Рішення № 97332526, 28.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2021 року м. Київ № 640/26167/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «Колос ЛТД»

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженої відповідальністю «Колос ЛТД» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві в якому просило:

- визнати податкове повідомлення-рішення від 12.09.2019р. № 002914411 та податкове повідомлення-рішення від 12.09.2019р. № 002919411 протиправними та скасувати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки щодо порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ є помилковими, оскілки позивачем оскаржено до Окружного адміністративного суду м. Києва вимогу та рішення про нарахування штрафних санкцій у тому числі з ПДВ, однак станом на момент проведення перевірки та складання акта за результатом її проведення, рішення у справі № 826/10564/18 не прийнято, а відтак податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, з огляду на викладене вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

22.08.2019р. Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку позивача за результатом якої складено акт № 20918/26-15-12-13-20 про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «Колос ЛТД» у висновках якого зазначено про порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ передбачених п. 57.1, п. 57.3 ст. 57, ст. 203 ПК України відповідальність за яке передбачена п. 126.1 ст. 126 ПК України.

На підставі висновків вищезазначеного акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 12.09.2019р.:

- № 002914441, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ визначеного п. 57.1 ст. 57, п. 57.3 ст. 57, ст. 203 ПК України та на підставі ст. 126 ПК України до позивача застосовано штраф в розмірі 2 555, 81 грн. (10 % від суми грошового зобов`язання у сумі 25 55, 80 грн.);

- № 002919411, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ визначеного п. 57.1 ст. 57, п. 57.3 ст. 57, ст. 203 ПК України та на підставі ст. 126 ПК України до позивача застосовано штраф в розмірі 2 536, 71 грн. (20 % від суми грошового зобов`язання у сумі 12 683, 55 грн.).

Позивач вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві протиправними, звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, ознайомившись із доводами представників сторін суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію зведених податкових накладних.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас, згідно з п. 56.1. ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Так, судом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку позивача за результатом якої складено акт від 22.08.2019р. № 20918/26-15-12-13-20 про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «Колос ЛТД» у висновках якого зазначено про порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ передбачених п. 57.1, п. 57.3 ст. 57, ст. 203 ПК України відповідальність за яке передбачена п. 126.1 ст. 126 ПК України.

Так, зокрема, вбачається, що узгодженою сумою грошового зобов`язання з ПДВ відповідач вважає суму визначену в податкових деклараціях та податкових повідомленнях-рішеннях від 28.08.2018р. № 562541206 та від 14.02.2019р. № 6481401.

На підставі висновків вищезазначеного акта відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 12.09.2019р.:

- № 002914441, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ визначеного п. 57.1 ст. 57, п. 57.3 ст. 57, ст. 203 ПК України та на підставі ст. 126 ПК України до позивача застосовано штраф в розмірі 2 555, 81 грн. (10 % від суми грошового зобов`язання у сумі 25 55, 80 грн.);

- № 002919411, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ визначеного п. 57.1 ст. 57, п. 57.3 ст. 57, ст. 203 ПК України та на підставі ст. 126 ПК України до позивача застосовано штраф в розмірі 2 536, 71 грн. (20 % від суми грошового зобов`язання у сумі 12 683, 55 грн.).

При цьому, згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Суму податкового зобов`язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов`язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Відповідно до абз. 1 п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого грошового зобов`язання.

Несплачене у встановлений законом строк узгоджене грошове зобов`язання визначається сумою податкового боргу платника податків.

За несвоєчасну сплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах визначених Податковим кодексом України.

Так, передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених пунктом 126.1 статті 126 ПК України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки.

У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 10.12.2019р. у справі № 821/865/16, адміністративне провадження №К/9901/19380/18.

При цьому, доводи позивача про те, що суми податкового боргу на які нараховано штрафні санкції є неузгодженими, оскільки оскаржують ся позивачем в межах розгляду справи № 826/10564/18, не приймаються судом до уваги, оскільки жодних доказів на підтвердження вказаного не надано.

При цьому, з акта перевірки вбачається, що сума податкового боргу, на яку нараховано штрафні санкції, обліковується за позивачем на підставі узгоджених сум податкових зобов`язань визначених платником податків в податкових деклараціях з ПДВ та грошового зобов`язання визначеного контролюючим органом в податкових повідомленнях-рішеннях.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що позивачем допущено несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, суд приходить до висновку про те, що контролюючий орган правомірно застосував до позивача штрафні (фінансові) згідно податкового повідомлення - рішення від 12.09.2019р. № 002914411, а відтак відсутні підстави для його скасування та задоволення позовних вимог в цій частині.

Водночас, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що розмір податкового боргу, а відтак і сума штрафних санкцій визначена контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні від 12.09.2019р. № 002919411 не відповідає відомостям щодо такої суми та штрафних санкцій визначеної в акті перевірки та розрахунку штрафної санкції до вказаного податкового повідомлення-рішення, з огляду на що, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 86.1, п. 86.2 ст. 86 ПК України, акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з п. 58.1, п. 58.2 ст.58 ПК України, податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Так, з акта перевірки та розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення від 12.09.2019р. № 002919411 судом встановлено, що сума податкового боргу на яку наарховано штрафну санкцію в розмірі 20 % складає 5 604, 20 грн., а відтак сума штрафної санкції складає 1 120, 84 грн.

Крім того, з податкового повідомлення-рішення від 12.09.2019р. № 002919411 вбачається, що в графі «грошове зобов`язання» вказано суму 12 683, 55 грн., замість вірної 5 604, 20 грн., а відтак і не вірно розраховано 20 % суми штрафної санкції, оскільки визначено суму до сплати 2 536, 71 грн., замість вірної 1 120, 84 грн.

Так, само судом встановлено, що відомості про кількість днів затримки сплати визначені в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 12.09.2019р. № 002919411 також є відмінними від відомостей вказаних в акті перевірки та в розрахунку штрафної санкції.

При цьому, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень (постанова Верховного Суду України у справі 21-527во06).

Разом з тим, рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач дійшов обґрунтованих висновків про порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ, однак, помилився з визначенням суми такого зобов`язання, а відтак і суми штрафу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 12.09.2019р. № 002919411 підлягає визнанню протиправними та скасуванню, оскільки всі основні графи, які є необхідними для вірного розрахунку штрафної санкції, заповнені контролюючим органом, не відповідають даним перевірки визначеним в акті та в розрахунку штрафної санкції.

Водночас, посилання позивача на те, що оскаржувані податкові повідомлення рішення направлені контролюючим органом всупереч строків встановлених п. 86.8 ст. 86 ПК України, а саме за межами триденного строку з моменту розгляду заперечень на акт перевірки, суд вважає помилковими, з огляду на таке.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу вищевикладеної норми вбачається, що у випаду подання платником податків заперечень на акт перевірки, податкове повідомлення-рішення має бути прийняте, а не направлено протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень

Судом встановлено, що заперечення позивача на акт перевірки розглянуті контролюючим органом 10.09.2019р. про що останнього повідомлено листом «Про результати розгляду заперечення до акту перевірки» № 3817/10/26-15-04-11-18.

Водночас, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті 12.09.2019р., тобто в межах триденного строку встановленого п. 86.8 ст. 86 ПК України.

Таким чином, вказані доводи не можуть бути покладені в основу протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки визначальним є прийняття рішення протягом трьох робочих днів, а не його направлення в таких строк.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос ЛТД» - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 12.09.2019р. № 002919411.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос ЛТД» судові витрати за сплату судового збору в розмірі 960, 50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська