Рішення № 97339229, 18.05.2021, Печенізький районний суд Харківської області

Справа № 633/104/21

провадження № 2-а/633/1/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 р. смт. Печеніги

Печенізький районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді – Смирнова В.А.,

за участю секретаря судових засідань – Ріпи І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Печеніги в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора поліції УПП в Харківській області Вєдєньойова Миколи Сергійовича, органу державної влади департаменту поліції про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАН № 3983236 від 28.03.2021 року,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії інспектора поліції УПП в Харківській області Вєдєньйова М.С., щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та розгляду постанови серії ЕАН № 3983236 на місці зупинки транспортного засобу.

- скасувати постанову серії ЕАН № 3983236 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП – закрити.

- стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в розмірі 454 грн., 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Департаменту патрульної поліції ( ДПП), код ЄДРПОУ 40108646.

Позивач в позові вказує, що 28 березня 2021 року приблизно о 05 годині 00 хвилин за адресою: м. Харків, пров. Писемського, 1 він керував технічно справним транспортним засобом ВАЗ днз. НОМЕР_1 сумлінно додержуючись Правил дорожнього руху України та не порушуючи будь-яких приписів Закону.

Попри це, 28.03.2021 р. о 05 год. 09 хв. Поліцейським УПП в Харківській області Вєдєньйовим М.С. було винесено постанову про накладення административного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в атоматичному режимі серії ЕАН № 3983236, якою позивач визнан винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 510 грн. Підставою ухвалення вищевказаної постанови стало те, що позивач керуючи транспортним засобом, нібито після зупинки працівниками поліції не умівкнув світлову сигналізацію, чим порушив п. 9.9.б ПДР України.

Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а справа закриттю з наступних підстав. У вказаний день та час позивача було незаконно зупинено екіпажем патрульної поліції. При цьому, зупинив його зовсім інший поліцейський, аніж той, що склав постанову, однак позивач не може повідомити його дані, оскільки той не представився. Даний факт повинен бути зафіксований на відеореєстраторі, що знаходиться у автомобілі патрульної поліції. Так, після зупинки позивача, йому не повідомили причину по якій його зупинили, а також які вимоги КУпАП він порушив. Поліцейські постійно змінювались у беседі з ним. Дані факти, як вважає позивач, свідчать про те, що поліцейський ОСОБА_2 не розглядав справу, порушив права ОСОБА_1 та не зібрав належних та взагалі будь-яких доказів на підтвердження його провини. Позивач на місці зупинки вимагав проводити відеофіксацію розмови та нібито розгляду справи, поліцейськими використовуючи нагрудні камери, однак поліцейські проігнорували такі законні вимоги позивача.

Позивач ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Семеха Д.С. в судове засідання не прибули, просили справу розглядати в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши надані матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини в адміністративній справі, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, відповідно та при дотриманні норм матеріального і процесуального права, суд приходить до наступного висновку.

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кодексу адміністративного судочинства України.

Положенням ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Зі змісту постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3983236 встановлено, що 28.03.2021 о 05 год 09 хв. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом після зупинки працівником поліції не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив п. 9.9 «Б» ПДР, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

З зазначеної постанови вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у зв`язку із порушенням п. 9.9.б ПДР.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно із ч.2 ст.122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Диспозиція наведеної правової норми передбачає притягнення до відповідальності водіїв транспортних засобів за порушення ними, зокрема, правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Зі змісту спірної постанови про адміністративне правопорушення слідує, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у зв`язку із порушенням ним вимог п. 9.9 б ПДР, а саме не ввімкнення при зупинці на вимогу поліцейського аварійної світлової сигналізації.

Відповідно до п. 9.1 г ПДР, увімкнення аварійної сигналізації, відноситься до попереджувальних сигналів.

При чому п.9.2 цих Правил встановлено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Згідно з п. 9.9 б ПДР аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Разом із тим, диспозиція ч.2 ст.122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами саме при початку руху чи зміні його напрямку, тобто у разі порушення п. 9.2 ПДР, чого у даному випадку встановлено не було.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що правопорушення, зафіксоване поліцейським в спірній постанові, а саме: порушення позивачем вимог п.9.9 б ПДР при зупинці на вимогу поліцейського не ввімкнена аварійна світлова сигналізація, не може бути кваліфіковане за ч.2 ст.122 КУпАП.

При цьому, приписами ст.125 КУпАП передбачено відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених ст.ст.121 - 128, ч.1 і 2 ст.129, ст.ст.139 і 140 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що відповідачем було неправильно кваліфіковано виявлене правопорушення позивача за ч.2 ст.122 КУпАП, що потягло за собою протиправне притягнення його до відповідальності за правопорушення, якого він не вчиняв.

Крім того, частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зауважує, що згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, в ній відсутні будь-які посилання на технічний засіб, яким здійснювався відеозапис. В розділі «до постанови додаються» відповідачем зазначено про відсутність будь-яких матеріалів, які додаються.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем до суду надано не було.

Відповідна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 15.11.2018 року по справі № 524/5536/17.

Таким чином, виходячи з зазначених обставин справи, в даному випадку відсутні належні докази, які підтверджують факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, та як наслідок обґрунтовують правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, що в свою чергу свідчить про протиправність прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення та необхідності її скасування

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 293 КУпАП передбачено, що орган ( посадова особа) розглядаючи скаргу на постанову про адміністративне правопорушення, перевіряючи законність та обґрунтованість винесеної постанови, може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 по справі є суб`єктом владних повноважень, однак не надав належних доказів на підтвердження правомірності його дій щодо винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що в даному випадку, достатнім та належними способом захисту прав позивача буде скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 139 КАС України судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 454,00 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - УПП в Харківській області.

Керуючись ст. ст. 5, 6, 19, 77, 90, 159, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Скасувати постанову серії ЕАН № 3983236 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забазпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП – закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315-А) сплачений судовий збір у розмірі 454 ( чотириста п`ятдесят чотирі) грн. 00.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: В.А. Смирнов