Ухвала суду № 97320059, 01.06.2021, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/707/17

Номер провадження 1-кп/373/13/21

УХВАЛА

01 червня 2021 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Керекези Я.І.,

з участю прокурора Гафарова А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

представника військової частини Ступака В.В.,

секретаря судових засідань Ткалі І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 373/707/17 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 413 КК України,-

встановив:

В провадженні Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 373/707/17 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 413 КК України.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що під час проходження військової служби за контрактом на посаді начальника речової служби тилу військової частини - польова пошта В2050, в період з 02.03.2015 по 10.05.2016, недотримуючись правил зберігання військового майна, яке встановлюється Статутом внутрішньої служби ЗСУ, Дисциплінарним статутом ЗСУ, п.17 ст.IV Постанови Верховної Ради України «Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час», пункту д) Постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.1995 №880 «Про затвердження Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості», Положення про військове господарство в Збройних Силах України, затвердженого наказом МО України від 16 липня 1997 року №300, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, не виконуючи свої службові обов`язки, у зв`язку із відсутністю належного контролю за веденням облікових даних частини, наявністю, станом, категорією та комплектністю речового і господарського майна у підрозділах та на складі частини, а також умов його зберігання, не ведучи облік і не складавши звітність у встановленому порядку, несвоєчасно проводивши з підрозділами частини і підпорядкованим складом звірку облікових даних виданого майна, в установлені терміни не проводивши перевірку підрозділів відповідно до своїх обов`язків із складанням відповідних актів; не своєчасно подававши заявки на речове майно для своєї служби, не контролюючи одержання, зберігання, видачу в підрозділи речового майна, здійснюючи видачу майна речової служби у підрозділи та військовослужбовцям без зведених відомостей, накладних на отримання (здачу) майна, допустив втрату ввіреного для службового використання військового майна речової служби тилу частини, а саме 28 бронежилетів «КОРСАР М3с1-4» та 60 шоломів кевларових, загальною вартістю 280 000 гривень. В результаті чого діями ОСОБА_1 було завдано державі збитків на суму 280 000 гривень..

Під час судового розгляду даного кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину не визнавав.

В судовому засіданні 28 січня 2021 року прокурор після дослідження доказів зі сторони обвинувачення заявив клопотання про надання йому часу для зміни обвинувачення відносно ОСОБА_1 .

В подальшому судові засідання двічі відкладалися за клопотанням прокурора про відкладення судового розгляду, один раз в зв`язку з неявкою обвинуваченого та знову за клопотанням прокурора в зв`язку з непогодженням зміни обвинувачення.

В судовому засіданні 01 червня 2021 року прокурор Гафаров А. зазначив, що на зараз підстав для зміни ОСОБА_1 обвинувачення немає, однак закінчилися встановлені ст. 49 КК України строки притягнення його кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 413 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_1 судом роз`яснено про можливість звільнення його від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження та наслідки закриття кримінального провадження з цих підстав. Обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що наслідки закриття кримінального провадження з цих підстав йому роз`ясненні та зрозумілі. Він розуміє, що така підстава закриття кримінального провадження є нереабілітуючою, однак просить кримінальне провадження закрити та звільнити його від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності.

Прокурор Гафаров А. та представник військової частини Ступак В.В. вважають, що суд зобов`язаний закрити кримінальне провадження за наявності таких підстав та згоди обвинуваченого на це.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст.44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Згідно приписів вказаної статті, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання чинності вироком суду законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких призупиняється в разі ухилення особи, яка вчинила злочин від слідства та суду та переривається у випадку скоєння зазначеною особою нового злочину.

У відповідності до ст. 12, ч. 2 ст. 413 КК України (в ред станом на 10.05.2016), кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , є злочином середньої тяжкості.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

В силу ч. 3 ст. 285 КПК України, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, зокрема, судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Згідно ч.4 ст.286 цього Кодексу, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, то суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 цього Кодексу, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в період з 02.03.2015 по 10.05.2016. Прокурором не надано та у матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про ухилення обвинуваченого від слідства та суду після вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення або про скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

ОСОБА_1 судом роз`яснено наслідки закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності і він особисто надав свою згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з цих підстав, що зафіксовано за допомогою відео- та аудіофіксації судового засідання відповідними технічними засобами.

Підстав, які б унеможливлювали звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, не встановлено.

В зв`язку з цим суд дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

На підставі ст.49 КК України, керуючись ст. ст. 284, 285-286, 288, 350 372, 395 КПК України, суд, -

постановив:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 413 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, в зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 373/707/17 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 413 КК України, - закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: Я. І. Керекеза