Рішення № 97325211, 31.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/409/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року м. Одеса

У залі судових засідань № 18

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Донець В.Р.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Неруш А.Ю.

представника відповідача - не з`явився

представника третьої особи - не з`явився

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою законного представника малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 до Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент освіти та науки Одеської міської ради про визнання протиправними, незаконними, нечинними та скасування пунктів рішення, визнання протиправними дій, встановлення відсутності компетенції (повноважень), -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася законний представник малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 з позовною заявою до Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеського дошкільного навчального закладу «Ясла-садок» №154, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент освіти та науки Одеської міської ради, про визнання протиправним та нечинним положення рішення п. 6.2 Протоколу №22 від 28.12.2017 року позачергового засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради, а саме: в частині заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених проти кору дітей, визнання протиправним та скасування п. 1.3 наказу від 12.01.2018 року №17-ОД завідуючого Одеського дошкільного навчального закладу «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради, яким ОСОБА_2 , 2014 року народження заборонено відвідувати дошкільний навчальний заклад, допустити ОСОБА_2 до навчально-виховного процесу у Одеському дошкільному навчальному закладі «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради.

За цією позовною заявою судом 2 лютого 2018 року відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачам строк для подання до суду відзивів на цю заяву, позивачу - відповіді на відзиви, третій особі – пояснень щодо суті спору.

Протокольною ухвалою від 23.02.2018 року судом прийнято до розгляду уточнену позовну заяву законного представника малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 до Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент освіти та науки Одеської міської ради, про визнання протиправними та незаконними, тобто, такими, що суперечать (порушують) приписам Конституції України та нормам діючого законодавства України, п. п. 6.1, 6.2 рішення Протоколу №22 від 28.12.2017 року позачергового засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради, визнання їх нечинними та скасування, визнання протиправними дій відповідача в частині заборони прийому до дошкільних навчальних закладів та шкіл та заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей, встановлення відсутності компетенції (повноважень) відповідача в частині встановлення заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей.

Крім того, ухвалою від 23.02.2018 року судом закрито провадження в частині позовних вимог законного представника малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 до Одеського дошкільного навчального закладу «Ясла-садок» №154 про визнання протиправним та скасування п. 1.3 наказу від 12.01.2018 року №17-ОД завідуючого Одеського дошкільного навчального закладу «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради, яким ОСОБА_2 , 2014 року народження заборонено відвідувати дошкільний навчальний заклад, допуску ОСОБА_2 до навчально-виховного процесу у Одеському дошкільному навчальному закладі «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради.

Ухвалою суду від 29 березня 2018 року за клопотанням Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради судом закрито провадження у цій справі в частині позовних вимог законного представника малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 до Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради щодо визнання протиправними та незаконними, тобто, такими, що суперечать (порушують) приписам Конституції України та нормам діючого законодавства України, п. п. 6.1, 6.2 рішення Протоколу №22 від 28.12.2017 року позачергового засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради, визнання їх нечинними та скасування, визнання протиправними дій відповідача в частині заборони прийому до дошкільних навчальних закладів та шкіл та заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей, оскільки порушення були виправлені відповідачем (за п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України).

Зазначена ухвала суду від 29 березня 2018 року про закриття провадження в частині позовних вимог залишена без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду в цій справі від 18 травня 2018 року у задоволенні позову законного представника малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 до Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент освіти та науки Одеської міської ради, про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради в частині встановлення заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей, відмовлено в повному обсязі.

Зазначене рішення суду від 18 травня 2018 року залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 року.

За результатами касаційного оскарження ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року та постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 року щодо закриття провадження у справі постановою Верховного Суду від 30.01.2020 року скасовані, а справа в цій частині направлена на новий розгляд.

За результатами касаційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 року постановою Верховного Суду від 30.01.2020 року скасовані, а справа в цій частині направлена на новий розгляд.

Ухвалою суду від 18.02.2020 року прийнято до провадження цю справу суддею Стефановим С.О. та по цій справі відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 12.03.2020 року до участі в цій справі в якості другого відповідача залучено Виконавчий комітет Одеської міської ради та розгляд справи розпочато спочатку.

Ухвалою від 18.03.2020 року провадження у цій справі зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів та протокольною ухвалою від 26.08.2020 року провадження у цій справі поновлено.

Ухвалою від 11.09.2020 року судом задоволено заяву про самовідвід судді Стефанова С.О. та 16.09.2020 року цю справу прийнято до провадження в іншому складі суду, яким вирішено розглянути цю справу в порядку загального позовного провадження.

Враховуючи скасування Верховним Судом ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 року щодо закриття провадження у цій справі, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 року та направлення в цих частинах справи на новий розгляд, судом прийнято до провадження справу за позовною заявою законного представника малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 до Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент освіти та науки Одеської міської ради, про визнання протиправними, незаконними, нечинними та скасування п. п. 6.1, 6.2 Протоколу №22 від 28.12.2017 року позачергового засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради, а саме: в частині заборони прийому до дошкільних навчальних закладів та шкіл та заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей, визнання протиправними дій Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради в частині заборони прийому до дошкільних навчальних закладів та шкіл та заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей, встановлення відсутності компетенції (повноважень) Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради в частині встановлення заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей.

Ухвалою від 06.01.2021 року провадження у цій справі зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів та протокольною ухвалою від 25.02.2021 року провадження у цій справі поновлено.

Законний представник малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в судове засідання з`явилася, позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Позов, відповіді на відзиви обґрунтовані позивачем тим, що Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради своїм рішенням протиправно заборонила приймати дітей до навчально-виховних закладів, а також відвідувати ці заклади дітям, не щепленим від кору, що порушує право на освіту гарантоване Конституцією України та нормами міжнародного права, а також призводить до дискримінації не щеплених дітей по відношенню до щеплених. Крім того, позивач зазначає, що Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради не наділена повноваженнями приймати рішення про заборону приймання дітей до навчально-виховних закладів та їх відвідування, оскільки вона не є органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, подання головного державного санітарного лікаря відсутнє та відповідачами не доведено наявність неблагополучної епідемічної ситуації в Одесі, положення про Комісію не наділяє її прав обмежувати права окремої групи людей. Лист Міністерства охорони здоров`я України та Міністерства освіти та науки України не може бути нормативною підставою для прийняття рішень про обмеження конституційних прав людини. Також позивач зазначає, що норма ч. 2 ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» суперечить Конституції України та не розповсюджується на навчально-виховні заклади – заклади дошкільної освіти. Позивач зазначає, що скасування оскаржуваних пунктів рішення 14.02.2018 року свідчить про безпідставність застосування обмежень прав дітей, оскільки норми ч. 2 ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» діють та доказів покрашення епідемічної ситуації не має, прийняття цього рішення не свідчить, що порушення були виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень. Позивач зазначає, що Держпродспоживслужба не наділена повноваженнями аналізувати благополучність епідемічної ситуації, а тому лист цього органу не може свідчити про не благополучність епідемічної ситуації на певній території. Крім того, позивач зазначає, що оскаржувані пункти рішення порушують права її дитини, є обов`язковими для виконання виконавчими органами Одеської міської ради та навчальними установами, є нормативно-правовим актом, тощо.

Представник відповідача – Виконавчого комітету Одеської міської ради в судове засідання з`явився, просив відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі. Відзив, заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву обґрунтовані відповідачем тим, що Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради є спеціально створеним виконавчим комітетом Одеської міської ради постійно діючим органом, який координує діяльність органів місцевого самоврядування, територіальних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій з метою забезпечення епідеміологічного благополуччя населення, запобігання виникнення надзвичайних ситуацій та вжиття оперативних заходів у випадку загрози їх виникнення. Враховуючи положення ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», спільний лист від 08.09.2017 року Міністерства охорони здоров`я України та Міністерства освіти та науки України з рекомендацією на період спалаху кору заборонити відвідування дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів дітьми, не щепленими від кору, а також інформацію Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 28.12.2017 року, Комісією правомірно надано доручення директору Департаменту освіти і науки Одеської міської ради заборонити прийом і відвідування навчально-виховних закладів не щепленими проти кору дітьми. Заборона відвідування навчального закладу не означає виключення особи з такого закладу та не свідчить про обмеження права особи на освіту, оскільки існують різні форми здобуття освіти (дистанційна, домашня). В даному випадку відсутня дискримінація, оскільки такі дії були направлені на збереження життя і здоров`я саме не щеплених дітей. На момент оскарження рішення комісії позивач був допущений до відвідування дошкільного закладу та оскаржувані пункти рішення скасовані, а тому жодного порушення прав позивача не має. Представник відповідача також зазначив, що Виконавчий комітет Одеської міської ради є окремим від комісії суб`єктом владних повноважень, який не може відповідати за дії комісії.

Представник відповідача - Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив відповідача, в якому зазначено, що Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради приймаючи оскаржуване рішення діяла у відповідності до вимог законодавства та на підставі Положення про комісію, а на час звернення позивача до суду з позовом оскаржуване рішення скасоване.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, пояснень щодо суті спору третя особа до суду не надавала.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача, заперечення відповідачів, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Верховний Суд скасовуючи ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 року, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 року у цій справі та направляючи справу на новий розгляд зазначив, що закриваючи провадження у справі суд не з`ясував питання правомірності дій Комісії при ухваленні підпунктів 6.1. та 6.2, що відображено у протоколі позачергового засідання Комісії від 28 грудня 2017 року №22 та чи були порушенні права позивача станом на час ухвалення оскаржуваних підпунктів рішення Комісії, не дослідив чи був спосіб відміни підпунктів 6.1. та 6.2, що відображено у протоколі Комісії від 28 грудня 2017 року №22, ефективним способом відновлення порушеного права позивача та виправленням суб`єктом владних повноважень оскаржуваних порушень з огляду на те, що відповідач, відміняючи 14 лютого 2018 року заборону відвідування та прийом до навчально-виховних закладів не щеплених дітей проти кору, не визнав оскаржувані підпункти протиправними та незаконними, а лише обмежився посиланням в мотивувальній частині протоколу на поліпшення ситуації з захворювання на кір в місті Одесі, не з`ясував чи є Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради суб`єктом владних повноважень з огляду на встановлену судами можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії щодо встановлення заборони відвідування навчально-виховних закладів дітей, які не отримали профілактичні щеплення, та заборони прийом до дитячих навчальних закладів та шкіл не щеплених проти кору дітей та чи потрібно залучати Виконавчий комітет Одеської міської ради або Одеську міську раду як відповідачів у цій справі. Також, Верховний Суд зазначив, що потрібно надати оцінку чи є оскаржувані підпункти 6.1 та 6.2 протоколу №22 від 28 грудня 2017 року позачергового засідання Комісії рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні положень КАС України.

Крім того Верховний Суд зазначив, що потрібно надати оцінку законності підстав бути відповідачем в цій справі саме Комісії, яка не є юридичною особою та чи володіє Комісія адміністративною процесуальною правосуб`єктністю.

Приймаючи до уваги висновки Верховного Суду, суд зазначає наступне.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження від 29 травня 2014 року.

Відповідно до довідки Комунальної установи «Міський протитуберкульозний диспансер» від 15 серпня 2017 року ОСОБА_2 не щеплений, підстава: відмова від профілактичної вакцинації, дитячий колектив відвідувати може.

ОСОБА_1 16 серпня 2017 року підписала відмову від профілактичних щеплень свого сина ОСОБА_2 та відповідно до висновку імунологічної комісії Комунальної установи «Дитяча міська поліклініка №4» від 22 серпня 2018 року Комісією прийнято рішення про відмову від профілактичних щеплень ОСОБА_2 .

На позачерговому засіданні Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради від 28 грудня 2017 року з питання про хід виконання рішення Комісії від 15 червня 2017 року № 11 «Про затвердження заходів щодо недопущення розповсюдження захворюваності на кір серед населення м. Одеси у 2017 році» прийняті рішення доручити директору Департаменту освіти і науки Одеської міської ради (підпунктом 6.1) заборонити прийом до дитячих дошкільних закладів та шкіл не щеплених проти кору дітей, терміном виконання-постійно (підстава: стаття 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб») та (підпунктом 6.2) заборонити відвідування навчально-виховних закладів не щеплених проти кору дітей, терміном виконання на період спалаху кору (підстава: сумісний лист Міністерства охорони здоров`я України та Міністерства освіти та науки України від 08 вересня 2017 року № 05.2/24166/1/11-9057), що оформлено протоколом №22.

Сумісний лист Міністерства охорони здоров`я України та Міністерства освіти та науки України від 08 вересня 2017 року № 05.2/24166/1/11-9057 «Щодо спалаху захворювання на кір» був адресований головам Івано-Франківської, Одеської, Тернопільської обласних державних адміністрацій, в якому зазначено, що особливу стурбованість викликає захворюваність в Івано-Франківській (637 випадків), Одеській (526 випадків) та Тернопільській областях та питання щодо заборони відвідування навчальних закладів дітям, які не отримали обов`язкових профілактичних щеплень проти кору, є одним із основних протиепідемічних заходів з реагування на спалах.

Ці протокольні рішення були прийняті за даними моніторингу інфекційної захворюваності та листа Одеського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 28 грудня 2017 року № 61.

Листом Департаменту освіти та науки Одеської міської ради від 02 січня 2018 року повідомлено про зміст протоколу № 22 від 28 грудня 2017 року начальників територіальних відділів освіти районів департаменту освіти та науки Одеської міської ради та керівників закладів освіти, а також зобов`язано забезпечити неухильне виконання цього рішення та рекомендовано використовувати різноманітні форми організації освітнього процесу (дистанційна, індивідуальна тощо).

Наказом Одеського дошкільного навчального закладу «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради Одеської області №17-ОД від 12 січня 2018 року «Про недопущення розповсюдження захворюваності на кір в дошкільному закладі» заборонено відвідування дошкільного закладу дітей, які не отримали профілактичних щеплень, в тому числі, й ОСОБА_2 , про що свідчить витяг з наказу.

На позачерговому засіданні Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради від 14 лютого 2018 року з питання про ситуацію щодо захворюваності на кір через поліпшення ситуації прийнято рішення про відміну дії пунктів 6.1 та 6.2 рішення Комісії від 28 грудня 2017 року, що оформлено протоколом № 5, де також зазначена динаміка захворюваності на кір у місті Одесі за 2018 рік, зокрема, за січень 2018 року 274 осіб, лютий перший тиждень 2018 року 73 осіб, лютий другий тиждень 2018 року 48 осіб.

У зв`язку з припиненням дії вказаних вище положень рішення Комісії, з 15 лютого 2018 року скасовано пункт 1.3 наказу від 12 січня 2018 року №17-ОД та ОСОБА_2 допущено до навчально-виховного процесу.

Позивач вважає, що пункти 6.1 та 6.2 рішення Комісії від 28 грудня 2017 року є протиправними, дії Комісії з прийняття рішення щодо обмежень на прийом до дитячих дошкільних закладів та шкіл дітей, які не отримали профілактичних щеплень та про заборону відвідування навчально-виховних закладів дітей, які не отримали профілактичних щеплень є незаконними, у Комісії відсутні повноваження на прийняття таких рішень, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень п. 11 ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4, п. 3 ч. 2 ст. 6, п. 21 ч. 2 ст. 19 Кодексу цивільного захисту України запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - комплекс правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом`якшення її можливих наслідків.

Цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Для координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, пов`язаної з техногенно-екологічною безпекою, захистом населення і територій, запобіганням і реагуванням на надзвичайні ситуації районними державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад, районними у містах та селищними радами утворюються місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Відповідно до п. 11 «Положення про єдину державну систему цивільного захисту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 січня 2014 року №11, на місцевому рівні координаційними органами є комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій районів, міст, районів у містах, селищ. Діяльність зазначених комісій провадиться відповідно до положень про них.

Згідно з положеннями п. 1, 4, 5, 9, 10 «Положення про Комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27 серпня 2015 року №272, Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради є постійно діючим органом, який утворюється виконавчим комітетом Одеської міської ради для координації діяльності органів місцевого самоврядування, територіальних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, пов`язаної із забезпеченням техногенно-екологічної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і реагування на них на території міста.

Комісія відповідно до покладених на неї завдань у режимі повсякденної діяльності, зокрема, здійснює координацію діяльності органів управління та сил цивільного захисту місцевого самоврядування щодо розроблення і виконання цільових і науково-технічних програм, здійснення заходів у сфері цивільного захисту та техногенно-екологічної безпеки; координує здійснення заходів щодо профілактики та локалізації інфекційних захворювань, а також запобігання виникненню випадків масових харчових отруєнь населення.

Комісія має право, зокрема, заслуховувати інформацію керівників виконавчих органів Одеської міської ради, територіальних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, розташованих на території міста, з питань, що належать до їх компетенції, і давати їм відповідні доручення.

Рішення Комісії оформляється протоколом, який підписується головою та секретарем Комісії. Рішення Комісії, прийняті у межах її повноважень, є обов`язковими для виконання виконавчими органами Одеської міської ради, територіальними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями, розташованими на території міста.

Оскільки Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій створюються відповідно до положень Кодексу цивільного захисту України, входять до системи цивільного захисту як координаційні органи відповідно до «Положення про єдину державну систему цивільного захисту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 січня 2014 року №11, відповідно до «Положення про Комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27 серпня 2015 року №272, Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради є постійно діючим органом, який утворюється виконавчим комітетом Одеської міської ради для координації діяльності, пов`язаної із забезпеченням техногенно-екологічної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і реагування на них на території міста, Комісія наділена повноваженнями щодо надання доручень, пов`язаних з її діяльністю, суд вважає, що Комісія є суб`єктом владних повноважень в розумінні КАС України та здійснює публічно-владні управлінські функції незважаючи на відсутність реєстрації її як юридичної особи за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також має адміністративну правосуб`єктність і може виступати відповідачем в цій справі.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради від 28 грудня 2017 року (пунктами 6.1, 6.2), оформленим протоколом №22, доручено директору Департаменту освіти і науки Одеської міської ради заборонити прийом до дитячих дошкільних закладів та шкіл не щеплених проти кору дітей та заборонити відвідування навчально-виховних закладів не щеплених проти кору дітей, однак окремого рішення (наказу) директором Департаменту освіти і науки Одеської міської ради з цього приводу не приймалося та фактично цією особою протокол №22 Комісії направлений супровідним листом для виконання, в тому числі, закладам освіти та саме на виконання протоколу Комісії №22 винесений наказ Одеським дошкільним навчальним закладом «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради №17-ОД від 12 січня 2018 року «Про недопущення розповсюдження захворюваності на кір в дошкільному закладі», яким заборонено відвідування дошкільного закладу дітей, які не отримали профілактичних щеплень, в тому числі, й ОСОБА_2 .

Також відповідно до «Положення про Комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради» її рішення оформлюються протоколом та є обов`язковими для виконання виконавчими органами Одеської міської ради, територіальними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями, розташованими на території міста.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувані пункти рішення Комісії від 28 грудня 2017 року, оформленого протоколом №22 є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятим на виконання владних управлінських функцій, воно стосується прав або інтересів певних осіб та може бути оскаржено в судовому порядку.

При цьому, суд не погоджується з твердженнями позивача зазначеними в позові про те, що оскаржувані пункти рішення є нормативно-правовим актом, оскільки оскаржуване рішення не відповідає вимогам нормативно-правового акту та не приймалося відповідачем як нормативно-правовий акт, повноважень у Комісії на прийняття нормативно-правових актів не має та в подальшому законний представник позивача під час надання пояснень по справі погодився з такими обставинами.

Враховуючи зазначені обставини позов законного представника малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 не може бути задоволений шляхом визнання нечинним оскаржуваного рішення, оскільки відповідно до положень ст. 5 КАС України нечинним може бути визнано тільки нормативно-правовий акт.

Відповідно до ст. 3, 27, 49 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Відповідно до ст. 53 Конституції України повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про освіту» до органів управління у сфері освіти належать: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки; центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти; постійно діючий колегіальний орган у сфері забезпечення якості вищої освіти; державні органи, яким підпорядковані заклади освіти; Верховна Рада Автономної Республіки Крим; Рада міністрів Автономної Республіки Крим; органи місцевого самоврядування.

Позивач зазначає, що прийняття Комісією з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради рішення в частині п. 6.1, 6.2, оформленого протоколом №22 від 28.12.2017 року в частині заборони прийому до дошкільних навчальних закладів та шкіл та заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей та дії Комісії з заборони прийому до дошкільних навчальних закладів та шкіл та заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей, порушує право на освіту, гарантоване Конституцією України та у Комісії взагалі відсутня компетенція на встановлення таких обмежень.

Однак суд звертає увагу, що позивач на час прийняття оскаржуваного рішення вже був прийнятий до Одеського дошкільного навчального закладу «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради та навчався в ньому, а на підставі оскаржуваного рішення йому було заборонено відвідування цього навчального закладу, як дитини, яка не отримала профілактичних щеплень, а тому суд не вбачає будь-яких порушень прав та законних інтересів позивача прийняттям Комісією рішення в частині п. 6.1, оформленого протоколом №22 від 28.12.2017 року, який передбачав заборону прийому до дошкільних навчальних закладів та шкіл, а тому в частині цього пункту оскаржуваного рішення та в частині дій Комісії з заборони прийому до дошкільних навчальних закладів та шкіл не щеплених дітей суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позову.

Крім того, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову законного представника малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в частині встановлення відсутності компетенції (повноважень) Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради щодо заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей, з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 5, п. 3 ч. 1 ст. 19 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі, делегованих повноважень.

Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов`язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов`язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань. Під компетенційними спорами розуміються спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Компетенцію державного органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Внаслідок різного тлумачення законодавства компетенція суб`єктів владних повноважень може перетинатися, внаслідок чого виникає компетенційний спір.

Завдання суду у компетенційних спорах, з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства, - це розв`язати законодавчі колізії, а також, усунути наслідки дублювання повноважень.

Одночасно, позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень, відповідач, своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або у випадку, коли прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

У спірному ж випадку, позивач є фізичною особою, не наділений управлінською компетенцією, як і не виконує у спірних правовідносинах жодних публічно-владних управлінських функцій, а тому у ситуації, що розглядається, відсутній компетенційний спір у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Позовні вимоги у тому вигляді, у якому вони сформульовані позивачем, а саме – про визнання відсутності компетенції (повноважень) відповідача, не призводять до вирішення цього спору і не забезпечують реального захисту і відновлення тих прав, щодо захисту яких подано позов. Тому, у такому випадку, завдання адміністративного судочинства не виконується.

Така позиція відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в рішеннях у справі №818/1656/16 від 26.05.2020 року, №826/9885/15 від 30.04.2021 року та у відповідності до положень ст. 242 КАС України такі висновки мають бути враховані судом при вирішенні цієї справи.

Разом з цим доводи позивача стосовно повноважень відповідача на прийняття оскаржуваного рішення можуть бути прийняті до уваги судом при прийнятті рішення щодо визнання протиправними дій та рішення суб`єкта владних повноважень.

Щодо позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради в частині встановлення заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених проти кору дітей та визнання протиправним п. 6.2 рішення Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради, оформленого Протоколом №22 від 28.12.2017 року позачергового засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради, суд їх вважає обґрунтованими та в цій частині позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» профілактичні щеплення проти, зокрема, кору є обов`язковими.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров`я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.

Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв`язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

Згідно з положеннями ст. 4, 5 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» громадяни мають право, зокрема, на безпечні для здоров`я і життя харчові продукти, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побуту, відпочинку та навколишнє природне середовище; достовірну і своєчасну інформацію про стан свого здоров`я, здоров`я населення, а також про наявні та можливі фактори ризику для здоров`я та їх ступінь.

Громадяни зобов`язані піклуватися про своє здоров`я та здоров`я і гігієнічне виховання своїх дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; брати участь у проведенні санітарних і протиепідемічних заходів; проходити обов`язкові медичні огляди та робити щеплення у передбачених законодавством випадках, тощо.

Згідно з положеннями ст. 5, 32 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері захисту населення від інфекційних хвороб входить, в тому числі, забезпечення проведення профілактичних і протиепідемічних заходів на територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах, а також робіт по ліквідації епідемій та спалахів інфекційних хвороб; здійснення комплексних заходів, спрямованих на ліквідацію епідемій, спалахів інфекційних хвороб та їх наслідків.

Обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб.

Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.

Згідно з положеннями ст. 30, 40 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» Кабінет Міністрів України відповідно до закону встановлює карантинно-обмежувальні заходи на території виникнення і поширення інфекційних хвороб та уражень людей.

У разі виникнення чи загрози виникнення або поширення особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень населення органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування за поданням відповідних головних державних санітарних лікарів у межах своїх повноважень можуть запроваджувати у встановленому законом порядку на відповідних територіях чи об`єктах особливі умови та режими праці, навчання, пересування і перевезення, спрямовані на запобігання та ліквідацію цих захворювань та уражень.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов`язані забезпечувати своєчасне проведення масових профілактичних щеплень, дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних, інших необхідних санітарних і протиепідемічних заходів.

У разі загрози виникнення або поширення особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) або радіаційних уражень відповідними головними державними санітарними лікарями на окремих територіях можуть запроваджуватися позачергові профілактичні щеплення, інші санітарні заходи відповідно до закону.

До повноважень Головного державного санітарного лікаря України належить, в тому числі, видача розпорядчих документів щодо організації та здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні; погодження норм навчально-трудового навантаження, режиму навчання та виховання дітей і підлітків у навчально-виховних закладах; тощо.

Як вбачається з оскаржуваного протоколу Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради №22 від 28 грудня 2017 року епідеміологічна ситуація із захворюванням на кір у м. Одесі ускладнилася та приводиться певна статистика підтверджених діагнозів, летальних випадків, тощо.

Крім того, з сумісний лист Міністерства охорони здоров`я України та Міністерства освіти та науки України від 08 вересня 2017 року № 05.2/24166/1/11-9057 «Щодо спалаху захворювання на кір» зазначено про особливу стурбованість захворюваністю, в тому числі, в Одеській області.

Також, з листа Одеського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 28 грудня 2017 року № 61 вбачається значне ускладнення епідеміологічної ситуації із захворюваністю на кір

Однак, слід зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» благополучна епідемічна ситуація - інфекційні хвороби не реєструються або реєструються їх поодинокі випадки, відсутні сприятливі умови для поширення цих хвороб. Нестійка епідемічна ситуація - рівень захворювання людей на інфекційні хвороби не перевищує середні багаторічні показники, проте є сприятливі умови для поширення цих хвороб. Неблагополучна епідемічна ситуація - рівень захворювання людей на інфекційні хвороби перевищує середні багаторічні показники, реєструються спалахи інфекційних хвороб.

Обмежувальні протиепідемічні заходи - медико-санітарні та адміністративні заходи, що здійснюються в межах осередку інфекційної хвороби з метою запобігання її поширенню. Протиепідемічні заходи - комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні зазначено про ускладненість епідеміологічної ситуації в Одесі та її не благополучність, однак в рішенні відсутні будь-які порівняння з показниками за милі роки, які могли б свідчити про перевищення показників захворюваності.

В даному випадку відповідачем вживалися обмежувальні протиепідемічні заходи, однак такі заходи відповідно до положень Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» вживаються органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб.

Тільки в такому випадку і в такому порядку органи місцевого самоврядування можуть запроваджувати на відповідних територіях чи об`єктах особливі умови та режими праці, навчання, пересування і перевезення, спрямовані на запобігання та ліквідацію цих захворювань.

Однак, такий порядок встановлення обмежувальних протиепідемічних заходів Комісією з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради не дотриманий, подання головного державного санітарного лікаря відсутнє, відповідачем не доведено наявність в м. Одеса саме неблагополучної епідемічної ситуації, тобто, коли рівень захворювання людей на інфекційні хвороби перевищує середні багаторічні показники, тощо, а наявність листів Держпродпоживслужби або спільного листа Міністерства охорони здоров`я України та Міністерства освіти та науки України не є тою підставою, яка може призводити до обмеження певних прав людини, зокрема, на освіту, відвідування дитячого виховного закладу, тощо.

На підтвердження відсутності підстав для встановлення обмежувальних протиепідемічних заходів Комісією з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради свідчить також та обставина, що обмеження встановлені Комісією, зокрема, п. 6.2 протоколу №22 від 28 грудня 2017 року були скасовані самою Комісією менше ніж за два місяці, при тому, що за твердженнями відповідача ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» забороняє відвідування дошкільних навчальних закладів не щепленими дітьми незалежно від епідеміологічної ситуації.

Крім того, таке скасування відбулося на підставі довідки із статистичними даними, які свідчать про зниження захворюваності на кір, однак відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження як статистичних даних про ускладнення епідеміологічної ситуації в грудні 2017 року, так і її покращення в лютому 2018 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного рішення належними доказами.

Суд погоджується також з доводами позивача про те, що Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради не може приймати рішення про встановлення заборон на відвідування навчальних закладів не щепленими дітьми, оскільки така Комісія не є органом місцевого самоврядування або виконавчим органом Одеської міської ради, якому відповідно до п. б ч. 2 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» делеговані повноваження з вжиття у разі надзвичайних ситуацій необхідних заходів відповідно до закону щодо забезпечення державного і громадського порядку, життєдіяльності підприємств, установ та організацій, врятування життя людей, захисту їх здоров`я, збереження матеріальних цінностей.

Зазначена комісія діє відповідно до положень Кодексу цивільного захисту України, «Положення про єдину державну систему цивільного захисту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 січня 2014 року №11, а також «Положення про Комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27 серпня 2015 року №272 є координаційним органом, здійснює координацію діяльності органів місцевого самоврядування, територіальних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, пов`язаної із забезпеченням техногенно-екологічної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і реагування на них на території міста.

Дійсно Комісія може заслуховувати інформацію та надавати обов`язкові до виконання доручення, однак Положення про Комісію не містить положень про наявність у Комісії повноважень запроваджувати на відповідних територіях чи об`єктах особливі умови та режими праці, навчання, пересування і перевезення, спрямовані на запобігання та ліквідацію цих захворювань та уражень.

При цьому, посилання позивача на те, що ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних захворювань» не стосується дитячих садків, суд не приймає до уваги оскільки в цій статті зазначені різні виховні, навчальні, оздоровчі та інші дитячі заклади, цей перелік не є вичерпним та стосується, в тому числі, дошкільних навчальних закладів.

Також, суд не погоджується з доводами позивача про те, що відповідачем порушено право дитини на освіту, допущено дискримінацію не щеплених дітей по відношенню до щеплених, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про освіту» особа має право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх. Основними формами здобуття освіти є: інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева); індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві); дуальна.

Тобто, законодавством передбачені різі форми здобуття освіти, окремі з яких (дистанційна, домашня та інші) реалізуються без відвідування установи навчального закладу та в разі наявності відповідних підстав, передбачених законодавством та за процедурою, передбаченою законодавством може бути обмежено відвідування дітьми навчальних закладів.

При цьому, суд звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ваврічка та інших проти Чеської Республіки» від 8 квітня 2021 року, відповідно до якого у випадку вакцинації громадські інтереси превалюють над особистими, а метою обов`язкові вакцинації є захист всіх дітей від важких захворювань шляхом щеплень чи формування колективного імунітету, що може розглядатися як заходи необхідні в демократичному суспільстві.

Дійсно, в даному випадку, обмеження позивача на відвідування дошкільного навчального закладу є втручанням держави у право позивача на розвиток, відвідування дитячого садку, спілкування з вихователями та дітьми, тобто обмеження звичайного ритму життя, що відноситься до фундаментального права на повагу до приватного та сімейного життя, гарантованого ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, однак в даному випадку таке втручання є виправданим та має легітимну мету недопущення розповсюдження захворюваності на кір серед населення м. Одеси для захисту здоров`я дітей.

Таким чином, суд не вбачає дискримінацій в даному випадку, неможливість обмеження в такому випадку прав дитини на освіту, а тому ці доводи позивача суд не приймає до уваги.

Аналогічна позиція щодо відсутності порушення права на освіту при забороні відвідування навчального закладу не щеплених дітей викладена в рішенні Верховного Суду у справі №331/5291/19 від 10 березня 2021 року.

При цьому, з огляду на викладені вище обставини щодо протиправності дій Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради в частині встановлення заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених проти кору дітей та протиправності п. 6.2 рішення Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради, оформленого Протоколом №22 від 28.12.2017 року позачергового засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради, суд приходить до висновку, що в цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо скасування пункту 6.2 рішення Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради, оформленого Протоколом №22 від 28.12.2017 року позачергового засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради позов в цій частині задоволенню не підлягає оскільки на даний час цей пункту скасований та не діє.

Щодо порушених прав позивача оскаржуваним рішенням та діями, суд приймає до уваги твердження позивача про те, що визнання протиправними дій та оскаржуваного рішення Комісії дозволяє вимагати у встановленому законом порядку компенсації від суб`єкта владних повноважень за спричинену шкоду незаконним рішенням, а тому суд вважає, що оскаржуване рішення та дії порушують права позивача.

Твердження про необхідність задоволенню позову з метою уникнення прийняття Комісією аналогічних рішень в майбутньому не є підставою для задоволення позову позивача оскільки суд у відповідності до положень КАС захищає тільки порушене право та не вирішує справу на майбутнє.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги законного представника малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дії Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради в частині встановлення заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених проти кору дітей та визнання протиправним п. 6.2 рішення Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради, оформленого Протоколом №22 від 28.12.2017 року позачергового засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради, а в іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву законного представника малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська,1/1), Виконавчого комітету Одеської міської ради (вул. Думська, буд. 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 04056919), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент освіти та науки Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Канатна, 134, код ЄДРПОУ 02145398) про визнання протиправними, незаконними, нечинними та скасування п. п. 6.1, 6.2 Протоколу №22 від 28.12.2017 року позачергового засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради, а саме: в частині заборони прийому до дошкільних навчальних закладів та шкіл та заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей, визнання протиправними дій Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради в частині заборони прийому до дошкільних навчальних закладів та шкіл та заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей, встановлення відсутності компетенції (повноважень) Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради в частині встановлення заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради в частині встановлення заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених проти кору дітей.

Визнати протиправним п. 6.2 рішення Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради, оформленого Протоколом №22 від 28.12.2017 року позачергового засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради.

В задоволенні іншої частини позовних вимог законного представника малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений та підписаний 31.05.2021 року.

Суддя Л.І. Свида