Рішення № 97332784, 31.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2021 року м. Київ № 640/17302/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доУправління державної служби охорони України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Управління державної служби охорони України (далі по тексту - відповіда-1) та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач-2) про:

визнання дій Управління державної охорони України та Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві при здійсненні перерахунку пенсії протиправними;

зобов`язання Управління державної охорони України надати до довідку про розмір грошового забезпечення, яка включає оклад за посадою; оклад за військовим (спеціальним) званням; процентну надбавку за вислугу років; надбавку за роботу з таємними носіями, документами 15%, 15%; надбавку за оперативно-розшукову діяльність 50%; надбавку за особливо важливі завдання 50%; надбавку за спец, звання чи державну охорону 70% та премію, починаючи з 01.01.2018;

зобов`язання Головне управлінням Пенсійного фонду у м. Києві, починаючи з 01.01.2018, здійснити перерахунок пенсії за вислугу років, виходячи з максимального розміру пенсії у 70% від суми грошового забезпечення, яке включає посадовий оклад; оклад за військове звання; надбавку за вислугу років; надбавку за роботу з таємними носіями, документами 15%, 15%; надбавку за оперативно-розшукову діяльність 50%; надбавку за особливо важливі завдання 50%; надбавку за спец, звання чи державну охорону 70% та премію, й виплатити різницю між нарахованою та сплаченою пенсією, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;

стягнення з Головного управлінням Пенсійного фонду у м. Києві на мою користь 45988,68 грн. різниці між нарахованою та фактично виплаченою пенсією, у тому числі 3189,53 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 2088.19 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Ухвалою суду від 29.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 22.09.2020 у зв`язку із надходженням до суду клопотання відповідача - 1 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, оскільки відповідачем -1 складено та направлено до Головного управління нову довідку, витребувано від позивача письмові пояснення щодо заявленого клопотання.

Позивачем до суду були подані пояснення, відповідно до яких проти задоволення клопотання заперечує з тих підстав, що нова довідка, складена відповідачем - 1 від 14.08.2020 №2/6-1446 станом на 05.03.2019, а позивач в позові просить скласти довідку станом на 01.01.2018.

Ухвалою суду від 31.05.2021 відмовлено відповідачу - 1 в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

Відповідач - 2 проти задоволення позовних вимог заперечив повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві, отримує пенсію на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Як вбачається з розрахунку пенсії станом на 21.04.2014 розмір пенсії позивача складав 6940,96грн. Вказана сума обчислена, виходячи з максимального розміру пенсії у 70% від суми грошового забезпечення 8559,94грн., яка включає такі види: посадовий оклад - 1800,00грн., оклад за військове звання - 135,00грн., 35% надбавка за вислугу років - 677,25грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці (робота з таємними носіями, документами 15%, 15%, надбавка за оперативно-розшукову діяльність 50%, надбавка за особливо важливі завдання 50%, надбавка за спец. Звання чи державну охорону 70%, премія %) - 5947,69грн.

Згідно із наявними у справі розрахунками пенсії за вислугу років вбачається, що пенсія позивачу перерахована:

1) з 01 січня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 та станом на 01 травня 2018 року основний розмір пенсії становить 70% грошового забезпечення (вислуга років 32); пенсія обчислена із сум грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років 45%, премія; пенсія виплачується з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року щомісячно 50% від підвищення: 2261,72грн.; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісячно 75% від підвищення: 3392,58грн., з 01 січня 2020 року щомісячно 100% від підвищення: 4523,44грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача та у зв`язку із цим про зобов`язання вчинити певні дії, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з частиною другою та третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вказана норма статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 року №45 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Порядок №45).

Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі по тексту - Постанова №103), пунктом 1 якої, відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.

Абзацом першим пункту 5 Порядку №45 в редакції Постанови №103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

У додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Як встановлено судом, відповідачем 1 оформлена та подана до ГУ ПФУ в м. Києві довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, за формою відповідно до додатку 2 Порядку №45, з зазначенням посадового окладу, окладу за військове звання та відсоткової надбавки за вислугу років станом на 05.03.2019

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року в адміністративній справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

У компетенцію Кабінету Міністрів України входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45. Проте, зміни внесені Постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визнані судом протиправними та нечинними, а тому з 05 березня 2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.

Таким чином, суд зазначає, що відповідачем 1 правомірно видано довідку від 14.08.2020 №2/6-1446 станом на 05.03.2019.

Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити відповідачі у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився, зокрема, пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Тобто, на відповідача 1 покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45.

При цьому, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.

Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, встановленому статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акту, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 у справі №553/3619/16-а.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі по тексту - Постанова №704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Абзацом четвертим підпункту 1 пункту 5 Постанови №704 встановлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою та пунктом 6 Постанови №704 встановлена надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу.

Підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Таким чином, з 05 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

До того ж рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/3858/18 залишені без змін постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, в якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Разом із цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача 1 у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Отже, відмова органу, уповноваженого видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, є протиправною.

Зазначений висновок викладений в рішенні Верховного Суду від 17 грудня 2019 року в зразковій адміністративній справі №160/8324/19.

Проте, пунктом 55 рішення Верховного Суду від 17 грудня 2019 року в зразковій адміністративній справі №160/8324/19 встановлено, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких, зокрема, спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку із відмовою уповноваженим органом підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії.

Як вище встановив суд, підставою для перерахунку пенсії може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого органи Пенсійного фонду України подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії.

Для здійснення перерахунку пенсії позивача відповідачем 1 відповідно до пункту 7 Постанови №103 оформлена та подана до ГУ ПФУ в м. Києві довідка про грошове забезпечення з урахуванням таких складових як: посадовий оклад, оклад за військове звання та процентна надбавка за вислугу років станом на 05.03.2019.

Після набрання чинності судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3858/18 Кабінетом Міністрів України не приймалося рішення про перерахунок пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а отже, ГУ ПФУ в м. Києві не надсилало списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідачем 1 складено та направлено до Головного управління нову довідку №2/6-1446 від 14.09.2020, відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 5 березня 2019 року (день з якого особа, набула право на перерахунок пенсії) за посадою офіцер з особливих доручень 4 категорії: посадовий оклад - 8880,00грн., оклад за військовим званням - 1480,00грн., надбавка за вислугу років 45% - 4662,00грн., надбавка за особливості проходження служби 53% - 7961,66грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 15% 1332,00грн., премія 54% - 4795,20грн., всього 29110,86грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог заявлених до відповідача - 1 має бути відмовлено повністю.

В частині позовних вимог заявлених до Головного управління, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом кадрового забезпечення Управління державної охорони України листом від 14.08.2020 №2/6-869 було направлено до Головного управління ПФУ в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 14.08.2020 №2/6-1446.

У той же час, Головним управлінням не надано суду доказів перерахунку/не перерахунку пенсії позивачу на підставі вказаної вище довідки Управління державної охорони України від 14.08.2020 №2/6-1446.

Таким чином, суд для належного захисту порушених прав позивача, виходить за межі позовних вимог та визнає протиправною бездіяльність відповідача - 2 щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії позивача на підставі довідки Управління державної охорони України від 14.08.2020 №2/6-1446 та зобов`язує Головне управління здійснити перерахунок позивачу пенсії на підставі довідки Управління державної охорони України від 14.08.2020 №2/6-1446 з 05.03.2019 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

В частині позовних вимог щодо стягнення з Головного управлінням Пенсійного фонду у м. Києві на користь позивача 45988,68 грн. різниці між нарахованою та фактично виплаченою пенсією, у тому числі 3189,53 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 2088.19 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Згідно частини другою статті 46 Закону №1058-IV, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

За правилами, визначеними статтею 3 Закону №2050-III та пунктом 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Відповідно до статті 4 Закону №2050-III та пункту 5 Порядку №159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, тому компенсація втрати частини доходів може бути нарахована лише на ту частину заборгованості, яка була фактично виплачена позивачу та в місяць виплати такої заборгованості.

Отже, основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, які не повинні носити разового характеру (у даному випадку пенсії); 2) порушення встановлених строків їх виплати на один і більше календарних місяців; 3) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 4) фактична виплата заборгованості.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

З наведених норм вбачається, що компенсація втрати частини доходів нараховується за фактом виплати доходів - в день виплати доходу. Для можливості нарахувати і виплатити компенсацію необхідно визначити приріст індексу споживчих цін (залежить від місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу: береться наступний за місяцем нарахування доходу індекс споживчих цін по місяць фактичної виплати заборгованості, без урахування останнього).

Відповідно до положень статті 6 Закону №2050-ІІІ, пункту 7 Порядку №159 компенсацію виплачують за рахунок коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Стягнення з боржника інфляційних втрат, регулюється статтею 625 Цивільного кодексу України, відповідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до законодавства України грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань відносяться також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо, які мають бути виражені у грошових одиницях.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18 липня 2018 року по справі № 2а-11853/10/1570 вбачається, що за змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За результатами розгляду даної справи, судом встановлено відсутність цивільно-правових відносин між позивачем та пенсійним органом, як суб`єктом владних повноважень, відсутність цивільно-правового порушення з боку відповідача, який мав би складатися з протиправної поведінки (умисне протиправне користування відповідачем коштами належними позивачеві), що спричинила збитки, вини заподіювача шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між ними.

Отже, підстави для стягнення на користь позивача суми 3% річних та витрат від інфляції у розмірі - відсутні.

Суд також звертає увагу позивача, що повноваження щодо нарахування та виплати пенсії належать до відповідного державного органу, яким у спірних правовідносинах виступає Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві. При цьому суд не може підміняти собою орган державної влади, який уповноважений виконувати певні дії, а тому позовні вимоги щодо стягнення недоотриманої суми пенсії не підлягають задоволенню, а права та інтереси позивача у даному випадку будуть захищені шляхом зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Таким чином, на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80грн. з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Так, частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до приписів статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження клопотання позивачем було подано разом з позовною заявою копію договору про надання правової допомоги від 21.07.2020 №21/07/1; Додаток №1 договору про надання правової допомоги від 21.07.2020; квитанцію Ощадбанку від 23.07.2020 проведену через мобільний банкінг на суму 5000,00грн.; акт надання правової допомоги у справі №640/17302/20 від 15.09.2020.

Відповідно до п. 3 Додатку №1 до договору про надання правової допомоги, загальна сума винагороди (гонорару) адвоката становить 10 000,00грн. Виплата винагороди (гонорару) здійснюється в два етапи: перший етап - не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання цього Договору Клієнт сплачує адвокату авансовий платіж у розмірі 5000,00грн., що становить 50% від загальної суми винагороди адвоката; другий етап - сума у розмірі 5000,00грн., що становить 50% від загальної суми винагороди адвоката, сплачується Клієнтом не пізніше 30 днів з дня відкриття Окружним адміністративним судом міста Києва провадження у справі.

Згідно з актом надання правової допомоги у справі №640/17302/20, адвокат Шутий Є.А. надав наступні послуги з правової допомоги: складання позовної заяви та відповіді на відзив; Розмір виплати адвоката становить 5100,00грн., у тому числі розмір винагороди ПД - 5000,00грн. та розмір витрат, пов`язаних з наданням ПД, що підлягають відшкодуванню - 100,00грн.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами третьою, сьомою - дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Оцінюючи обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд звертає увагу, що розподілу судових витрат підлягають лише ті витрати, що безпосередньо стосуються судової справи та її предмета.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано лише квитанцію Ощадбанку від 23.07.2020 проведену через мобільний банкінг на суму 5000,00грн.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог та наданням доказів сплати адвокатських послуг у розмірі 5000,00грн., суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1700,00грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на підставі довідки Управління державної охорони України від 14.08.2020 №2/6-1446.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсії на підставі довідки Управління державної охорони України від 14.08.2020 №2/6-1446 з 05.03.2019 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 1700,00грн.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін