Ухвала суду № 97341362, 28.05.2021, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/5999/21

Провадження №1-кс/463/3634/21

У Х В А Л А

28 травня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова

Cлідчий суддя Леньо С. І., з участю секретаря судового засідання Станько Р.О., розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові Скреклі В.В., погоджене прокурором Львівської обласної прокуратури Рубцовим В.В., про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_1 -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021140010000148 від 20.05.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В межах цього кримінального провадження ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про відсторонення ОСОБА_1 від посади головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актах у м.Львові Управління з питань праці ГУ Держапраці у Львівській області строком на 2 місяці.

Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи, будь-яких дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Зокрема, за даними слідства ОСОБА_2 , 19.05.2021 близько 11.00 год., діючи на підставі довіреності від 03.02.2021, в частині представлення інтересів з питань пов`язаних з веденням підприємницької діяльності ФОП « ОСОБА_3 », прибув до Головного управління Держпраці у Львівській області, що за адресою: м. Львів, вул. Валова, 31, кабінет №208.

Перебуваючи в приміщенні ГУ Держпраці у Львівській області головні державні інспектори відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Львові ГУ Держпраці у Львівській області ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вручили ОСОБА_2 направлення №0654 від 14.05.2021 про проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування у ФОП « ОСОБА_3 », виданого на підставі наказу ГУ Держпраці у Львівській області №0667 від 14.05.2021 на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині неналежного оформлення трудових відносин.

В свою чергу, ОСОБА_2 виконуючи раніше висловлену вимогу телефоном 18.05.2021, передав вказаним державним інспекторам усі наявні у нього документи на працівників ФОП « ОСОБА_3 », а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В подальшому, державні інспектори ГУ Держпраці у Львівській області ОСОБА_1 та ОСОБА_4 повідомили ОСОБА_2 про необхідність зібрати додаткові документі щодо працевлаштування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у ФОП « ОСОБА_3 ». Зі слів, вказаних державних інспекторів ОСОБА_2 зрозумів, що у разі ненадання їм так званих зібраних документів (як він зрозумів завуальовано неправомірної вигоди), вони будуть штучно створювати проблеми, витребувати договори оренди приміщень, техніки тощо.

У зв`язку із намаганням державних інспекторів ГУ Держпраці у Львівській області отримати неправомірну вигоду, ОСОБА_2 звернувся до ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, із заявою про вчинення стосовно нього кримінального правопорушення.

25.05.2021 близько 15.00 год. ОСОБА_2 прибув до Головного управління Держпраці у Львівській області, що за адресою: м.Львів, вул. Валова, 31, де передав головним державним інспекторам ГУ Держпраці у Львівській області ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зібрані додаткові документи, щодо працевлаштування працівників ФОП « ОСОБА_3 », а саме копію паспорта громадянина України ОСОБА_5 . Окрім цього, ОСОБА_2 повідомив, що надати інших документів, на даний час, не має можливості, у зв`язку із перебуванням бухгалтера ФОП « ОСОБА_3 » у відпустці.

В подальшому, на виконання свого злочинного умислу, який спрямований на отримання неправомірної вигоди головний державний інспектор Держпраці у Львівській області ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , що у нього є три варіанти, зокрема: перший - якщо ОСОБА_2 не надає документи щодо працевлаштування працівників ФОП « ОСОБА_3 » до вказаного підприємства буде застосовано штраф у сумі 96 тис. грн.; другий - якщо ОСОБА_2 надає документи щодо працевлаштування працівників ФОП « ОСОБА_3 » не в повному обсязі до вказаного підприємства буде застосовано штраф у сумі 30 тис. грн.; третій - питання можна вирішити.

25.05.2021 близько 18.15 год., продовжуючи свій злочинний умисел, який спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди, головний державний інспектор Держпраці у Львівській області ОСОБА_1 телефоном з номеру НОМЕР_1 за допомогою месенджеру «WhatsApp» повідомив ОСОБА_2 , що питання можна вирішити за 400 доларів США, тобто за складання позитивного акту про відсутність порушень трудового законодавства у ФОП « ОСОБА_3 » ОСОБА_2 необхідно надати ОСОБА_1 неправомірну вигоду в сумі 400 доларів США. Надалі 26.05.2021 в телефонній розмові ОСОБА_1 домовився про зустріч з ОСОБА_2 в межах обіду 27.05.2021.

В подальшому, 27.05.2021 близько 15.40 год. ОСОБА_2 на виконання вказівки головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Львові ГУ Держпраці у Львівській області ОСОБА_1 прибув на АДРЕСА_1 . Під час зустрічі з ОСОБА_1 , останній надав ОСОБА_2 , з поміж інших документів примірник акту від 27.05.2021 №ЛВ8735/1355/ПД/АВ, згідно якого порушень за результатами проведеної перевірки у ФОП « ОСОБА_3 » не виявлено, та вказав ОСОБА_2 про необхідність покласти обумовлену суму 400 доларів США у поліетиленовий файл, який відкрив. В цей час, ОСОБА_2 на виконання протиправної вимоги ОСОБА_1 передав грошові кошти в сумі 400 доларів США, поклавши у поліетиленовий файл, який відкрив ОСОБА_1 , а головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Львові ГУ Держпраці у Львівській області ОСОБА_1 , протиправно одержав неправомірну вигоду в сумі 400 доларів США (що згідно курсу НБУ від 27.05.2021 становить 11000 грн.) від ОСОБА_2 після чого, ОСОБА_1 було затримано працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, безпосередньо після вчинення злочину.

Перебування ОСОБА_1 на даній посаді безпосередньо сприяло вчиненню ним інкримінованого кримінального правопорушення, і продовжуючи перебувати на вказаній посаді, він зможе знищити чи підробити речі і документи, що мають значення для досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження. Крім того, підозрюваний зможе продовжити свою злочинну корисливу діяльність або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явились, хоча про дату, місце та час розгляду клопотання повідомлялись належним чином. Прокурор подав заяву про підтримання клопотання та розгляд справи у його відсутності.

Підозрюваний та захисник в судове засідання також не з`явилися, хоча про дату, місце та час розгляду клопотання повідомлялися належним чином. Подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, додані до нього документи, приходжу до наступного висновку.

До Єдиного реєстру досудового розслідування 20.05.2021 року за номером 62021140010000148 внесені дані з приводу вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно протоколу затримання від 27.05.2021 ОСОБА_1 фактично затриманий 27.05.2021 о 15:50 год.

Про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України ОСОБА_1 повідомлено 28.05.2021.

Вказаний злочин віднесено до злочинів, які вчиняються у сфері службової діяльності.

На даний час згідно наказу № 353-к від 06.07.2018 ОСОБА_1 займає посаду головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актах у м.Львові Управління з питань праці ГУ Держапраці у Львівській області.

Згідно ч. 5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Зазначена норма права, виходячи з її системного тлумачення та способу викладення її змісту є відсилочною (бланкетною), тобто містить посилання на іншу норму права та може застосовуватися лише в поєднанні із цією нормою.

При цьому, системний лінгвістично-логічний аналіз цієї норми дозволяє стверджувати, що законодавець, застосовуючи для семантико-синтаксичного відношення в реченні дієслово недоконаного виду «підлягає», яке відповідає на запитання «чому?», означає «підпадати під дію» та зумовлює «залежність від чогось», настання наслідку (відсторонення від посади) поставив в залежність від факту повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, після чого зробив відсилку до закону, яким регулюється порядок застосування такого наслідку.

В свою чергу, «законом», згадка про який міститься у положеннях ч. 5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» є виключно відповідні положення КПК України, які власне, і регулюють порядок застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як відсторонення від посади.

Іншими словами, граматична побудова норми ч. 5 ст. 65-1 Закону України, яка визначає її юридичний зміст не містить імперативної вказівки на відсторонення особи від посади у випадку вчинення нею злочину у сфері службової діяльності, як це наприклад, могло б бути у випадку вживання у реченні присудка з допоміжним дієсловом «повинен бути», а лише вказує, що вчинення цього злочину є однією з спеціальних умов для відсторонення особи від посади, тоді як іншими спеціальними умовами для відсторонення особи від посади, згідно ч. 1 ст. 154 КПК України, є вчинення виключно злочину, а не кримінального проступку.

Водночас, поряд з такими умовами для відсторонення особи від посади норми ч. 1 ст. 157 КПК України визначають підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Вказане узгоджується з положенням ч. 2 ст. 1 КПК України, яка визначає, що кримінальне процесуальне законодавство України складається не лише з КПК України, але й з інших законів України.

Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

За змістом ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відсторонення від посади, згідно з п. 4 ч. 2 ст.131 КПК України є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст. 154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

При вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини: 1) правову підставу для відсторонення від посади; 2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб (ч.2 ст.157 КПК України).

Проаналізувавши наведені у клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий підтверджує доводи клопотання, вважаю, що вони свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, що підтверджується наступними доказами, зокрема:

- заявою ОСОБА_2 від 20.05.2021, в якій останній повідомив про обставини вчинення кримінального правопорушення та вимагання від нього неправомірної вигоди;

- допитами свідка ОСОБА_2 від 20.05.2021, 26.05.2021, 28.05.2021, в яких останній під загрозою кримінальної відповідальності повідомив про обставини вимагання та непередачі неправомірної вигоди;

- протоколом огляду, ідентифікації, помічення та вручення грошових коштів від 26.05.2021, які були предметом неправомірної вигоди;

- протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України від 27.05.2021;

- протоколом огляду місця події від 27.05.2021, в ході якого були виявлено та вилучено грошові кошти, раніше ідентифіковані як предмет неправомірної вигоди;

- протоколом освідування ОСОБА_1 від 27.05.2021;

- протоколом огляду від 28.05.2021 під час якого оглянуто документи, які підозрюваний надав свідку ОСОБА_2 після одержання неправомірної вигоди;

- речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження №62021140010000148.

Такі докази в об`єктивному взаємозв`язку вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_1 , оскільки несуть в собі достатню кількість фактів та відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення.

При цьому, оцінюючи вказані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності слідчим суддею не встановлено істотного порушення прав та свобод людини при отриманні таких доказів. Зрештою, сторона захисту на такі обставини не посилається.

Також, виходячи з фактичних обставин справи, на даний час слід погодитись з правильністю кримінально-правової кваліфікації дій ОСОБА_1 .

Відтак, керуючись стандартом «обґрунтована підозра» слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором виконано вимоги п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України.

Чи виправдовують потреби досудового розслідування такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного як відсторонення його від посади та чи можливо завдяки цьому виконати завдання кримінального провадження?

Згідно ч. 1 ст. 157 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому, виходячи з синтаксичного аналізу норми ч. 1 ст. 157 КПК України, вживання сурядного розділового сполучника «або» для з`єднання однорідних членів речення створює альтернативний перелік і якщо такий перелік перераховує умови для настання певного правового наслідку, то наслідок настає за наявності хоча б однієї з перерахованих умов.

Слідчий суддя не буде акцентувати увагу на тому, чи існують докази того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, передбачені ч. 1 ст. 157 КПК України і про які вказав прокурор у кримінальному провадженні. Оцінку цих ризиків слідчий суддя проведе з точки зору доказів, які підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість здійснити відповідні дії на шкоду інтересам кримінального провадження.

Відповідно до згаданих вище обставин кримінального провадження, ймовірний злочини вчинений ОСОБА_1 безпосередньо завдяки займаній посаді.

Таким чином, приходжу до висновку, що перебуваючи на посаді ОСОБА_1 , використовуючи свій авторитет та здобуті зв`язки може перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема шляхом координації своїх дій з іншими працівниками для приховання факту вчинення злочину.

Крім того, ймовірний злочин вчинений у зв`язку з надходженням заяви від ОСОБА_2 щодо питань, пов`язаних з підприємницькою діяльністю ФОП « ОСОБА_3 » Відтак, перебуваючи на посаді підозрюваний може знищити чи підробити речі та документи, які мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.

Зрештою, сторона захисту, як вбачається, не оспорює цієї обставини.

Тому, слід вважати, що слідчим та прокурором виконано вимоги пунктів 2 та 3 ч. 3 ст. 132 КПК України та доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 157 КПК України.

Чи спричинить відсторонення підозрюваного від посади негативні наслідки для інших осіб?

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 157 КПК України, при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

З огляду на правову природу таких наслідків, на думку слідчого судді дана обставина повинна досліджуватись в комплексі зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у якій йдеться про таке:

Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно практики ЄСПЛ, яку останній повторив у справі «Денісов проти України» (рішення від 25.09.2018р., заява № 76639/11, п. 100, 102, 107, 115) хоча зі статті 8 Конвенції прямо не випливає право на працевлаштування або право на вибір конкретної професії, поняття «приватне життя» у широкому розумінні в принципі не виключає діяльність професійного або ділового характеру. Зрештою, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки із зовнішнім світом (див. рішення у справі «Нємець проти Німеччини» (Niemietz v. Germany), від 16 грудня 1992 року, пункт 29, Серія A № 251B, та згадані рішення у справах «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine), пункт 165, «Барбулеску проти Румунії» (Barbulescu v. Romania), пункт 71). Отже, професійне життя є частиною зони взаємодії між особою та іншими людьми, що за певних обставин навіть в публічному контексті може підпадати під сферу «приватного життя» (див. згадане рішення у справі «Фернандез Мартінез проти Іспанії» (Fernandez Martinez v. Spain), пункт 110).

У справах, що входять до наведеної категорії, Суд застосовує поняття «приватного життя» на підставі двох різних підходів: (б) визначення питання «приватного життя» як підстави для спору (підхід, заснований на підставах) та (в) вилучення питання «приватного життя» з наслідків оскаржуваного заходу (підхід, заснований на наслідках).

Коли підстави для застосування заходу, який впливає на професійне життя особи, не пов`язані з її приватним життям, питання за статтею 8 Конвенції може все одно виникнути, якщо оскаржуваний захід має або може мати серйозні негативні наслідки для приватного життя особи. У зв`язку з цим Суд враховував негативні наслідки з точки зору (i) впливу на «внутрішнє коло», зокрема, коли виникали серйозні матеріальні наслідки, (ii) можливостей особи «встановлювати та розвивати відносини з іншими людьми», та (iii) впливу на репутацію особи.

При застосуванні підходу, заснованого на наслідках, рівень суворості з огляду на всі наведені аспекти набуває вирішального значення. Саме заявник має переконливо продемонструвати, що цей рівень був досягнутий у його справі. Заявник має надати докази, які підтверджуватимуть наслідки оскаржуваного заходу. Суд визнає, що стаття 8 Конвенції є застосовною лише за умови, що ці наслідки є дуже серйозними та значною мірою впливають на його приватне життя.

Страждання заявника мають оцінюватись шляхом порівняння його життя до та після вжиття відповідного заходу.

Застосовуючи в даній справі підхід, заснований на наслідках слідчий суддя враховує, що так чи інакше відсторонення від посади матиме негативні наслідки. Зокрема, на утриманні в обвинуваченого є малолітня дитина.

Крім того, не викликає сумніву той факт, що відсторонення підозрюваного від посади вплине на його можливості встановлювати та розвивати відносини з іншими людьми, та вплине на його репутацію.

Разом з тим, у дитини є матір і ніщо не свідчить про те, що підозрюваний утримує дитину самостійно.

Тому, порівнюючи життя підозрюваного до та після відсторонення його від посади, слідчий суддя не вбачає негативних наслідків для його приватного життя такого рівня суворості, що це б становило порушення вимог статті 8 Конвенції. Достатньо переконливих доказів, які б доводили протилежне сторона захисту не надала, хоча саме на неї покладено обов`язок подання цих доказів.

Зрештою, такий захід забезпечення кримінального провадження як відсторонення від посади має тимчасовий характер, потреба в якому після виконання завдань кримінального провадження з часом відпадає. Отже, можливості підозрюваного встановлювати та розвивати відносини з іншими людьми, а також його репутація не зазнають непоправної шкоди.

Відповідно, слідчий суддя у відповідності до вимог п. 3 ч. 2 ст. 157 КПК України не вбачає можливості настання тяжких наслідків для інших осіб у випадку відсторонення підозрюваного від посади.

Таким чином, враховуючи відсутність негативних наслідків відсторонення підозрюваного від посади для інших осіб, а також з огляду на можливість знищення документів та здійснення впливу на свідків, приходжу до висновку, що досягнути завдань кримінального судочинства неможливо без відсторонення підозрюваного від посади і тому клопотання слід визнати обґрунтованим та задовольнити, відсторонивши ОСОБА_1 від займаної посади.

При цьому, за встановлених обставин та доведеності обставин, передбачених у ч. 3 ст. 132 КПК України, а також наявності обґрунтованого ризику впливу на свідка та інших учасників кримінального провадження, відсторонення від посади слідчий суддя вважає об`єктивно виправданим в сучасному демократичному суспільстві, і як наслідок, порушень статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод немає. Зрештою, на таке порушення не посилається і сторона захисту.

Строк відсторонення слід обмежити строком досудового розслідування, який відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України не може перевищувати двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Керуючись вимогами статей 131, 132, 154-157, 309, 395 КПК України

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Відсторонити підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від посади головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актах у м. Львові Управління з питань праці ГУ Держапраці у Львівській області на строк до 28 липня 2021 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Леньо С. І.