Ухвала суду № 97330681, 01.06.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2021 Справа №607/5588/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

за участю секретаря Дуркало Т.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021211040000100 від 02 лютого 2021 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Синява Збаразького району Тернопільської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , несудимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

за участю прокурора Жука І.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

та представника потерпілого адвоката Кукурудзи А.Є.

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2021 року приблизно о 19 годині 00 хвилин водій ОСОБА_1 керував технічно - справним автомобілем ЗАЗ 110200 р.н. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, та рухався смугою руху вул. Дружби м. Тернопіль в бік перехрестя вулиць Миру-Дружби зі швидкістю в діапазоні: 21.. .23 км/год.

Рухаючись у вказаному напрямку та проїхавши вищевказане перехрестя, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який встановлений навпроти буд. №5 по вул. Миру, водій ОСОБА_1 не був достатньо уважний, не стежив належно за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, чим порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3. (б) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями (далі - ПДР України), які зобов`язували його своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Так, в цей час на вищевказаний пішохідний перехід у темпі спокійного кроку вийшов та переходив проїзну частину дороги з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля ЗАЗ 110200 р.н. НОМЕР_1 пішохід ОСОБА_2 .

Маючи об`єктивну можливість завчасно виявити нерегульований пішохідний перехід, обладнаний дорожніми знаками 5.35.1 і 5.35.2 ПДР України, дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР України та пішохода ОСОБА_2 , водій ОСОБА_1 в порушення вимог п. 18.1 ПДР України, не вжив своєчасно заходів до зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до повної зупинки, щоб дати дорогу пішоходу, а вчинив наїзд на ОСОБА_2 передньою частиною транспортного засобу.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди у пішохода ОСОБА_2 було діагностовано: травму голови у вигляді закритої черепно-мозкової травми із та крововиливом під м`яку мозкову оболонку мосто-мозочкової цистерни головного мозку та забиттям його речовини, із зовнішніми ушкодженнями - «осаднення» лівої щоки, «рвана» (в деяких записах «забійна») рана надбрівної ділянки зліва ( в деяких записах - справа), численні садна обличчя (без уточнення анатомічної локалізіції) та шиї; травму лівої нижньої кінцівки у вигляді закритого перелому наколінника, із зовнішніми ушкодженнями - саднами (без уточнення анатомічної локалізації), які у своєму клінічному перебігу супроводжуються тривалим (більше 21 день) розладом здоров`я і за цією ознакою належать до середньої тяжкості тілесного ушкодження - п.п. 2.2.1 і 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995).

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 18.1. ПДР України перебуває у причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У ході підготовчого судового засідання потерпілий ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України у зв`язку із примиренням винного з потерпілим, та закриття даного кримінального провадження, зазначивши, що він примирився з обвинуваченим, завдані збитки йому відшкодовано та заподіяна шкода усунена. Окрім того просить залишити без розгляду поданий ним цивільний позов у зв`язку із його повним відшкодуванням обвинуваченим. Представник потерпілого - адвокат Кукурудза А.Є підтримав заяву потерпілого ОСОБА_2 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та залишення без розгляду цивільного позову.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заяву потерпілого підтримав та просив суд закрити кримінальне провадження у зв`язку із примиренням обвинуваченого з потерпілим та за вказаних обставин звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.

Прокурор заперечив щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України у зв`язку із примиренням винного з потерпілим, та закриття даного кримінального провадження, зазначивши про те, що ОСОБА_1 обвинувачується в порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, та зазначена обставина виключає можливість застосування до нього положень ст. 46 КК України.

Суд, заслухавши потерпілого ОСОБА_2 , його представника – адвоката Кукурудзи А.Є., які просять звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та закрити кримінальне провадження у зв`язку із примиренням винного з потерпілим, думку прокурора, який заперечив щодо задоволення даного клопотання, та думку обвинуваченого, який просив клопотання потерпілого задовольнити, вважає, що ОСОБА_1 слід звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України у зв`язку із примиренням винного з потерпілим та закрити кримінальне провадження, виходячи з наступних підстав.

На підставі п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Як слідує з п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Так, відповідно до ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

За ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ст. 46 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 р.) особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності,якщо вона примирилась з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Крім того згідно ст. 46 КК України (в редакції Закону № 1231-ІХ від 16.02.2021 р.) особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, примирився з потерпілим, та ним відшкодовано завдані потерпілому збитки та усунена заподіяна шкода.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 , що передбачене ч.1 ст.286 КК України, класифікується, як необережний нетяжкий злочин.

За змістом ст.ст. 44, 46 КК України за наявності підстав, передбачених ст. 46 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадку, передбаченому ст. 46 КК України є обов`язковим.

Як вбачається із вимог ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Тобто, будь-яких обставин, які згідно з правилами кримінального та процесуального права перешкоджали б суду прийняти процесуальне рішення за заявленим потерпілим клопотанням не встановлено.

Необхідно наголосити, що відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ч.2 ст.4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Статтею 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Виходячи з положень ч.2 ст.5 КК України про зворотну дію закону про кримінальну відповідальність у часі, при вирішенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, суд приходить до переконання про необхідність застосування положень ст. 46 КК України в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 р., яка була чинною на момент вчинення обвинуваченим злочину, оскільки редакція ст. 46 КК України згідно Закону № 1231-ІХ від 16.02.2021 р. погіршує становище обвинуваченого.

Таким чином, суд проаналізувавши дані обставини вважає, що обвинуваченого ОСОБА_1 слід звільнити від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України з закриттям кримінального провадження щодо нього у зв`язку з примиренням винного з потерпілим.

Окрім цього, суд вважає, що провадження з розгляду цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення майнової, моральної шкоди та витрат на правничу допомогу, слід закрити у зв`язку із його добровільним відшкодуванням обвинуваченим, що вбачається із поданої потерпілим заяви.

Крім того прокурором Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради до обвинуваченого ОСОБА_1 заявлено цивільний позов на суму 39350,52 грн. коштів, затрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 . При цьому суд вважає, що зазначений цивільний позов слід залишити без розгляду у зв`язку із звільненням обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Також суд вважає, що підлягає скасуванню після набрання ухвалою законної сили арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 лютого 2021 року (справа № 607/2092/21), щодо заборони на відчуження та розпорядження транспортним засобом марки «ЗАЗ 110200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 та користувачем якого є ОСОБА_1 .

Речовий доказ: автомобіль марки «ЗАЗ 110200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , суд вважає, слід залишити в розпорядженні останнього, після набрання ухвалою законної сили.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/120-21/1228-ІТ від 08 лютого 2021 року в сумі 1144,15 грн., судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/120-21/1229-ІТ від 11 лютого 2021 року в сумі 980,70 грн., судової фототехнічної експертизи № СЕ-19/120-21/1926-ФП від 17 березня 2021 року в сумі 2615,20 грн., та судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/120-20/3097-ІТ від 23 березня 2021 року в сумі 1307,60 грн., а всього на загальну суму 6047,65 грн., які суд вважає слід стягнути з ОСОБА_1 в користь держави, оскільки вони виникли у зв`язку із проведенням експертиз в межах даного кримінального провадження.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 44, 46 КК України, п.1 ч.2 ст.284, ст.285, ч.1 ст.286, ст.288, 314, п.3 ч.1 ст.392, п.2 ч.2 ст.395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, а кримінальне провадження № 12021211040000100, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 лютого 2021 року за даним фактом закрити, у зв`язку із примиренням обвинуваченого з потерпілим.

Провадження з розгляду цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення майнової, моральної шкоди та витрат на правничу допомогу - закрити.

Цивільний позов прокурора Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради до обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без розгляду.

Скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 лютого 2020 року (справа № 607/2092/21) на автомобіль марки «ЗАЗ 110200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 та користувачем якого є ОСОБА_1 , щодо заборони відчуження та розпорядження ним, після набрання ухвалою законної сили.

Речовий доказ: автомобіль марки «ЗАЗ 110200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , - залишити в розпорядженні останнього, після набрання ухвалою законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/120-21/1228-ІТ від 08 лютого 2021 року в сумі 1144,15 грн., судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/120-21/1229-ІТ від 11 лютого 2021 року в сумі 980,70 грн., судової фототехнічної експертизи № СЕ-19/120-21/1926-ФП від 17 березня 2021 року в сумі 2615,20 грн., та судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/120-20/3097-ІТ від 23 березня 2021 року в сумі 1307,60 грн., а всього на загальну суму 6047,65 (шість тисяч сорок сім гривень шістдесят п`ять копійок) в користь держави УК у м Тернополі/м.Тернопіль/24060300 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977726 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA348999980313030115000019751 Код класифікації доходів бюджету: 24060300).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо