
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
31 травня 2021 р. Справа №200/5272/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка
Олега Миколайовича ознайомившись з позовною заявою
ОСОБА_1
до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вичинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, в якому просив суд: визнати неправомірними дії Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області в частині не зарахування ОСОБА_1 в наказі №132 від 22 квітня 2019 року про звільнення до календарної вислуги років (18 років 10 місяців 22 днів) на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції з 22 липня 2015 року по 28 квітня 2018 року - один місяць за три місяці; зобов`язати Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років (18 років 10 місяців 22 днів) на пільгових умовах час участі в антитерористичній операції з 22 липня 2015 року по 28 квітня 2018 року - один місяць за три місяці; зобов`язати Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області оформити та подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду для перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону N 2262-ХІІ.
05 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк не більше п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску, у зв`язку з тим, що спірний наказ винесено відповідачем більш ніж 2 роки до звернення позивача до суду, позивачем не було вказано коли та в який спосіб він дізнався про порушення його права та незарахування в наказі №132 від 22 квітня 2019 року про звільнення до календарної вислуги років на пільгових умовах часу участь в антитерористичній операції.
13 травня 2021 року до суду надійшла заява про поновлення строків звернення до адміністративного суду від 11 квітня 2021 року, яка обґрунтована тим, що 18.03.2021 року позивачу знайомі надіслали постанову Верховного Суду по справі 805/3923/18-а в якій зазначалось, що пенсія за вислугу років має призначатися особам, в яких не вистачає календарної вислуги, водночас пільгової вислуги достатньо, позивач зазначав, що саме в цей час він дізнався про неправомірні дії Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області в частині незарахування в наказі №132 від 22 квітня 2019 року про звільнення до календарної вислуги років на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції.
Дослідивши зміст вказаної заяви суд дійшов висновку, що про її необґрунтованість, оскільки суд встановив, що спірні правовідносини в даній справі виникли 22 квітня 2019 року, при цьому позивач не вказав коли та за яких обставин був ознайомлений з наказом відповідача № 132 від 22 квітня 2019 року та якими непереборними обставинами зумовлений значний проміжок часу між звільненням позивача зі служби та зверненням до суду з даним позовом.
Тож, 17 травня 2021 року ухвалою суду позивачу продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви та запропоновано надати в строк не більше п`яти днів з дня отримання ухвали заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою з інших підстав ніж викладені в заяві від 11.04.2021 року, яка надійшла до суду 13.05.2021 року та докази поважності причин його пропуску.
27 травня 2021 року до суду засобами поштового зв`язку від позивача надійшла заява про поновлення строків звернення до адміністративного суду, яка обґрунтована тим, що 22 квітня 2019 року позивач був звільнений та при звільнені ознайомлений зі всіма документами, які знаходились в особовій справі у відділі кадрів, працівники якого повідомили позивача, що до нього не застосовується зарахування стажу місяць за три.
Позивач зазначає, що повірив таким доводам, довіряючи авторитету органу державної влади.
Позивач зазначив, що 18.03.2021 року його знайомі надіслали йому постанову Верховного Суду по справі 805/3923/18-а і саме в цей момент він дізнався про неправомірні дії Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області в частині не зарахування в наказі №132 від 22 квітня 2019 року про звільнення до календарної вислуги років на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції.
Проте, жодних доказів на обґрунтування доводів заяви позивачем не надано.
Дослідивши обставини вказану заяву та оцінивши доводи позивача, викладені в ній, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, Верховний суд в постанові від 27 травня 2021 року по справі № 260/1893/19, дійшов висновку, що за приписами частини третьої вказаної статті 122 КАС України такий строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом наведеної норми процесуального закону, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Як випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 КАС України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, саме позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права у сфері публічно-правових відносин.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до заяви позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 25.05.2021 року, яка надійшла до суду 27.05.2021 року, 22 квітня 2019 року позивач ознайомився з наказом №132 про його звільнення.
З 22 квітня 2019 року у позивача була об`єктивна можливість звернутись до суду або за правовою допомогою для надання оцінки відповідності діючому законодавству дій відповідача, однак позивач цього не зробив, докази таких дій позивачем не надано.
Інших доводів та доказів позивачем суду не надано.
В постанові Верховного суду від 31.03.2021 року по справі № 240/12017/19, викладено висновок, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Прийняття Верховним Судом постанови від 03.03.2021 року по справі 805/3923/18-а жодним чином не доводить поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки рішення Верховного суду тлумачать законодавство та роз`яснюють його застосування в спірних правовідносинах, але жодним чином не впливають на правове регулювання та не змінюють його.
Тож, недоліки позовної заяви визначені в ухвалі суду від 05 травня 2021 року про залишення позовної заяви без руху та ухвалі від 17 травня 2021 року про продовження процесуального строку не усунуто.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 160, 161, 169, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вичинити певні дії - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки ://court.gov.ua/).
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко
Судове рішення № 97316763, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 31.05.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/5272/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: