Ухвала суду № 97304142, 01.06.2021, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-з/679/11/2021

Справа № 679/659/21

У Х В А Л А

про забезпечення позову

01 червня 2021 року м. Нетішин

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Гавриленко О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі №679/659/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення її позову до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя шляхом накладення арешту на 1/2 автомобіля марки «Nissan Qashqai», номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований за відповідачем.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що вона з ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі.

12 лютого 2014 року вони за спільні кошти в ТОВ «ВІК Партнер» придбали автомобіль марки «Nissan Qashqai» (код НОМЕР_2 ), що підтверджується видатковою накладною №0000001817 від 12 лютого 2014 року. Вартість вказаного транспортного засобу становила 202 950 гривень.

В подальшому автомобіль марки «Nissan Qashqai» було зареєстровано на ОСОБА_2 в центрі ДАІ 5601, видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ( НОМЕР_3 ) та присвоєно державний номерний знак НОМЕР_1 .

20 травня 2021 року нею до Нетішинського міського суду Хмельницької області було подано позовну заяву про поділ майна - автомобіля марки «Nissan Qashqai», номерний знак НОМЕР_4 .

Необхідність накладення арешту на автомобіль вмотивована заявником тим, що ОСОБА_2 користується даним автомобілем та має можливість без погодження з нею, як співвласником такого, здійснити його відчуження шляхом заниження вартості автомобіля.

На підставі наведеного, посилаючись на приписи ст. ст. 149, 150 ЦК України, заявник просить забезпечити її позов до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя шляхом накладення арешту на 1/2 автомобіля марки «Nissan Qashqai», номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований за відповідачем.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи судом за відсутності учасників справи.

Суддя, вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заяви, дійшла висновку про наявність підстав для забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтю 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У відповідності з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У заяві позивача про забезпечення позову вказано як причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, так і обґрунтовано необхідність їх вжиття, як це передбачено ст. 151 ЦПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову має запобіжний характер і спрямоване на забезпечення можливості виконання ймовірного рішення суду та на недопущення порушень прав осіб, інтересів яких стосується спір.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке вона заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Пунктом 4 вищезазначеної Постанови роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позов, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові №6-605 цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суддею враховується, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Виходячи з характеру заявлених вимог, наявності спору між сторонами, суддя приходить висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на спірне майно, оскільки такий захід, передбачений ЦПК України, є співмірним із заявленими позовними вимогами, його невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити ефективне поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Окрім того, з наданих ОСОБА_1 копій свідоцтва про шлюб та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що власником автомобіля згідно правовстановлюючого документа є відповідач, право власності на це майно набуте у період перебування сторін справи у шлюбі між собою, у зв`язку з чим можливість відповідача розпорядитися автомобілем може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, тому є доцільним накладення арешту на нього. При цьому, на переконання суду, слід накласти арешт на автомобіль повністю, а не на його 1/2, як просить заявник, оскільки автомобіль є річчю неподільною і накладення арешту лише на 1/2 такого є недоцільним.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки «Nissan Qashqai», номер кузова (VIN номер НОМЕР_2 ), 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Апеляційна скарга подається до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М.Гавриленко