Рішення № 97316521, 01.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року Справа № 160/6931/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та не зарахування періодів роботи до пільгового стажу роботи та протиправною;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до загального та пільгового стажу роботи періоди роботи у ДВАТ «Шахтоуправління «Кіровське» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» з 08.08.1996 р. по 31.03.1998 р. в якості гірничого підземного, у ДВАТ «Шахта Жданівська» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» з 11.04.2002 р. по 17.07.2002 р в якості гірничого підземного з повним робочим днем у шахті, з 18.07.2002 р . по 29.09.2002 р. в якості прохідника підземного з повним робочим днем у шахті, у ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» з 07.12.2002 р. по 15.03.2017 р. в якості прохідника підземного з повним робочим днем під землею;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно ч.З ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до заяви про призначення пенсії від 22 березня 2021 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач звернувся з заявою до відповідача про призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, листом № 0400-010303-8/55489 від 19.04.2021 року відповідач відмовив в призначенні пенсії, посилаючись на те, що страховийй стаж роботи ОСОБА_1 становить 36 років08 місяців 22 дні, пільговий стаж складає 3 роки 08 місяців 22 днів відповідачем не враховано період роботи в ДВАТ «Шахтоуправління «Кіровське» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» з 08.08.1996 р. по 31.03.1998 р. в якості гірничого підземного, у ДВАТ «Шахта Жданівська» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» з 11.04.2002 р. по 17.07.2002 р в якості гірничого підземного з повним робочим днем у шахті, з 18.07.2002 р . по 29.09.2002 р. в якості прохідника підземного з повним робочим днем у шахт, не зараховано оскільки підприємства знаходяться на не підконтрольній території України в м. Кіровське Донецької області, період з 07.10.2002-15.03.2017 у ДТЕК "шахта Комсомолець Донбасу" оскільки не надано пільгову довідку, атестації та переліки професій до них. До пільгового стажу роботи не зараховано 16 років 4 місяці 18 днів. Позивач не погоджується з такими діями відповідача, просить визнати їх протиправними та зобов`язати відповідача призначити пенсію на пільгових умовах незалежно від віку, відповідно до ч.3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні

28.05.2021 року від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого останній просив адміністративний позов позивача залишити без задоволення та зазначив, що в трудовій книжці (Дублікат) позивача серії НОМЕР_1 відсутні відомості про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається період роботи та інші відомості, що визначають пільговий характер роботи, періоди роботи на підприємствах ДВАТ "Шахтоуправління "Кіровське" ДП ДХК "Жовтеньвугілля", ДВАТ "Шахта Жданівська" ДП ДХК "Жовтеньвугілля" (м. Жданівка Донецька область), ВАТ "Шахта "Комсомолець Донбасу" (м. Кіровське Донецька область) не зараховані оскільки знаходяться на не підконтрольній території України в м. Кіровське Донецької області. Головне управління не має законних підстав приймати документи, підготовлені або видані підприємствами з територій, які непідконтрольні українській владі. Відповідно до розрахунку стажу (форма РС-право) станом по 31.12.2020 пільгового стаж роботи ОСОБА_1 за списком №1 становить 3 роки 08 місяців 22 дня, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умоа відповідно до ст. 114 Закону №1058.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік від 05.04.2017 №0000167665.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.03.2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із письмовою заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом із заявою до пенсійного органу були подані наступні документи: паспорт, трудова книжка, військовий квиток, диплом (свідоцтво, атестат) про навчання, довідка із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000р. по день звернення, довідка про взяття на облік внутрішнього переміщення особи, довідка про присвоєння ідентифікаційного коду, довідки які підтверджують трудовий стаж.

Листом від 19.04.2021 №0400-010303-8/55489 Головне управління повідомило заявника про відмову в призначенні пенсії відповідно до пункту 3 статті 114 розділу XIV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У вказаному листі зазначено, що за наданими документами, загальний страховий стаж позивача складає 36 років 08 місяців 22 дні, пільговий стаж роботи 03 роки 08 місяців 22 дні (стаж враховано по 31.12.2020). У трудовій книжці НОМЕР_1 від 03.09.2001 на першій сторінці відсутній підпис відповідальної особи, що є порушенням Інструкції № 58 від 29.07.1993 «Про порядок ведення трудових книжок працівників".

Період роботи 08.08.1996 по 31.03.1998 р. в ДВАТ «Шахтоуправління «Кіровське» ДП ДХК «Жовтеньвугілля», 11.04.2002 - 17.07.2002 та 18.07.2002 - 29.09.2002 в ДВАТ «Шахта Жданівська» ДП ДХК «Жовтеньвугілля», період 07.12.2002 - 15.03.2017 р. в ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» не зараховані, оскільки підприємства знаходяться на не підконтрольній території України в м. Кіровське Донецької області. Період роботи 07.10.2002-15.03.2017 у ДТЕК "шахта Комсомолець Донбасу" не враховано до пільгового стажу, оскільки не надано пільгову довідку, атестації та переліки професій до них.

Не погодившись з відмовою пенсійного органу у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які мають пільгових характер роботи, визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XIІ (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі- Закон № 1058-IV).

Згідно п.2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом № 1788.

Відповідно до положень п.16 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058 положення Закону № 1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до п.3 ст.114 Закону №1058, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.14 Закону № 1788, а саме, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Підпунктом 1.1 п.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 за №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за №110, встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві,в установі,організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позата

Пунктом 2.11 Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Відповідно до п. 2.12 Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку а загальних підставах, відтак суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування трудового стажу позивачки вказаного у її трудовій книжці, з підстав того, що вона заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок (відсутність на першій сторінці печатки підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка).

Вищенаведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Відповідач виносячи оскаржуване рішення не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами пункту 20 вказаного Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Таким чином, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, або за Списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, та відповідно до яких особи мають право на пенсію незалежно від віку, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1

з 08.08.1996 по 31.03.1998 працював гірничим робітником підземним у ДВАТ "Шахтоуправління "Кіровське" ДП ДХК "Жовтеньвугілля";

з 11.04.2002 по 17.07.2002 - гірничим робітником 3 розряду підземним з повним робочим днем у шахті ДВАТ "Шахта Жданівська" ДП ДХК "Жовтеньвугілля";

з 18.07.2002 по 29.09.2002 - прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті у ДВАТ "Шахта Жданівська" ДП ДХК "Жовтеньвугілля";

з 07.10.2002 по 16.12.2002- учнем прохідника підземного з повним робочим днем під землею;

з 17.12.2002 по 15.03.2017 - прохідником підземним з повним робочим днем під землею у ВАТ "Шахта "Комсомолець Донбасу";

з 10.04.2017 по теперішній час - прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті в ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" ВСП "Шахтоупралвіння Тернівське".

Судом встановлено, що в якості доказу підтвердження зайнятості на посадах, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, позивачем до пенсійного органу, окрім трудової книжки були надані наступні документи: по ДВАТ «Шахта Жданівська» ДП ДХК «Жовтеньву гілля»: довідка про підтвердження пільгового стажу роботи від 03.08.2020 р. № 05-02/2877, історична довідка ПАТ «Шахта Жданівська», Наказ «Про переведення, звільнення» № 518 П, Наказ «Про переведення, звільнення» № 75 8П, Наказ про атестацію робочого місця від 16.03.2001 р. №188.

По ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» були надані наступні документи довідки про підтвердження пільгового стажу роботи від 17.06.2020 р. № 03-2652, довідка - табель спусків в шахту від 17.06.2020 р. № 03-2657, Наказ про атестацію робочого місця від 28.03.2000 р. № 376, Наказ про атестацію робочого місця від 16.03.2001 р. № 188, Наказ про атестацію робочого місця від 14.12.2005 р. № 1304, Наказ про атестацію робочого місця від 03.12.2010 р. № 1729, Наказ про атестацію робочого місця від 02.12.2015 р. № 5 86.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії у відповідності до положень ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не зараховано періоди роботи: період роботи з 08.08.1996 р. по 31.03.1998 р. у ДВАТ «Шахтоуправління «Кіровське» ДП ДХК «Жовтеньвугілля», період з 11.04.2002 р. по 17.07.2002 р., та з 18.07.2002 р. по 29.09.2002 р. у ДВАТ «Шахта Жданівська» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» та період з 07.12.2002 р. по 15.03.2017 р ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу», оскільки підприємства на яких працював позивач знаходяться на не підконтрольній території України в м. Кіровське Донецької області та не надано пільгову довідку, атестації та переліки професій до них.

Між тим, суд вважає такі твердження відповідача безпідставними та зазначає наступне.

Періоди роботи ОСОБА_1 застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 та Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація

Згідно із пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

В матеріалах справи містяться Наказ ДВАТ «Шахта Жданівська» ДП ДХК «Жовтеньву гілля» про атестацію робочого місця від 16.03.2001 р. №188 та Наказ ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» про атестацію робочого місця від 16.03.2001 р. № 188, від 14.12.2005 р. № 1304, від 03.12.2010 р. № 1729, від 02.12.2015 р. № 586.

Доводи відповідача щодо неможливості зарахування до трудового стажу роботи спірного періоду роботи позивача, оскільки довідки, накази та інші документи, які надані заявником для підтвердження пільгового характеру роботи, видані підприємством, яке зареєстроване на непідконтрольній Україні території, не мають юридичної сили, суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, що мають значення для вирішення справи.

Як передбачено ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туречиини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 20.12.2018 року у справі №433/1240/17.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відомості, які зафіксовані у довідках, випливають зі змісту документів, які були складені до тимчасової окупації території України. При цьому доказів щодо їх недостовірності відповідачем як суб`єктом владних повноважень, який заперечує проти адміністративного позову, не надано.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно не було зараховано ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1, періоди робити з 08.08.1996 р. по 31.03.1998 р. - гірничий підземний, з 11.04.2002 р. по 17.07.2002 р. гірничий підземний з повним робочим днем у шахті, з 18.07.2002 р. по 29.09.2002 р. прохідник підземний з повним робочим днем у шахті та з 07.12.2002 р. по 15.03.2017 р прохідник підземний з повним робочим днем під землею, що на переконання суду, є безумною підставою для зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 вказані періоди.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах згідно ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до заяви про призначення пенсії від 22 березня 2021 року, суд вважає за потрібне зазначити про наступне.

У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Науковий висновок Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 13 квітня 2018 року.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким;

- дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни "може", "має право", "за власної ініціативи", "дбає", "забезпечує", "веде діяльність", "встановлює", "визначає", "на свій розсуд". Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним;

- при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, суди не наділені повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.

Отже, суд відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про вихід за межі заявлених позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розгляну заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" подану 22.03.2021 року з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні, оскільки це є необхідним для захисту права та інтересів позивача.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанціями №26 від 28.04.2021 року.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 454,00 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та не зарахування періодів роботи до пільгового стажу роботи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до загального та пільгового стажу роботи періоди роботи ОСОБА_1 у ДВАТ «Шахтоуправління «Кіровське» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» з 08.08.1996 р. по 31.03.1998 р. в якості гірничого підземного, у ДВАТ «Шахта Жданівська» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» з 11.04.2002 р. по 17.07.2002 р в якості гірничого підземного з повним робочим днем у шахті, з 18.07.2002 р. по 29.09.2002 р. в якості прохідника підземного з повним робочим днем у шахті, у ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» з 07.12.2002 р. по 15.03.2017 р. в якості прохідника підземного з повним робочим днем під землею.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розгляну заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" подану 22.03.2021 року з урахуванням висновків суду

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 454 гривні.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Лісна А.М.

Рішення не набрало законної сили станом на 01.06.2021 року

Помічник судді Лісна А.М.