Ухвала суду № 97311346, 28.05.2021, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/3783/21

провадження № 1-кс/405/1802/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2021 м. Кропивницький

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Майданніков О.І., при секретарі Волошиній І.С., за участю прокурора Ожога С.В., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Курінного В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області Прихоженка А.О., у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2021 №42021120000000097, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, уродженця Полтавської області, Великобагачанського району, с. Мар`янське, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого зі слів підозрюваного за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

встановив:

слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до ОСОБА_1 , запобіжний захід - тримання під вартою строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що мешканець м. Києва та уродженець м. Артемівськ, Донецької області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не маючи офіційного джерела доходу, маючи на меті отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб став на шлях протиправної діяльності у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг.

За основу злочинної діяльності ОСОБА_2 взяв наступну злочинну схему, успішну на його думку, яка передбачала створення умов для реалізації протиправних намірів, а саме – вимагання у особи коштів для впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на службових осіб Кабінету Міністрів України, задля погодження про призначення на посаду голови Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Усвідомлюючи неможливість доведення злочинного умислу самостійно, ОСОБА_2 обрав груповий характер вчинення кримінального правопорушення, у формі співучасті кількох осіб. Так, в невстановлені в ході досудового розслідування час і місце, втягнув до реалізації своїх злочинних намірів громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та невстановлену органом досудового розслідування особу.

Поінформувавши ОСОБА_1 та невстановлену особу, щодо своїх злочинних намірів, ОСОБА_2 запропонував їм спільними, узгодженими діями вчинити кримінальне правопорушення за вище вказаною злочинною схемою.

Розуміючи протиправний характер пропозиції ОСОБА_2 , проте спонукаємі корисливим мотивом і метою незаконного збагачення, ОСОБА_1 та невстановлена слідством особа надали свою згоду на спільну участь у вчинені кримінального правопорушення, вступивши тим самим з ОСОБА_2 у злочинний зговір.

Так, ОСОБА_2 , в квітні місяці 2021 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, перебуваючи в м. Києві, зустрів там свого знайомого громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому достовірно знаючи, що останній являється приватним підприємцем та має значні заощадження у вигляді грошових коштів.

В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на отримання грошових коштів від ОСОБА_3 для матеріального збагачення, згідно раніше складеної злочинної схеми. Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2 запевнив ОСОБА_3 , що має можливість вплинути за грошову винагороду на представників Кабінету Міністрів України за погодження про призначення його головою Кіровоградської обласної державної адміністрації. За свої послуги ОСОБА_2 вимагав та повинен був отримати грошові кошти в сумі 3 500 000 доларів США.

ОСОБА_3 розуміючи, що в інший спосіб вирішити вказане питання він не має можливості, погодився на пропозицію ОСОБА_2 , вважаючи, що останній передасть грошові кошти представнику Кабінету Міністрів України за вирішення питання про погодження його призначення на посаду голови Кіровоградської обласної державної адміністрації.

В подальшому, ОСОБА_2 , на виконання злочинного плану направленого на отримання неправомірної вигоди, задля підтвердження дійсності його можливостей, залучився підтримкою ОСОБА_1 та невстановленої особи, які разом час від часу контактували і зустрічалися з ОСОБА_3 , вимагаючи кошти у вказаній вище сумі, окрім цього ОСОБА_1 запевнив ОСОБА_3 про його вплив на представників Кабміну.

ОСОБА_3 усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та невстановленої особи, звернувся з відповідною заявою до працівників УСБУ України в Кіровоградській області, та надав свою добровільну згоду на співробітництво з метою попередження, розкриття та розслідування вказаного кримінального правопорушення.

Так, 26.05.2021 відповідно до домовленостей ОСОБА_3 прибув в місто Київ, де в приміщенні АКБ «Індастріалбанк», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Г. Алмазова (колишня вулиця Кутузова), 18/7 зустрівся з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , де передав їм грошові кошти в сумі 3 500 000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США, в кількості 35 тис. штук. Після отримання грошових коштів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , запевнили ОСОБА_3 про призначення його головою Кіровоградської обласної державної адміністрації в найкоротші строки.

26.05.2021 о 13:35 год. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, який вчинений умисно, з метою подальшого незаконного збагачення.

Підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, що свідчить про наявність передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику можливого вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання відповідно у вигляді позбавлення волі на строк трьох до восьми років з конфіскацією майна.

З метою уникнення від відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушень, у вчиненні якого він підозрюється, ОСОБА_1 , окрім цього, користуючись тим, що зареєстрований та проживає на тимчасово окупованій території, а саме за адресою: АДРЕСА_3 та має можливість виїзду до окупованих територій, тобто вказане свідчить, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.

Перебуваючи на свободі, маючи можливість вільного пересування та контактів, спроможний незаконно впливати прямо чи опосередковано на свідків з метою примушення до надання неправдивих даних, щодо вчинення ним кримінальних правопорушень з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Слідчий вважає, що викладені обставини з достатністю свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити спроби незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

По справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Вище зазначені обставини э виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою.

З метою позбавити можливості спілкування та впливу на свідків, є необхідність, що виправдовується потребами досудового розслідування, ізолювати ОСОБА_1 від зовнішніх контактів.

Слідчий в клопотанні вказує , що жоден з більш м`яких ніж тримання під вартою запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам. Так особисте зобов`язання не може бути застосовано в зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчинених злочинів та наслідкам, які були завдані вчиненням злочинів. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Такі запобіжні заходи, як застава та домашній арешт застосовувати недоцільно у зв`язку з тим, що перебуваючи під домашнім арештом або під заставою, він може продовжити злочинну діяльність.

Таким чином інші, крім тримання під вартою запобіжні заходи, в цілому не зможуть гарантовано запобігти вказаним ризикам вчинення підозрюваною дій щодо порушення, покладених на неї законом обов`язків, а також забезпеченню швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить з 1 січня 2021 року - 2270 гривень.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що сума неправомірної вигоди становить 3 500 000 доларів США.

Передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України максимальний розмір застави щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 600,00 грн., та явно не співмірно розміру неправомірної вигоди, та свідчить про не здатність застави забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, у зв`язку з чим просить визначити заставу у 17 622 розмірів прожиткового мінімуму громадян, що становить 40 001 940 грн.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вказав на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри, існування ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

Захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував, вказав на відсутність ризиків, про які вказують слідчий, наявність у підозрюваного низки захворювань, вказав на можливість застосування менш суворого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.

Підозрюваний підтримав позицію захисника та додатково вказав, що він вину не визнає, має ряд захворювань, потребує операційного втручання, має багато державних нагород, раніше працював у Луганській облдержадміністрації, був помічником народних депутатів, є почесним громадянином кількох зарубіжних міст та України, є членом громадських організацій та академіком Санкт-Петербурзької академії шахово-шашкового мистецтва. На уточнюючи питання підозрюваний пояснив, що він дійсно зареєстрований в м. Луганську, однак останнім часом проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Раніше відвідував непідконтрольну територію, отримував у так званій «Луганській народній республіці» проїзний документ. Щодо наявності у нього пенсійного посвідчення так званої «Луганській народній республіці» відповісти не зміг. Щодо отримання ним на непідконтрольній території паспорту Російської Федерації заперечував. Про наявність у нього візитки радника Президента України повідомив, що мав зустріч з Президентом України ОСОБА_4 у 2020 році, якому сподобалась ідея проведення чемпіонату світу з шашок в Україні та який, зі слів підозрюваного, пообіцяв, що призначить його своїм радником. Тому він вирішив на майбутнє зробити візитку.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов висновку щодо задоволення клопотання слідчого з наступних підстав.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2021 №42021120000000097, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

26.05.2021 о 13:35 год. ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України та цього ж дня ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

За практикою ЄСПЛ розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри підтверджуються доданими до клопотання матеріалами, а саме:

- протоколом допиту потерпілого від 07.05.2021 (а.с. 16-17);

- протоколом додаткового допиту потерпілого від 26.05.2021 (а.с. 18-22);

- протоколом обшуку від 26.05.2021 (а.с. 23-33);

- матеріалами проведення негласний слідчий (розшукових) дій від 24.05.2021, з яких знято гриф секретності (а.с. 52-75).

Рівень обґрунтованості, доведеності підозри (обвинувачення) має корелюватися зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

Таким чином, надані до клопотання матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, про те що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Також, слідчий суддя встановив наявність наступних ризиків передбачених:

- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, що свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду. Про наявність вказаного ризику свідчить і те, що ОСОБА_1 фактично проживає м. Кремінна, що знаходиться в безпосередній близькості до тимчасово окупованої території України, сам він зареєстрований в м. Луганськ, та відповідно має можливість виїхати на тимчасово окуповану територію України та має паспорт громадянина Російської Федерації, має пенсійне посвідчення так званої «Луганської народної Республіки». Злочин який ставиться йому в провину вчинявся за попередньою змовою, в тому числі і з особою, яка має житло на тимчасово окупованій території, про що вказують надані матеріали НС(р)Д.

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість впливати на свідків, у кримінальному провадження, які у згідно із принципом безпосереднього дослідження доказів у кримінальному провадженні – повинні допитуватись безпосередньо в суді.

Наявність інших ризиків прокурором не доведено.

Під час вирішення про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, що: ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тяжкість покарання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, офіційно не працює, має житло на тимчасово окупованій території Україні та постійно відвідує дану територію, позитивно характеризується за місцем проживання, стан здоров`я та його вік, відсутність утриманців.

При вирішенні клопотання суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, які мають великий суспільний інтерес та вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки у зв`язку із встановленням обґрунтованої підозри, доведеністю існування передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, особи підозрюваного та конкретних обставин злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , контроль за поведінкою підозрюваного шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу є неможливим. Запобіжний захід, який просив застосувати до ОСОБА_1 його захисник у виді особистого зобов`язання не відповідає встановленим фактичним обставинам справи (суворість можливого покарання, наявність встановлених ризиків) та не може бути застосований до нього, оскільки в судовому засіданні прокурором доведено про неможливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної поведінки підозрюваного в разі застосування іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Крім цього, стороною захисту наголошувалось на тому, що підозрюваний являється особою похилого вику, має 2-гу групу інвалідності, та як пояснив сам підозрюваний має ряд захворювань та оперативного втручання, але доказів того, що медична допомога, яку він потребує, не може надаватись в умовах ізоляції від суспільства (в слідчому ізоляторі) не надано.

З приводу заявленого слідчим, прокурором розміру застави - 17 622 розмірів прожиткового мінімуму громадян, що становить 40 001 940 грн., слідчим суддею зауважується, що ними не доведено наявність у ОСОБА_1 значних статків та як наслідок визначення застави у заявленій ним сумі, яка явно буде не помірною для нього, також підозрюваний пенсіонер, має другу групу інвалідності та , наявність встановлених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, є переселенцем з тимчасово окупованої території. Проте, слідчим суддею також враховується сума неправомірної вигоди є значною, тому вважаю про існування виключного випадку та необхідність встановлення розміру застави в більшому розмірі ніж передбачає гранична межа застави за даний вид кримінального правопорушення - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме у розмірі 300 /триста/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681000 /шістсот вісімдесят одна тисяча/ гривень, яка на переконання слідчого судді в повній мірі може забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Керуючись ст. 9, 176-178, 183, 196-197, 205, 369-372 КПК України,

постановив:

клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід – тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 13 год. 35 хв. 26.05.2021 до 13 год. 35 хв. 24.07.2021.

Визначити розмір застави у розмірі 300 /триста/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681000 /шістсот вісімдесят одна тисяча/ гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №42021120000000097 від 07.05.2021.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , в строк до 24.07.2021 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- не відлучатись з місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватись від спілкування як особисто так і через третіх осіб зі свідками, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні за вийнятком участі в слідчих діях та в суді;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 13 год. 35 хв. 24.07.2021.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Олексій Іванович Майданніков