Рішення № 97311228, 27.05.2021, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/924/20

Номер провадження №2/351/101/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2021 року м.Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Собко В.М.,

з участю секретаря Нагірняк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Снятинської РДА про усунення перешкод у здійсненні дідом своїх прав щодо виховання онука, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом про усунення перешкод у здійсненні дідом своїх прав щодо виховання онука, свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідачка по справі є невісткою позивача. Син останнього з відповідачкою перебував у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу народився ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після реєстрації шлюбу син та невістка позивача проживали в м. Городенка. Сімейне життя у останніх не склалось, і після народження сина невістка переїхала проживати до своїх батьків в с. Тулова, Снятинського району, Івано-Франківської області. З моменту переїзду проживати в с. Тулова Снятинського району, відповідачка безпідставно забороняє позивачу та його дружині спілкуватися із онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та не дає можливості зустрічатися та проводити час, відвідувати по місцю проживання. Зважаючи на те, що відповідачка чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з онуком, а тому він вимушений був звернутися до суду із даним позовом.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та день розгляду справи повідомлялася, а тому справу слід розглянути заочно у відсутності відповідачки.

Представник третьої особи: Служба у справах дітей Снятинської РДА надав до суду висновок.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ч.ч.7, 8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

У відповідності до положень ст.ст.76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , виданого на ОСОБА_4 , слідує, що батьками останнього записано ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

З свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_2 , вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 11.04.2019 р. зареєстрували шлюб. Після одруження « ОСОБА_7 » присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ».

Згідно свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 , виданого на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками останнього записано ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

З довідки від 16.01.2020 р., виданої Устянською сільською радою, про склад сім`ї ОСОБА_2 , слідує, що остання проживає за адресою АДРЕСА_1 разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає та перебуває на утриманні матері ОСОБА_2 .

Згідно висновку від 29.07.2020 р. №4620 про визначення участі діда у вихованні малолітнього внука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , орган опіки та піклування райдержадміністрації вважає за доцільне визначити участь діда ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом надання йому можливості бачитися та спілкуватися із внуком ОСОБА_3 після закінчення карантину щонеділі із 10:00 год. до 14:00 год. за місцем проживання дитини у присутності матері до досягнення ним 3- річного віку. Після досягнення дитиною 3-річного віку дідові ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рекомендовано звернутися повторно для перегляду графіку побачень.

Згідно ч. 8 ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Преамбулою, ст.ст. 5, 9 Конвенції про права дитини встановлено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточені, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Держава поважає відповідальність, права і обов`язки батьків належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення прав дитини і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються, держава поважає право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками підтримувати на регулярній основі відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001р. №2402-111, сім`я є природним середовищем для фізичного духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до статті 257 Сімейного кодексу України, баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Статтею 263 Сімейного кодексу України встановлено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Згідно ч. 1,2 ст. 159 Сімейного кодексу України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивача з дитиною буде перешкоджати її нормальному розвитку. Навпаки, спілкування внука з дідом буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки дане спілкування - служить задоволенню життєво важливих потреб дитини. Крім того, діти для повного і гармонійного розвитку їх особистості потребують любові і розуміння. Вони мають, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю діда та баби, що забезпечить їх виховання в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Вирішуючи спір між сторонами, суд приймає до уваги висновок органу опіки і піклування Снятинської РДА від 28.07.2020 р., з якого слідує, що діючи в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити участь діда ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом надання йому можливості бачитися та спілкуватися із внуком ОСОБА_3 після закінчення карантину щонеділі із 10:00 год. до 14:00 год. за місцем проживання дитини у присутності матері до досягнення ним 3- річного віку. Після досягнення дитиною 3-річного віку дідові ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рекомендовано звернутися повторно для перегляду графіку побачень.

В інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд вважає за необхідне зобов`язати відповідачку не чинити перешкод позивачу у спілкуванні з дитиною, та надати дідові можливість спілкування.

З урахуванням обставин справи та інтересів дитини щодо забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, діючи в якнайкращих інтересах дитини, з урахуванням стану здоров`я, бажання, режиму дня дитини суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 159, 257, 263, 280 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 2, 80, 81,141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Снятинської РДА про усунення перешкод у здійсненні дідом своїх прав щодо виховання онука - задовольнити частково.

Визначити спосіб участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вихованні онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом надання ОСОБА_1 можливості бачитися та спілкуватися із внуком ОСОБА_3 після закінчення карантину щонеділі із 10:00 год. до 14:00 год. за місцем проживання дитини у присутності матері до досягнення ним 3- річного віку. Після досягнення дитиною 3-річного віку дідові ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рекомендовано звернутися повторно для перегляду графіку побачень.

Зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні внука: ОСОБА_3 та завчасно попереджати про можливість та причини змін у визначеному порядку його зустрічей.

У решті позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: В.М.Собко