Рішення № 97331723, 26.05.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/18237/19

Провадження №2-а/522/36/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Лященко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною і скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною і скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 658719 від 03 вересня 2019 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 4250 гривень за ч.4 ст. 96 КУпАП, а також ії скасування з подальшим закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Позивач мотивує вимоги тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі – продажу від 18 грудня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Машкіною Н.О.. 20 серпня 2019 року посадовою особою відповідача складений протокол про адміністративне правопорушення. В протоколі зазначено, що позивачем нібито вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 96 КУпАП, виражене у виконані будівельно – монтажних робіт з реконструкції житлового будинку шляхом прибудови приміщень першого поверху до цього житлового будинку з влаштуванням конструкції даху за адресою: АДРЕСА_2 без отримання дозволу на право виконання таких робіт. Проте, позивач не є власником нежитлового будинку під АДРЕСА_2 , а є власником лише квартири АДРЕСА_3 . 03 вересня 2019 року заступником начальника Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради – начальником інспекційного відділу № 1 Єфремовим В.Ю. винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 96 КУпАП. Вважає, що зазначена постанова винесена без встановлення конкретного об`єкту адміністративного правопорушення, та з перевищенням меж компетенції, передбаченої абз. 2 ч.2 ст. 244-6 КУпАП в редакції Закону України від 17 січня 2017 року № 1817-VIII.

Крім того, позивач просив поновити процесуальний строк звернення до суду.

Представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с. 76 ? 110).

Представник позивача надав відповідь відзив ( а.с. 112 ? 121).

Представником відповідача надані письмові пояснення (а.с. 122 ? 133).

20 травня 2021 року до суду надійшли письмові пояснення представника відповідача, в яких зазначено, що постанова № 658/19 від 03.09.2019 року по справі про адміністративне правопорушення винесена на підставі та за результатом всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом на правосвідомістю, тому вказана постанова є законною та обґрунтованою (а.с. 171 – 176).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволені позову.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи учасників справи, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Матеріалами справи встановлено, що 20 серпня 2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Михайленко Є.М. за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті «Будівництво за адресою: АДРЕСА_4 » у присутності замовника ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, яке передбачено ч.4 ст. 96 КУпАП.

В протоколі зазначено, позивачем площу житлового приміщення збільшено з 65,4 кв.м. до 124,4 кв.м..

Так, відповідно до ч. 4 ст. 96 КУпАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п`ятдесяти до трьохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою заступника начальника Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради – начальником інспекційного відділу № 1 Єфремовим В.Ю. ОСОБА_1 визнано виним в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 96 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 4250 гривень.

Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку, загальною площею 124,4 кв.м, житлова 56,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 (складові частини об`єкти нерухомого майна: Житловий будинок А, Сарай Б, огорожа № 1,2; мостіння 1) (дата реєстрації 10.10.2018 року права власності із зазначенням актуальної інформації про право власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: 1612, виданий 18.12.2017 року, посвідчений приватний нотаріусом ОМНО Машкіною Н.О. об`єкт нерухомості двокімнатна квартира під АДРЕСА_1 , загальною площею 65,4 кв.м., житлова площа 32,1кв.м.: власник ОСОБА_1 (а.с. 83).

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. № 553), «Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт» (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 466), ЦК України та іншими законодавчими актами, в редакціях, що діяли на момент цих правовідносин.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 року встановлює правові і організаційні основи містобудівної діяльності та спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється (абз.1 ч.2ст.36 Закону №3038-VІ).

Згідно з ч.1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Відповідно доп. 13 Порядку № 553 Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевірятинаявність упосадових осіборгану державногоархітектурно-будівельногоконтролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельногоконтролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись зактом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до п. 9 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Судом встановлено, під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_4 у період з 06.08.2019 року по 20.08.2019 року, встановлено, що ОСОБА_1 виконує будівльно-монтажні робти з реконструкції будівльно-монтажних робіт з реконструкції будіельного бужинку шляхом прибудови приміщень першого поверху до житлового будинку під літ. «А1» (згідно з технічним проектом) з влаштуванням конструкції даху за адресою: АДРЕСА_4 без отримання права на виконання таких робіт, чим порушив п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 466 від 13 квітня 2011 року.

Зазначені роботи згідно п. 3.2.21 ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво (зі змінами затвердженими наказом Мінрегіону від 27.12.2017 № 338) (далі - ДБН) класифікуються як будівельні роботи з реконструкції, а саме перебудова прийнятого в експлуатацію існуючого об`єкта, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Згідно п. 3.2.1 ДБН Будівництво це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

Суду не надані докази, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація стосовно реєстрації дозвільних документів на проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Згідно з частиною сьомою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (редакція на момент проведення перевірки) виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У відповідності з ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оспорюючи постанову, в обґрунтування власної правої позиції представника позивача не надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП, а наведені ним доводи не знайшли свого підтвердження у ході дослідження доказів які наявні в матеріалах справи.

Суд не приймає до уваги доводи представника позивача про відсутність об`єкту правопорушення, оскільки зазначені обставини спростовані фактичними обставинами щодо порушення порядку проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та експлуатації об`єктів чи споруд, встановлений, зоврема Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Отже, враховуючи вищезазначені законодавчі положення, судом не встановлені порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та складення оспорюваної позивачем постанови.

Оцінивши наведені позивачем доводи на підтвердження заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які спростували б факт адміністративного правопорушення надано не було. Підтвердження наявності обставин, що виключають адміністративну відповідальність належними і допустимими доказами у ході судового розгляду доведено не було.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах відповідної санкції.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог не знайшли свого об`єктивного підтвердження в ході розгляду справи, суд вважає позов безпідставним, недоведеним та таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 96, 213, 244-6, 245, 251, 255, 258, 268, 280, 283, 284, 287-289 КУпАП, ст.ст. 2, 4, 6-9, 48, 72-78, 90, 241-246, 250, 268, 269, 286, 293 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною і скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності,- відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 31 травня 2021 року.

Суддя Р.Д. Абухін

26.05.2021