Ухвала суду № 97332682, 26.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

26 травня 2021 року м. Київ№ 640/7935/21 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Лук`янець Д.В., розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача та третьої особи про закриття провадження у справі

за позовомОСОБА_1 до третя особа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Державне підпримство "Український інститут інтелектуальної власності"провизнання протиправним та скасування рішення у формі Висновку від 15.09.2020 №98739/3М/20,за участі:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Тюріної Л.А.,

представника третьої особи - Запорожець Л.Г.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Кєва з позовною заявою до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, третя особа Державне підпримство "Український інститут інтелектуальної власності", в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у вигляді Висновку про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи (вих.№98739/3М/20 від 15.09.2020) щодо знаку за заявкою m 2018 22980 від 01.10.2018;

- зобов`язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства видати рішення про реєстрацію та здійснити державну реєстрацію знаку для товарів і послуг за заявкою m 2018 22980 від 01.10.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2021 прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №640/7935/21 та призначено судове засідання.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 19.04.2021 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі №640/7935/21. Представник відповідача вважає, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства України, з огляду на те, що вона стосується прав інтелектуальної власності, а тому відноситься до юрисдикції господарських судів або судів загальної юрисдикції.

Разом з тим, від третьої особи 06.05.2021 до суду також надійшло клопотання про закриття провадження у справі №640/7935/21, оскільки останній також вважає, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства України.

Від позивача 26.05.2021 до суду надійшли письмові заперечення щодо клопотання про закриття провадження у справі №640/7935/21, оскільки позивач вважає, що предметом позову по справі №640/7935/21 є рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про відмову в реєстрації права інтелектуальної власності, що, в свою чергу, є актом індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, а отже відповідно до статтей 4, 5 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудності справи юрисдикції адміністративних судів, оскільки знак не зареєстровано, а свідоцтво за вказаною у позові заявкою не видано, спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні 26.05.2021 представник відповідача представник третьої особи підтримали клопотання про закриття провадження у справі; позивач проти вказаних клопотань заперечував.

Заслухавши думку учасників справи, розглянувши клопотання про закриття провадження у справі №640/7935/21, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При вирішенні питання про визначення судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб`єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З приписів зазначених норм законодавства вбачається, що справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб`єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, а ці суб`єкти відповідно зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта.

У пункті 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Відповідно частини першої статті 420 Цивільного кодексу України до об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать, серед іншого, комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у вигляді Висновку про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи (вих.№98739/3М/20 від 15.09.2020) щодо знаку за заявкою m 2018 22980 від 01.10.2018; зобов`язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства видати рішення про реєстрацію та здійснити державну реєстрацію знаку для товарів і послуг за заявкою m 2018 22980 від 01.10.2018.

Згідно з частиною другою статті 20 ГПК України Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема: 1) справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування;

2) справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов`язані з ними законні інтереси.

Згідно з частиною першою р. Х "Прикінцеві положення" ГПК України частина четверта статті 3, частини перша та друга статті 20 (в частині визначення юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності), частина третя статті 24, частина третя статті 25, частина дев`ята статті 31, частина друга статті 33, частина третя статті 253, частина перша статті 320 цього Кодексу (в частині права на подання заяви про перегляд судового рішення Вищого суду з питань інтелектуальної власності) вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування Головою Вищого суду з питань інтелектуальної власності у газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Відповідно до частини першої р. ХІ "Перехідних положень" ГПК України установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: 16) до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оскільки між позивачем та відповідачем виник спір, пов`язаний із захистом прав інтелектуальної власності, тому його вирішення віднесено до юрисдикції господарського суду.

Таким чином, враховуючи суть та суб`єктний склад спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатись за правилами господарського судочинства.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 16 жовтня 2018 року у справі № 910/18195/17(провадження № 12-159гс18) та від 29 травня 2019 року у справі № 826/15263/18.

У справі, що розглядається, спір виник щодо скасування рішення про відмову в реєстрації знака для товарів і послуг. Тобто він безпосередньо стосується охорони права інтелектуальної власності позивача.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Клопотання представників Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Державного підпримства "Український інститут інтелектуальної власності" про закриття провадження у справі №640/7935/21 задовольнити.

2. Закрити провадження у справі №640/7935/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, третя особа Державне підпримство "Український інститут інтелектуальної власності" про визнання протиправним та скасування рішення у формі Висновку від 15.09.2020 №98739/3М/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 31.05.2021.

Суддя Іщук І.О.