Рішення № 9732096, 19.04.2010, Центрально-Міський районний суд м. Горлівки

справа № 2-396/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

«19» квітня 2010 р. Центрально - Міський районний суд м. Горлівки в складі:

головуючого судді Перетятька О.Ю.,

при секретарях Шульгун Г.В., Кузіній О.Ю., Мусіченко С.М.,

за участю представника позивача Груцинової І.О.,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Горлівці цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, виселення,

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося в суд з названим позовом. В процесі розгляду справи відбулася зміна найменування позивача на публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК». Свої позовні вимоги мотивував наступними обставинами. Відповідно до укладеного договору № GOIBGK05570993 ОСОБА_2 14.03.2008 р. отримала кредит у розмірі 30360 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14.03.2028 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати грошові кошти(щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. В порушення вимог ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України відповідач належним чином не виконував. У звязку зі значним порушенням зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 10.04.2009 р. має заборгованість 26700,40 доларів США, із яких : 24940,83 дол. США заборгованість за кредитом; 1582,93 дол. США заборгованість по процентам за користування кредитом; 39,66 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 136,98 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором позивач і відповідач 14.03.2008 р. уклали договір іпотеки № GOIBGK05570993. Згідно з указаним договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 51,10 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності. Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ст. 39 названого Закону України у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду, зокрема, зазначаються: спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону. Посилаючись на ч. 2 ст. 39, ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, відповідач підлягає виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Просили в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № GOIBGK05570993 від 14.03.2008 року, в розмірі 26700,40 доларів США, звернути стягнення на квартиру загальною площею 51.10 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки(на підставі договору іпотеки № GOIBGK05570993 від 14.03.2008 року) закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, місто Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі продажу будь яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Також просили виселити відповідача, який зареєстрований і проживає у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 із зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Горлівки. Просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Представник позивача наполягав на позовних вимогах, мотивуючи їх аналогічно викладеному в позовній заяві. Пояснив, що сума заборгованості не зменшилася. У суму заборгованості входить не тільки заборгованість по кредиту, але і сума заборгованості по страховим виплатам, на сплату яких також наданий кредит згідно із цим же кредитним договором.

Відповідач позов не визнала, пояснивши, що через важкий матеріальний стан вона немає можливостей погашувати заборгованість за кредитом.

Представник відповідача пояснила, що є порушення прав людини, оскільки в договорі визначена черговість погашення заборгованості за рахунок коштів, що вносилися позивачем: спочатку заборгованість по відсотках, а потім по тілу кредиту. При цьому визнала, що позов про визнання недійсним кредитного договору в суд не подавався.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, вважає встановленим наступне.

Відповідно до умов договору № GOIBGK05570993 від 14.03.2008 р. відповідачу надано кредит у сумі 30360 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14.03.2028 року. При цьому відповідно до п. 2.3.1.договору позикодавець в односторонньому порядку вправі збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні конюнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме зміні курсу долару США до гривні більш ніж 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання даного договору; зміні облікової ставки НБУ. При цьому Банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Позивач у встановленому договором порядку збільшив відсоткову ставку за даним кредитним договором до 15,12% з 15.10.2008 р., про що письмово відповідач повідомлена листом від 29.09.2008 р. Також відповідно до п. 8.1. договору відповідач мав сплатити позивачу щомісячну винагороду за резервування ресурсів у розмірі 0,48 % річних. Погашення заборгованості за цим договором мало здійснюватися щомісячно в період сплати з 09 по 14 число кожного місяця. Згідно з п.п. 8.1.2 у разі порушення строків оплати, передбачених п. 8.1.1(в тому числі сплату заборгованості не в повному обсязі) на 120 календарних днів сторони дійшли згоди вважати строком повернення кредиту останній день місяця, в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобовязання повинно виконуватися належним чином і у строк, встановлений договором. Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошей у строк і в порядку встановленому договором. Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Позивачем виконані свої зобовязання перед відповідачем шляхом надання грошових коштів. Свій обовязок щодо погашення кредиту відповідач не виконав, не сплачував вказані суми. У звязку з цим, відповідно до наданого позивачем розрахунку, перевіреному судом, станом на 10.04.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 26700,40 дол. США, з яких: заборгованість по кредиту в сумі основного боргу 24940 дол. США 83 центи, заборгованість по процентам за користування кредитом - 1582,93 дол. США., заборгованість по комісії за користування кредитом 39,66 дол. США. Згідно п.8.4. Договору, при порушенні Позичальником будь-якого із зобовязань по погашенню кредиту позивач має право нарахувати, а Позичальник зобовязується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого кредиту, тому заборгованість із сплати пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором складає 136,98 дол. США. Посилання представника відповідача на те, що порушуються права людини визначенням порядку погашення заборгованості при внесенні відповідачем коштів, за яким в останню чергу погашається заборгованість по основному боргу не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав. Згідно з п. 3.2 Кредитного договору кошти, отримані від позичальника для погашення заборгованості по Кредиту, насамперед наперед на відшкодування витрат/збитків банку, далі пені, далі простроченої комісії за Кредитом, далі прострочених відсотків, далі кредиту. Позов щодо визнання цього пункту договору недійсним відповідачем не подавався.

Отже, заборгованість відповідача за кредитним договором № GOIBGK05570993 від 14.03.2008 р. станом на 10.04.2009 р. перед позивачем становить 26700,40 дол. США

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором позивач і відповідач 14.03.2008 р. уклали договір іпотеки квартири, посвідчений нотаріально. Згідно з указаним договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру загальною площею 51,10 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності. Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ст. 39 названого Закону України у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду, зокрема, зазначаються: спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону. Згідно з ч. 5 ст. 38 названого Закону України дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. Згідно із п. 27 названого договору іпотеки квартири звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено шляхом продажу предмету іпотеки будь яким способом, в тому числі, на біржі, на підставі договору купівлі продажу в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», для чого іпотекодавець надає іпотеко держателю право укладати такий договір за ціною та на умовах, визначений на власний розсуд іподекодержателем і здійснювати всі необхідні дії від імені іпотекодавця, в тому числі, отримувати витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно. Таким чином, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № GOIBGK05570993 від 14.03.2008 р. в сумі 26700 (двадцять шість тисяч сімсот) доларів США 40 центів звернути стягнення на предмет застави - двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПРИВАТБАНК» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі продажу будь яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також надання публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень для здійснення продажу. І в цій частині позов підлягає задоволенню.

Що ж до вимог про виселення відповідача, то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Таким чином, застосування цієї норми можливе за умови якщо після набрання рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки всі мешканці на письмову вимогу іпотекодавця не звільнять вказане житлове приміщення і тоді можливе винесення судового рішення про виселення. Отже, до винесення рішення про виселення до набрання законної сили рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки є неможливим, оскільки на цей час не виник спір про право.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у справі в вигляді судового збору в сумі 1700 грн. та витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 51 гривня.

На підставі викладеного, ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 33, 38-40 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст. ст. 10-11, 57-60, 88, 212 217 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, виселення, задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № GOIBGK05570993 від 14.03.2008 р. в сумі 26700 (двадцять шість тисяч сімсот) доларів США 40 центів звернути стягнення на предмет іпотеки двокімнатну квартиру загальною площею 51,10 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу указаного предмету іпотеки публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПРИВАТБАНК» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі продажу будь яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також надання публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» витрати із сплати судового збору в сумі 1700 гривень та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 30 (тридцять) гривен.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження (десяти днів з дня проголошення рішення) заяву про апеляційне оскарження не буде подано або якщо було подано таку, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України (протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження). Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки шляхом подання заяви про оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.Ю. Перетятько