Рішення № 97340579, 28.05.2021, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/843/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2021 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого Ільтьо І. І. ,

за участю секретаря –Гарані О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектораСОД № 2 (м. Підгайці) відділу поліції № 1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ст. лейт. поліції Фецак Миколи Михайловича,ГУ НП України в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України,-

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора СОД № 2 (м. Підгайці) відділу поліції № 1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ст. лейт. поліції Фецак Миколи Михайловича,ГУ НП України в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що постановою серії БАБ № 870983 від 07 квітня 2021 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 122, 125 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Згідно вищевказаної постанови, позивач 07 квітня 2021 року о 18 годині 24 хвилини по вул. Мільчевича в м. Підгайці Тернопільського району Тернопільської області керував транспортним засобом ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1 , у якого були відсутні два державні номерні знаки, порушивши п. 2.9 в, при зупинці поліцейським машини не увімкнув аварійної світлової сигналізації, чим порушив п. 9.9 та (автомобільної аптечки) знаки аварійної зупинки, чим порушив п. 31.4 ПДР України.

Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним. Так, 07 квітня 2021 року придбав автомобіль. Державний номер йому надали о 17:45 год. 07 квітня 2021 року, обидва номерні знаки були без засобів для кріплення, а тому один із них він розмістив на видному місці під лобовим склом, а інший – також на видному місці під заднім склом, після чого поїхав. Далі, був зупинений інспектором поліції, який зауважив, що позивач не увімкнув аварійної світлової сигналізації та що відсутній номерний знак. Позивач пояснив, що номерний знак наявний, і обгрунтував, чому він не закріплений, а знаходиться під склом (заднім та переднім відповідно). Зафіксувавши дані позивача у свій службовий планшет, інспектор попросив пред`явити аптечку і вогнегасник і знак аварійної зупинки, на що той вийшов і пред`явив йому ці всі речі у багажнику автомобіля, після чого поліцейський велів сісти позивачу до свого автомобіля, а сам направився до свого службового автомобіля. Через деякий час, підійшовши до нього з уже заповненою постановою, не роз`яснивши нічого, запропонував її підписати. На зауваження щодо суттєвих порушень порядку провадження у справі про притягнення позивача до адмінвідповідальності поліцейський жодним чином не відреагував, і не заперечив щодо таких порушень. Запропонувавши позивачу проставити свій підпис у постанові, поліцейський навіть не надав йому можливості ознайомитись із складеною постановою, сказавши, що триматиме її в своїх руках, що унеможливило прочитання такої. При цьому, надав ОСОБА_1 копію постанови жахливої якості, з якої щось вичитати було дуже важко. На запитання позивача стосовно відібрання від нього хоча б усних пояснень інспектор заявляє «Для чого воно мені?».

Посилаючись на вказані обставини, просить постанову по справі про адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення скасувати, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, у якому зазначає про правомірність дій інспектора поліції та про наявність складу відповідних правопорушень у діях позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд за відсутності клопотання будь-якої зі сторін, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається з постанови серії БАБ № 870983 від 07 квітня 2021 року, ОСОБА_1 07 квітня 2021 року о 18 годині 24 хвилини по вул. Мільчевича в м. Підгайці Тернопільського району Тернопільської області керував транспортним засобом ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1 , у якого були відсутні два державні номерні знаки, порушивши п. 2.9 в, при зупинці поліцейським машини не увімкнув аварійної світлової сигналізації, чим порушив п. 9.9 та (автомобільної аптечки) знаки аварійної зупинки, чим порушив п. 31.4 ПДР України, внаслідок чого вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 122, ст. 125КУпАП. На нього накладено адмінстягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Так, статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Винесенню постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності передує процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення, що встановлена Кодексом України про адміністративні правопорушення та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Так, під час розгляду справи про адмінправопорушення особі, що притягується до відповідальності, повинні були роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП. Повинна була бути заслухана безпосередньо дана особа, повинно було бути надано їй можливість заявляти клопотання, а також вирішити дані клопотання.

Зі змісту п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14 слідує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності буде відповідати вимогам ст. 283 КУпАП тоді, коли в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначено мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Суд звертає увагу на те, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Аналогічна позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №338/1/17 (№ К/9901/15804/18).

Поліцейський у постанові зазначив про порушення позивачем трьох статей КУпАП.

Ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

В даному контексті поліцейським не наведено ані при спілкуванні з позивачем (що підтверджується оглянутим судом відеозаписом, що долучений до позовної заяви), ані у фабулі постанови про адмінправопорушення, жодних несправностей автомобіля позивача чи переобладнання його з порушенням правил, норм і стандартів.

Претензії інспектора поліції стосовно відсутності номерних знаків на автомобілі також спростовуються оглянутим відеозаписом, а саме, що номерні знаки хоч і не закріплені на передньому та задньому бампері відповідно, однак вони наявні були на автомобілі – під лобовим та під заднім склом відповідно, на видному місці. Пояснення позивача стосовно того, що такий номерний знак не був закріплений, адже автомобіль придбаний незадовго до зупинки інспектором, не спростовані відповідачем, і підтверджується записом у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (дата перереєстрації транспортного засобу співпадає із датою винесення постанови).

Ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

В даному випадку інспектор імовірно мав на увазі неувімкнення водієм аварійної світлової сигналізації, однак таке у будь-якому випадку не охоплюється диспозицією даної статті.

Так, за диспозицією ч. 2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність не за будь-яке порушення правил користування попереджувальними сигналами, а саме за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку і лише тоді таке порушення набуває ознак протиправності і суспільної шкідливості. Даною нормою права не передбачена відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами при зупинці транспортного засобу. При цьому, зупинка на вимогу поліцейського не стосується початку руху чи зміни його напрямку.

Враховуючи викладене, порушення мною вимог п.п. «б» п. 9.9 ПДР України «після зупинки на вимогу поліцейського не ввімкнена аварійна світлова сигналізація», не може бути кваліфіковане за ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки в даному випадку відсутній факт початку руху чи зміни його напрямку. Тобто, поліцейським було неправильно кваліфіковано виявлене правопорушення водія за ч. 2 ст. 122 КУпАП, що потягло за собою протиправне притягнення мене до відповідальності.

Крім того, суттєвим аспектом є те, що покарання за ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачено у вигляді 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ч. 2 ст. 122 КУпАП – 30 неоподатковуваних мінімумів.

При цьому, інспектором не враховано імперативні вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, згідно з якою, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Тобто, навіть у випадку доведеності порушення позивачем зазначених інспектором норм, він повинен був накласти на позивача адмінстягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. (30 неоподатковуваних мінімумів). Уже з цієї підстави винесена постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Стосовно розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

До матеріалів справи долучено квитанцію про оплату витрат на правову допомогу в сумі 4000 грн., акт приймання-передачі наданих послуг та розрахунок витрат на правову допомогу, а також копію договору про надання правової допомоги.

Зазначену суму витрат на правову допомогу суд вважає обгрунтованою та підтвердженою належними та допустимими доказами, а тому підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача – роботодавця інспектора, який склав оскаржувану постанову, яким у даному випадку виступає ГУ НП України у Тернопільській області.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 9, 251, 252, 258, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 9, 73-77, 90, 205 ч.1, 242-246, 262, 286, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов -задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 870983 від 07 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 122, 125 КУпАП КУпАП, а провадження у справі про притягнення його до адмінвідповідальності закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ГУ НП України в Тернопільській області (46001, вул. Валова, 11, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 40108913) в користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень, а також сплачений судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду. При цьому відповідно до п. п.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення рішення.

Суддя Ільтьо І. І.