Рішення № 97332727, 31.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 травня 2021 року справа №640/1274/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТРК Інжиніринг» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ТРК Інжиніринг»)доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач, ДАБІ України)провизнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26 грудня 2019 року №237/19/10/26-6/2612/02/2

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, вважаючи протиправною оскаржувану постанову у зв`язку з тим, що ДАБІ України порушила процедуру проведення перевірки та у зв`язку з відсутністю порушення, за яке на ТОВ «ТРК Інжиніринг» накладено штраф.

Ухвалою від 22 січня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/1274/20 в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про правомірність оскаржуваної постанови, оскільки під час проведення перевірки встановлено порушення вимог містобудівного законодавства, що зафіксовано засобами фототехніки, а, отже, до позивача правомірно застосовано штрафні санкції оскаржуваною постановою.

У відповіді на відзив позивач вказав, що акт перевірки та протокол про правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи та оформлені з грубим порушенням встановленої процедури, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Постановою Департаменту ДАБІ у місті Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26 грудня 2019 року №237/19/10/26-6/2612/02/2 за наслідками розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено, що ТОВ «ТРК Інжиніринг» як генпідрядною організацією ведеться виконавча документація з порушенням, а саме, в актах на закриття прихованих робіт відсутні підписи представників проектної організації та технічного нагляду, в журналі загальних робіт не заповнена титульна сторінка та список інженерно-технічного персоналу, зайнятого на об`єкті будівництва, чим порушено пункт 4.8, 8.4.2.1 ДБН А.3.1-5:2006 «Організація будівельного виробництва», визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 37 836,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пункту 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення правоохоронних органів для проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Таким чином, однією із підстав для проведення позапланової перевірки визначено звернення правоохоронних органів для проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Аналогічні підстави для проведення позапланової перевірки визначені у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того, строк проведення позапланової перевірки з урахуванням письмового рішення може бути продовжено на 2 дні, з урахуванням чого загальний строк проведення перевірки не може складати більше 12 днів.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Департаменту ДАБІ у м. Києві від 05 листопада 2019 року №462 відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 7 Порядку №553, на підставі звернення Прокуратури міста Києва призначено позапланову перевірку на об`єкті будівництва «Реконструкція будівлі корпусу №12 цеху №17 (літ.Б) під будівлю адміністративно-побутового призначення на вул. Гарматній, 4 у Солом`янському районі м. Києва», генпідрядна організація ТОВ «ТРК Інжиніринг».

На підставі зазначеного наказу видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 05 листопада 2019 року б/н (строк дії з 07 листопада 2019 року по 20 листопада 2019 року), на якому міститься відмітка про ознайомлення директором ТОВ «ТРК Інжиніринг» 08 листопада 2019 року.

Наказом від 16 грудня 2019 року №521 відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 7 Порядку №553, на підставі службової записки від 13 грудня 2019 року №С10/26-1312/1 та звернення прокуратури міста Києва проведення перевірки продовжено на два робочих дні на об`єкті будівництва «Реконструкція будівлі корпусу №12 цеху №17 (літ.Б) під будівлю адміністративно-побутового призначення на вул. Гарматній, 4 у Солом`янському районі м. Києва», генпідрядна організація ТОВ «ТРК Інжиніринг».

З тексту службової записки вбачається, що відділ нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю в межах наданих повноважень відповідно до Порядку №553, на підставі звернення прокуратури міста Києва проводить позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва «Реконструкція будівлі корпусу №12 цеху №17 (літ.Б) під будівлю адміністративно-побутового призначення на вул. Гарматній, 4 у Солом`янському районі м. Києва»; для проведення перевірки у повному обсязі просить продовжити термін перевірки на два робочих дні відносно генерального підрядника ТОВ «ТРК Інжиніринг».

На підставі зазначеного наказу видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 16 грудня 2019 року б/н, строк дії з 19 грудня 2019 року по 20 грудня 2019 року, на якому міститься відмітка про отримання позивачем 20 грудня 2019 року, на якому позивачем зазначено про незгоду із виданням направлення.

Пунктами 15-17 Порядку встановлено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до пункту 21 Порядку якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Аналіз вищезазначених норм права свідчить, що за результатом позапланового заходу складається акт перевірки і, в разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

За наслідками проведеної перевірки Департамент ДАБІ у м. Києві склав акт від 20 грудня 2019 року б/н, за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

В акті перевірки вказано, що перевірка здійснювалась у період з 19 грудня 2019 року по 20 грудня 2019 року на підставі наказу від 16 грудня 2019 року №521 та направлення від 16 грудня 2019 року б/н; в графі «Дані про останній проведений захід державного нагляду (контролю)» зазначено, що, зокрема позаплановий захід державного нагляду (контролю) не проводився.

Проте, суд зазначає, що зазначеними в акті перевірки наказом від 16 грудня 2019 року №521 та направленням від 16 грудня 2019 року б/н продовжено проведення перевірки на об`єкті будівництва «Реконструкція будівлі корпусу №12 цеху №17 (літ.Б) під будівлю адміністративно-побутового призначення на вул. Гарматній, 4 у Солом`янському районі м. Києва», генпідрядна організація ТОВ «ТРК Інжиніринг».

При цьому, з тексту акта перевірки неможливо встановити, що перевірка, результати якої оформлені актом від 20 грудня 2019 року, розпочата на підставі наказу від 05 листопада 2019 року №462, як і відсутні докази щодо продовження терміну проведення саме призначеної наказом від 05 листопада 2019 року №462 перевірки на об`єкті будівництва «Реконструкція будівлі корпусу №12 цеху №17 (літ. Б) під будівлю адміністративно-побутового призначення на вул. Гарматній, 4 у Солом`янському районі м. Києва».

Наявні в матеріалах справи копії акта перевірки, наказу від 16 грудня 2019 року №521, направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 16 грудня 2019 року б/н та службової записки не містять жодних посилань на наказ про призначення перевірки від 05 листопада 2019 року №462, з урахуванням чого у суду відсутня можливість встановити, на підставі якого саме розпорядчого документа у відношенні позивача проведено захід державного нагляду (контролю) та, як наслідок, дослідити питання здійснення перевірки в межах законодавчо встановлених строків.

Водночас незаконно проведена перевірка не має правових наслідків, а тому рішення, прийняті за результатами такої перевірки, зокрема, у формі оскаржуваної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26 грудня 2019 року №237/19/10/26-6/2612/02/2, також є протиправними та підлягають скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №818/399/17 (провадження №К/9901/5514/17).

Щодо виявлених у ході проведення перевірки порушень позивачем вимог пункту 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» за результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація. Перелік необхідної виконавчої документації, визначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконання відповідного виду робіт на конкретному об`єкті будівництва, має бути наведений у ПВР.

До виконавчої документації належать: а) загальний журнал робіт (додаток А); б) спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюється в проекті організації будівництва в залежності від видів робіт (додаток Б); в) журнал авторського нагляду відповідно до [19] та звітна документація щодо виконання робіт з науково-технічного супроводу (за наявності на об`єкті будівництва науково-технічного супроводу) відповідно до ДБН В.1.2-5; г) акти на закриття прихованих робіт (додаток В); д) акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій (додаток Г); е) виконавчі схеми відповідно до ДБН В.1.3-2; ж) документи щодо випробувань та лабораторного контролю матеріалів та конструкцій відповідно до [20]; і) акти випробування устаткування, інженерних систем, мереж та обладнання; к) інша документація, передбачена нормативними документами на виконання конкретного виду будівельних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач при проведенні перевірки дійшов висновку, що ТОВ «ТРК Інжиніринг» за результатами виконаних робіт надав виконавчу документацію, оформлену з порушенням будівельних норм, стандартів і правил та не в повному обсязі, а саме: в актах на закриття прихованих робіт відсутні підписи представників проектної організації та технічного нагляду, в журналі загальних робіт не заповнена титульна сторінка та список інженерно-технічного персоналу, зайнятого на об`єкті будівництва.

Проте, як вбачається з пункту 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», даною нормою визначено перелік виконавчої документації, а не порядок її ведення.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу, за ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідач, на якого покладено обов`язок доказування в межах даної справи, не надав доказів на підтвердження виявлених порушень та не навів правових підстав для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», з урахуванням чого постанова Департаменту ДАБІ у місті Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26 грудня 2019 року №237/19/10/26-6/2612/02/2 є протиправною та підлягає скасуванню.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «ТРК Інжиніринг» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК Інжиніринг» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державного архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26 грудня 2019 року №237/19/10/26-6/2612/02/2.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК Інжиніринг» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРК Інжиніринг» (03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 4; ідентифікаційний код 38757831);

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26; ідентифікаційний код 37471912).

Суддя В.А. Кузьменко