитора про порушення позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором по поверненню кредиту, сплати нарахованих відсотків за користування кредитом.

Пунктом 2.1. договору поруки визначено, що у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором нарівні з позичальником за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом.

Відповідно до п. 2.2. договору поруки сторони договору встановили, що якщо надійде вимога про погашення суми заборгованості по кредитному договору і таких коштів у поручителя не буде, то кредитор має право звернути стягнення за рахунок майна поручителя, згідно норм чинного законодавства.

У п. 3.1. договору поруки визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов`язань по кредитному договору, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч. 1,2 ст. 192 ЦК України.

Також, 27.03.2006 між позивачем та відповідачем було укладено Угоду №1 про внесення змін до Договору поруки №1698.

14.06.2010 Договором №2 про внесення змін до договору поруки відповідно до якого на підставі договору поручитель поручається перед кредитором за невиконання усіх зобов`язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник (п. 2.1.).

Відповідно до п. 2.2. розмір зобов`язань позичальника визначається відповідно до кредитних договорів. При цьому розмір зобов`язань, які виникають з рамкової угоди і укладених на її підставі кредитних договорі, визначається з врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладення договору становить: ліміт кредитування - 1000000 доларів США; ліміт строку кредитування 28.02.2016; максимальний розмір процентів 40%.

Згідно з п. 2.3. порука у повному обсязі поширюється на зобов`язання позичальника із врахуванням усіх кредитних договорів, а також зміни та/або доповнень до кредитних договорі з моменту набрання ними чинності.

Пунктом 3.2. визначено, що поручитель зобов`язаний належно повністю виконати зобов`язання позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості позичальника у зв`язку з порушенням умов кредитних договорів чи неможливістю виконання ним його зобов`язань (смерть, тривала відсутність, хвороба, ліквідація, банкрутство тощо). Кредитор може вимагати від поручителя дострокового виконання усіх зобов`язань позичальника за наявності підстав для дострокового виконання, які встановлені умовами кредитних договорів.

Відповідно до п. 3.4. достатнім документом про наявність заборгованості у позичальника є довідка кредитора, яка видається поручителем на його вимогу.

У п. 3.9. визначено, що якщо кредитор надіслав поручителю вимогу про погашення заборгованості Позичальника і протягом 5 банківських днів з моменту її відправлення поручитель не виконає цю вимогу, поручитель сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості позичальника за кредитними договорами за кожен день існування заборгованості позичальника, починаючи з шостого банківського дня з дати відправлення поручителю вказаної вимоги.

Пунктом 4.1. визначено, що пору діє з моменту укладення договору протягом усього часу дії, встановленого рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог кредитора. Припинення окремих кредитних договорів чи погашення заборгованості позичальника до моменту припинення строку дії рамкової угоди, а також непред`явлення кредитором вимоги про погашення поручителем заборгованості позичальника не тягне за собою припинення поруки. Кредитор вправі пред`явити вимогу поручителю про погашення заборгованості позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої заборгованості на момент такої вимоги заборгованості позичальника.

Відповідно до п. 4.5. до усіх вимог, що випливають з договору, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.

Також, суд зазначає, що 30.12.2003 року між АТ «ПроКредит Банк» (позивач, заставодержатель) та ОСОБА_2 (відповідач 2, заставодавець) було укладено Договір застави квартири з майновим поручителем №1698-ДЗ1 відповідно до умов якого, цей договір забезпечує виконання позичальником зобов`язання перед заставодержателем, що виникають із Рамкової угоди №1698 від 30.12.2003, договорів про надання траншу, графіків повернення кредиту і сплати відсотків, договорів про надання овердрафту, інших договорів які є невідємною частиною рамкової угоди (кредитний договір), укладеного між позичальником та заставодержателем, за умовами якого позичальник зобов`язується перед заставодержателем повернути наданий йому кредит з максимальним лімітом заборгованості в розмірі 500000 доларів США, сплатити відсотки за його користування в розмірі та в строки передбачені кредитним договором, та також неустойку та інші штрафні санкції.

Відповідно до п. 1.2. договору застави в забезпечення виконання зобов`язань, вказаних у п. 1.1. цього договору, та всіх видатків, передбачених кредитним договором витрат, пов`язаних з реалізацією предмету застави, та всіх додаткових майнових і немайнових обов`язків, які можуть виникнути внаслідок укладення між заставодержателем та позичальником в майбутньому угод в рамках кредитного договору, заставодавець на умовах, передбачених цим договором, передає у заставу нерухоме майно - жилий будинок АДРЕСА_1 . Це нерухоме майно складається з житлового будинку під літ. А (жилий будинок), гараж (під літ. Б), погріб (під літ. Б) сарай (під літ. В), літня кухня (під літ. Г), навіс (під літ. Д), теплиці (під літ. Ж,З), гараж (під літ. Л), туалет (під літ. Н), каналізаційний колодязь (під літ.К1-К3), огорожа, площадка (від літ. Г1-г6), загальна площа якого 399,0 кв.м., житлова площа - 55,7 кв.м.

Пунктом 3.1. договору застави визначено, що згідно експертного висновку ринкова вартість предмету застави може становити 959670 грн. заставна вартість заставлено майна може становити 671769 грн.

Згідно з п. 2.3. договору застави заставодержатель набуває право стягнення заборгованості за рахунок звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо кредит та/або відсотки, та/або штрафні санкції, які були забезпечені заставою, не будуть позичальником сплачені у строк, передбаченим кредитним договором, відповідно до умов п.п. 3.1., 3.2., 3.3., стаття 3 цього договору.

Відповідно до п. 2.8. договору застави документом, що встановлює прострочення виконання зобов`язань позичальником, є довідка заставодержателя про невиконання зобов`язання чи прострочення щомісячник чергових платежів у встановлені кредитним договором строки.

Пунктом 3.1. договору застави сторони погодили, що заставодержатель набуває права звернення стягнення на заставлене майно та його реалізацію, зокрема, якщо термін прострочення позичальником чергового платежу по погашенню кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом згідно кредитного договору, перевищує 3 (три) банківські дні.

Судом встановлено, що 22.08.2007 між позивачем та відповідачем 1 було укладено Договір про надання траншу №1.33908/1698 відповідно до умов якого, кредитор на підставі рамкової угоди №1698 від 30.12.2003, Додаткової угоди №1, №2 про внесення змін до неї та на положеннях та умовах цього договору надає позичальнику грошові кошти (кредит) у сумі 681500 дол. США на строк користування 60 місяців із сплатою відсотків в розмірі 13% річних, виходячи 360 календарних днів в році, позичальник зобов`язується повернути наданий кредит і сплатити відсотки та комісії за кредитом у встановлений даним Договором строк і виконати свої зобов`язання.

Відповідно до п. 3.1. договору погашення кредиту та сплата відсотків за його користування здійснюється в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту і сплати відсотків, наведеному у додатку №1 Договору до цього договору, який є його невід`ємною частиною - надалі у тексті «графік». Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється кредитором в строки, що зазначені в графіку як дні платежу.

Пунктом 3.2. договору визначено, що платежі згідно з графіком проводяться в повному обсязі щ урахуванням п. 3.5. даного договору.

Згідно з п. 3.3. договору при настанні строків платежів згідно Графіку, а також строків інших платежів, передбачених цим договором.

У п. 3.4. договору визначено, що при настанні прострочення по погашенню кредиту, сплати відсотків за його користуванням, заборгованість за кредитом погашається шляхом примусового списання згідно умовам п. 5.3. цього договору.

Відповідно до п. 3.5. договору позичальник вправі здійснити часткове чи повне дострокове погашення кредиту, а також частково чи повне дострокове погашення кредиту лише за умови наявності попереднього письмового погашення на це кредитора.

Згідно з п. 3.6. договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з погашення кредиту та/або сплати відсотків за його користування та/або інших платежів згідно умов цього договору, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню. За домовленістю сторін пеня встановлюється в розмірі 0,5 %, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка дії на момент прострочення, від суми прострочених зобов`язань за кожен день прострочення. Якщо сума пені, розрахована згідно умов цього пункту договору, буде меншою 15 грн, сума пені автоматично вважається такою, що становить 15 грн за кожен день прострочення виконання зобов`язання. Якщо позичальник самостійно не сплатив на користь кредитора штрафні санкції, які передбачені цим пунктом, позичальник уповноважує і доручає кредитору проводити договірне списання штрафних санкцій.

Пунктом 3.7. договору визначено, що при недостатності коштів позичальника для оплати повної суми поточної заборгованості за даним договором, наявні кошти позичальника в першу чергу спрямовуються на оплату нарахованої неустойки за прострочення виконання зобов`язань та комісії, в другу чергу - сплата нарахованих відсотків за користування кредитом, в третю чергу - на погашення кредиту (капіталу внеску).

Відповідно до п. 4.1. договору забезпечення зобов`язань позичальника перед кредитором по поверненню кредиту, сплаті відсотків за його користування та інших видатків за цим договором є майно та (або) майнові права позичальника та третіх осіб (поручителів, майнових поручителів, гарантів) згідно укладених договорів застави, поруки та гарантії.

Пунктом 4.2. договору визначено, що договори, угоди та документи, що оформлені з метою забезпечення виконання зобов`язань за даним договором, є його невід`ємною частиною.

Згідно з п.п. 5.1., 5.1.1., 5.1.2., 5.1.3. договору у разі виникнення простроченої заборгованості з погашення кредиту або прострочення сплати відсотків згідно графіку, або сплати штрафних санкцій більш ніж на 3 банківських днів, або у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, передбачених у п. 3.5., 4.3., 5.5., 5.6., 7.3. цього договору, або наявності обставин, які ставлять під сумнів погашення кредиту, кредитор набуває право: вимагати дострокового погашення кредиту та інших нарахувань за ним; вимагати відшкодування збитків, завданих кредитору внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору; вимагати від поручителів, майнових від поручителів та гарантів дострокового погашення кредиту та інших нарахувань за ним.

Пунктом 5.2. договору визначено, що якщо після відправлення кредитором письмової вимоги про дострокове погашення кредиту позичальник протягом 5 банківських днів не погасив кредит та (або) інших нарахувань за ним, кредитор набуває право на примусове стягнення грошових коштів на умовах, передбачених ч. 2 п. 5.3. цього договору та звернути стягнення на предмет застави через судові органи та (або) виконавчий напис нотаріуса.

Відповідно до п. 5.6. договору позичальник зобов`язаний достроково погасити кредит та інші нарахування за ним протягом 5 банківських днів з дня відправлення кредитором письмової вимоги про дострокове погашення у випадках передбачених у п.п. 5.1., 5.4., 5.8. даного договору

Згідно з п. 7.5. договору сторони погодили, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами при умові наявності відтиску круглої печатки кредитора та дії до повного погашення позичальником кредитної заборгованості.

Додатком №1 до договору сторони погодили графік повернення кредиту та сплати відсотків.

Суд зазначає, що у період з 14.06.2010 по 06.10.2015 між ФОП Череда Григорій Васильович та АТ «ПроКредит Банк» було укладено Договори про внесення змін до Договору про надання траншу, зокрема, №1 від 14.06.2010, №2 від 21.05.2012, №3 від 20.05.2013, №4 від 19.12.2014, №4 від 19.12.2014 відповідно до змісту яких сторони вносили зміни до Договору про надання траншу в частині збільшення строку користування кредитом, зміни розміру відсотків за користування кредитом та викладення у новій редакції графіка повернення кредиту і сплати відсотків.

Також, судом встановлено, що 27.09.2017 Договором №6 про внесення змін до Договору про надання траншу сторони погодили внести зміни до договору про надання траншу №1.33908/1689 від 22.08.2007, зокрема, змінено строк користування кредит - 182 календарних місяці, змінено проценти за користування кредитом - 5% річних, виходячи з 360 календарних днів та викладено графік повернення кредиту та сплати процентів у новій редакції.

Відповідно до Додатку №1 до Кредитного договору №1.33908/1698 від 22.08.2007 в редакції від 27.09.2017 сторонами погоджено новий графік повернення кредиту та сплати процентів за умовами якого відповідач 1 зобов`язаний погасити суму кредиту до 20.10.2022 року.

На виконання умов Договору про надання траншу №1.33908/1698 позивачем на рахунок № НОМЕР_1 - ФОП Череда Георгій Васильович було перераховано 681500 доларів США шляхом конвертації коштів на МВР та зарахуванням на вищезазначений рахунок відповідача, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією виписки по рахунку позичальника у період 3 22.08.2007 по 10.01.2020 та не заперечується відповідачем 1.

Проте, у зв`язку з неналежним виконання відповідачем 1 власних зобов`язань за Договором про надання траншу в частині своєчасного повернення отриманих коштів та сплати відсотків за ним, утворилась заборгованість в розмірі 178823,77 доларів США заборгованості за капіталом, 2758,37 доларів США за процентами, 3304,83 доларів США за процентами за неправомірне користування кредитом та 437416,29 грн пені, яка нарахована Банком відповідно до умов кредитного договору.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем 1 договірних зобов`язань 04.09.2019 на адресу відповідача 1 та відповідача 2 позивачем було направлено листом №1-2/19/5980 від 02.09.2019 вимогу про повне дострокове погашення кредиту та листом 1-2/19/5982 від 02.09.2019 вимогу про виконання зобов`язання за договором поруки відповідно.

У вказаних вимогах позивачем було зазначено, що станом на 02.09.2019 відповідачем 1 порушено умови Договору про надання траншу №1.33908/1698 від 23.08.2007 у вигляді прострочення оплати платежів, що передбачені договором, у зв`язку з чим, загальний строк прострочення складає 74 днів. Окрім того, позивач повідомив про необхідність погашення заборгованості та повне дострокове погашення кредиту, що разом складає 181051,68 доларів США.

Вищезазначені вимоги, були направлені та в подальшому отримані 04.09.2019 відповідачем 1 та відповідачем 2, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями повідомлень про вручення поштового відправлення №0317910661713 та №0317910661730 відповідно.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на те, що сторони умовами кредитного договору передбачили право Банку на дострокове повернення кредиту, Банк направив вимогу про дострокове повне повернення кредиту Позичальнику, суд дійшов висновку про те, що строк виконання кредитного зобов`язання настав, про відповідач 1 його не виконав у строк визначений мовами договору та визначений у відповідній вимозі.

Разом з тим, суд зазначає, що 29.12.2020 у зв`язку із укладенням між позивачем та відповідачем 1 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя у власність АТ «ПроКредит Банк» перейшло нежитлове приміщення вартістю 1001000 грн (32994,03 доларів США), які були спрямовані на погашення капіталу кредиту. Окрім того, суд зазначає, що такими діями відповідач 1 фактично визнав отримання кредитних коштів від позивача за спірним договором.

Також, судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем 1 було частково сплачено заборгованість по капіталу кредиту у розмірі 712,43 доларів США, що підтверджується банківською випискою. Також, відповідачем 1 було сплачено 1500 доларів США, які були спрямовані у розмірі 1258,37 доларів США на повне погашення процентів, а 241,63 долари США на зменшення суми заборгованості.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується наявна заборгованість ФОП Череда Г.В. за кредитним договором в сумі 144875,68 доларів США капіталу кредиту та 3119,80 доларів США грн за процентами по кредиту.

Матеріали справи не містять доказів щодо повного погашення вказаної заборгованості, крім того, зазначена заборгованість визнається представником відповідача 1.

Враховуючи викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши фактичні обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по капіталу кредиту у розмірі 144875,68 доларів США та відсоткам по кредиту у розмірі 3119.80 доларів США підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у сумі 412690,05 грн, нараховану за прострочення грошового зобов`язання по сплаті кредиту та процентів за користування ним за період з 21.01.2017 по 03.01.2021.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі наведених правових норм, зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов`язання, суд дійшов висновку, що у позивача в силу пункту 2.4. кредитного договору виникло право вимагати від відповідача сплати неустойки, а саме - пені за порушення грошового зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, а сума пені в розмірі 412690,05 грн підлягає стягненню на користь позивача.

Статтею 541 Цивільного кодексу України визначено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, в яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Враховуючи наявність заборгованості за кредитним договором у відповідача 1 та укладення між позивачем та відповідачем 2 Договору поруки, згідно умов якого відповідач 1 є солідарним боржником з відповідачем 2 перед позивачем за повернення суми кредиту та нараховані відсотки за користування кредитом, у суду наявні підстави для задоволення позовних вимог та стягнення на користь позивача солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 заборгованості за кредитним договором.

Матеріалами справи також підтверджується звернення позивача до відповідача 2 з вимогою про виконання зобов`язань за договором поруки, однак відповідачем 2 зазначені вимоги залишена без відповіді та задоволення.

Доводи представника відповідача 2 щодо припинення зобов`язань за договором поруки відповідно до ч. 2 ст. 559 Цивільного кодексу України, судом відхиляються, оскільки відповідач 1 не виконав взятих на себе зобов`язань по поверненню отриманого кредиту, а пропозиція відповідача 1 про звернення стягнення на майна що перебуває в іпотеці не може вважатись належним виконанням зобов`язання, оскільки відповідач 1 не здійснив вимог позивача викладених у листі АТ «ПроКредит Банк» від 22.10.2019 щодо процедури продажу заставленого майна. Крім того звернення стягнення на предмет іпотеки є правом, а не обов`язком Банку.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності у відповідача 1 заборгованості за кредитним договором належним чином доведений, документально підтверджений, відповідачами не спростований, та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем 2, укладено договір поруки, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо заяви відповідачів про застосування позовної давності, суд вважає за необхідне зазначите наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 ст. 259 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 12.3. Договору №4 про внесення змін до Рамкової угоди встановлено, що до всіх вимог, що випливають з угоди та кредитних договорів, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством спеціальна чи обмежена позовна давність.

Окрім того, відповідно до п. 5.5. Договору №6 про внесення змін до Рамкової угоди сторони погодили, що у випадку порушення строків сплати будь-яких платежів позичальника відповідно до цієї Угоди та укладених на її підставі кредитних договорів позичальник зобов`язаний сплатити штрафну пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені від суми непогашеної заборгованості в гривневому еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення до дати повної фактичної оплати заборгованості. У випадку зміни облікової ставки НБУ, змінений розмір ставки застосовується з наступного дня після набрання чинності відповідним нормативно-правовим актом НБУ. До стягнення пені застосовується позовна давність тривалістю три роки.

В ході розгляду справи позивачем було здійснено перерахунок суми пені яка заявляється до стягнення з урахуванням заяви про застосування строків позивної давності, та подано заяву про суму заборгованості з урахуванням перерахованої пені в межах строків позовної давності. В судовому засіданні представник позивача вказав, що зазначена заява є заявою про зменшення позовних вимог. З наданого розрахунку пені вбачається, що розрахунок проведено за період, який не перевищує погодженого сторонами трирічного строку позовної давності, а отже позивачем не пропущено строк позовної давності у вказаній справі в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Череди Григорія Васильовича ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (03115, м. Київ, просп. Перемоги, 107-А; ідентифікаційний код 21677333) заборгованість за кредитом у розмірі 144875 (сто сорок чотири тисячі вісімсот сімдесят п`ять) дол. 68 центів, відсотків у розмірі 3119 (три тисячі сто дев`ятнадцять) дол. 80 центів та пеню у розмірі 412690 (чотириста дванадцять тисяч шістсот дев`яносто) грн 05 коп., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 59671 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот сімдесят одна) грн 35 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 31.05.2021

Суддя Я.В. Маринченко