Рішення № 97329193, 28.05.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3529/20

Провадження № 2/307/1664/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2021 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Ком`яті Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, в місті Тячів, цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про захист порушеного права, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за кредитним договором №014/5554/82/31223 від 16.01.2007 року,

В С Т А Н О В И В:

АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося в суд з вищевказаним позовом.

Посилається на те, що 16.01.2007 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/5554/82/31223, згідно умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 9000 доларів США до 15.01.2017, а позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 14 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати інші зобов`язання в порядку та в строки, визначені кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 18.01.2017, між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки.

Відповідно до п. 1.2. договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно - житловий будинок з надвірними спорудами, загальною, корисною площею 52.4 м.кв., житловою -17.70 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Згідно умов п. 1.3. договору іпотеки сторони визначили заставну вартість предмета іпотеки у сумі – 80000 гривень.

У разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором банк має право захистити своє право за рахунок звернення стягнення на іпотечне майно.

23 серпня 2011 року Тячівським районним судом ухвалено рішення, відповідно до якого позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено та стягнуто з позичальника та фінансового поручителя на користь банку заборгованість за кредитним договором № 014/5554/82/31223 від 16.01.2007 у розмірі 76880.95 грн.

З 27 січня 2020 року дане рішення перебуває на виконанні у Тячівському районному відділі ДВС Південно-Західного управління МЮУ.

Наразі ОСОБА_1 не виконує взяті на себе договірні зобов`язання, визначені кредитним договором, ухиляється від виконання рішення Тячівського районного суду.

У зв`язку з нездійсненням щомісячного погашення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитними коштами, станом на 24.08.2020, заборгованість останнього перед банком становить 16529.71 доларів США, яка складається з: заборгованості за кредитом у сумі 6525 доларів США та заборгованості по відсоткам у сумі 10004.71 доларів США

Просить звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними спорудами, корисною площею 52.4 м.кв., житловою -17.70 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Представник банку надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності та просить задовольнити позов в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 16.01.2007 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/5554/82/31223, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 9000 доларів США, зі сплатою 14 % річних, строком до 15.01.2017,

Відповідно до пп. 3.5. п. 3 кредитного договору у відповідності до діючого законодавства України забезпечення даного договору може бути: договір застави/іпотечний договір, договір про надання гарантії/письмова гарантія/ або договір поруки, інші документи /види забезпечення. При надані кредиту кредитор може вимагати від одного або декількох видів забезпечення договір застави/іпотечний договір позичальник повинен нотаріально посвідчити та внести у відповідні державні реєстри за власний рахунок, у відповідності з діючим законодавством України.

Згідно до вимог пп. 6.5 п. 6 та п. 9 кредитного договору кредитор має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках невиконання позичальником умов цього договору та/або договір застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту. За порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0.5 % від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення починаючи з першого дня закінчення строку виконання зобов`язань, зазначеного в цьому договору.

В якості забезпечення виконання зобов`язання, 18.01.2008, між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, відповідно до пп. 1.2. предметом іпотеки є нерухоме майно житловий будинок з надвірними спорудами, загально-корисною площею 52.4 м.кв., житловою -17.70 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який в цілій частині належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на праві приватної власності. Підпунктами 5.1. та 5.2. договору іпотеки у разі порушення основного зобов`язання або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання зобов`язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту, або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум процентів; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум неустойки (пені, штрафних санкцій).

Відповідно до пп. 5.5.1. у випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушених зобов`язань за цим або кредитним договором встановлений іпотекодержателем строк, такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 014/5554/82/31223 від 16.01.2007 вбачається, що станом на 24.09.2020 року за ОСОБА_1 рахується залишок заборгованості у розмірі 16529.71 доларів США, яка включає в себе заборгованість по кредиту у сумі 6525 доларів США та відсоткам у сумі 10004.71 доларів США.

25 вересня 2020 року ОСОБА_1 було направлено вимогу про виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, яка відповідачем на момент розгляду справи залишена поза увагою.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитор зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно стст. 525, 526 ч. 1, 530 ч. 1 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 612 ч. 1 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст. 1049 ч. 1 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Таке стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього ж Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Пунктами 40 та 48 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 361/7543/17 (провадження № 14-546 цс 19) від 19 травня 2020 року, визначено, що наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором за наведеними вище положеннями законодавства не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством. З метою забезпечення однозначного розуміння ухваленого рішення у резолютивній частині слід зазначати, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором, а отже таке звернення стягнення не є додатковим стягненням, яке могло б розумітися як подвійне.

За таких обставин, суд вважає, що в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором банку слід надати дозвіл на звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь банку слід стягнути судовий збір у сумі 6988.94 гривень.

Тому, керуючись стст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, стст. 525, 526, 530, 612, 1049, 1054 ЦК України, стст. 7, 33 Закону України "Про іпотеку" суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю. В рахунок погашення заборгованості, яка виникла за кредитним договором № 014/5554/82/31233 від 16.01.2007 року, у сумі: 16529 доларів США 71 центів (заборгованість за тілом та відсотками) звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме, на житловий будинок з надвірними спорудами, загальною, корисною площею 52.4 м.кв., житловою -17.70 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на праві приватної власності в цілій частині на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Русин І.І, від 23.10.2006, за реєстровим номером 2647, зареєстрованого в Тячівському державному підприємстві технічної інвентаризації за № 215 в реєстраційній книзі № 02, згідно довідки характеристики від 09.11.2006, за № 1439 виданої Тячівським райтехінвентарбюро, - шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль 6988 (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) гривень 94 коп судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 01.06.2021 року.

Головуючий В.І. Гримут