Ухвала суду № 97306901, 01.06.2021, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

263/12845/20

1-кп/264/246/2021

У Х В А Л А

01.06.2021 року Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., за участю секретаря судового засідання Ситнік О.С., прокурора Ігнатенко Н.В., захисника Строгого В.І., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.4 ч.2 ст.115, ч.1 ст.309, ч.3 ст.358, ч.5 ст.27, ст.290 КК України, зокрема, питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження, яке розглядається колегією суддів Іллічівського районного суду м. Маріуполя під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., суддів Пустовойт Т.В., Іванченко А.М.

31 травня 2021 року прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Станом на 01 червня 2021 року член колегії суддя Іванченко А.М. перебуває на лікарняному.

Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до пункту 20-5розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

Згідно наведених норм закону, розгляд клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 розглядається головуючою колегії суддею Матвєєвою Ю.О.

В судовому засіданні прокурор Ігнатенко Н.В. підтримала клопотання, зазначила, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, продовжують мати місце, по справі не допитані потерпілі та свідки, обвинувачений за наявності в нього громадянства ще двох країн, окрім України, може переховуватись від суду з метою уникнення покарання.

Захисник обвинуваченого Строгий В.Ф. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки воно необґрунтоване, ОСОБА_1 має родину, малолітніх дітей, місце проживання в м. Маріуполі, ніяких доказів щодо вини ОСОБА_2 в ході досудового розслідування не здобуто, крім того зазначив, що докази, якими прокурор обґрунтовує обвинувачення, є недопустимими, оскільки на момент внесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування були порушені вимоги Положення про ведення реєстру досудових розслідувань, тому просив звільнити його негайно з-під варти в залі суду та обрати більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу, оскільки доказів його вини прокурором не здобуто.

Представник потерпілих адвокат Грицишен К.П. в судове засідання не з`явився, направив суду заяву про розгляд клопотання прокурора в його відсутність та у відсутність потерпілих.

Суд, вислухавши сторони, приходить до наступного.

Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 06 квітня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу строком на 60 днів. Строк дії судового рішення спливає 04 червня 2021 року.

Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст.183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є спосіб забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього зобов`язань, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

До закінчення зазначеного строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розгляд кримінального провадження завершити неможливо з об`єктивних причин, а саме: не допитані потерпілі та свідки.

Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдане за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики ЄСПЛ, у рішеннях по справах «Каучор проти Польщі» від 03.02.2009 року, та «Александр Макаров проти Росії» від 12.03.2009 року, Суд вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою, а врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Суд, вирішуючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу, зазначає, що ОСОБА_1 раніше судимий, офіційно не працевлаштований, обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, один із яких відноситься до особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років або довічного позбавлення волі;адреси проживання свідків і потерпілих, які ще не допитані судом, зазначені в обвинувальному акті. Крім того, він є також громадянином РФ та Республіки Греція, відповідно до рішення апеляційного суду міста Салонікі його екстрадиція в Україну неможлива, ОСОБА_1 тривалий час перебував у розшуку, його дружина та діти проживають за межами України, що дає підстави констатувати про наявність ризику переховування від суду.

Обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, не зменшилися, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, мають місце, даних про те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятора або з`явились якісь нові обставини, що свідчать про необхідність зміни запобіжного заходу, судом не встановлено.

Отже, враховуючи перелічені обставини, тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, його процесуальну поведінку під час досудового розслідування, суд приходить до переконання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу ще на 60 днів. В даному випадку обмеження його права на свободу є виправданим і необхідним, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час розгляду справи судом та виключити ризики, пов`язані із звільненням його з-під варти.

Щодо позиції захисника, в якому він зазначає про недопустимість доказів, суд зазначає, що відповідно до ст.. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. З огляду на те, що суд перебуває на стадії дослідження доказів, дане клопотання є передчасним та не може бути покладено в основу вирішення питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд

У Х В А Л ИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» строком на 60 днів до 30 липня 2021 року включно.

В задоволенні клопотання захисника Строгого В.Ф. та обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти та обрання більш м`якого запобіжного заходу– відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: Ю. О. Матвєєва