Ухвала суду № 97298251, 27.05.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7826/21

Провадження № 2-з/638/289/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Поволяєва О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра В`ячеславовича, Державного підприємства «Сетам», суб`єкта оціночної діяльності – фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємця Івана Олександровича, публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк», треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування електронних торгів, протоколу проведення торгів, акту про електронний аукціон, свідоцтва про придбання майна на електронних торгах та рішення про реєстрацію права власності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра В`ячеславовича, Державного підприємства «Сетам», суб`єкта оціночної діяльності – фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємця Івана Олександровича, публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк», треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування електронних торгів, протоколу проведення торгів, акту про електронний аукціон, свідоцтва про придбання майна на електронних торгах та рішення про реєстрацію права власності, в якій просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на 21/100 частку комунальної квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності відповідачу по справі – ОСОБА_3 .

Заяву мотивовано тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В. в межах виконавчого провадження зазначену вище частку квартири було передано для реалізації з електронних торгів до Державного підприємства «Сетам».

29 квітня 2021року ОСОБА_1 стало відомо, що 26 квітня 2021 року відбулися електронні торги з продажу вищезазначеної частки квартири, яка належала останньому на праві власності. Електронні торги були здійснені без відома позивача та без надання ним відповідної згоди. За результатом електронних торгів право власності на 21/100 частку квартири набув відповідач - ОСОБА_3 .

Зважаючи на наведене, ОСОБА_1 вважає, що електронні торги проведено з порушеннями діючого законодавства, що призвело до порушення його прав як власника майна.

29 квітня 2021 року в усній бесіді ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 про намір здійснити відчуження даної частки квартири з метою унеможливлення виконання останнім рішення суду у вказані вище справі.

Зважаючи на зазначене, ОСОБА_3 як переможець електронних торгів має змогу вчиняти дії, направлені на відчуження частки квартири, що в подальшому може істотно утруднити або унеможливити виконання рішення суду.

Дослідивши викладені в заяві про забезпечення позову доводи та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про задоволення заяви, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

В постанові № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року по справі № 20/3560/18, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

В рішенні від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що втручання у право особи, захищене статтею 1 Першого протоколу, має бути виправданим. У цьому зв`язку Суд наголошує на необхідності підтримання "справедливої рівноваги" між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе "особистий і надмірний тягар" (див. рішення у справі Брумареску, п. 78).

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 посилався на існування ризику подальшого ускладнення чи унеможливлення виконання рішення. Дані ризики обґрунтовані тим, що предметом спору є визнання недійсним та скасування електронних торгів та рішення про реєстрацію права власності на зазначену вище частку квартири. Зважаючи на предмет спору, відповідач ОСОБА_3 може здійснити подальше відчуження належної йому на праві власності як переможцю електронних торгів частки квартири, з метою ухилення від виконання можливого рішення суду про стягнення боргу.

Відповідно до Інформації про виконавче провадження ОСОБА_1 є боржником за виконавчим провадженням № 64290051.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майнота Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 17 березня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Лученко А.М., на праві приватної власності належала 21/100 частка комунальної квартири АДРЕСА_2 .

29 квітня 2021 року на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом ХМНО Ємцем І.О., № 2997, проведено державну реєстрацію права власності на 21/100 частку квартири, номер запису про право власності 41772734. Відповідно до проведеної державної реєстрації права власності, станом з 29 квітня 2021 року власником 21/100 частки квартири, яка належала на праві власності ОСОБА_1 , є ОСОБА_3 .

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Також під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Зважаючи на те, що між сторонами дійсно виник спір щодо законності проведення електронних торгів та продажу з електронних торгів частки майна, яка належала на праві власності ОСОБА_1 , без його згоди, з урахуванням підстав та змісту позову, та наявності загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову та накладення арешту на 21/100 частку вказаної вище комунальної квартири, що станом на час звернення до суду з позовом належить на праві власності відповідачу по справі – ОСОБА_3 .

Накладення арешту на квартиру не є позбавленням права власності на неї відповідача, зважаючи на що, зурахуванням встановлених обставин, накладення арешту на квартиру є виправданим, а рішення про накладення арешту є таким, що підтримує "справедливу рівновагу" між загальним інтересом відповідача по справіта захистом прав позивача.

Що ж стосуються викладеної вище позиції Верховного Суду від 25 вересня 2019 року по справі № 20/3560/18 стосовно того, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, то суд вважає, за необхідне зазначити наступне.

Відсутність доказів на підтвердження дійсного наміру ОСОБА_3 здійснити відчуження частки квартиру не є правовою підставою для відмови у задоволенні даної заяви, оскільки забезпечення позову у цьому спорі, спрямоване на виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову. Крім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими і в разі вирішення між сторонами спору можуть бути скасовані судом.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 18 вересня 2020 року у цивільній справі № 759/11123/18.

З урахуванням встановлених та зазначених вище обставин, доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, судом встановлено, що між сторонами по справі дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. З урахуванням встановленого обсягу позовних вимог, суддійшов висновку щодо співмірності даного виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року по цивільній справі № 381/4019/18 визначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Позовна заява містить відповідне обґрунтування заявлених позовних вимог, на підтвердження яких надано відповідні докази, а наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги, суд установлює під час ухвалення рішення по суті спору.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 2/100 частку квартири, що належить відповідачу ОСОБА_3 , суд враховує співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Оскільки предметом спору є визнання недійсними електронних торгів та рішення про реєстрацію права власності на 21/100 частку квартири, вбачається, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказану частку квартири, що належить відповідачу на праві приватної власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, а відтак незабезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку квартири не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача ОСОБА_3 , оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по цивільній справі № 381/4019/18.

Також суд вважає недоцільним застосування зустрічного забезпечення, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови від позову.

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на 21/100 частку квартири, що належить на праві власності ОСОБА_3 , не впливає на матеріальний стан відповідача як власника майна та не призводить до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування.

Матеріали справи не містять будь-яких належних даних, що свідчать про можливе завдання відповідачу збитків внаслідок забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказану частку квартири.

Висновки щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на 21/100 частку квартири ґрунтуються на засадах справедливості, добросовісності і розумності та відповідають положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на справедливий суд.

Зважаючи на зазначене, суд дійшов висновку щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра В`ячеславовича, Державного підприємства «Сетам», суб`єкта оціночної діяльності – фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємця Івана Олександровича, публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк», треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування електронних торгів, протоколу проведення торгів, акту про електронний аукціон, свідоцтва про придбання майна на електронних торгах та рішення про реєстрацію права власності – задовольнити.

Забезпечити позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра В`ячеславовича, Державного підприємства «Сетам», суб`єкта оціночної діяльності – фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємця Івана Олександровича, публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк», треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування електронних торгів, протоколу проведення торгів, акту про електронний аукціон, свідоцтва про придбання майна на електронних торгах та рішення про реєстрацію права власності шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме 21/100 частку комунальної квартири АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 29 квітня 2021 року, номер запису про право власності 41772734.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Поволяєва