Рішення № 97298160, 11.02.2021, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/2470/18

Провадження № 2/216/285/21

РІШЕННЯ

іменем України

11 лютого 2021 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Кузнецова Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Кузь А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду у місті Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Банк кредит Дніпро» звернулось до суду з указаним позовом, зазначаючи, що 10.07.2008 між публічним акціонерним товариством «Банк кредит Дніпро», яке є правонаступником закритого акціонерного товариства комерційний банк «Кредит-Дніпро» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №100708-UАН (надалі - Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримала кредитні кошти, у національній валюті, у розмірі 100 000,00 грн, на споживчі потреби, під 23% річних, строком повернення до 09.07.2013. Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов`язана повернути кредитні кошти до 09.07.2013 включно, сплатити нараховані відсотки та комісії. Згідно з п.1.3., п.1.4. Кредитного договору плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 23% річних, а у разі прострочення повернення плати за кредит або часткою кредиту, у період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту і до дня фактичного повернення кредиту, відсоткова ставка встановлюється у розмірі 46% річних. Крім того, п.8.1. Кредитного договору передбачена відповідальність за порушення зобов`язань по поверненню основної суми кредиту, своєчасної сплати процентів за користування кредитом в вигляді пені в розмірі 0,04%, але не більше подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення. Одночасно, з метою забезпечення своєчасного виконання зобов`язань за вказаним Кредитним договором, 10.07.2008 між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_3 , був укладений Договір іпотеки №100708-USD-П, відповідно до умов якого останні передали в іпотеку трьохкімнатну квартиру, розташовану на п`ятому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку, загальною площею 57,80 кв.м., житловою - 41,70 кв.м., що заходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності вищевказаним особам. У зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань, позивач звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.10.2009 у справі №2-5005/09 позов банку було задоволено, стягнуто заборгованість за кредитним договором №1000708-UAH від 10.07.2008, яка станом на 20.07.2009 складала суму у розмірі 94261,53 грн, з яких: 91665,00 грн несплачена частка кредиту, 416,80 грн – пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 1327,98 грн – пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 183,73 грн – пеня за несвоєчасне погашення відсотків; 345,71 грн – інфляція заборгованості за несвоєчасну сплату кредиту; 85,63 грн – три відсотки річних за несвоєчасну сплату кредиту; 37,75 грн – три відсотки річних за несвоєчасну сплату кредиту. Заборгованість відповідача станом на 05.05.2018, за вирахуванням сум, які стягнуті рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.10.2009, становить 94482,43 грн, у тому числі: пеня за несвоєчасну сплату кредиту – 2879,34 грн; несплачені відсотки за користування кредитом за період з 01.01.2014 по 02.05.2018 – 80566,14 грн, сума пені за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків – 11036,95 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала до суду відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити в задоволенні вимог, оскільки позивач вже неодноразово скористався своїм правом звернення до суду та рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.10.2009 у справі №2-5005/09 з неї стягнуто заборгованість за кредитним договором №1000708-UAH від 10.07.2008 у розмірі 94261,53 грн. Дія вказаного договору закінчилась 09.07.2013, а тому підстав для подальшого нарахування пені та відсотків не має.

Суд, вислухавши учасників процесу, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Судом встановлено, що 10.07.2008 між закритим акціонерним товариством комерційний банк «Кредит-Дніпро», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк кредит Дніпро» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №100708-UАН, згідно з умовами якого остання отримала кредитні кошти, у національній валюті, у розмірі 100 000,00 грн, на споживчі потреби, під 23% річних, строком повернення до 09.07.2013 включно.

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язана повернути кредитні кошти до 09.07.2013 включно, сплатити нараховані відсотки та комісії.

Згідно з п.1.3., п.1.4. Кредитного договору плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 23% річних, а у разі прострочення повернення плати за кредит або часткою кредиту, у період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту і до дня фактичного повернення кредиту, відсоткова ставка встановлюється у розмірі 46% річних. Крім того, п.8.1. Кредитного договору передбачена відповідальність за порушення зобов`язань по поверненню основної суми кредиту, своєчасної сплати процентів за користування кредитом в вигляді пені в розмірі 0,04%, але не більше подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Одночасно, з метою забезпечення своєчасного виконання зобов`язань за вказаним Кредитним договором, 10.07.2008 між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_3 був укладений Договір іпотеки №100708-USD-П, відповідно до умов якого вказані особи передали в іпотеку трьохкімнатну квартиру, розташовану на п`ятому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку, загальною площею 57,80 кв.м., житловою - 41,70 кв.м., що заходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить їм на праві приватної власності.

Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 14.10.2009, з ОСОБА_1 на користь позивача стягнута заборгованість по кредитному договору у розмірі 94261,53 грн. На підставі вказаного рішення Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби міста Кривого Рогу відкрито виконавче провадження, в ході якого за рішенням суду провадяться стягнення з боржника в рахунок погашення заборгованості.

Згідно з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що заборгованість станом на станом на 05.05.2018, за вирахуванням сум, які стягнуті рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.10.2009, становить 94482,43 грн, у тому числі: пеня за несвоєчасну сплату кредиту – 2879,34 грн (нарахування за період з 05.05.2017 по 04.05.2018); несплачені відсотки за користування кредитом за період з 01.01.2014 по 02.05.2018 – 80566,14 грн, сума пені за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків – 11036,95 грн (нарахування за період з 05.05.2017 по 02.05.2018).

За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий до 09 липня 2013 року включно.

Відтак, у межах строку кредитування до 09 липня 2013 відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, у даній справі вимоги банку про стягнення процентів та пені після 09.07.2013 (закінчення строку кредитування) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Такий правовий висновок узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 та позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленою у Постанові від 06.02.2019 року по справі № 175/4753/15ц.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у даній справі кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та пені, однак таких вимог банк не заявляв, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення процентів та пені, нарахованих після закінчення строку дії кредитного договору, є необґрунтованими.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі за його безпідставністю.

У даному випадку, суд прийшов до висновку про недоведеність вимог позивача, у зв`язку з чим, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі наявних у справі матеріалів, а також розподіл судових витрат між сторонами, правове регулювання якого міститься в положеннях ст.ст. 141, 142 ЦПК України.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 137, п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що в задоволенні позовної заяви відмовлено, суд приходить до висновку, що відповідні судові витрати повинні бути покладені на позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 16, 512, 526, 610, 612, 614, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 79-82, 133, 141, 247, 258, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви публічного акціонерного товариства «Банк кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: публічне акціонерне товариство «Банк кредит Дніпро», код ЄРДПОУ: 14352406, місце знаходження: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3;

- відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Р.О. Кузнецов