
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 травня 2021 року м. Київ № 640/18500/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1314, Військової частини А3750 третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) з позовом до Військової частини А1314 (далі - відповідач-1), третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції, у якому позивач з урахуванням уточнення позовних вимог просить суд:
- визнати рішення Військової частини А1314 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, зокрема накладення дисциплінарного стягнення у вигляді «догани» згідно із наказом командира Військової частини А1314 від 30.08.2019 № 948 «Про підсумки службового розслідування», а також його подальших наслідків у вигляді зменшення розміру належного йому грошового забезпечення за серпень 2019 року згідно із наказом командира Військової частини А1314 від 04.09.2019 № 960 «Про преміювання військовослужбовців за серпень 2019 року» неправомірними і незаконними;
- скасувати наказ Військової частини А1314 від 30.08.2019 № 948 «Про підсумки службового розслідування» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності накладенням дисциплінарного стягнення у вигляді «догани»;
- зобов`язати Військову частину А1314 внести зміни у наказ командира військової частини А1314 від 04.09.2019 № 960 «Про преміювання військовослужбовців за серпень 2019 року», здійснити перерахунок розміру належного ОСОБА_1 грошового забезпечення за серпень 2019 року та виплатити належне йому грошове забезпечення у повному обсязі (з урахуванням виплачених сум).
На обґрунтування позовних вимог позивач покликається на безпідставне зменшення йому премії за серпень 2019 року, на підставі наказу командира військової частини А1314 від 30.08.2019 № 948 «Про підсумки службового розслідування», яким за відсутність на військовій службі 20.06.2019 без поважних причин позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Позивач вказує, що 20.06.2019 мав право бути відсутнім у Військовій частині А1314 у зв`язку із хворобою та викликом слідчим СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області для участі у слідчих діях у кримінальному провадженні №12019040680000882.
Також позивач звертає увагу на упереджене до нього ставлення посадових осіб відповідача, обумовлене, на його думку, зверненням позивача до Національного агентства з питань запобігання корупції з повідомленням про правопорушення, які мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 Кримінального кодексу України, вчинені посадовими особами Міністерства оборони України, яке в подальшому було направлене для розгляду до Національної поліції України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2019 відкрито спрощене провадження у справі № 640/18500/19 без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою витребувано докази від відповідача та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - третя особа).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2019 повторно витребувано докази у справі від відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2020 застосовано до Військової частини А1314 заходи процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу у розмірі 2102,00 грн. на рахунок Державної судової адміністрації України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2020 скасовано заходи процесуального примусу застосовані до Військової частини А1314 у вигляді стягнення штрафу у сумі 2102,00 грн. на рахунок Державної судової адміністрації України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2020 залучено в якості співвідповідача у справі Військову частину А3750 (далі - співвідповідач).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2020 задоволено клопотання позивача та витребувано докази у справі від Національного агентства з питань запобігання корупції.
Відповідач правом надати відзив на позовну заяву не скористався.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору Національне агентство з питань запобігання корупції в письмових поясненнях, надісланих на адресу суду, зазначило про відсутність інформації, що стосується обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, та просило розглядати справу за наявними у ній матеріалами.
Від співвідповідача у справі Військова частина А3450 відзиву на позовну заяву не надходило.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2013 Генеральним штабом ЗСУ було видано наказ (по особовому складу) № 66, яким вирішено з підполковником ОСОБА_1 , старшим офіцером відділу комплектування офіцерами Сухопутних військ Кадрового центру ЗСУ укласти новий контракт про проходження військової служби строком на 7 років з 01.07.2013 до 01.07.2020 (том 1 а.с.11).
Наказом командира військової частини А1314 (по стройовій частині) від 17.10.2017 № 226 вирішено полковника ОСОБА_1 з 17.10.2017 зарахувати до списків особового складу частини та на всі види забезпечення (том 1 а.с. 12 зворотній бік).
Як свідчать матеріали справи, на підставі наказу командира військової частини А1314 від 25.06.2019 №661 «Про призначення службового розслідування» начальником відділу організації морально-психологічного забезпечення військової частини А1314 полковником Андрєєвим А.М. проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли неприбуттю 20.06.2019 полковника ОСОБА_1 на здачу інспекційної перевірки Міністерства оборони України з вогневої підготовки та його відсутності на робочому місці протягом робочого часу, а також встановлення ступеня вини старшого офіцера відділу комплектування військовим складом управління персоналу штабу військової частини А1314 полковника ОСОБА_1 , результати якого оформлено актом службового розслідування від 30.08.2019 вх.№1677 (том 1 а.с. 64-66).
Згідно з цим актом в ході службового розслідування встановлено, що старший офіцер відділу комплектування офіцерським складом управління персоналу штабу військової частини А1314 полковник ОСОБА_1 20.06.2019 не прибув на здачу інспекційної перевірки Міністерства оборони України та був відсутній на робочому місці протягом робочого часу.
За поясненнями ОСОБА_1 , позивач з 09:00 год. 20.06.2019 перебував на прийомі у невропатолога в поліклініці військової частини А4615, що підтверджується записом у медичній книжці полковника ОСОБА_1 . З 13:30 год. 30 хв. до 17:42 год. 20.06.2019 полковник ОСОБА_1 перебував у слідчому відділі Чечелівського відділу поліції, куди був викликаний повісткою старшого лейтенанта поліції в якості потерпілого у кримінальному провадженні №12019040680000882, що підтверджується повісткою про виклик від 20.06.2019. Близько 19:30 год. 20.06.2019 полковник ОСОБА_1 прибув до управління персоналу штабу військової частини А1314. Про виклик за повісткою 19.06.2019 доповів підполковнику ОСОБА_3 та надав копію повістки.
В акті службового розслідування вказано, що факт перебування полковника ОСОБА_1 в управлінні персоналу штабу військової частини А1314 з 19:30 год 20.06.2019 до 09:00 год 21.06.2019 не підтверджується поясненнями лейтенанта ОСОБА_4 , яка виконувала обов`язки чергового управління персоналу штабу військової частини А1314 з 20 на 21 червня 2019 року.
Крім того, факт доповіді 19.06.2019 полковника ОСОБА_1 підполковнику ОСОБА_3 про виклик до слідчого відділу Чечелівського відділу поліції на 13:30 год. 20.06.2019 підтверджений поясненнями посадових осіб управління персоналу штабу військової частини А1314 не був.
Також зазначено, що фактів, які б підтверджували надання полковником ОСОБА_1 доповіді про захворювання безпосередньо начальникові не встановлено.
У зв`язку з цим в акті службового розслідування викладено висновок про порушення позивачем вимог статей 12, 14, 16, 254, абзацу 2 статті 255, статті 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; абзаців 2, 6 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Наказом командира військової частини А1314 від 30.08.2019 № 948 «Про підсумки службового розслідування» вирішено, зокрема:
- службове розслідування за фактом неприбуття 20.06.2019 старшого офіцера відділу комплектування офіцерським складом управління персоналу штабу військової частини А1314 полковника ОСОБА_1 на здачу інспекційної перевірки Міністерства оборони України з вогневої підготовки і його відсутності на робочому місці вважати завершеним (пункт 1 наказу);
- за порушення вимог статей 12, 14, 254, абзацу 2 статті 255, статті 260 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, абзаців 2, 6 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України старшого офіцера відділу комплектування офіцерським складом управління персоналу штабу військової частини А1314 полковника ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення «догана» (пункт 2 наказу).
В результаті встановлених обставин, відповідно до наказу командира військової частини А1314 від 04.09.2019 № 960 наказано виплатити ОСОБА_1 премію за серпень 2019 року в розмірі 90% від встановленої суми премії у зв`язку з наказом командира військової частини А1314 від 30.08.2019 № 948 про накладення дисциплінарного стягнення «догана» (том 1 а.с.92).
Позивач, вважаючи протиправними рішення та дії військової частини А1314, які виразилися у прийнятті зазначених вище наказів, звернувся за захистом порушених прав та інтересів до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статут внутрішньої служби).
Положеннями статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України установлено, що про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
В свою чергу, згідно вимог статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Відповідно до статті 254 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці зобов`язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов`язаний направити хворого до медичного пункту частини.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут), встановлено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця:
- додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;
- бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;
- додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;
- виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;
- поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;
- не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.
За змістом статті 5 Дисциплінарного статуту стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Відповідно до статті 26 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Статтею 45 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно зі статтями 68 та 69 Дисциплінарного статуту відповідно на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження в посаді; пониження військового звання на один ступінь; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; позбавлення військового звання, а на вищих офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у посаді.
За змістом наказу командира військової частини А1314 від 30.08.2019 №948 вбачається, що за порушення вимог статей 12, 14, 254, абзацу 2 статті 255, статті 260 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, абзаців 2, 6 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України старшому офіцеру відділу комплектування офіцерським складом управління персоналу штабу військової частини А1314 полковника ОСОБА_1 оголошено догану.
Підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності слугувало те, що позивач 20.06.2019 не прибув на здачу інспекційної перевірки Міністерства оборони України з вогневої підготовки та був відсутній на робочому місці протягом робочого часу.
Разом з тим, суд зазначає, що в матеріалах справи наявна копія виписки з медичної книжки ОСОБА_1 , згідно з якою 20.06.2019 позивач проходив амбулаторне лікування в поліклініці військової частини А4615, копія конверта з рапортом ОСОБА_1 про різке погіршення його самопочуття та направлення на обстеження військово-лікарською комісією, а також квитанції про надсилання листа на адресу військової частини А1314.
Крім того, в матеріалах службового розслідування наявна копія повістки про виклик позивача на допит 20.06.2019 слідчим СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області в рамках кримінального провадження № 12019040680000882.
Враховуючи надані позивачем докази та відсутність заперечень з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позивач 20.06.2019 за станом здоров`я не міг брати участь у навчальних стрільбах, а також був відсутній цього дня на службі з поважних причин.
За таких обставин суд приходить до висновку щодо протиправності наказу військової частини А 1314 від 30.08.2019 № 948 «Про підсумки службового розслідування» в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді «догани».
Що стосується наказу командира військової частини А 1314 від 04.09.2019 № 960 «Про преміювання військовослужбовців за серпень 2019 року», яким вирішено зменшити полковнику ОСОБА_1 розмір премії за серпень місяць 2019 року, суд зазначає наступне.
Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
За змістом статті 9 названого Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260), яким визначено механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:
- штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);
- накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;
- накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;
- накази про присвоєння військових звань;
- грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Пунктом 8 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
За змістом пункту 9 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я) (далі - відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Згідно з пунктом 15 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується: за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати; якщо виплачуються академічні стипендії; за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки; за час тимчасового виконання обов`язків понад два місяці за новими посадами у зв`язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату);за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом; за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби.
Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Відповідно до пункту «в» статті 27 Дисциплінарного статуту до офіцерів застосовується таке заохочення як грошова премія.
Згідно з пунктами 1, 3 та 5 розділу ХVI Порядку №260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов`язків.
Військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються, зокрема, у випадку невиходу на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Таким чином, відповідно до вищевказаних законодавчих приписів:
- грошове забезпечення військовослужбовцю виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою і не виплачується за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше;
- премія, яка є частиною грошового забезпечення військовослужбовця, не виплачується йому через відсутність службі без поважних причин.
Судом встановлено, що підставою для зменшення позивачу премії за серпень місяць 2019 року слугував викладений в акті службового розслідування висновок про відсутність полковника ОСОБА_1 на службі 20.06.2019 без поважних причин.
Однак, такий висновок спростовується наданими позивачем документами, а саме повісткою про виклик та випискою з медичної книжки, про що судом зазначено вище та надано оцінку відповідним обставинам справи.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивач був відсутній на службі 20.06.2019 з поважних причин, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для зменшення йому премії за серпень 2019 року.
За таких обставин, суд вважає за належне визнати протиправними дії Військової частини А1314 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, зокрема накладення дисциплінарного стягнення у вигляді «догани» згідно із наказом командира Військової частини А1314 від 30.08.2019 № 948 «Про підсумки службового розслідування», а також його подальших наслідків у вигляді зменшення розміру належного йому грошового забезпечення за серпень 2019 року згідно із наказом командира Військової частини А1314 від 04.09.2019 № 960 «Про преміювання військовослужбовців за серпень 2019 року».
На переконання суду, ефективним механізмом захисту порушених прав позивача, який відповідатиме принципу верховенства права є зобов`язання Військової частини А1314 внести зміни у наказ командира військової частини А1314 від 04.09.2019 № 960 «Про преміювання військовослужбовців за серпень 2019 року» та здійснити перерахунок розміру належного ОСОБА_1 грошового забезпечення за серпень 2019 року та виплатити належне йому грошове забезпечення у повному обсязі (з урахуванням виплачених сум).
Разом з тим, суд враховує, що військова частина А1314 перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини А3750, що, в свою чергу, передбачає собою виплату грошового забезпечення військовослужбовців військової частини А1314, в тому числі, і колишніх, саме через рахунки Військової частини А3750.
З урахуванням наведеного та з метою належного захисту порушеного права позивача суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання Військової частини А1314 та Військової частини А3750 здійснити перерахунок розміру належного ОСОБА_1 грошового забезпечення за серпень 2019 року та виплатити належне йому грошове забезпечення у повному обсязі (з урахуванням виплачених сум).
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати дії Військової частини А1314 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, зокрема накладення дисциплінарного стягнення у вигляді «догани» згідно із наказом командира Військової частини А1314 від 30.08.2019 № 948 «Про підсумки службового розслідування», а також його подальших наслідків у вигляді зменшення розміру належного йому грошового забезпечення за серпень 2019 року згідно із наказом командира Військової частини А1314 від 04.09.2019 № 960 «Про преміювання військовослужбовців за серпень 2019 року» протиправними.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини А1314 від 30.08.2019 № 948 «Про підсумки службового розслідування» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності накладенням дисциплінарного стягнення у вигляді «догани».
4. Зобов`язати Військову частину А1314 (ідентифікаційний код 08314614, місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, 42) внести зміни у наказ командира військової частини А1314 від 04.09.2019 № 960 «Про преміювання військовослужбовців за серпень 2019 року».
5. Зобов`язати Військову частину А1314 (ідентифікаційний код 08314614, місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, 42) та Військову частину А3750 (ідентифікаційний код:08381154, місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, 42-А) здійснити перерахунок розміру належного ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошового забезпечення за серпень 2019 року та виплатити належне йому грошове забезпечення у повному обсязі (з урахуванням виплачених сум).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 31.05.2021.
Суддя Т.П. Балась
Судове рішення № 97332770, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 31.05.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/18500/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: