
Справа № 420/4677/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецька Луганської області (вул. Новікова, 15-б, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93416, код ЄДРПОУ 24179564), Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (вул. Косовська, 2Д, м. Одеса, 65022, код ЄДРПОУ 36290160) про визнання протиправними дій та стягнення грошової допомоги,-
ВСТАНОВИВ :
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецька Луганської області, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якому позивач просить:
визнати дії Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецька Луганської області, що відобразилися у відмові в перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня в 2015 та 2016 роках, неправомірними;
стягнути на користь позивача грошові кошти з Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецька Луганської області недонарахованої разової грошової допомоги до 5 травня з врахуванням норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 № 367-ХІУ за 2015 та 2016 роки у розмірі 9475 грн.;
визнати дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, що відобразилися у відмові в перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня за період з 2017 по 2020 роки, неправомірними;
стягнути на користь позивача грошові кошти з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради недонарахованої разової грошової допомоги до 5 травня з врахуванням норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 № 367-ХІV за період з 2017 по 2020 роки у розмірі 23950 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач набув статус учасника бойових дій 28.04.2015. Позивач звернувся, у зв`язку із прийнятим Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018 (3393/18), до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецька Луганської області з заявою про перерахунок разової грошової допомоги до 5 травня за період з 2015 року по 2017 та Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради із заявою про перерахунок разової грошової допомоги до 5 травня за період з 2016 по 2020 рік.
Управлінням праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецька Луганської області та Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради позивачу було відмовлено у перерахунку разової грошової допомоги.
Позивач вважає рішення Управлінням праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецька Луганської області, викладене в листi вiд 24.02.2021 № 1671/02 та рішення та Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради, викладене листi від 18.03.2021 №03-М-11910/1-п, щодо відмови у здійсненні перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня, такими, що суперечать вимогам закону, у зв`язку із чим,звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою судді від 30.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
15.04.2021 року від відповідача - Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується з вимогами позивача і вважає адміністративний позов таким, що суперечить нормам процесуального та матеріального права.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій було виплачено разову грошову допомогу до 5 травня у 2020 році у розмір 1390,00 грн.
Також відповідач зазначає, що оскільки Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради не є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, то він не "може здійснювати зазначену виплату, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Наголошує, що департамент не порушував вимоги статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки відповідно до статті 17-1 вказаного Закону, здійснення виплати вказаної допомоги покладено безпосередньо на Міністерство соціальної політики України.
Також, відповідач зазначає, що без зобов`язання Міністерства соціальної політики України виділити відповідні кошти виконання позовних вимог буде неможливим, оскільки вказана виплата проводиться виключно за рахунок державного бюджету України.
23.04.2021 від відповідача - Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецька Луганської області надійшов відзив на адміністративний позов, в якому вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки позивач не перебуває на обліку в УСЗН та виплата за 2020 рік до 5 травня УСЗН не здійснювалась.
Ухвалою суду від 14.05.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про залишення без розгляду позовної заяви.
Ухвалою від 14.05.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про заміну відповідача по справі.
Ухвалою від 31.05.2021 року повернуто позивачу заява про зміну позовних вимог.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 04.05.2015 та рішенням комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій працівників органів внутрішніх справ України від 28 квітня 2015 року №І/І/ХІІІ/32, що дає йому право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Позивач 15.02.2021 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецька Луганської області із заявою в якій просив здійснити перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2015, 2016, 2017 роки, у розмірах відповідно приписам Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 № 367-XIV) та у вiдповiдностi рiшення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018 (3393/18) а саме: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком».
24.02.2021 року за №1671/02 Управлінням праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецька Луганської області надано відповідь, згідно якої в 2016р. позивачу була нарахована грошова допомога у сумі 920 грн. на рахунок Головного управління Національної поліції Луганської області. Зважаючи на викладене вище, надати довідку про виплату одноразової допомоги до 5 гравня за 2016 рік УПтаСЗН ВЦА м.Северодонецька не має можливості
В 2017 році на підставі списку одержувачів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня Северодонецького військового комісаріату, в якому були зазначені дані позивача, позивачу буде перераховано допомогу в розмірі 1200 грн. на відділення зв`язку за адресою позивача тричі: вперше - на травень 2017р.. вдруге - на червень 2017р., втрете -на липень 2017р. Згідно звітів відділення поштового зв`язку, допомогу в 2017 році не було отримано позивачем жодного разу.
В 2015р. позивач не мав права на виплату грошової допомоги, оскільки згідно ст.17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту разова грошова допомога не виплачується в разі набуття громадянином статусу згідно статтями 6,7,9,10,11 цього Закону після 5 травня відповідного року, в якому здійснюється виплата. Позивач набув статус 04.06.2015р.
10.02.2021 року позивач звернувся до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради із заявою в якій просив провести перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 5 травня, за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки, відповідно приписам Закону України «Про статус ветеранів війни, гаранти соціального захисту від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (в редакції Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 № 367-XIV) та у відповідності рішення Конституційного Суду України від 27.02 2020 у справі 1-247/2018 (3393/18), а саме: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком», нарахувати разову грошову допомогу до 5 травня за 202 рік відповідно приписам Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII ( редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 № 367-XIV) а саме: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком». Надати довідку про фактичний розмір разової грошової допомоги до 5 травня, яка була нарахована та виплачена позивачу у 2016, 2017 2018, 2019, 2020 роках. Надати довідку про розмір разової грошової допомоги до 5 травня, яка нарахована позивачу у 2021 роцi.
Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради було надано відповідь, згідно якої зазначено, що в списках. наданих до структурних підрозділів Департаменту праці соціальної політики Одеської міської ради у 2016 році прізвище позивача було відсутнє.
Таким чином. підстави для призначення та виплати Департаментом разової грошової допомоги до 5 травня позивачу у 2016 році відсутні.
Разова грошова допомога до 5 травня у період 2017 року по 2020 рiк була призначена та виплачена відповідно до чинного законодавства.
Позивач вважаючи зазначені рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку із чим звернувся з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Пільги учасникам бойових дій встановлені статтею 12 вказаного Закону.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25 грудня 1998 року №367-XIV), щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року №107-VI.
Статтею 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VIII “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин”, який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 “Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” (далі - грошова допомога), згідно якої виплату до 5 травня разової грошової допомоги проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).
Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Тому, з 27 лютого 2020 року у позивача виникло право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25 грудня 1998 року №367-XІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня учасникам бойових дій як п`ять мінімальних пенсій за віком.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 р. по справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 р. висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року №294-IX Про Державний бюджет України на 2020 рік установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року 1638 гривень.
Отже з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2020 році становить 8190,00 грн. (1638,00 грн. х 5). Сума недоотриманих позивачем коштів становить 6800,00 грн.
Отже, виплата позивачу в 2020 році разової грошової допомоги у сумі 1390,00 грн. не відповідає статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, що відобразилися у відмові в перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача є належним та достатнім в даному випадку.
Суд, визначаючи спосіб захисту прав позивача, враховує обраний Верховним Судом у згаданій зразковій справі підхід, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання орган соціального захисту нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Стосовно вимог про визнання дії Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецька Луганської області, що відобразилися у відмові в перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня в 2015 та 2016 роках, неправомірними; стягнення на користь позивача грошові кошти з Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецька Луганської області недонарахованої разової грошової допомоги до 5 травня з врахуванням норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 № 367-ХІV за 2015 та 2016 роки у розмірі 9475 грн.; визнання дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, що відобразилися у відмові в перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня за період з 2017 по 2019 роки, неправомірними; стягнення на користь позивача грошові кошти з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради недонарахованої разової грошової допомоги до 5 травня з врахуванням норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 № 367-ХІV за період з 2017 по 2019 роки, суд дійшов до висновку про відмову задоволенні позову в зазначеній частині з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 91 Закону України “Про Конституційний Суд України” від 13.07.2017 № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 вбачається, що положення п.26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України визнано неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Акти Конституційного Суду України є правовими актами, приймаються спеціально уповноваженим органом, з дотриманням встановлених форми і процедури, і є обов`язковими до виконання на території України.
Проте акти Конституційного Суду України не регулюють суспільні відносини, оскільки до повноважень Конституційного Суду України не входить нормотворчість. Акти Конституційного Суду України конкретизують чинне законодавство, здійснюють тлумачення положень Конституції.
Згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Вищевказане означає, що за загальним правилом норма права діє стосовно відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до певних юридичних фактів застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Виплата щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня, яка здійснювалась до 2020 року, у попередні роки, виплачена позивачу у розмірі, визначеному КМУ, до прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020№3-р/2020.
З огляду на зазначене, позовні вимоги щодо періодів з 2015 по 2019 роки не належать до задоволення.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить до часткового задоволення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецька Луганської області (вул. Новікова, 15-б, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93416, код ЄДРПОУ 24179564), Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (вул. Косовська, 2Д, м. Одеса, 65022, код ЄДРПОУ 36290160) про визнання протиправними дій та стягнення грошової допомоги – задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, що відобразилися у відмові в перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
Зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук
Судове рішення № 97325565, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 31.05.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/4677/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: