Рішення № 97325930, 31.05.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/2638/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державна установа "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області", про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

25 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державна установа "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області", у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не належного розгляду звернення ОСОБА_1 від 25.01.2021 реєстраційний №КН -11959459 ;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам та фактам викладеним у зверненні ОСОБА_1 від 25.01.2021 реєстраційний №КН-11959459;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 25.01.2021 реєстраційний №КН-11959459 та вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановлених судом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.01.2021 ОСОБА_1 через Урядовий контактний центр направив звернення до Міністерства внутрішніх справ України, яке зареєстроване за номером КН-11959459, та на яке, за твердженням позивача, він не отримав відповіді, чим відповідачем порушено його права, встановлені статтею 40 Конституції України та Законом України "Про звернення громадян".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2638/21; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду; витребувано від відповідача Міністерства внутрішніх справ України: 1) засвідчені належним чином копії: звернення ОСОБА_1 реєстраційний №КН-11959459 від 25.01.2021 з усіма додатками до нього; відповіді на звернення ОСОБА_1 реєстраційний №КН-11959459 від 25.01.2021 та всіх документів, пов`язаних з розглядом звернення ОСОБА_1 реєстраційний №КН-11959459 від 25.01.2021 (у разі надання позивачу відповіді на його звернення); 2) доказів на підтвердження дати надіслання чи вручення позивачу відповіді на звернення ОСОБА_1 реєстраційний №КН-11959459 від 25.01.2021 (у разі надання позивачу відповіді на його звернення); 3) доказів на підтвердження дати надходження до Міністерства внутрішніх справ України звернення ОСОБА_1 реєстраційний №КН-11959459 від 25.01.2021. Встановлено десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надання витребуваних документів до суду.

27 квітня 2021 року до суду по пошті надійшло клопотання Міністерства внутрішніх справ України вих. № 12/6-2670 від 21 квітня 2021 року про продовження строку для подання витребуваних документів та надання відзиву.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року продовжено процесуальний строк для надання відповідачем Міністерством внутрішніх справ України до суду витребуваних ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року доказів та для подання відзиву на позовну заяву до 11 травня 2021 року. Суд вирішив перейти до розгляду адміністративної справи №440/2638/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (в судовому засіданні) та призначив по даній справі судове засідання на 15:00 19 травня 2021 року.

05 травня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 52-54/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що предметом оскарження у зверненні позивача були дії посадової особи ДУ "ТМО МВС по Полтавській області", які безпосередньо пов`язані з необхідністю, на думку ОСОБА_1 , виконання судового рішення від 22.01.2021 у справі №440/6715/20, у якій начальник ДУ "ТМО МВС по Полтавській області" був відповідачем, та є діями, які прямо витікають зі змісту рішення суду. Вказує, що рішення суду у справі №440/6715/20 було скасовано судом апеляційної інстанції. Пояснює, що звернення позивача від 25.01.2021 розглянуто та 27.01.2021 на адресу позивача направлено вичерпну письмову відповідь (лист ДОЗР МВС України від 26.01.2021 за вих. №К-1756/33), що підтверджується штрихкодом на копії електронного листа - відповіді та реєстром на кореспонденцію від 27.01.2021. Відтак вважає твердження позивача про те, що він не отримав відповіді на своє звернення від ДОЗР МВС безпідставним та необґрунтованим. Зазначає, що при розгляді звернення позивача відповідач діяв в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, тому права позивача не були порушені.

Третя особа не скористалася правом надання пояснень до позову у строк, встановлений ухвалою суду, хоча копію ухвали отримала 02 квітня 2021 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою /а.с. 42/.

Учасники справи в судове засідання 19 травня 2021 року не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином /а.с. 69-71/, про причини неявки в судове засідання не повідомили. Третя особа надіслала до суду клопотання про розгляд справи без участі третьої особи /а.с. 72/.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на наведену норму, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності учасників справи в письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

25 січня 2021 року через Державну установу "Урядовий контактний центр" ОСОБА_1 направив звернення реєстраційний номер КН-11959459 до Міністерства внутрішніх справ України наступного змісту: "...21.01.2021 рішенням Полтавського окружного адміністративного суду справа №440/6715/20 визнано протиправними дії ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" щодо повідомлення ОСОБА_1 , викладеному у листі від 13.11.2020 за вих. 33/37-К-79 про необхідність надання мною оригіналів медичної карти амбулаторного хворого та витягу з неї, складений за період проходження служби в ОВС та НПУ за період з 29.01.2007 по 24.03.2017 та іншу медичну документацію за вказаний період за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 від 02.11.2020. Згідно позиції ЄСПЛ державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків "Лелас проти Хорватії" пункт 74. У зв`язку з вищевикладеним прошу провести службові перевірки з притягненням до відповідальності начальника ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" ОСОБА_2 та його керівника за відсутність відомчого контролю за діями підлеглого з наданням мені копій матеріалів перевірок для направлення до ЄСПЛ. Окремо вимагаю вирішити питання про перебування в займаній посаді начальника ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" ОСОБА_2 у зв`язку з встановленням незаконних дій вказаної особи у судовому порядку. Наголошую, що всі мої попередні звернення щодо незаконних дій ОСОБА_2 та інших осіб є проігнорованими, що свідчить про завуальовані прояви корупції та кумівства попередників режиму Януковича! Прошу вирішити питання про відсторонення від посади на час проведення перевірки винних осіб та ОСОБА_2 з метою об`єктивності та всебічності, адже вказана особа має сталі зв`язки та може впливати на результати перевірки за допомогою корупційних складових, адже здійснюється на мене моральний тиск, як інваліда 2-ї групи, підтверджений ненаданням мені постанови ВЛК по наявній медичній документації з метою переслідування та помсти за мою принципову позицію викриття протиправних дій ОСОБА_2 , що я доведу в ЄСПЛ. Вимагаю проведення атестації вказаної установи з викоріненням непрофесіоналів, як ОСОБА_2 . В разі відсутності повноважень перенаправити за належністю, а копію звернення направити до Генеральної прокуратури України для реагування на системні порушення моїх прав та законних інтересів" /а.с. 23, 59-60/.

26.01.2021 складено та зареєстровано за вих. №К-1756/33 лист - відповідь на звернення ОСОБА_1 від 25.01.2021 №КН-11959459 /а.с.67/.

У позовній заяві позивач пояснив, що не отримав відповіді на своє звернення від 25.01.2021 №КН-11959459, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян".

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом статті 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про звернення громадян" звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Як встановлено судом, 25 січня 2021 року через Державну установу "Урядовий контактний центр" ОСОБА_1 направив звернення реєстраційний номер КН-11959459 до Міністерства внутрішніх справ України, у якому повідомив про незаконність, на його думку, дій начальника Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" та поставив питання про проведення службових перевірок начальника Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" та його керівника, притягнення їх до відповідальності, а також питання про проведення атестації працівників Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області".

Вказане звернення ОСОБА_1 оформлене відповідно до статті 5 Закону України "Про звернення громадян".

Згідно з приписами статті 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Таким чином, Законом України "Про звернення громадян" визначено наступні варіанти правомірної поведінки, зокрема, органу державної влади, який одержав звернення громадянина, виходячи з певних обставин:

- прийняття та розгляд звернення у порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян";

- пересилання звернення в термін не більше п`яти днів за належністю відповідному органу чи посадовій особі та повідомлення про це громадянину, який подав звернення у разі, якщо питання, порушені в одержаному зверненні, не входять до повноважень органу державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян або посадової особи, до якого (якої) надійшло таке звернення (при цьому визначення належності органу чи посадової особи, до повноважень якої відноситься питання, порушені у зверненні, має здійснювати орган державної влади, місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація незалежно від форм власності, об`єднанння громадян або посадова особа, до яких надійшло таке звернення громадянина);

- повернення звернення громадянину з відповідними роз`ясненнями в термін не більше п`яти днів у разі, якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 878, Міністерство внутрішніх справ України (МВС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

МВС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах:

забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг;

захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні;

цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Пунктом 7 цього Положення встановлено, що МВС здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, а також заклади та установи.

Відповідно до приписів пункту 11 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 878, Міністр спрямовує та координує діяльність визначених Кабінетом Міністрів України центральних органів виконавчої влади, зокрема, ініціює питання щодо проведення службового розслідування стосовно керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, їх заступників, інших державних службовців і працівників апаратів таких органів та їх територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери їх управління; ініціює питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів апаратів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, їх територіальних органів та їх заступників, а також керівників закладів, установ і підприємств, що належать до сфери їх управління.

Згідно з підпунктом 54 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 878, МВС відповідно до покладених на нього завдань здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю МВС, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, а також стосовно актів, які ним видаються.

Відповідно до пункту 2 Розділу І Положення про Департамент охорони здоров`я та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 січня 2020 року №65, Департамент охорони здоров`я та реабілітації МВС (далі - Департамент) є структурним підрозділом апарату МВС та підпорядковується безпосередньо державному секретареві МВС. Департамент забезпечує виконання завдань і функцій, покладених на МВС, у частині формування і реалізації державної політики у сфері охорони здоров`я.

За приписами статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці , осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно з приписами статті 18 Закону України "Про звернення громадян" громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Відповідно до приписів статті 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

У відзиві на позовну заяву відповідач пояснює, що відповідь на звернення позивача від 25.01.2021 направлена позивачу 27.01.2021, на підтвердження чого надає копію реєстру на кореспонденцію від 27.01.2021 /а.с. 53/.

У свою чергу, у позовній заяві позивач пояснив, що станом на 23.03.2021 він не отримував від відповідача відповіді на своє звернення від 25.01.2021 №КН-11959459.

З роздруківки відомостей особистого кабінету Урядового контактного центру, яка додана позивачем до позову, встановлено, що в особистому кабінеті Урядового контактного центру наявна відмітка про статус документа: "прийнято до розгляду" /а.с. 23/.

У реєстраційній картці звернення, копія якої надана до суду відповідачем, у графі "стан розгляду" вказано "прийнято до розгляду", у графі "відповідь надано" відомості відсутні /зворот а.с. 59/.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За визначенням статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 13 Закону України "Про поштовий зв`язок" від 04.10.2001 №2759-III передбачено порядок надання поштового зв`язку, зокрема, у частині 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв`язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв`язку.

Відповідно до пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Разом з тим, відповідачем не надано суду касового чеку, розрахункової квитанції, опису вкладення в лист з відтиском штампу поштового відділення, іншого розрахункового документу, яким би було підтверджено факт надіслання позивачу відповіді на його звернення від 25.01.2021 №КН-11959459, як не надано і розписки про вручення такої відповіді на звернення безпосередньо ОСОБА_1 .

Реєстр на кореспонденцію від 27.01.2021, копію якого відповідачем надано до суду /а.с. 68/, не містить штампу поштового організації, не є розрахунковим документом, а відтак, не є належним та допустимим доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження надіслання або вручення позивачу вказаного вище листа.

Наявність штрихкоду та реєстраційного вихідного номера на листі Департаменту охорони здоров`я та реабілітації "Про розгляд звернення" №К-1756/33 від 26.01.2021 підтверджують факт складення та реєстрації цього документу, проте, не підтверджують факт надіслання чи вручення цього листа позивачу.

Таким чином, відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження надіслання чи вручення позивачу відповіді на його звернення від 25.01.2021 №КН-11959459.

Відтак, у порушення вимог статті 19 Закону України "Про звернення громадян" відповідачем письмово не повідомлено громадянина про результати перевірки його звернення і суть прийнятого рішення.

Відповідачем до відзиву на позову заяву додано лист Департаменту охорони здоров`я та реабілітації "Про розгляд звернення" №К-1756/33 від 26.01.2021 /а.с. 67/, за замістом якого за результатами розгляду звернення повідомляється, що ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" є юридичною особою публічного права державної форми власності і відповідно до діючого законодавства наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Відповідно до наказу МВС України від 07 листопада 2015 року № 1443 (у редакції наказу МВС від 02 березня 2020 року № 206) "Про затвердження Положення про Державну установу "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області", п. 6, "начальникові ДУ ТМО прямо і безпосередньо підпорядковані його заступники, керівники закладів охорони здоров`я, які входять до складу ТМО...", в тому числі і голова медичної (військово-лікарської) комісії, яка входить до складу ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області". У своїй діяльності медична (військово-лікарська) комісія ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" керується наказом МВС України від 03 квітня 2017 року № 285 "Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2017 року за № 559/30427. Направлення позивача на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи від 28.10.2020 № 330, яке було видане УКЗ ГУНП в Полтавській області разом з додатками, було прийнято секретарем установи відповідно до існуючого порядку 02.11.2020, про що свідчать записи в реєстраційному журналі ДУ "ТМО" (№№ 33/37-К-77; 33/37-К-78; 33/37-К-79 та 33/37-К-80). За інформацією, отриманою з ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області", для подальшого проходження лікарської експертизи ОСОБА_1 необхідно надати до М(ВЛ)К медичну документацію, оформлену за період служби, тобто за період з 29.01.2007 по 24.03.2017, а саме: медичну карту амбулаторного хворого (форма первинної облікової документації № 025/о, яку позивач під особистий підпис отримав у 2016 році і не повернув до установи), та оригінали медичних документів, що підтверджують проведене обстеження та лікування до моменту звільнення у зв`язку з отриманням травми у лютому 2015 році. Таким чином, прояв корупції та порушень в діях посадових осіб ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" відносно ОСОБА_1 та порядку прийняття документів на розгляд М(ВЛ)К не виявлено. Зазначено, що частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Проінформовано, що держава гарантує кожному право на отримання безоплатної правової допомоги. Для отримання такої допомоги телефонуйте за номером Єдиного контакт-центру 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів) або звертайтеся особисто до найближчого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги чи бюро правової допомоги. З інформацією про адреси відповідних центрів чи бюро, а також види і порядок отримання безоплатної правової допомоги можна ознайомитися на веб-сайті системи безоплатної правової допомоги lеgаlаіd.gоv.uа.

Досліджуючи зміст листа Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України "Про розгляд звернення" №К-1756/33 від 26.01.2021, судом встановлено, що у цьому листі відсутні відомості про призначення та проведення службового розслідування за зверненням позивача чи про відмову у призначенні службового розслідування з наведенням відповідних мотивів, якими відповідач керується, відмовляючи у призначенні службового розслідування, а також відсутні відомості про призначення атестації, про яку просить позивач, або про відмову у призначенні атестації з обґрунтуванням прийнятого рішення.

Суд зауважує, що не набрання рішенням суду у справі №440/6715/20 законної сили та подальше його скасування постановою суду апеляційної інстанції від 25.03.2021 із закриттям провадження у справі, не звільняє відповідача від обов`язку, встановленого статтею 19 Закону України "Про звернення громадян", об`єктивно та всебічно перевірити заяву та письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Статтею 12 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження".

Разом з тим, на розгляд звернення позивача від 25.01.2021 №КН-11959459 не поширюються порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений, зокрема, Кодексом адміністративного судочинства України, оскільки ОСОБА_1 у своєму зверненні не вимагає від відповідача вчинити дії на виконання рішення суду в адміністративній справі та не ставить процесуальних питань, які пов`язані з виконанням судового рішення в адміністративній справі, вирішення яких здійснюється в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, тому суд критично оцінює доводи відповідача з посиланням на статтю 12 Закону України "Про звернення громадян".

Підсумовуючи вищевикладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту прав позивача, з урахуванням частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо здійснення повного та всебічного розгляду звернення ОСОБА_1 від 25 січня 2021 року з реєстраційним номером КН-11959459 та письмового повідомлення ОСОБА_1 про результати перевірки звернення ОСОБА_1 від 25 січня 2021 року з реєстраційним номером КН-11959459 і суть прийнятого рішення та зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повно та всебічно розглянути звернення ОСОБА_1 від 25 січня 2021 року з реєстраційним номером КН-11959459 та письмово повідомити ОСОБА_1 про результати перевірки звернення ОСОБА_1 від 25 січня 2021 року з реєстраційним номером КН-11959459 і суть прийнятого рішення.

Щодо решти позовних вимог ОСОБА_1 , то в їх задоволенні слід відмовити, зважаючи на те, що відповідач не здійснив повного та всебічно розгляду звернення ОСОБА_1 від 25 січня 2021 року з реєстраційним номером КН-11959459 та письмово не повідомив ОСОБА_1 про результати перевірки звернення ОСОБА_1 від 25 січня 2021 року з реєстраційним номером КН-11959459 і суть прийнятого рішення, відтак решта позовних вимог ОСОБА_1 є передчасними та необґрунтованими.

При прийнятті рішення у даній справі щодо оцінки інших аргументів сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Стосовно клопотання позивача про встановлення судового контролю виконання рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов`язань на суб`єкта владних повноважень є правом, а не обов`язком суду.

Суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 241-245, 262, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (ідентифікаційний код 00032684, вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01024), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державна установа "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" (ідентифікаційний код 08733966, вул. Симона Петлюри, 64, м. Полтава, 36038), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо здійснення повного та всебічного розгляду звернення ОСОБА_1 від 25 січня 2021 року з реєстраційним номером КН-11959459 та письмового повідомлення ОСОБА_1 про результати перевірки звернення ОСОБА_1 від 25 січня 2021 року з реєстраційним номером КН-11959459 і суть прийнятого рішення.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повно та всебічно розглянути звернення ОСОБА_1 від 25 січня 2021 року з реєстраційним номером КН-11959459 та письмово повідомити ОСОБА_1 про результати перевірки звернення ОСОБА_1 від 25 січня 2021 року з реєстраційним номером КН-11959459 і суть прийнятого рішення.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич