Ухвала суду № 97324552, 31.05.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19474/21-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л., при секретарі Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Літкевича Д. про роз`яснення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2021 у провадженні № 757/19474/21-к за результатами розгляду скарги адвоката Бойка Петра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у нерозгляді клопотання від 08.04.2021 з доповненнями від 21.04.2021 щодо прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні №52020000000000473 від 28.07.2020,-

В С Т А Н О В И В :

13.05.2021 в провадження суду надійшла заява начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Літкевича Д. про роз`яснення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2021 у провадженні № 757/19474/21-к за результатами розгляду скарги адвоката Бойка Петра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у нерозгляді клопотання від 08.04.2021 з доповненнями від 21.04.2021 щодо прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні №52020000000000473 від 28.07.2020.

У судове засідання учасники розгляду не з`явилися, про місце і час розгляду заяви повідомлені належним чином.

Прокурор Офісу Генерального прокурора через канцелярію суду подала клопотання про розгляд заяви за її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 380 КПК України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

Зважаючи на ці положення закону, вивчивши заяву про роз`яснення ухвали у судовому провадженні за клопотанням, матеріали вказаного провадження, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд заяви у відсутність нез`явившихся осіб та приходить до наступного висновку.

Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2021 частково задоволено скаргу адвоката Бойка Петра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у нерозгляді клопотання від 08.04.2021 з доповненнями від 21.04.2021 щодо прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні №52020000000000473 від 28.07.2020.

Зобов`язано Генерального прокурора розглянути клопотання адвоката Бойка Петра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у нерозгляді клопотання від 08.04.2021 з доповненнями від 21.04.2021 щодо прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні №52020000000000473 від 28.07.2020 та за результатами розгляду зобов`язати підпорядкованих прокурорів Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Офісу Генерального прокурора провести перевірку щодо обґрунтованості оголошення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у міжнародний розшук.

Частиною 1 статті 380 КПК України передбачено, що у випадку якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Літкевича Д., як учасника судового провадження, права на звернення до слідчого судді із заявою про роз`яснення судового рішення.

Заявник просить роз`яснити ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у провадженні № 757/19474/21-к, а саме:

- чи розглянуто Офісом Генерального прокурора клопотання адвоката Бойка П.А. від 08.04.2021 з доповненнями від 21.04.2021 шляхом надання йому відповіді від 11.05.2021?

- які саме перевірки зобов`язаний провести Департамент міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

- які підстави для проведення перевірки Департаментом міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора необґрунтованості оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук, у зв`язку із відсутністю необхідності у проведенні такої перевірки для направлення запиту до компетентних органів іноземної держави про затримання та взяття під варту (тимчасовий арешт) згаданої особи?

- з урахуванням вимог організаційно-розпорядчих документів Офісу Генерального прокурора, який порядок проведення перевірки Департаментом міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора щодо необґрунтованості оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук та з якого моменту Департамент проводить таку перевірку (винесення постанови про оголошення у міжнародний розшук, надходження запиту про видачу особи, отримання запиту від НЦБ Інтерполу щодо погодження на публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення, тощо)?

- чи може Департамент міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора надіслати запит про затримання та взяття під варту (тимчасовий арешт), а також запит про видачу (екстрадицію) ОСОБА_1 на території іноземної держави до проведення перевірки щодо обґрунтованості оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук.

Так, на особу, що звертається із заявою про роз`яснення рішення покладається обов`язок зазначити, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.

Роз`яснюючи ухвалу слідчий суддя не вправі змінювати зміст такої ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених в ухвалі. Вимоги, які пред`являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали, містяться у статті 372 КПК України.

Тож у вирішенні питання про межі, в яких слідчий суддя вправі діяти, надаючи роз`яснення ухвали, слід виходити з приписів статей 372 КПК України щодо змісту ухвали.

Варто зазначити, що роз`яснення судового рішення, яке на думку певних осіб є незрозумілим, виступає ще одним (крім передбаченого ст. 379 КПК України) способом усунення його недоліків, а щодо передбачених ст. 380 КПК України роз`яснень змісту судового рішення та інших його аспектів, то вони не обумовлені потребою усунення його формальних чи змістових недоліків.

Роз`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення. У ході роз`яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.

Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.

Відповідно до п. 18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Так, ухвалою слідчого судді від 23.04.2021, яку заявник просить роз`яснити, зобов`язано Генерального прокурора розглянути клопотання адвоката Бойка Петра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у нерозгляді клопотання від 08.04.2021 з доповненнями від 21.04.2021 щодо прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні №52020000000000473 від 28.07.2020 та за результатами розгляду зобов`язати підпорядкованих прокурорів Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Офісу Генерального прокурора провести перевірку щодо обґрунтованості оголошення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у міжнародний розшук.

Порядок здійснення видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачений главою 44 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 573 КПК України, запит про видачу особи (екстрадицію) направляється за умови, якщо за законом України хоча б за один із злочинів, у зв`язку з якими запитується видача, передбачено покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк неменше одного року або особу засуджено до покарання у виді позбавлення волі і невідбутий строк становить не менше чотирьох місяців. Запит компетентного органу іноземної держави про видачу особи може розглядатися лише у разі дотримання вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

За правилами ст. 575 КПК України клопотання про видачу особи в Україну готує слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, з дотриманням вимог, передбачених цим Кодексом та відповідним міжнародним договором України.

Клопотання складається у письмовій формі і повинно містити дані про особу, видача якої вимагається, обставини і кваліфікацію вчиненого нею злочину.

До клопотання додається, серед іншого, довідка про відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення особою, або довідка про докази, якими підтверджується винуватість розшукуваної особи у його вчиненні.

На підставі п. 4.1.2.1. Положення про Департамент міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України від 14.11.2017 №324 на відділ екстрадиції покладається безпосередній розгляд документів про видачу або транзит правопорушників, що надходять від органів досудового розслідування та судів України, організація, а у виняткових випадках, за дорученням заступника Генерального прокурора, який згідно з розподілом обов`язків відповідає за напрям міжнародно-правового співробітництва, - безпосереднє проведення екстрадиційних перевірок, вирішення за їх результатами запитів іноземних держав згідно з вимогами міжнародних договорів та законодавства України, у тому числі: перевірка документів органів досудового розслідування та судів України щодо екстрадиції на відповідність їх оформлення вимогам міжнародних договорів та законодавства України, вжиття заходів із метою усунення виявлених порушень та їх недопущення надалі; звернення до компетентних установ іноземних держав із запитами про видачу осіб, надання на їх вимогу необхідних гарантій, додаткових документів та відомостей;

Викладене дає підстави вважати, що вивчення питань законності та обґрунтованості клопотань органу слідства про видачу особу також покладається на відділ екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Офісу Генерального прокурора.

З урахуванням усіх вищенаведених обставин, що стосуються кримінального провадження №52020000000000473 з огляду на повноваження Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Офісу Генерального прокурора, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність також проведення перевірки щодо наявності підстав для направлення Департаментом запиту до іноземних держав про видачу (екстрадицію) ОСОБА_1 .

З огляду на необхідність проведення відповідних перевірок до отримання результатів їх проведення, слідчий суддя вважає, що вимоги щодо відмови Департаментом міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Офісу Генерального прокурора у наданні гарантій Інтерполу, що в разі затримання ОСОБА_1 за кордоном уповноважені органи України ініціюють процедуру екстрадиції та відмови у направлення запиту до іноземних держав про видачу (екстрадицію) останнього є такими, що заявлені передчасно.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Статтею 36 КПК України, встановлено, що нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, здійснює прокурор у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

Слід зауважити, що ст. 36 КПК України передбачає декілька видів нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, зокрема нагляд прокурорів у формі процесуального керівництва, тобто прокурорів, які у визначеному законом порядку входять до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні, та нагляд Генеральним прокурором, керівниками регіональних прокуратур, керівниками місцевих прокуратур, їх першими заступниками та заступниками, за додержанням законів поза процесуальною формою керівництва (ч. 5, 6 ст. 36 КПК України).

Статтею 123 Конституції передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури визначаються Законом України «Про прокуратуру», згідно зі ст.1 якого прокуратура становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим законом, здійснює встановлені Конституцією функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

На підставі ч. 3 ст. 17 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення повноважень, пов`язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов`язані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог цієї статті.

Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом. Генеральний прокурор має право давати вказівки будь-якому прокурору.

Стаття 19 Конституції України та визначений ст. 25 КПК України принцип публічності, із урахуванням повноважень, наданих ст. 36 КПК України та ст. 17 Закону України «Про прокуратуру», зобов`язують Генерального прокурора реагувати на незаконні рішення або бездіяльність підпорядкованих прокурорів.

Таке становище керівника узгоджується з положеннями ч.1 зазначеної статті КПК, відповідно до якої прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Згідно з ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання.

Так, єдиним критерієм, який дозволяє визначити, які дії чи бездіяльність органу дізнання, слідчого, прокурора, які рішення цих органів та осіб можуть бути оскаржені до суду та хто саме має право на таке оскарження, є обмеженням конституційних прав і свобод громадян або створення перепон для доступу до правосуддя.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження здійснюється шляхом судового контрою у відповідності до положень ст. 7 КПК України.

Відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора постановлюється ухвала, яка за результатами розгляду може бути про: скасування рішення прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмовити в задоволенні.

З урахуванням повноважень, наданих ст. 36 КПК України та ст. 17 Закону України «Про прокуратуру», Генеральний прокурор має повноваження реагувати на незаконні рішення або бездіяльність підпорядкованих прокурорів шляхом надання вказівки, у тому числі і на здійснення певних процесуальних дій.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що заяву про роз`яснення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2021 у провадженні № 757/19474/21-кслід задовольнити частково, оскільки під час судового розгляду заяви встановлено, що в судовому рішенні містяться недоліки, які необхідно усунути в порядку ст. 380 КПК України, шляхом зазначення яким чином необхідно проводити перевірку щодо обґрунтованості оголошення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у міжнародний розшук та щодо наявності підстав для направлення запиту до іноземних держав про видачу (екстрадицію) ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 3, 9, 170, 194, 196, 369, 372, 380 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Заяву начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Літкевича Д. про роз`яснення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2021 у провадженні № 757/19474/21-к за результатами розгляду скарги адвоката Бойка Петра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у нерозгляді клопотання від 08.04.2021 з доповненнями від 21.04.2021 щодо прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні №52020000000000473 від 28.07.2020 - задовольнити частково.

Роз`яснити порядок виконання ухвали слідчого судді наступним чином:

- проведенню підлягають перевірки щодо обґрунтованості оголошення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у міжнародний розшук та щодо наявності підстав для направлення запиту до іноземних держав про видачу (екстрадицію) ОСОБА_1

- до проведення відповідних перевірок надіслання Департаментом міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора запитів про затримання та взяття під варту (тимчасовий арешт), а також про видачу (екстрадицію) ОСОБА_1 на території іноземної держави є передчасним.

В іншій частині вимог заяви про роз`яснення ухвали суду відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя О.Л. Бусик