Рішення № 97310819, 01.06.2021, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1832/20

Провадження № 2/192/162/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Тітової О.О.,

за участю секретаря - Петльованого Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичних осіб ОСОБА_2 - начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Процик Наталії Миколаївни - заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Кучеровського Олександра Олександровича - заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Дацка Сергія Олександровича – начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Дяченко Антоніни Борисівни – слідчого СВ Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, юридичних осіб Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Державному казначейству України про відшкодування моральної шкоди, спричиненої протиправною діяльністю та бездіяльністю,

встановив:

Позивач – ОСОБА_1 звернулась до Солонянського районного суду Дніпропетровської області з позовом до фізичних осіб ОСОБА_2 - начальника ГУ НП в Дніпропетровській області, ОСОБА_3 – заступника начальника слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області, ОСОБА_4 – заступника начальника слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області, Дацка Сергія Олександровича – начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області, ОСОБА_5 – слідчому слідчого відділення Солонянського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, Державному казначейству України про відшкодування нанесеної моральної шкоди, спричиненої незаконною протиправною діяльністю та бездіяльністю. Просила стягнути зі всіх відповідачів, окрім Державного казначейства України, моральну шкоду в розмірі (в еквіваленті в гривнях) 3000 (три тисячі) євро на день винесення рішення суду, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 27.07.2004 у справі «Ромашов проти України», а Державне казначейство України провести безспірне списання коштів з єдиного казначейського рахунку на її користь моральну шкоду в розмірі (в еквіваленті) 3000 (три тисячі) євро на підставі рішення суду у даній справі за її вимогою до Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог посилається на ст.ст.16, 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 55, 56 Конституції України та практику Європейського Суду з прав людини, зокрема Рішення від 27.07.2004 року по справі «Ромашов проти України» зазначаючи, що з вересня 2015 року переїхала до с.Новопокровка Солонянського району Дніпропетровської області, де тимчасово мешкає по АДРЕСА_1 . Позивач 05 липня 2016 року та 03 червня 2017 року звернулась до Солонянського ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області з заявами про порушення кримінальних справ у зв`язку з припиненням виплати пенсії та вчиненням протиправних дій сусідами. Кримінальні провадження за її заявами були розпочаті лише після звернення до суду. Зазначені заяви перебували в провадженні відповідача ОСОБА_5 , яка тривалий час не приймала належних заходів для організації досудового розслідування за її заявами. У зв`язку з порушенням її прав відповідачем – ОСОБА_5 , неодноразово зверталась на гарячу урядову лінію. За результатами цих звернень отримувала письмові відповіді відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , які, на її думку, не мали належних повноважень та порушили вимоги, які регламентують порядок проведення службових розслідувань в органах Національної поліції України, чим грубо порушили її права. Відповідач ОСОБА_8 , на думку позивача, не прийняв належних заходів для проведення інспекції особового складу, перевірки кожного працівника з метою контролю дотримання підлеглими службової дисципліни і попередження вчинення підлеглими правопорушень. Посилалась також на те, що відповідачі ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 письмовими відповідями прикривали порушення відповідача ОСОБА_5 , яка не приймала необхідних процесуальних рішень, порушувала порядок, передбачений КПК України. Крім того, відповідач ГУНП в Дніпропетровській області не здійснював належного контролю за Солонянським ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області в якому працює відповідач ОСОБА_5 , не усунув порушень в його діяльності чим також порушив права позивача. Таким чином відповідачі дискредитують правоохоронні органи, підриваючи авторитет поліції, тому позивач має право на відшкодування завданої відповідачами моральної шкоди, а Державним казначейством України має бути проведено безспірне списання коштів. Внаслідок незаконних дій та бездіяльності відповідачів вона відчула нестерпне відчуття незахищеності та безпорадності, що призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків, все це вимагає від позивача додаткового часу та зусиль для організації життя, для поновлення попереднього стану. Вона вимушена докладати зусиль для забезпечення безпеки життя, а довготривала стресова ситуація, пов`язана з незаконною бездіяльністю відповідачів підірвала її душевну рівновагу, порушила сон, привела до дискомфорту, порушення стану здоров`я, моральних страждань, а також до відсутності впевненості у завтрашньому дні та до депресії. Зазначає, що порушився звичайний уклад її життя, життєві зв`язки, а звернення з позовом до суду викликало негативні наслідки морального характеру. Тому зазначає, що будь-яка компенсація не може бути адекватною її моральним стражданням та її розмір буде мати лише умовний вираз, однак найбільш адекватною та справедливою сумою за завдані їй фізичні та моральні страждання буде сума в розмірі 3 000 євро з кожного відповідача.

Представником відповідача - Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області подано відзив. У відзиві відповідач ГУ НП України в Дніпропетровській області не визнаючи пред`явлені вимоги позивача ОСОБА_1 зазначає, що за всіма заявами ОСОБА_1 на виконання ухвал Солонянського районного суду Дніпропетровської області слідчим відділенням Солонянського ВП ДВП ГУНП були розпочаті кримінальні провадження. Так, за заявою ОСОБА_1 від 05.07.2016 за фактом припинення виплати пенсії на виконання ухвали суду від 08.12.2016 було розпочато кримінальне провадження №12016040570000944 за ч.2 ст. 175 КК України. За заявами ОСОБА_1 від 31.05.2016 та 04.10.2016 за фактом припинення виплати пенсії на виконання ухвали суду від 08.12.2016 було розпочато кримінальне провадження №12017040570000606 за ч.1 ст. 175 КК України. Зазначені кримінальні провадження 23.02.2018 об`єднані під №12016040570000944. Керівництвом Солонянського ВП ДВП ГУНП проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016040570000944 доручено слідчим Щербініну Ю.І., Дяченко А.Б. Процесуальне керівництво здійснювалось прокурорами Рудницькою М.О., Ткаченком С.В., ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Луценко К.В. На стадії досудового розслідування проведено ряд слідчих дій, зокрема, допитано свідків, направлено запити ті ін. Дане кримінальне провадження неодноразово закривалось, постанови слідчого про закриття кримінального провадження скасовувались прокурором та судом у зв`язку з чим досудове розслідування поновлювалось. Постановою слідчого 31.10.2018 кримінальне провадження №12016040570000944 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, тобто на час звернення позивача до суду рішення про закриття кримінального провадження не скасовано.

За заявою позивача від 03 червня 2017 року за фактом неправомірних дій сусідів на виконання ухвали суду від 22.06.2017 було розпочато кримінальне провадження №12017040570000458 за ст. 256 КК України. Керівництвом Солонянського ВП ДВП ГУНП проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040570000458 доручено слідчим Лахай С.Й., Дяченко А.Б. Процесуальне керівництво здійснювалось прокурорами Данилюк Ю.В., Гуржій Ю.В., Луценко К.В. На стадії досудового розслідування проведено ряд слідчих дій, зокрема, допитано свідків, направлено запити та ін. Дане кримінальне провадження закривалось, постанова слідчого про закриття кримінального провадження була скасована судом у зв`язку з чим досудове розслідування поновлювалось. Постановою слідчого 31.10.2018 кримінальне провадження №12017040570000458 закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, тобто на час звернення позивача до суду рішення про закриття кримінального провадження не скасовано.

Вважає, що позивачем ОСОБА_1 не надано до суду належних доказів, що на момент звернення до суду з даною позовною заявою з боку ГУНП були наявні порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Стосовно відшкодування моральної шкоди зазначає, що дії слідчого відділення Солонянського ВП Дніпровського ВП ГУНП незаконними судом не визнавались, а тому вважають доводи позивача щодо незаконності дій безпідставними та необґрунтованими.

В частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 євро відповідач, з посиланням на п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року №6 (зі змінами) та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 (зі змінами) вважає, що позивач не надала суду доказів, які б підтверджували факт заподіяння їй моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, психосоматичних та психоемоційних змін, доказів необхідності застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв`язків і відновлення стосунків з оточуючими людьми, як і доказів втрати чи погіршення таких зв`язків, стану та стосунків внаслідок бездіяльності, на думку останньої, слідчого відділення Солонянського ВП Дніпровського ВП ГУНП. Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2020 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання.

Ухвалою суду від 29 березня 2021 року позивачу відмовлено в задоволенні клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним від 05 січня 2021 року та тотожних клопотань від 27 січня 2021 року, 02 березня 2021 року та 29 березня 2021 року. Відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про визнання обставин не вчинення відповідачами всіх дій – встановленими від 27 січня 2021 року, тотожних клопотань від 02 березня 2021 року та 29 березня 2021 року. Подані ОСОБА_1 заяви про уточнення позовних вимог від 02 березня 2021 року та від 29 березня 2021 року повернуто позивачу без розгляду. Закрито підготовче провадження у даній справі, справу призначено до розгляду по суті.

Ухвалою від 28 квітня 2021 втретє подану заяву позивача про уточнення позовних вимог визнано зловживанням процесуальними правами та повернуто позивачу. Позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив, відповідачу - для подання заперечень.

До суду у встановлений судом строк надійшла відповідь на відзив в якій позивач зазначає про порушення відповідачем ГУ НП України в Дніпропетровській області ст.178 ЦПК України у зв`язку з чим просить залишити відзив без розгляду. Відповідь на відзив не містить доказів її направлення іншим учасникам справи.

Суд, відповідно до положень ст.178, 179 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.

В судове засідання позивач, не з`явилась, причини нявки суду не повідомила, про розгляд справи була повідомлена належним чином. Подала заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з подачею заяви про відвід головуючого.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідач Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області в судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відзиві представник просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника.

Представник Державного казначейства України в судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Суд, відповідно до ст.223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу у відсутність її учасників, що не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 звернулась до начальника Солонянського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області 05.07.2016 з заявою про порушення кримінального провадження та прийняття необхідних заходів реагування (а.с.13-14).

31 травня 2016 року позивач звернулась до Міністра внутрішніх справ з заявою про порушення кримінального провадження та прийняття необхідних заходів реагування (а.с.15).

04 жовтня 2016 року позивач звернулась до Генерального прокурора України з заявою про порушення кримінального провадження, проведення слідства, про боротьбу з корупцією (а.с.16-19).

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 08.12.2016 скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність тимчасово виконуючого обов`язки Солонянського ВП Дніпропетровського ВП ГУНП Глущенко О.С. щодо невнесення відомостей до ЄРДР та невизнання потерпілою по кримінальному провадженню задоволено частково. Начальника СВ Солонянського ВП Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області зобов`язано внести відомості, викладені в заяві ОСОБА_1 від 05 липня 2016 року до ЄРДР та розпочати досудове розслідування (а.с.20).

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 17.08.2017 скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Солонянського ВП Дніпровського ВП ГУНП Глущенко О.С. щодо невнесення відомостей до ЄРДР задоволено. Солонянський ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області в особі начальника відділу поліції зобов`язано внести відомості, викладені в заяві ОСОБА_1 від 31 травня 2016 року та в заяві від 04 жовтня 2016 року до ЄРДР та розпочати досудове розслідування (а.с.20 об.).

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22.06.2018 скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12016040570000944 (а.с.21-22 об.).

Листом заст. начальника – начальника слідчого відділу Кучеровського О.О. від 03.04.2019 за №45/2-Р-25 позивачу повідомлено про розгляд її звернення поданого до урядової гарячої лінії 19.03.2019 щодо ненадання ГУНП інформації щодо розгляду попереднього звернення до урядової гарячої лінії (а.с. 22).

Листом заст. начальника – начальника слідчого відділу Кучеровського О.О. від 07.11.2018 за №45/2-Р-75 позивачу повідомлено про розгляд її звернення поданого до урядової гарячої лінії 12.10.2018 на дії слідчого СВ Солонянського ВП ДВП Дяченко А.Б. щодо кримінальних проваджень, розпочатих за її заявами (а.с.23).

03 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до начальника Солонянського РВ ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про порушення кримінального провадження, визнання потерпілою, проведення досудового слідства, прийняття необхідних заходів реагування (а.с. 24-26).

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2017 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, зобов`язано начальника Солонянського ВП ГУНП в Дніпропетровській області невідкладно внести до ЄРДР відповідні відомості за її заявою від 03.06.2017 (а.с. 27-28).

Листом в.о. керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області позивача – ОСОБА_1 повідомлено про розгляд звернення від 11.09.2018 щодо стану досудового розслідування кримінальних проваджень №12016040570000944 та №12017040570000458 та з інших питань (а.с. 29-30).

Листом т.в.о. заступника начальника-начальника СУ ГУНП Кучеровського О. від 26.12.2019 №2/Р-31/1кц ОСОБА_1 повідомлено про розгляд її звернень щодо неотримання відповідей на попередні звернення до контактного центру, направлено копії відповідей (а.с. 31,67).

Листом заступника начальника – начальника слідчого відділу ГУ НП в Дніпропетровській області Кучеровського О.О. від 27.11.2018 /№45/2-Р-75 ОСОБА_1 повідомлено про розгляд її звернення, поданого до урядової гарячої лінії 12.10.2018 на дії слідчого ОСОБА_5 ОСОБА_1 роз`яснено право оскарження рішень до прокуратури чи суду.

Листом заступника начальника – начальника слідчого відділу ГУ НП в Дніпропетровській області Кучеровського О.О. 45/2-Р-25 ОСОБА_1 повідомлено про розгляд її звернення поданого до урядової гарячої лінії 19.03.2019 про не надання інформації щодо розгляду попереднього звернення (а.с.70).

Листом т.в.о. начальника ГУНП в Дніпропетровській області Дацком С. від 06.03.2020 №20/32-Р-8 ОСОБА_1 повідомлено про розгляд звернення щодо не вжиття заходів начальником слідчого управління Кучеровським О.О. щодо перевірки її попередніх скарг на дії слідчого Солонянського ВП ДВП ГУНП Дяченко А.Б. (а.с. 31об, 75).

Листами заступника начальника – начальника ОМВ СУ ГУНП в Дніпропетровській області Процик Н. від 25.06.2020 №2/Р-224кц та від 31.07.2020 №2-Р-224/1кц ОСОБА_1 повідомлено про розгляд звернень щодо неотримання відповідей на передні звернення (а.с. 32 та 32об, 72, 74).

Згідно довідки по кримінальному провадженню №12016040570000944 від 16.12.2016 за ч.1, ч.2 ст. 175 КК України на виконання ухвал Солонянського районного суду Дніпропетровської області слідчим відділенням Солонянського ВП ДВП ГУНП були розпочаті кримінальні провадження за заявою ОСОБА_1 від 05.07.2016 та від 31.05.2016 та 04.10.2016. Кримінальні провадження 23.02.2018 об`єднані під єдиним номером №12016040570000944. Керівництвом Солонянського ВП ДВП ГУНП проведення досудового розслідування доручено слідчим Щербініну Ю.І., Дяченко А.Б. Процесуальне керівництво здійснювалось прокурорами Рудницькою М.О., ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Луценко К.В. На стадії досудового розслідування проведено ряд слідчих дій, зокрема, допитано свідків, долучено копії документів, направлено запити ті ін. Дане кримінальне провадження неодноразово закривалось, постанови слідчого про закриття кримінального провадження скасовувались прокурором та судом у зв`язку з чим досудове розслідування поновлювалось. (а.с.58-60).

Постановою слідчого 31.10.2018 кримінальне провадження №12016040570000944 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України (а.с.61-62).

Згідно довідки по кримінальному провадженню №12017040570000458 від 27.06.2017 на виконання ухвали суду від 22.06.2017 було розпочато кримінальне провадження за заявою позивача від 03 червня 2017 року за фактом неправомірних дій сусідів. Керівництвом Солонянського ВП ДВП ГУНП проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040570000458 доручено слідчим ОСОБА_13 , ОСОБА_5 . Процесуальне керівництво здійснювалось прокурорами Данилюк Ю.В., Гуржій Ю.В., Луценко К.В. На стадії досудового розслідування проведено ряд слідчих дій, зокрема, допитано свідків, долучено документи, направлено запити та ін. Дане кримінальне провадження закривалось, постанова слідчого про закриття кримінального провадження була скасована судом у зв`язку з чим досудове розслідування поновлювалось (а.с.63-64).

Постановою слідчого 31.10.2018 кримінальне провадження №12017040570000458 закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України (а.с.65-66).

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають на підставі наступного.

Відповідно до положень ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів ; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Статтею 1167 ЦК України встановлено підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, у випадку якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Стаття 1176 ЦК України регулює відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Так, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Спеціальним Законом, що регламентує порядок відшкодування вказаної шкоди громадянинові є Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".

Відповідно ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01.12.1994 р. підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність" "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.

Згідно зі ст. 4. Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Правила, передбачені ч.1 ст.1176 ЦК, не застосовуються до інших незаконних дій або бездіяльності чи незаконного рішення органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду

Тобто шкода, завдана фізичній або юридичній особі за інших підстав, відшкодовується на загальних підставах, про що йдеться в ч. 6 ст.1176 ЦК України.

Таким чином, в розумінні положень статті 1167 ЦК України, на яку посилається позивач, загальною підставою для відшкодування моральної шкоди, є наявність протиправної поведінки, вини особи, що її завдала, шкоди, та причинного зв`язку між винною протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, крім випадків, обумовлених законом.

Відповідно до ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно ст.ст. 12, 76, 78, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Застосування положень Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського Суду з прав людини національними судами є необхідним, оскільки відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства.

Суд не може прийняти до уваги при розгляді даної справи посилання позивача на Рішення Європейського Суду України від 27.07.2004 року по справі «Ромашов проти України», оскільки в цьому рішенні зазначено, що заявник посилався на тривале невиконання рішення комісії по трудових спорах про отримання невиплаченої заробітної плати і судового рішення про стягнення компенсації знецінених коштів, та Судом визнано факт порушення пункту 1 статті 6, ст. 13 Конвенції, та в цьому випадку, з урахуванням обставин цієї справи, визначено компенсацію моральної шкоди.

Судом встановлено, що кримінальні провадження за заявами ОСОБА_1 були розпочаті на виконання ухвал суду та перебували в провадженні відповідача ОСОБА_5 . Під час досудового розслідування ОСОБА_1 зверталась з заявами щодо неналежного, на думку позивача, проведення досудового розслідування у зв`язку з чим отримувала відповіді відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 . Кримінальні провадження, розпочаті за заявами ОСОБА_1 закривались, та у зв`язку із скасуванням постанов про закриття кримінального провадження судом - досудове розслідування в них поновлювалось.

Як зазначено в п.54 Рішення Європейського Суду з прав людини від 25 липня 2001 р. у справі «Перна проти Італії», в окремих випадках визнання судом факту порушення саме по собі є достатньою справедливою сатисфакцією за завдану особі моральну шкоду.

Ніяких доказів на підтвердження доводів щодо порушення прав позивача, протиправної поведінки відповідачів, заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди, яку вона оцінила в 3000 євро і просить стягнути з кожного відповідача, крім Державного казначейства України, вини відповідачів та причинного зв`язку між винною протиправною поведінкою відповідачів та моральними стражданнями позивача, тобто заподіяною шкодою, позивач суду не надала.

ОСОБА_1 скористалась наданим їй правом на оскарження бездіяльності органів внутрішніх справ щодо невнесення відомостей до ЄРДР, оскарження рішень слідчого щодо закриття кримінальних проваджень під час досудового розслідування. Вимоги ОСОБА_1 в цій частині були задоволені судом та виконані органом внутрішніх справ. Відповідач також скористалась своїм правом на звернення та отримала відповідні відповіді посадових осіб.

Оскаржені позивачем бездіяльність та процесуальні рішення органу внутрішніх справ судом незаконними чи протиправними не визнавались.

За таких обставин, часткове задоволення скарг ОСОБА_1 суд вважає достатньою справедливою сатисфакцією за завдану їй моральну шкоду.

Суд вважає, що звертаючись до суду з позовом до фізичних осіб ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої протиправною діяльністю та бездіяльністю, як посадовими особами органу внутрішніх справ, позивач обрала неналежних відповідачів.

Крім того, позивачем не доведено і судом не встановлено наявність передбачених законом підстав для стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та проведення безспірного списання Державним казначейством України вказаних позивачем сум.

Суд не приймає до уваги визначений позивачем розмір моральної шкоди – 3000 євро, яку позивач просила стягнути з кожного з відповідачів, оскільки позивачем розрахунок не складався, а судом встановлено відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору необхідно віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичних осіб ОСОБА_2 - начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Процик Наталії Миколаївни - заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Кучеровського Олександра Олександровича - заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Дацка Сергія Олександровича – начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Дяченко Антоніни Борисівни – слідчого СВ Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, юридичних осіб Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Державному казначейству України про відшкодування моральної шкоди, спричиненої протиправною діяльністю та бездіяльністю, відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного рішення.

Відповідно до пп. 15, 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне рішення складено 01.06.2021.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 - начальник Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, місце перебування: 49100, м.Дніпро, вул.Троїцька, буд.20-а.

Відповідач - ОСОБА_3 - заступник начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, місце перебування: 49101, м.Дніпро, пр.Слобожанський, буд. 40.

Відповідач - ОСОБА_4 - заступник начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, місце перебування: 49100, м.Дніпро, вул.Троїцька, буд.20-а.

Відповідач - ОСОБА_7 – начальник управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, місце перебування: 49100, м.Дніпро, вул.Троїцька, буд.20-а.

Відповідач - ОСОБА_5 – слідчий СВ Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, місце перебування: 52400, Дніпропетровська область, Солонянський район, смт Солоне, вул.Строменка, буд.1.

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 40108866, місцезнаходження: 49101, м.Дніпро, вул.Троїцька, буд.20-а.

Відповідач - Державне казначейство України, код ЄДРПОУ 37567646, місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Бастіонна, буд.6.

Суддя О.О. Тітова