Рішення № 9730274, 27.05.2010, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-418/10 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2010 року. Соломянський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Уваровій Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства Фінансової групи «Страхові традиції» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 15.07.2009 року о 09.50 годин ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Деу», д.н. НОМЕР_1 по вул. Н.Ополчення в м. Києві під час руху та зміною напрямку руху, не переконався в безпеці маневру, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Деу» д.н. НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_3, власником якого є ОСОБА_1, який внаслідок цього здійснив зіткнення з автомобілем «Фольксваген» д.н. НОМЕР_3, що призвело до механічних пошкоджень усіх транспортних засобів.

Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.08.2009 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Внаслідок вищевказаної ДТП, автомобіль позивача «Деу» д.н. НОМЕР_5 отримав механічні пошкодження.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку від 01.09.2009 року складеного ФО-П «ОСОБА_4», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Деу» д.н. НОМЕР_5 в результаті його пошкодження при ДТП складає 13749,15 грн.

За складання вищевказаного звіту позивачем сплачено 700,00 грн., що підтверджується рахунком фактурою №7 від 01.09.2009 року.

Зазначає, що внаслідок ДТП крім матеріальних збитків вона зазнала і моральних страждань, які полягали в емоційних переживаннях, повязаних із невиконанням відповідачем свого обовязку.

Позивач змушена була витрачати час на відновлення свого порушеного права, замість того, щоб використовувати його на свій розсуд, що також спричиняло їй незручності та психологічні страждання.

На підставі вищевикладеного просила позов задовольнити.

В ході розгляду справи протокольною ухвалою суду в якості співвідповідача було притягнуто ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції».

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги своєї довірительки та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечував посилаючись на те, що 18.11.2008 року ним строком на один рік, тобто до 17.11.2009 було укладено договір обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів із ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції».

Враховуючи, що вказана ДТП містить всі ознаки страхового випадку передбаченого договором, ОСОБА_2 протягом передбаченого строку повідомлено страховика про ДТП.

ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції» безпідставно ухиляючись від передбачених договором зобовязань, порушила термін виплати страхового відшкодування.

На підставі вищевикладеного просив у позові відмовити.

Відповідач ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції» в судове засідання свого представника не направила, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутність, на підставі наявних в ній доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання бійцівських порід тощо , що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” N 6 від 27.03.92р.:

«Володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії, відшкодовують шкоду за правилами відповідальності володільців джерел підвищеної небезпеки, а коли цьому сприяла винна поведінка володільця (не була забезпечена належна охорона і т.п.), відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, що протиправно заволоділа цим джерелом, і на його володільця відповідно до ступеня вини кожного з них».

Згідно вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Судом встановлено, що 15.07.2009 року о 09.50 годин ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Деу», д.н. НОМЕР_1 по вул. Н.Ополчення в м. Києві під час руху та зміною напрямку руху, не переконався в безпеці маневру, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Деу» д.н. НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_3, власником якого є ОСОБА_1, який внаслідок цього здійснив зіткнення з автомобілем «Фольксваген» д.н. НОМЕР_3, що призвело до механічних пошкоджень усіх транспортних засобів.

Внаслідок ДТП автомобілю «Деу», державний реєстраційний номер НОМЕР_5, власником якого є ОСОБА_1, завдано механічних пошкоджень.

Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.08.2009 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. на користь держави.

Жодного доказу вини позивача у скоєнні ДТП в ході розгляду справи не виявлено.

Згідно ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії водія ОСОБА_2 вочевидь не відповідали вимогам ПДР України, а тому він, як особа, що керував автомобілем «Деу» д.н. НОМЕР_1, внаслідок чого позивач понесла значні матеріальні збитки, є єдиною винною особою дії якої призвели до ДТП.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку від 01.09.2009 року складеного ФО-П «ОСОБА_4», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Деу» д.н. НОМЕР_5 в результаті його пошкодження при ДТП складає 13749,15 грн.

Будь яких доказів які б викликали сумнів у повності, ясності, правильності звіту, чи доказів повязаних з недостатньою професійною кваліфікацією оцінювача, сторонами надано не було, а тому суд вважає його вірним та обґрунтованим і таким, що не суперечить матеріалам справи, поясненням сторін і може бути взятим до уваги судом при ухваленні рішення.

За складання вищевказаного звіту позивачем сплачено 700,00 грн., що підтверджується рахунком фактурою №7 від 01.09.2009 року.

Встановлено, що 18.11.2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції» було укладено договір обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий поліс №ВС/0550370), строком на один рік, тобто до 17.11.2009 року. Франшиза по даному полісу складає 00,00 грн.

Як пояснив в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2, 16.07.2009 року ЗАТ Фінансовою групою «Страхові традиції» за вхідним №3115/09 було зареєстровано повідомлення про настання страхової події, однак всупереч умовам договору відповідач порушив термін виплати страхового відшкодування.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції» є належним відповідачем у справі, оскільки цивільно правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції», згідно страхового полісу №ВС/0550370, та з неї підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 матеріальна шкода в сумі 13749,15 грн. та витрати по проведенню автотоварознавчого дослідження в сумі 700,00 грн.

Виходячи з викладеного ОСОБА_2 є неналежним відповідачем, та в позові до нього слід відмовити.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довела ті обставини, на які посилалась, як на підставу своїх позовних вимог.

Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 1700,00 грн., то слід зазначити наступне.

П.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у звязку з ушкодження здоров'я, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не надано суду доказів, які підтверджують факт заподіяння їй моральних страждань або втрат немайнового характеру.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Встановлено, що при поданні позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 204,77 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції» на користь позивача суми сплаченого судового збору 204,77 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1166, 1172, 1187 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” N 6 від 27.03.92р., ст.ст. 10, 27, 30, 57-58, 30, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції», місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. В.Хвойки, 15/15, код ЄДРПОУ 32281587 на користь ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 матеріальну шкоду в сумі 13749,15 грн. та витрати по проведенню автотоварознавчого дослідження в сумі 700,00 грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції», місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. В.Хвойки, 15/15, код ЄДРПОУ 32281587 на користь ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 204,77 грн. та витрати за сплату інформаційно-технічного забезпечення у сумі 120,00 грн.

В позові до ОСОБА_2 та в частині стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Соломянський районний суд міста Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя